Постанова

від 04.12.2013 по справі 922/287/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 922/287/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б., за участю прокурораТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. у справі № 922/287/13-г господарського суду Харківської області за позовомПрокурора Вовчанського району Харківської області до 1. Вовчанської районної державної адміністрації; 2. СТОВ агрофірми "Хлібороб" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Управління Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області; 2. Державна інспекція сільського господарства в Харківській області; 3. Головне управління Держземагенства у Харківській області провизнання недійсним договорів оренди землі

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 р. прокурор Вовчанського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Вовчанської районної державної адміністрації; СТОВ агрофірми "Хлібороб", треті особи: Управління Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області; Державна інспекція сільського господарства в Харківській області; Головне управління Держземагенства у Харківській області про (з урахуванням уточнень позовних вимог):

- визнання недійсними розпоряджень Вовчанської районної державної адміністрації № 50 від 27.01.2007 р., № 1061 від 24.11.2008 р., № 462 від 14.12.2011р.;

- визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 20.04.2012 р., укладених між Вовчанською районною державною адміністрацією та СТОВ агрофірмою "Хлібороб", із земель державного резервного фонду та земель запасу, розташованих на території Нестернянської сільської ради Вовчанського району, а саме: земельної ділянки загальною площею 12,6368 га, кадастровий №6321684600:03:001:0130; земельної ділянки загальною площею 5,3769 га, кадастровий № 6321684600:01:002:0143; земельної ділянки загальною площею 11,4001 га, кадастровий № 6321684600:01:002:0142; земельної ділянки загальною площею 6, 5478 га, кадастровий № 6321684600:03:002:0049; земельної ділянки загальною площею 29,3441 га, кадастровий № 6321684600:01:001:0126; земельної ділянки загальною площею 13,3557 га, кадастровий № 6321684600:03:001:0132; земельної ділянки загальною площею 11,4968 га, кадастровий №6321684600:02:002:0428; земельної ділянки загальною площею 4,4170 га, кадастровий № 6321684600:01:001:0125;

- зобов'язання СТОВ агрофірми "Хлібороб" повернути Вовчанській районній державній адміністрації земельну ділянку площею 12,6368 га, кадастровий №6321684600:03:001:0130; земельну ділянку площею 5,3769 га, кадастровий №6321684600:01:002:0143; земельну ділянку площею 11,4001 га, кадастровий №6321684600:01:002:0142; земельну ділянку площею 6,5478 га, кадастровий №6321684600:03:002:0049; земельну ділянку площею 29,3441 га, кадастровий №6321684600:01:001:0126; земельну ділянку площею 13,3557 га, кадастровий №6321684600:03:001:0132; земельну ділянку площею 11,4968 га, кадастровий №6321684600:02:002:0428; земельну ділянку площею 4,4170 га, кадастровий №6321684600:01:001:0125, які розташовані на території Нестернянської сільської ради Вовчанського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 50 від 27.01.2007 р., № 1061 від 24.11.2008 р. та № 462 від 14.12.2011 р. видані з порушенням вимог законодавства, що регулює порядок надання у користування земельних ділянок, які знаходяться у державній власності, а спірні договори оренди землі від 20.04.2012 р. укладені в порушення вимог земельного законодавства, у зв'язку з чим, на думку прокурора, спірні розпорядження та договори підлягають визнанню недійсними, а земельні ділянки, передані в оренду СТОВ агрофірмі "Хлібороб" підлягають поверненню Вовчанській районній державній адміністрації. Такі дії відповідачів, на думку прокурора, свідчить про порушення прав держави та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Господарський суд Харківської області рішенням від 18.06.2013 р. у справі №922/287/13-г (колегія суддів: головуючий Шатерніков М.І., судді Аюпова Р.М., Жигалкін І.П.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. (колегія суддів: головуючий Бондаренко В.П., судді Ільїн О.В., Россолов В.В.), у задоволенні позову відмовив, посилаючись, зокрема, на приписи Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. та рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2013 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права внаслідок неналежного дослідження обставин справи та ненадання цим обставинам належної юридичної оцінки.

Представників сторін про час та місце судового засідання касаційної інстанції було повідомлено належним чином ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2013 р., проте, представники відповідачів не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 27.01.2007 р. Вовчанською районною державною адміністрацією було видано розпорядження № 50 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)", відповідно до пункту 1 якого СТОВ агрофірмі "Хлібороб" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок з земель державного резервного фонду загальною площею 129,68 га ріллі та з земель запасу загальною площею 36,9 га ріллі, які знаходяться за межами населених пунктів на території Нестернянської сільської ради Вовчанського району Харківської області, для передачі їх в оренду строком на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У пункті 3 розпорядження зазначено, що Вовчанський районний відділ земельних ресурсів повинен внести відповідні зміни до земельно-облікової документації.

Розпорядженням Вовчанської районної державної адміністрації № 1061 від 24.11.2008 р. було внесено зміни до розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації № 50 від 27.01.2007 р., а саме: пункт 1 вказаного розпорядження викладено в такій редакції: "Надати СТОВ агрофірмі "Хлібороб" дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель державного резервного фонду загальною площею 64,3458 га ріллі та із земель запасу загальною площею 30,2294 га ріллі, які знаходяться за межами населених пунктів на території Нестернянської сільської ради Вовчанського району Харківської області, для передачі їх в оренду строком на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

14.12.2011 р. Вовчанською районною державною адміністрацією було видано розпорядження № 462, пунктом 1 якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель державного резервного фонду та земель запасу на території Нестернянської сільської ради Вовчанського району для передачі її в оренду СТОВ агрофірмі "Хлібороб" строком на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пункту 2 вказаного розпорядження СТОВ агрофірмі "Хлібороб" було надано в оренду земельні ділянки із земель державного резервного фонду та із земель запасу строком на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок на території Нестернянської сільської ради Вовчанського району, а саме: із земель державного резервного фонду загальною площею 64,3458 га ріллі, в тому числі: земельну ділянку № 1 площею 12, 6368 га ріллі, земельну ділянку № 3 площею 6, 5478 га ріллі, земельну ділянку № 4 площею 4, 4170 га ріллі, земельну ділянку № 5 площею 29, 3441 га ріллі, земельну ділянку № 6 площею 11, 4001 га ріллі; із земель запасу загальною площею 30, 2294 га ріллі, у тому числі: земельну ділянку № 1 площею 5, 3769 га ріллі, земельну ділянку № 2 площею 13, 3557 га ріллі, земельну ділянку № 3 площею 11, 4968 га ріллі з подальшим укладанням договорів оренди на земельні ділянки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між СТОВ агрофірмою "Хлібороб" та Вовчанською районною державною адміністрацією 20.04.2012 р. було укладено 8 договорів оренди землі із земель державного резервного фонду земель запасу, що знаходяться на території Нестернянської сільської ради Вовчанського району Харківської області, які зареєстровані в Управлінні Держкомзему у Вовчанському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 15.05.2012 р. № 6321684600:03:001:0130; №6321684600:01:002:0143; № 6321684600:01:002:0142; № 6321684600:03:002:0049; №6321684600:01:001:0126; № 6321684600:03:001:0132; № 6321684600:02:002:0428; № 6321684600:01:001:0125, згідно з умовами яких СТОВ агрофірмою "Хлібороб" сплачується орендна плата до бюджету за використання земельних ділянок, заборгованість по оплаті орендної плати відсутня.

Відповідно до інформації, наданої відділом Держкомзему у Вовчанському районі на запит прокурора Вовчанського району, на земельні ділянки, які надані в користування СТОВ агрофірмі "Хлібороб" розпорядженнями голови Вовчанської районної державної адміністрації № 50 та № 1061, окремими проектами землеустрою (технічною документацією) раніше в натурі (на місцевості) межі не встановлювались.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є визнання недійсними розпоряджень голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 50 від 27.01.2007 р., № 1061 від 24.11.2008 р. та № 462 від 14.12.2011 р., які, на думку прокурора Вовчанського району Харківської області, видані з порушенням вимог законодавства, що регулює порядок надання у користування земельних ділянок, які знаходяться у державній власності, оскільки передача даних земельних ділянок була здійсненна з порушенням норм земельного законодавства, а саме, не дотримано порядок виготовлення документації із землеустрою та процедури проведення земельних торгів (аукціону), а також договорів оренди землі від 20.04.2012 р., укладених між СТОВ агрофірмою "Хлібороб" та Вовчанською районною державною адміністрацією як таких, що укладені в порушення вимог Земельного кодексу України, зокрема, статей 123, 124 Земельного кодексу України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України, пунктом 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

В силу приписів частини 1 статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства, організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Розділу "Перехідні положення" Земельного кодексу України в редакції, що діяла станом на день винесення Розпорядження Вовчанською РДА № 50 від 27.01.2007 р. зазначено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Дана норма Закону підлягала застосуванню протягом двох років з дня набуття чинності законом № 509-VI від 16.09.2008 р., з дня опублікування (опублікований в газеті "Голос України" 14.10.2008 р.), що також підтверджено Прокурором.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України придбання права оренди земельних ділянок, які знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах.

Вказана норма закону вперше була введена в дію Законом України від 28.12.2007 р. "Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який в подальшому визнаний Конституційним Судом України неконституційним у відповідній частині (рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008).

Відповідно до прийнятого 03.06.2008 р. Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким були внесені зміни до Земельного кодексу України, в тому числі і в статтю124 Земельного кодексу України, а саме, знову передбачено придбання права на оренду земельних ділянок виключно на аукціонах.

При цьому, статтею 11 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 р. № 309-VI передбачена можливість визначення особливостей оформлення права оренди земельної ділянки без проведення аукціону громадянам чи юридичним особам, які звернулись із заявою (клопотанням) про передачу земельної ділянки в оренду із земель державної або комунальної власності, станом на 1 січня 2008 року відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування було прийнято рішення про погодження місця розташування такого об'єкту або про надання дозволу на розробку проекту її відведення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України, у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008 p., передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки був наданий згідно розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації № 50 від 27.01.2007р. "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)".

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між Вовчанською районною державною адміністрацією та СТОВ агрофірмою "Хлібороб" щодо попереднього узгодження і оформлення документів про передачу в оренду земельних ділянок, виникли ще в 2007 році та тривали до набуття чинності Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" і Закону України від 03.06.2008 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у зв'язку з чим, вбачається, що до правовідносин сторін приписи статті 124 Земельного кодексу України щодо необхідності проведення аукціонів застосуванню не підлягають.

Судами встановлено, що розроблена землевпорядна документація проходила належну державну експертизу на предмет її відповідності вимогам законодавства і є чинними та дійсними, не скасовані станом на день розгляду справи.

Статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 677, встановлено, що проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів). Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 4, 5 статті 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

Таким чином, на час прийняття Вовчанською районною державною адміністрацією розпорядження № 50 від 27.01.2007 р. діяли законодавчі вимоги, що передбачають відсутність необхідності розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання їх у користування без зміни цільового призначення та в разі, якщо межі земельних ділянок вже були встановлені в натурі (на місцевості).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, доказів зміни цільового призначення спірних земельних ділянок в матеріалах справи відсутні.

Статтею 55 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно із статтею 56 цього Закону технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Виходячи з системного аналізу наведених законодавчих норм, відповідно до яких вбачається, що надання у користування земельних ділянок без зміни їх цільового призначення здійснюється без розроблення проекту відведення земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, суди попередніх інстанцій правомірно та обґрунтовано дійшли висновку про відсутність порушень законодавчо встановленої процедури надання Вовчанською районною державною адміністрацією в користування СТОВ агрофірмі "Хлібороб" на умовах оренди земельних ділянок із земель державного резервного фонду та земель запасу на території Нестернянської сільської ради Вовчанського району Харківської області.

Таким чином, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та аналіз вищезазначені норми законодавства, вбачається, що оскаржуване розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації від 27.01.2007 р. № 50 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)" було прийнято відповідно до чинного на час його прийняття земельного законодавства та у межах компетенції органу виконавчої влади, у зв'язку з чим належних правових підстав для визнання вказаного розпорядження недійсним не вбачається, як і наступних розпоряджень Вовчанської районної державної адміністрації № 1061 від 24.11.2008 р., яким було внесено зміни до розпорядження № 50 від 27.01.2007 р., та № 462 від 14.12.2011 р., відповідно до якого було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та було надано СТОВ агрофірмі "Хлібороб" в оренду земельні ділянки із земель державного резервного фонду та із земель запасу строком на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що оскаржувані розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації є актами індивідуальної дії і вичерпали свою дію фактом укладення договорів оренди землі від 20.04.2012 р.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 5 статті 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до приписів статей 1, 6 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з приписами статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Судами попередніх інстанцій не було встановлено порушення істотних умов договорів оренди землі від 20.04.2012 р., необхідних для даного виду договорів та порушення Вовчанською районною державною адміністрацією та СТОВ агрофірмою "Хлібороб" інших вимог закону при укладенні спірних договорів .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, СТОВ агрофірма "Хлібороб" належним чином виконує умови спірного договору в частині сплати орендної плати, що підтверджуються довідкою Вовчанської МДПІ щодо відсутності заборгованості у СТОВ агрофірми "Хлібороб" по орендній платі, з якої вбачається, що орендну плату за землю та фіксований сільськогосподарський податок СТОВ агрофірма "Хлібороб" сплачує своєчасно.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно до приписів статті 203 цього Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи обставини справи та аналізуючи вищезазначені норми законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними договорів оренди землі від 20.04.2012 р., укладених між Вовчанською районною державною адміністрацією та СТОВ агрофірмою "Хлібороб", а отже - відсутність підстав для зобов'язання СТОВ агрофірми "Хлібороб" повернути Вовчанській районній державній адміністрації земельні ділянки із земель державного резервного фонду та земель запасу, розташовані на території Нестернянської сільської ради Вовчанського району, які були надані в оренду СТОВ агрофірмою "Хлібороб" на підставі спірних договорів оренди.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій крім того, дійшли висновку, що прокурором Вовчанського району Харківської області у позовній заяві не було доведено належними та допустимими доказами наявність порушення інтересів держави у зв'язку з прийняттям Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області спірних розпоряджень № 50 від 27.01.2007 р., №1061 від 24.11.2008 р. та № 462 від 14.12.2011 р., а також укладенням між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та СТОВ агрофірмою "Хлібороб" спірних договорів оренди від 20.04.2012 р.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову прокурора Вовчанського району Харківської області.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи, а прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було підтримано рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. у справі № 922/287/13-г господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова