Постанова

від 05.12.2013 по справі 826/13821/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2013 року № 826/13821/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Ера»

до: Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2013 №0000302203, №0000292203

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Ера» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.11.2013р.) просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.08.2013 №0000302203, №0000292203.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач мав в наявності всі документи, для віднесення сум, сплачених ТОВ «Стандарт Агро-Буд» до валових витрат, а сум ПДВ, сплачених вказаним підприємствам - до податкового кредиту. При цьому позивач вказує на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність винесених рішень. При цьому відповідач посилається на неможливість виконання угод контрагентом позивача та фіктивність господарських операцій.

У зв'язку з неявкою представника відповідача 25.11.13р. в судове засідання Суд ухвалив на підставі ч.6 ст.128 КАСУ, адміністративну справу розглядати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Ера» (код ЄДРПОУ 34188163) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Стандарт Агро-Буд» (код за ЄДРПОУ 35313490) за період з 01.01.2012 по 28.02.2013, за результатами якої складено акт від 08.08.2013р. №73/2-57-22-03-07/34188163 (далі - акт перевірки).

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем:

- п.п. 14.1.228 п.14.1 ст.14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, п. 1 та 2 ст. 9 Закону України від липня 1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), п.п. 2.5 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 128 287,0 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 201.1, 201.6 та 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п. 1 та 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.5 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 122 178,0 грн.

На підставі висновків про порушення вищезазначених законодавчих норм відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.08.2013р.:

№ 0000302203, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 160 358,75 грн., в тому числі за основним платежем 128 287,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 32 071, 75 грн.;

№ 0000292203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 152712,50 грн., в тому числі за основним платежем 122 178,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 30 544,50 грн.

Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними обставинами.

В ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ «Євро-Ера» (Замовник) в особі директора Кучмій О.В., та ТОВ «Стандарт Агро-Буд» (код ЄДРПОУ 35313490) (Підрядник) в особі директора Пахотіна О.В. були укладені договори на організацію виконання підрядних робіт №7 від 20.04.2012р., №12 від 07.05.2012р., №11 від 07.05.2012р., №14 від 25.05.2012р., №16 від 16.07.2012р.

На виконання даних договорів були оформлені первинні документи, а саме податкові накладні та платіжні доручення, які зазначені в акті перевірки.

В акті перевірки вчинено запис, що до ДПІ у Святошинському районі м. Києва надійшла постанова про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Євро-Ера» старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві майора міліції Буртового М.О. від 20.05.2013, по матеріалам кримінального провадження №12013110000000204 від 12.02.2013, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 205 КК України.

Зокрема, вказано, що невстановлені слідством особи, з метою використання в одній тіньовій схемі з ТОВ «Прогрес Консалт» та ТОВ «Корева Лімітед», зареєстрували (перереєстрували) у органах державної влади підприємства, серед яких є ТОВ «Стандарт Агро-Буд», з окремими ознаками фіктивності та у подальшому використовували реквізити і банківські рахунки вказаних підприємств для прикриття незаконної діяльності по мінімізації податкових зобов'язань шляхом формування фіктивних валових витрат та податкового кредиту по ПДВ.

За результатами проведення у кримінальному провадженні документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Стандарт Агро-Буд» Бориспільською об'єднаною податковою інспекцією Київської області ДПС складено акт №194/22-1/35313490 від 15.04.2013, згідно висновків якого не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з підприємствами - постачальниками та з підприємствами - покупцями їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Отже, ТОВ «Стандарт Агро-Буд» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

З огляду на вищезазначене, відповідач дійшов висновків, що суми податкового кредиту ТОВ «Євро-Ера» за перевіряємий період сформовано за рахунок проведення операцій, які мають ознаки безтоварності, тому податкові накладні, виписані постачальником ТОВ «Стандарт Агро-Буд», не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту ТОВ «Євро-Ера».

Ухвалою про відкриття провадження у справі судом було витребувано у позивача письмові пояснення керівника та відповідальних осіб позивача щодо особи, які представляли контрагентів позивача при укладенні угоди та виконання робіт (передачі товарів), засобів комунікації з контрагентами та укладання угод.

На вимогу суду позивачем надано пояснення, за змістом яких вбачається, що особи, які здійснювали виконання робіт та підписання первинних документів зі сторони ТОВ «Стандарт Агро-Буд» згідно укладених договорів позивачем не встановлювались.

Суд вважає, що надання послуг особами, які залишилися невідомими позивачу неможливо як об'єктивно, так і з точки зору виконання договорів, укладених позивачем з замовниками. Суд вважає об'єктивно неможливим та законодавчо забороненим виконання будівельно - монтажних робіт невстановленими особами.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну «первинний документ» наведено у статті 1 вищезазначеного Закону, згідно з якою первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України, встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом мають ознаки «безтоварності», у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки контрагент позивача зареєстрований внаслідок вчинення злочину для прикриття протиправної діяльності, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян