Постанова

від 25.11.2013 по справі 804/11285/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 р. Справа № 804/11285/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Царікової О.В.

секретаря судового засідання : Бердника С.О.

за участю представника позивача Карабази Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЮКО» до Державної податкової інспекцій у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення №0000062203 від 07.08.2013, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2013 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЮКО» до Державної податкової інспекцій у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управляння Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення №0000062203 від 07.08.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку в акті перевірки від 24.07.2013 № 82 про нереальність господарських операцій позивача з наступними контрагентами: ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ЛІГА», ТОВ «ВК «ВІКОННІ СИСТЕМИ», ТОВ «РИВС», ТОВ «ФЕРРІТ- Д», ТОВ «СТАРТ- Д», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», оскільки факт виконання договорів підтверджується податковими, видатковими накладними, актами виконаних робіт та платіжними дорученнями. Позивач зазначає, що придбані товари/послуги у вищевказаних контрагентів використані ним в господарській діяльності, а порушення його контрагентами податкової дисципліни не є підставами для відмови у праві останнього на податковий кредит. Також позивач зазначив, що перевірка контролюючим органом була проведена безпідставно, а в ході підготовки до її проведення було допущено порушення прав позивача, а саме: позбавлено його можливості надати пояснення та необхідні документи на запит. Відтак, позивач вважає податкове - повідомлення рішення відповідача №0000062203 від 07.08.2013, за яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ за основним платежем на 232043,00 грн та 58010,74 грн. - за штрафними санкціями, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. У вказаних запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив про нереальність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Матадор», ТОВ «Ліга», ТОВ ВК «Віконні системи», ТОВ «Ривс», ТОВ «Ферріт Д», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь», з наступних підстав:

- постачальники ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ЛІГА», ТОВ «ВК «ВІКОННІ СИСТЕМИ», ТОВ «РИВС», ТОВ «ФЕРРІТ Д», ТОВ «СТАРТ Д», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ» не мали можливості здійснювати організацію транспортування та продажу товарів на адресу зазначених юридичних осіб, а останні не мали можливості здійснювати організацію транспортування та продажу товарів на адресу позивача;

- відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у постачальників ТОВ «Матадор», ТОВ «Ліга», ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ «Ривс», ТОВ «Ферріт Д», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Відповідач вказав, що перевіркою податкового органу встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ «Фірма «ЮКО» - по ланцюгу постачання ТОВ «Матадор», ТОВ «Ліга», ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ «Ривс», ТОВ «Ферріт Д», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь» - ТОВ "Фірма "ЮКО". За наведених обставин, відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з означеними контрагентами, а первинні документи, складені в результаті такої взаємодії суб'єктів господарювання вважає дефектними. За таких обставин, відповідач зазначив, що податкове - повідомлення рішення №0000062203 від 07.08.2013 є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЮКО» (далі - ТОВ «Фірма «ЮКО») 26.02.1993 зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як юридична особа , код ЄДРПОУ 19437946. ТОВ «Фірма «ЮКО» взято на податковий облік органами державної податкової служби від 15.03.1993, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість з 09.03.2011 за №194379404626, свідоцтво №100326855.

Відповідачем, на підставі наказу №79 від 24.07.2013 і направлення №91 від 24.07.2013, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фірма «ЮКО» (код ЄДРПОУ 19437946) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ферріт Д», за період: 2011-2012 роки.

За результатами перевірки складено акт від 24.07.2013 № 82 про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ТОВ «Фірма «ЮКО»: п.198.1,п.198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі-ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 232043грн., в тому числі: за вересень 2011 р. в сумі 3241грн., за листопад 2011р. в сумі 1048грн., за січень 2012р. в сумі 667грн., за лютий 2012р. в сумі 13926 грн., за березень 2012 р. в сумі 26421 грн., за квітень 2012р. в сумі 16170грн., за травень 2012р. в сумі 21513грн., за червень 2012р. в сумі 8076грн., за липень 2012р. в сумі 72345грн., за серпень 2012р. в сумі 47821 грн., за вересень 2012р. в сумі 18991грн., за листопад 2012р. в сумі 1824грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача, що здійснювались у зв'язку з виконанням робіт (послуг) з ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ЛІГА», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «ВК «ВІКОННІ СИСТЕМИ», ТОВ «РИВС», ТОВ «СТАРТ-Д», ТОВ «ФЕРРІТ-Д». На думку посадових осіб податкового органу, які здійснювали документальну позапланову виїзну перевірку, роботи (послуги) контрагентами фактично не виконувались, позивач не мав на меті отримання послуг у дійсності, тому такі правочини є нереальними, а первинні документи, складені на підтвердження правовідносин з означеними контрагентами, є дефектними.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки від 24.07.2013 №82, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000062203 від 07.08.2013, за яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ за основним платежем на 232043грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі - 58010,74 грн.

Що стосується неправомірності проведення податкової перевірки, суд зазначає наступне.

23.07.2012 відповідачем було направлено ТОВ «Фірма «ЮКО» запит № 16138/10/22-3 про надання інформації, відповідно до якого відповідач просив надати інформацію та первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ ВК «Віконні системи», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Ферріт- Д».

Згідно п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України. У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

На вказаний запит позивач надав відповідь вих. №233 від 23.07.2013, в якій повідомив, що не має технічної можливості надати копії усіх первинних документів щодо взаємовідносин з контрагентами. Оригінали первинних документів знаходяться за податковою адресою платника податків (отримано відповідачем 24.07.2013).

Відповідно до п 75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок визначені ст. 78 ПК України. Так, відповідно до п. 78.1.1. ст. 78 ПК України за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Не отримавши запитувані документи та інформацію, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, про що керівнику підприємства Макаренко І.В. в присутносі директора - Сьоміна І.О. вручено копію направлення №91 від 24.07.2013 та наказу на проведення перевірки №79 від 24.07.2013. Вказані особи проти проведення перевірки не заперечували та допустили посадових осіб податкового органу до фактично проведення перевірки.

Відтак, жодних підстав вважати проведену податкову документальну позапланову виїзну перевірку неправомірною у суду немає.

Щодо реальності здійснення господарських операцій позивача із контрагентами: ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ЛІГА», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «ВК «ВІКОННІ СИСТЕМИ», ТОВ «РИВС», ТОВ «СТАРТ -Д», ТОВ «ФЕРРІТ -Д» судом встановлено наступне.

В матеріалах справи наявний договір від 23.02.2012 № 90/12, укладений між позивачем (як замовником) та ТОВ «ВК «ВІКОННІ СИСТЕМИ» (як виконавцем), предметом якого є надання виконавцем замовнику послуг по виготовленню стендів, постерів, банерів, та інших товарів, нанесення зображення на транспорт, оформлення приміщень, оренда обладнання та його ремонт, надання поліграфічних, рекламних, клірингових, маркетингових послуг та інших комерційних послуг в кількості та за ціною відповідно видаткової накладної або акту, яка є невід'ємною частиною договору.

З актів виконаних робіт та податкових накладних вбачається, що ТОВ «ВК «Віконні системи» надавало позивачу наступні види послуг: ремонт обладнання, послуги з розробки оригінал-макету, монтаж/демонтаж виставкового стенду; послуги з оренди обладнання, послуги з маркетингових, консультаційні послуги, клінінгові послуги, продаж канцелярських товарів, виготовлення вивіски.

В матеріалах справи містяться податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт, складені на підставі договору від 23.02.2012 №90/12 і платіжні доручення.

21.09.2011 між позивачем (як замовником) та ТОВ «МАТАДОР» (як виконавцем) було укладено договір № 69/11, предметом якого є виконання замовником зобов'язань по виготовленню стендів, постерів, банерів, та інших товарів в кількості та за ціною відповідно видаткової накладної або акту, яка є невід'ємною частиною договору.

Сторонами вказаного договору було підписано додаткову угоду №т1 від 21.09.2011 до договору №69 від 21.09.2011, якою внесено доповнення в означений договір, а саме: згідно п. 1.2. замовник придбає, а виконавець продає композитні панелі, пластикові, чорнила, кабельну продукцію, папір та інші товари; оформлення приміщень; оренди обладнання та його ремонт; розробка макетів, надання рекламних, клінінгових, консультаційних, маркетингових та інших послуг в кількості та за ціною відповідно видаткової накладної або акту, яка є невід'ємною частиною договору.

Між позивачем (як замовником) та ТОВ «МАТАДОР» (як виконавцем) було укладено договір від 10.02.2012 № 96/12, предметом якого є: замовник, згідно даного договору доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виготовленню стендів, постерів, банерів, нанесення зображення на транспорт та інших товарів і поліграфічних послуг в кількості та за ціною відповідно видаткової накладної або акту, яка є невід'ємною частиною договору.

Сторонами вказаного договору було підписано додаткову угоду №1 від 10.02.2012 до договору № 96 від 10.02.2012, якою внесено доповнення в означений договір, а саме: згідно п. 1.2. замовник придбає, а виконавець продає композитні панелі, пластикові, чорнила, кабельну продукцію, папір та інші товари; оформлення приміщень; оренди обладнання та його ремонт; розробка макетів, надання рекламних, клінінгових, консультаційних, маркетингових та інших послуг в кількості та за ціною відповідно видаткової накладної або акту, яка є невід'ємною частиною договору.

На підставі означених договорів ТОВ «МАТАДОР» надавала позивачу такі послуги: рекламні послуги, продаж товарів, розробка макету, консультаційні послуги, розробка оригінал макетів, маркетингові послуги.

В матеріалах справи наявні: податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт, складені на підставі вказаних договорів та платіжні доручення.

Суд зазначає, що вказані договори разом з додатками за своєю суттю є договорами надання послуг, однак на підставі цих договорів позивач здійснював також і придбання у ТОВ «МАТАДОР» різноманітних товарів, що суперечить звичаям ділового обороту, та ставить під сумнів реальність виконання означених договорів.

13.02.2012 між позивачем (як замовником) та «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ» ( як виконавцем) укладено договір №95/12, предметом даного договору є надання виконавцем замовнику послуг по виготовленню стендів, постерів, банерів, та інших товарів, нанесення зображення на транспорт, оформлення приміщень, оренда обладнання та його ремонт, надання поліграфічних, рекламних, клірингових, маркетингових послуг та інших комерційних послуг в кількості та за ціною відповідно видаткової накладної або акту, яка є невід'ємною частиною договору.

Податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення наявні в матеріалах справи.

З вказаних документів вбачається, що на підставі означеного договору виконавцем позивачу були надані наступні послуги: послуги з розміщення реклами на конструкціях, розробка оригінал макетів, послуги з оренди та ремонту обладнання.

ТОВ «Фірма «ЮКО» та ТОВ «ЛІГА» укладено договір від 01.03.2012 №99/12 предметом якого, згідно п. 1.1 цього Договору є надання ТОВ «ЛІГА» як виконавцем послуг з виготовлення стендів, постерів, банерів, та інших товарів, нанесення зображення на транспорт, оформлення приміщень, оренда обладнання та його ремонт, надання поліграфічних, рекламних, клірингових, маркетингових послуг та інших комерційних послуг в кількості та за ціною відповідно видаткової накладної або акту, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт, платіжних доручень ТОВ «ЛІГА» було надано позивачу наступні види послуг: монтаж/демонтаж виставкового стенду, клінінгові послуги.

Згідно договору від 09.01.2012 №87/12 ТОВ «Фірма «ЮКО» - замовник доручає, а ТОВ «РИВС» - виконавець бере на себе обов'язок з виконання зобов'язань з виготовлення стендів, постерів, банерів, та інших товарів, нанесення зображення на транспорт, оформлення приміщень, оренда обладнання та його ремонт, надання поліграфічних, рекламних, клірингових, маркетингових послуг та інших комерційних послуг в кількості та за ціною відповідно видаткової накладної або акту, яка є невід'ємною частиною договору.

На підставі договору від 09.01.2012 №87/12 позивач отримав від ТОВ «РИВС» наступні послуги: виготовлення рекламного ролика, розміщення реклами на зовнішніх носіях, розробка оригінал-макетів, оформлення експозиції для проведення форуму.

В матеріалах справи наявні податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, якими позивачем оплачено надані послуги.

13.02.2012 між позивачем та ТОВ «СТАРТ-Д» укладено договір № 97/12, п.1.1. якого визначено, що замовник (ТОВ «Фірма «ЮКО»), згідно даного договору доручає, а виконавець ( ТОВ «СТАРТ-Д») бере на себе обов'язок по виготовленню стендів, постерів, банерів, та інших товарів, нанесення зображення на транспорт, оформлення приміщень, оренда обладнання та його ремонт, надання поліграфічних, рекламних, клірингових, маркетингових послуг та інших комерційних послуг в кількості та за ціною відповідно видаткової накладної або акту, яка є невід'ємною частиною договору.

На підставі вказаного договору виконавець здійснив замовнику продаж товарів: кабель, стрічка, муфти (податкові накладні від 14.02.2012 №221 та від 20.03.2012 №372, видаткові накладні: від 14.02.2012 №338 та від 20.03.2012 №817).

ТОВ «Фірма «ЮКО» та ТОВ «ФЕРРІТ-Д» уклали між собою договір від 03.02.2012 №93/12, предметом якого, згідно п.1.1 є надання ТОВ «ФЕРРІТ-Д» як виконавцем послуг з виготовлення стендів, постерів, банерів, та інших товарів, нанесення зображення на транспорт, оформлення приміщень, оренда обладнання та його ремонт, надання поліграфічних, рекламних, клірингових, маркетингових послуг та інших комерційних послуг в кількості та за ціною відповідно видаткової накладної або акту, яка є невід'ємною частиною договору.

На підставі вказаного договору виконавець виготовив рекламний ролик (податкова накладна від 07.02.2012 №605, акт виконаних робіт від 07.02.2012 №865).

В підтвердження законності включення до складу податкового кредиту відповідних сум, позивач під час перевірки надав відповідачу наступні документи: договори на надання послуг: №90/12 від 23.02.2012, №96/12 від 10.02.2012, №69/11 від 21.09.2011, № 95/12 від 13.02.2012, №87/12 від 09.01.2012, № 99/12 від 01.03.2012, №93/12 від 03.02.2012, №97/12 від 13.02.2012 з додатковими угодами, видаткові накладні, податкові накладні, (перелік накладних наведений у акті перевірки від 24.07.2013 р.), акти виконаних робіт, платіжні документи.

Однак, вказані документи судом не приймаються, як належні докази щодо підтвердження реальності настання наслідків фінансово-господарської діяльності позивача з контрагентом та податкового кредиту, з огляду на наступне.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Так, згідно п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст.9 того ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем за рахунок взаємовідносин з ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ЛІГА», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «ВК «ВІКОННІ СИСТЕМИ», ТОВ «РИВС», ТОВ «СТАРТ -Д», ТОВ «ФЕРРІТ- Д» протягом 2011-2012 років було сформовано податковий кредит на загальну суму 232042грн.

В той же час, в акті перевірки ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №7200/224/31820299 від 21.12.2012 встановлено, що ТОВ «МАТАДОР» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по ланцюгу постачання, у ТОВ «МАТАДОР» відсутні об'єкти оподаткування ПДВ по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Також перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 році.

Анолагічні висновки містяться в наступних актах перевірок ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська:

- №7199/22-4/24609852 від 21.12.12 щодо діяльності контрагента позивача ТОВ «Ліга»;

- в акті перевірки №7208/224/33906299 від 21.12.12 щодо діяльності позивача ТОВ «Ангстрем Континенталь»;

- в акті перевірки №7212/224/33972398 від 21.12.12 щодо діяльності ТОВ «ВК «Віконні системи»;

- в акті перевірки №7211/224/34914473 від 21.12.12 щодо діяльності ТОВ «Ривс»;

- в акті перевірки №7203/224/32694059 від 21.12.12 щодо ТОВ «СТАРТ -Д»;

- в акті перевірки №7210/224/36441206 щодо діяльності ТОВ «ФЕРРІТ- Д».

На виконання вимог Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 та Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, суд, дослідивши первинні документи по господарським операціям позивача з вищевказаними контрагентами, дійшов висновку про відсутність руху товарів (послуг) в ході здійснення господарських операцій з означеними контрагентами з огляду на наведене нижче.

По-перше, за даними податкового органу ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ЛІГА», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ «РИВС», ТОВ «СТАРТ -Д», ТОВ «ФЕРРІТ- Д» по ланцюгу постачання мали нереальні господарські операції з сумнівними контрагентами.

По-друге, податковими перевірками встановлена відсутність у постачальників контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, а також відсутність умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-мотеріальних цінностей.

По-третє, з наявних в матеріалах справи документів не вбачається, як саме позивач використав надані йому контрагентами послуги.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції за вищевказаними договорами позивачем надано копії актів виконаних робіт, копії податкових та видаткових накладної, рахунки-фактури та платіжні доручення.

Проте, наданими позивачем документами неможливо підтвердити реальність надання послуг за договорами №90/12 від 23.02.2012, №96/12 від 10.02.2012, №69/11 від 21.09.2011, №95/12 від 13.02.2012, №87/12 від 09.01.2012, №99/12 від 01.03.2012, №93/12 від 03.02.2012, №97/12 від 13.02.2012, оскільки з цих документів не вбачається: зміст та обсяг надання господарських операцій, порядок надання послуг особами-контрагентами, відсутні докази взаємодії представників сторін вказаних договорів.

Також слід відмітити, щодо послуг з оренди та ремонту обладнання, в матеріалах справи відсутні документи, які б дали змогу визначити, яке саме обладнання орендувалось позивачем, а яке ремонтувалось його контрагентами. До того ж з матеріалів справи не вбачається, які саме консультаційні послуги та з якого приводу надавались позивачу.

Зазначене ставить під сумнів факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами - постачальниками послуг ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ЛІГА», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ «РИВС», ТОВ «СТАРТ -Д», ТОВ «ФЕРРІТ- Д».

Відтак, фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснюється поза межами правового поля, та в свою чергу свідчить про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Фірма «ЮКО» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Вищевикладене, свідчить про відсутність у вищевказаних контрагентів позивача адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.Останнє в свою чергу, підтверджує відсутність наміру у ТОВ «Фірма «ЮКО» при укладенні договорів із зазначеним контрагентом на створення правових наслідків.

Суд критично ставиться до наданих в якості доказів підтвердження виконання умов вищевказаних договорів про надання послуг №90/12 від 23.02.2012, №96/12 від 10.02.2012, №69/11 від 21.09.2011, № 95/12 від 13.02.2012, №87/12 від 09.01.2012, № 99/12 від 01.03.2012, №93/12 від 03.02.2012, №97/12 від 13.02.2012, та реальності здійснення господарських операцій актів виконаних робіт, оскільки вони містять лише найменування послуг, однак в них не вказаний обсяг наданих послуг і не розкривається зміст кожної послуги. Також, акти виконаних робат, до означених договорів не містять доказів, на підтвердження надання послуг саме в зазначеній кількості.

Суд відзначає, що на вимогу суду щодо підтвердження наявності складських приміщень, виробничих потужностей у контрагентів позивача для здійснення господарських операцій та виконання умов вищевказаних договорів про надання послуг, позивачем відповідних доказів не надано та зазначено, що відсутність інформації про їх (складських приміщень, виробничих потужностей) наявність не є свідченням неможливості виконання вищевказаних договорів.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по правовідносинам з вищевказаними контрагентами, а саме факт укладення договорів про надання послуг, складання між сторонами податкових та видаткових накладних не може свідчити про реальність здійснення господарських операцій за вказаними договорами, з урахуванням вимог ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Разом з тим, на момент розгляду даної адміністративної справи, відповідно до даних Міндоходів і зборів України, які містяться на офіційному сайті відомства, такі контрагенти позивача як : ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «РИВС», ТОВ «ЛІГА» - ліквідовані/ припинені, а ТОВ «СТАРТ-Д» перебуває в стадії ліквідації/ припинення.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази свідчать про те, що господарська операція з надання послуг фактично не мала реального характеру, замовлення послуг оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеним договором.

Згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем належним чином доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Таким чином, як вбачається з наведеного вище, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «МАТАДОР», ТОВ «ЛІГА», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «ВК «ВІКОННІ СИСТЕМИ», ТОВ «РИВС», ТОВ «СТАРТ Д», ТОВ «ФЕРРІТ- Д», суму ПДВ у розмірі 232043,00 грн., в результаті чого відбулося заниження податкових зобов'язань з ПДВ. Отже, збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму: за основним платежем 232043,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі - 58010,75 грн. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області здійснено на законних підставах, а податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 №0000062203 винесено відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЮКО» до Державної податкової інспекцій у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення № 0000062203 від 07.08.2013 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 02.12.13 Суддя О.В. Царікова О.В.Царікова