Рішення

від 29.04.2009 по справі 34/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/38

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.04.09 р.                                                                                                       Справа № 34/38                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Закритого акціонерного товариства „Укрексімнафтопродукт”, м. Київ

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „Вехо”, м. Донецьк

про стягнення суму заборгованості у розмірі 436153,70грн., 46232,29грн. – інфляційного збільшення заборгованості та 8603,58грн. з розрахунку 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання.

за участю представників сторін:

від позивача –Сидорова Ю.В. (за довіреністю)

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Закритим акціонерним товариством „Укрексімнафтопродукт”,              м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вехо”, м. Донецьк про стягнення суму заборгованості у розмірі 436153,70грн., 46232,29грн. – інфляційного збільшення заборгованості та 8603,58грн. з розрахунку 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару, однак у встановлений строк виконав їх частково у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 436153,70грн. Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні та 3% річних від простроченої суми.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних документів суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив :

Між ЗАТ „Укрексімнафтопродукт” (Компанія) та ТОВ „Вехо” (клієнт) 01 квітня 2008року укладено договір №КР/813-01048. За мовами укладеного договору  клієнт придбає у компанії паливо в об'ємі та асортименті, встановленому даним договором. Кількість поставленого палива встановлюється виходячи з даних по отриманню клієнтом палива на АЗС, приведених в мережі Інтернет, на сайті постачальника.

Відповідно до п.4.2 укладеного договору, оплата за отримане паливо здійснюється клієнтом протягом двох банківських днів, на підставі рахунку, виставленого компанією.

Згідно до п.4.2.1. договору відстрочка по оплаті отриманого палива надається клієнту на сім календарних днів, але не більш 300000,00грн.

Відповідно до п.4.3 договору за підсумками місяця, але не пізніше перших п'яти робочих днів місяця, компанія надає клієнту рахунок-фактуру, видаткову накладну та вартість вибраного палива , компанія видає клієнту вільну податкову накладну один раз в місяць, не пізніше останнього дня місяця.

За умовами п.5.1. договору  за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором  сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України.

Договір підписаний обома сторонами та скраплений печатками підприємств.

На виконання умов укладеного Договору покупцю – Товариства з обмеженою відповідальністю „Вехо” відповідно до видаткових накладних № УЭ-0000400 від 30.04.2008року  на суму 1533,64грн., № УЭ-0000872 від 30.04.2008року на суму 333421,32грн., № УЭ-0000977 від 30.04.2008року на суму 8247,79грн., № УЭ-0003141 від 30.06.2008року на суму 191,10грн., № УЭ-0001467 від 31.05.2008року на суму 823,67грн., № УЭ-0002029 від 31.05.2008року на суму 2800,13грн., № УЭ-0001931 від 31.05.2008року на суму 261516,05грн., всього на загальну суму 608533,70грн.  позивачем поставлено бензин. Також позивачем на адресу відповідача направлені відповідні рахунки на зазначену суму, докази направлення наявні в матеріалах справи (а.с.19).

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія №366/2 від 04.12.2008року, що підтверджується описом вкладення у цінному листі (а.с.19) про погашення заборгованості за нефтепродкти у розмірі 436153,70грн.  Однак претензія залишена відповідачем без задоволення .

Отриманий товар відповідачем був оплачений частково, в результаті чого за ним виникла заборгованість в сумі 436153,70грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

Як визначено положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб'єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

У  частині  сьомій  вказаної статті  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

 Аналогічні положення містить ст.526  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи  викладене,  суд приходить до висновку,  що відповідачем  не  в  повному  обсязі  виконані  зобов'язання  за  договором №КР/813-01048 від 01 квітня 2008року,  в  наслідок  чого  утворилась  заборгованість  у  розмірі  436153,70грн.

        Відтак  позовні  вимоги  щодо  стягнення  з відповідача заборгованості в розмірі 436153,70грн. обґрунтовані  та  підлягають  задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційних в сумі 46232,29 грн., що нараховані ним за період з липня 2008року по лютий 2009року.

Перевіркою вказаного розрахунку судом встановлено, що сума інфляційних становить 46319,77грн. тобто більше за суму, яка заявлена позивачем до стягнення. Але суд згідно                    ст. 83 ч. 1 п. 2 Господарського процесуального кодексу України  не може виходити за межі позовних вимог без клопотання заінтересованої сторони. Такого клопотання від позивача до суду не надходило, тому суд задовольняє вимоги позивача про стягнення інфляційного збільшення  у розмірі 46232,29 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у  розмірі 8603,58грн. суд задовольняє частково  у розмірі  8550,69грн., у зв'язку з невірним здійсненням позивачем розрахунку.

У задоволенні вимог позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ „Вехо” у розмірі 490989,57грн. відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

        На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                              ВИРІШИВ

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Укрексімнафтопродукт”,                м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вехо”, м. Донецьк про стягнення суму заборгованості у розмірі 436153,70грн., 46232,29грн. – інфляційного збільшення заборгованості та 8603,58грн. з розрахунку 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вехо” (83059, м. Донецьк, вул. Сеченова,44, ЄДРПОУ 33913421) на користь Закритого акціонерного товариства „Укрексімнафтопродукт” (Юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. М.Раскової,19, Поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. Виборзька,103, ЄДРПОУ 21620095) суму заборгованості у розмірі 436153,70грн., 46232,29грн. – інфляційного збільшення заборгованості та 8550,69грн. з розрахунку 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вехо” (83059, м. Донецьк, вул. Сеченова,44, ЄДРПОУ 33913421) на користь Закритого акціонерного товариства „Укрексімнафтопродукт” (Юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. М.Раскової,19, Поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. Виборзька,103, ЄДРПОУ 21620095) витраті по сплаті державного мита в розмірі 4909,37грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 117,99грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

 Видати накази після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Кододова О.В.