Рішення

від 29.04.2009 по справі 50/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/239

29.04.09

За позовом     товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Нафтогазресурс"

до                     відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"

про                  стягнення 1 061 298,58 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                 Шевчук О.А.(дов. від 28.11.2008)

Від відповідача         не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договорах купівлі-продажу № 20/452-МТР від 10.06.2008, № 20/543-МТР від 25.06.2008, № 20/435-МТР від 03.06.2008 та № 20/745-МТР від 04.08.2008 у розмірі 1 061 298,58 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.03.2009 порушено провадження у справі №50/239 та призначено її до розгляду на 15.04.2009.

Представник відповідача в судове засідання 15.04.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 29.04.2009.

В судове засідання 29.04.2009 прибув представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Нафтогазресурс"(далі-позивач, продавець за договорами) та відкритим акціонерним товариством "Укрнафта"(далі-відповідач, покупець за договорами) були укладені наступні договори купівлі-продажу:

1. Договір купівлі-продажу № 20/452-МТР від 10.06.2008(далі - договір купівлі-продажу-1) на загальну суму (згідно з п. 4.3 договору купівлі-продажу-1): 211 627 грн. 80 коп. (двісті одинадцять тисяч шістсот двадцять сім грн. 80 коп.)(відповідно до додатку до договору купівлі-продажу-1 від 10.06.2008). Крім цього, продавець та покупець погодили та підписали додаткову угоду № 1 від 05.09.2008 до договору купівлі-продажу-1, якою погодили та виклали реквізити продавця у новій редакції.

2. Договір купівлі-продажу № 20/543-МТР від 25.06.2008 (надалі - договір купівлі-продажу-2) на загальну суму (згідно з п. 4.3 договору купівлі-продажу-2): 200 564 грн. 94 коп. (двісті тисяч п'ятсот шістдесят чотири грн. 94 коп.)(відповідно до додатку до договору купівлі-продажу-2 від 25.06.2008). Крім цього, продавець та покупець погодили та підписали додаткову угоду № 1 від 05.09.2008 до договору купівлі-продажу-2, якою погодили та виклали реквізити продавця у новій редакції.

3.          Договір купівлі-продажу № 20/435-МТР від 03.06.2008 (надалі - договір купівлі-продажу-3) на зальну суму (згідно з п. 4.3 договору купівлі-продажу-3): 589 057 грн. 43 коп. (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч п'ятдесят сім грн. 43 коп.)(відповідно до додатку до договору купівлі-продажу-3 від 03.06.2008). Крім цього, продавець та покупець погодили та підписали додаткову угоду № 1 від 05.09.2008 до договору купівлі-продажу-3, якою погодили та виклали реквізити продавця у новій редакції та додаткову угоду № 2 від 17.12.2008 до договору купівлі-продажу-3, якою найменування позиції 6 у специфікації додатку до договору купівлі-продажу-3 виклали в новій редакції.

4.          Договір купівлі-продажу № 20/745-МТР від 04.08.2008 (надалі - договір купівлі-продажу-4) на загальну суму (згідно з п. 4.3 договір купівлі-продажу-4): 18 575 грн. 04 коп. (вісімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять грн. 04 коп.)(відповідно до додатку до договору купівлі-продажу-4 від 04.08.2008). Крім цього, продавець та покупець погодили та підписали додаткову угоду № 1 від 05.09.2008 до договору купівлі-продажу-4, якою погодили та виклали реквізити продавця у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1.1. договорів купівлі-продажу 1-4 продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію відповідно до додатку, який є його невід'ємною частиною.

Пунктами 2.1. договорів купівлі-продажу 1-4 встановлено, що номенклатура та кількість товару повинні відповідати додатку.

Згідно п.п. 4.1., 4.3. договорів купівлі-продажу 1-4 ціна товару встановлюється в національній валюті України та вказується в додатку, що є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість договору визначається загальною вартістю поставленого товару відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар:

1. По договору купівлі-продажу-1 на загальну суму 179 891,64 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ РН-0000025 від 07.10.2008 на загальну суму 36 828,00 грн.;

№ РН-0000034 від 17.10.2008 на загальну суму 1 645,62 грн.;

№ РН-0000048 від 18.11.2008 на загальну суму 18 174.72 грн.;

№ РН-0000049 від 18.11.2008 на загальну суму 5 615,94 грн.;

№ РН-0000054 від 26.11.2008 на загальну суму 16 999,92 грн.;

№ РН-0000064 від 08.12.2008 на загальну суму 732,84 грн.;

№ РН-0000066 від 17.12.2008 на загальну суму 27 621.00 грн.;

№ РН-0000069 від 22.12.2008 на загальну суму 72 273,60 грн.

Відповідач отримав товар по договору купівлі-продажу-1 на загальну суму 179 891,64 грн., що підтверджується довіреностями на отримання товару:

серії ЯОН № 782029/1770 від 07.10.2008;

серії ЯОН № 782209/1949 від 17.10.2008;

серії ЯОН № 782556/2296 від 18.11.2008;

серії ЯОН № 782568/2308 від 18.11.2008;

серії ЯОН № 782668/2907 від 26.11.2008;

серії ЯОН № 782903/3142 від 22.12.2008.

Відповідно до п. 5.2 договору купівлі-продажу-1 покупець проводить оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, включаючи ПДВ до ціни товару, на умовах зазначених у додатку, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з додатком до договору купівлі-продажу-1 від 10.06.2008 умовою оплати товару є факт його поставки.

Пунктом 3.2. договору купівлі-продажу-1 передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару, якщо виникла необхідність його складання (за вимогою однієї зі сторін), в інших випадках - відмітка про отримання на товаросупровідних документах.

Оскільки матеріалами справи та поясненнями позивача підтверджується, що під час приймання товару жодна із сторін не заявила вимогу щодо складання акту прийому-передачі, факт приймання-передачі товару у відповідності до п. 3.2 договору купівлі-продажу підтверджується вищезазначеними видатковими накладними.

Однак, в порушення умов договору відповідач не оплатив отриманий          по          договору купівлі-продажу-1 товар і станом на день розгляду справи його заборгованість по даному договору купівлі-продажу-1 становить 179 891,64 грн.

2. По договору купівлі-продажу-2 на загальну суму 200 564,94 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ РН-0000023 від 08.10.2008 на загальну суму 8 499.96 грн.;

№ РН-0000026 від 09.10.2008 на загальну суму 53 007.24 грн.;

№ РН-0000035 від 17.10.2008 на загальну суму 26 503.62 грн.;

№ РН-0000047 від 18.11.2008 на загальну суму 108 327.60 грн.;

       № РН-0000055 від 26.11.2008 на загальну суму 4 226.52 грн.

Відповідач отримав товар по договору купівлі-продажу-2 на загальну суму 200 564,94 грн., що підтверджується довіреностями на отримання товару:

серії ЯОН № 782067/1808 від 08.10.2008;

серії ЯОН № 782079/1820 від 09.10.2008;

серії ЯОН № 782208/1948 від 17.10.2008;

серії ЯОН № 782561/2301 від 18.11.2008;

серії ЯОН № 782667/2906 від 26.11.2008.

Відповідно до п. 5.2 договору купівлі-продажу-2 покупець проводить оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, включаючи ПДВ до ціни товару, на умовах зазначених у додатку, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з додатком до договору купівлі-продажу-2 від 25.06.2008 умовою оплати товару є факт його поставки.

Пунктом 3.2. договору купівлі-продажу-2 передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару, якщо виникла необхідність його складання (за вимогою однієї зі сторін), в інших випадках - відмітка про отримання на товаросупровідних документах.

Оскільки матеріалами справи та поясненнями позивача підтверджується, що під час приймання товару жодна із сторін не заявила вимогу щодо складання акту прийому-передачі, факт приймання-передачі товару у відповідності до п. 3.2 договору купівлі-продажу підтверджується вищезазначеними видатковими накладними.

Однак, в порушення умов договору відповідач не оплатив отриманий          по          договору купівлі-продажу-2 товар і станом на день розгляду справи його заборгованість по даному договору купівлі-продажу-2 становить 200 564,94 грн.

3. По договору купівлі-продажу-3 на загальну суму 580 556,28 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ РН-0000020 від 26.09.2008 на загальну суму 48 446,22 грн.;

№ РН-0000022 від 03.10.2008 на загальну суму 31 533,59 грн.;

№ РН-0000024 від 08.10.2008 на загальну суму 87 203,16 грн.;

№ РН-0000027 від 09.10.2008 на загальну суму 38 756,96 грн.;

№ РН-0000031 від 10.10.2008 на загальну суму 148 756,01 грн.;

№ РН-0000033 від 17.10.2008 на загальну суму 90 260,94 грн.;

№ РН-0000041 від 30.10.2008 на загальну суму 64 251,00 грн.;

№ РН-0000045 від 12.11.2008 на загальну суму 12 850,20 грн.;

№ РН-0000056 від 26.11.2008 на загальну суму 12 850,20 грн.;

№ РН-0000068 від 22.12.2008 на загальну суму 45 648,00 грн.

Відповідач отримав товар по договору купівлі-продажу-3 на загальну суму 580 556,28 грн., що підтверджується довіреностями на отримання товару:

серії ЯОН № 781843/1586 від 26.09.2008;

серії ЯОН № 781997/1740 від 03.10.2008;

серії ЯОН № 782066/1807 від 08.10.2008;

серії ЯОН № 782078/1819 від 09.10.2008;

серії ЯОН № 782107/1848 від 10.10.2008;

серії ЯОН № 782207/1947 від 17.10.2008;

серії ЯОН № 782382/2122 від 30.10.2008;

серії ЯОН № 782518/2258 від 12.11.2008;

серії ЯОН № 782666/2905 від 26.11.2008;

серії ЯОН № 782904/3143 від 22.12.2008.

Відповідно до п. 5.2 договору купівлі-продажу-3 покупець проводить оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, включаючи ПДВ до ціни товару, на умовах зазначених у додатку, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з додатком до договору купівлі-продажу-3 від 03.06.2008 умовою оплати товару є факт його поставки.

Пунктом 3.2. договору купівлі-продажу-2 передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару, якщо виникла необхідність його складання (за вимогою однієї зі сторін), в інших випадках - відмітка про отримання на товаросупровідних документах.

Оскільки матеріалами справи та поясненнями позивача підтверджується, що під час приймання товару жодна із сторін не заявила вимогу щодо складання акту прийому-передачі, факт приймання-передачі товару у відповідності до п. 3.2 договору купівлі-продажу підтверджується вищезазначеними видатковими накладними.

Однак, в порушення умов договору відповідач частково оплатив отриманий          по договору купівлі-продажу-3 товар в сумі 48 446,22 грн. що підтверджується випискою з особового рахунку позивача, і станом на день розгляду справи його заборгованість по даному договору купівлі-продажу-3 становить 580 556,28 грн. - 48 446,22 грн. = 532 110,06 грн.

4. По договору купівлі-продажу-4 на загальну суму 18 575,04 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000046 від 18.11.2008 на загальну суму 18 575,04 грн.

Відповідач отримав товар по договору купівлі-продажу-4 на загальну суму 18 575,04 грн., що підтверджується довіреністю на отримання товару серії ЯОН № 782564/2304 від 18.11.2008.

Відповідно до п. 5.2 договору купівлі-продажу-4 покупець проводить оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, включаючи ПДВ до ціни товару, на умовах зазначених у додатку, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з додатком до договору купівлі-продажу-4 від 04.08.2008 умовою оплати товару є факт його поставки.

Пунктом 3.2. договору купівлі-продажу-4 передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару, якщо виникла необхідність його складання (за вимогою однієї зі сторін), в інших випадках - відмітка про отримання на товаросупровідних документах.

Оскільки матеріалами справи та поясненнями позивача підтверджується, що під час приймання товару жодна із сторін не заявила вимогу щодо складання акту прийому-передачі, факт приймання-передачі товару у відповідності до п. 3.2 договору купівлі-продажу підтверджується вищезазначеними видатковими накладними.

Однак, в порушення умов договору відповідач не оплатив отриманий          по          договору купівлі-продажу-4 товар і станом на день розгляду справи його заборгованість по даному договору купівлі-продажу-4 становить 18 575,04 грн.

Вищевказані накладні та довіреності на отримання товару приймаються судом у якості належних доказів виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача по договорах купівлі-продажу 1-4 становить: 179 891,64 грн. + 200 564,94 грн. + 532 110,06 грн. + 18 575,04 грн. = 931 141,68 грн.

Грошове зобов'язання вважається виконаним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача, відповідно, датою оплати - є дата зарахування грошових коштів на рахунок позивача. Отже, наявність заборгованості свідчить, що відповідач не провів оплату за поставлений товар.

Даний висновок випливає з положень статей Цивільного кодексу України, які регулюють відносини розрахунків із застосуванням платіжних доручень (ст.ст. 1089-1092 ЦКУ), ч. 30.1. ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 931 141,68 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 931 141,68 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню 45 791,31 грн. інфляційних витрат та 10 331,76 грн. - три проценти річних від простроченої суми за увесь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь штраф в сумі 74 033,83 грн. за період  прострочення.

Згідно зі ст. 230, 232 ГК України, ст. 546 ЦК України штрафними санкціями у визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання(ч.2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами.

Оскільки позивач належить до державного сектора економіки, то штрафні санкції він просить застосувати відповідно до ст. 231 ГК України.

Відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, то за прострочення оплати понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки відповідач прострочив оплату поставленого позивачем товару понад 30 днів, то позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі семи відсотків вартості товарів, а саме 74 033,83 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі у відповідності до збільшених позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85  ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390, ІПН №001353926654, Свідоцтво ПДВ № 35480276, п/р 26005050000478 ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Нафтогазресурс" (01010, м.Київ, вул. І.Мазепи, 26, код ЄДРПОУ: 35811321, ІПН 358113226557, св-во ПДВ № 100108179, п/р 26001010039788 у ВАТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313) основний борг в сумі 931 141 (дев'ятсот тридцять одна тисяча сто сорок одна) грн. 68 коп., 3% річних в сумі 10 331(десять тисяч триста тридцять одна) грн. 76 коп., інфляційні втрати в розмірі 45 791(сорок п'ять тисяч сімсот дев'яносто одна) грн. 31 коп., штраф в розмірі 74 033(сімдесят чотири тисячі тридцять три) грн. 83 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 10 613(десять тисяч шістсот тринадцять)грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 18.05.2009