Постанова

від 07.05.2009 по справі 19/87-08-4935

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/87-08-4935

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2009 р. Справа № 19/87-08-4935

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Л.В. Поліщук

Суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання –А.А. Арбієві,

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився

від відповідача –А.І. Возіян,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ТОВ „Агросфера”

на рішення господарського суду Одеської області від 20.02.2009р.

у справі № 19/87-08-4935

за позовом ТОВ „Агросфера”

до СТОВ „Куяльник”

про стягнення 39514,94грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 7.05.2009р.

21.11.2008р. ТОВ „Агросфера” звернулося до господарського суду з позовом та уточненнями до нього про стягнення з СТОВ „Куяльник” за договором купівлі-продажу № 848-К від 14.04.2008р. 10000,73грн. індексації, 1548,23грн. пені, 1674,30грн. відсотків по товарному кредиту та 465,96грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.02.2009р. (суддя Н.Д. Петренко) позов задоволено в частині стягнення з відповідача  1548,23грн. пені, 1674,30грн. відсотків по товарному кредиту та 465,96грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі ст.ст. 230, 231 ГК України. В задоволенні вимог в частині стягнення 10000,73грн. індексації відмовлено з посиланням на те, що позивачем не надано доказів, які підтверджують його право проводити  розрахунки в іноземній валюті, що виключає можливість вираження грошового зобов'язання за договором в іноземній валюті.

ТОВ „Агросфера”, не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 10000,73грн. індексації, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки визначення у п. 4.6 договору грошового еквіваленту зобов'язання у іноземній валюті та обумовлення обов'язку розрахуватися в національній валюті України передбачено ст. 524 ЦК України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

14.04.2008 ТОВ „Агросфера” (продавець) та СТОВ „Куяльник” (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 848-К, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин (товар) відповідно до умов цього договору, додаткових угод та специфікацій до даного договору (п. 1.1). Конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наводяться у специфікацій до даного договору. Специфікації є невід'ємною частиною договору (п.3.1). Загальна сума договору складається із сум всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору(п. 3.2). Умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до договору(п.4.1). Товарний кредит з відстрочкою платежу надається на умовах сплати 0,01 % річних за користування товарним кредитом, якщо інших розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору. (п.4.2). Нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту. Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. Продавець виставляє рахунок-фактуру на суму нарахованих процентів, а також сторонами підписується акт виконаних робіт. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання товарного кредиту в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Момент фактичного відвантаження товару - дата, вказана у видатковій накладній (п.4.3). При розрахунку процентів день надання та погашення товарного кредиту вважається як один день, при цьому день надання товарного кредиту включається до розрахунку, а день погашення не включається. При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, а в році - 365. У випадку прострочення погашення товарного кредиту проценти нараховуються на суму заборгованості за товарним кредитом і за весь період прострочення, до моменту погашення. Моментом погашення вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.4.). Сплата нарахованих процентів здійснюється покупцем у строк, який визначається: датою погашення (сплати) товарного кредиту, датою фактичного дострокового погашення товарного кредиту, у випадку його дострокового погашення (п. 4.5). Оплата товару та нарахованих процентів проводиться у гривнях, а у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долару США до гривні більше ніж 2 % від його офіційного курсу, встановленому НБУ на момент підписання договору, покупець зобов'язаний сплатити  продавцю проіндексовану суму відповідного платежу до договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0хСП=ПСП, де А1 - офіційний курс долара США на дату платежу, А0 - офіційний курс долара США на дату підписання договору, СП - сума поточного платежу, ПСП - проіндексована сума платежу) (п. 4.6). Покупець у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у специфікаціях сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати (п.7.1). У разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом на суму заборгованості нараховуються проценти у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення оплати (п. 7.2). Якщо покупець не перерахує на поточний рахунок продавця обумовлену у Специфікаціях суму попередньої оплати, то на суму несплаченої попередньої оплати нараховується 25% річних за користування чужими грошовими коштами (п. 7.3). Строк дії договору до 31.12.2008, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань (11.1).

Згідно специфікацій продавець зобов'язався передати покупцю перелічений у них товар, а покупець оплатити його на наступних умовах:

- специфікація № 1 від 14.04.2008р. - у строк до 15.05.2008р. оплатити суму попередньої оплати у розмірі 20%, на залишок заборгованості - 30% від суми вартості всього товару сплатити до 25.08.2008р., решту –50% від суми вартості всього товару сплатити до 25.10.2008р.;

- специфікація № 2 від 06.05.2008р. - у строк до 15.05.2008р. оплатити суму попередньої оплати у розмірі 20%, на залишок заборгованості - 30% від суми вартості всього товару сплатити до 25.08.2008р.), решту –50% від суми вартості всього товару сплатити до 25.10.2008р.;

- специфікація № 3 від 24.06.2008р. - у строк до 02.07.2008р. оплатити суму попередньої оплати у розмірі 20%, на залишок заборгованості - 30% від суми вартості всього товару сплатити до 25.08.2008р., решту - 50 % від суми вартості всього товару сплатити до 25.10.2008р.

На виконання умов договору та відповідно до специфікацій ТОВ „Агросфера” поставило СТОВ „Куяльник” товар на загальну суму 51680,19грн., а саме:

- 26.05.2008р. на суму 22858,04грн. відповідно специфікації № 1, що підтверджується видатковою накладною № 260546/07;

- 26.05.2008р на суму 17032,65грн. відповідно специфікації № 2, що підтверджується видатковою накладною № 260547/07;

- 02.10.2008р. на суму 11789,50грн. відповідно специфікації № 3, що підтверджується видатковою накладною № 021005/07.

Оскільки станом на 13.11.2008р. відповідач на виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 848-К від 14.04.2008р. сплатив позивачу лише 20000,00грн., ТОВ „Агросфера” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з СТОВ „Куяльник” заборгованості у сумі 31680,19грн., 4757,73грн. індексації, 1307,54грн. пені та 1769,48грн. відсотків по товарному кредиту.

В процесі розгляду справи відповідач сплатив позивачу 32680,19грн., що підтверджується платіжним дорученням № 670 від 14.11.2008р. на суму 5000,0грн., платіжним дорученням № 711 від 01.12.2008р. на суму 21000,0грн., платіжним дорученням. №712 від 01.12.2008р. на суму 6680,19грн.

16.12.2008р. позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути 10558,99грн. індексації, 1626,60грн. пені за порушення зобов'язання та 2254,72грн. відсотків по товарному кредиту.

12.02.2009р., позивач зменшив позовні вимоги і просив стягнути 10000,73грн. індексації, 1548,23грн. пені за порушення зобов'язання, 1674,30грн. відсотків по товарному кредиту та 465,96грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Дослідивши вказаний договір судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що між сторонами склалися господарсько-правові відносини, які регулюються Господарським кодексом Укпраїни.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Такі ж самі положення містяться й у ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для нарахування відповідачу за порушення зобов'язання за договором купівлі-продажу № 848-К від 14.04.2008р. 1548,23грн. пені , 1674,30грн. відсотків по товарному кредиту, та 465,96грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, оскільки такі нарахування не суперечать нормам чинного законодавства і передбачені п.п. 7.1, 7.2, 7.3 вказаного договору.

Стосовно вимог позивача про стягнення 10000,73грн. індексації на підставі п. 4.6 договору купівлі-продажу, оскільки на дату платежу збільшився офіційний курс долару США до гривні більше ніж 2 % від його офіційного курсу, встановленому НБУ на момент підписання договору, то апеляційна інстанція зазначає наступне.

Стаття 524 ЦК України передбачає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 533 цього кодексу грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Проте, в сфері чинності Господарського кодексу України загальні правила ст.ст. 524, 533 ЦК України, що допускають можливість вираження зобов'язання в іноземній валюті та встановлюють механізм визначення суми зобов'язання у валюті України, не діють. Чинними тут є правила ч. 2 ст. 198 ГК України, відповідно до яких грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені в гривнях, а вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті допускається лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою відповідно до законодавства у іноземній валюті (інд. ліцензія НБУ, зовнішньоекономічні операції).

Враховуючи, що у позивача відсутнє право проводити з відповідачем розрахунки в іноземній валюті за договором, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду, що нарахування індексації в розмірі 10000,73грн. на підставі п. 4.6 договору є неправомірним, оскільки це суперечить положенням ч.2 ст. 198 ГК України.

Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 20.02.2009р. у справі № 19/87-08-4935 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

Суддя                                                                                В.Б. Туренко