Постанова

від 08.05.2009 по справі 47/101-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/101-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2009 року                                                          Справа №47/101-08

Колегія суддів у складі:

головуючого судді - Могилєвкін Ю.О., судді –Барбашова С.В., Плужник О.В.

при секретарі –Чудновській І.І.

за участю представників сторін:

стягувача – не з'явився

боржника –Бендебера С.О.

ВДВС –не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 899Х/3-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2009 року за скаргою ТОВ "Соняшник" на дії начальника ВДВС Кегичівського РУЮ Харківської області по справі № 47/101-08

за позовом - ТОВ "Істок-Д", м. Дніпропетровськ

до -ТОВ "Соняшник", смт. Кегичівка

про стягнення 243516,10 грн.,-

  встановила:

    Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2008 р. по справі 347/101-08 були задоволені позовні вимоги позивача, розірвано укладений між ТОВ "Істок-Д" та ТОВ "Соняшник" договір поставки №45 від 03.12.2007 р., та стягнуто з відповідача основної заборгованості у розмірі 191430,00грн., пені у розмірі 7370,05грн., інфляційних у розмірі 5334,33 грн., 3% річних у розмірі 14685,04грн., держмита у розмірі 2435,16 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. На виконання рішення був виданий відповідний наказ.

     ТОВ "Соняшник" (боржник) за вх.№258 від 17.12.2008 р. надав до суду першої інстанції скаргу на дії начальника відділу державної виконавчої служби Кегичівського районного управління юстиції Харківської області, та просить суд визнати дії начальника ВДВС Кегичівського РУЮ при проведенні опису й арешту майна актом опису й арешту від 20.10.2008р. та забороні користування майном згідно акту державного виконавця від 24 11.2008р. такими, що вчинені з порушенням вимог ст. 5,52 ЗУ України "Про виконавче провадження ", визнати акт опису й арешту майна від 20.10.2008р. та акт державного виконавця від 24.11.2008р. таким, що складені з порушенням чинного законодавства, та скасувати їх, зупинити виконавче провадження по виконанню стосовно цього питання.         

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2009 р. по справі №47/101-08 (суддя Пелипенко Н.М.) скаргу боржника залишено без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дії начальника ВДВС Кегичівського РУЮ при проведенні опису й арешту майна актом опису й арешту від 20.10.2008р. та забороні користування майном згідно акту державного виконавця від 24 11.2008 р. не суперечать Закону України "Про виконавче провадження ".

       Боржник - ТОВ "Соняшник" (скаржник) з ухвалою господарського суду Харківської області не погоджується, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити. При цьому, скаржник просить скасувати акт опису й арешту від 20.10.2008 року та акт державного виконавця від 24.11.2008 року та зупинити виконавче провадження до вирішення питання по суті.

     Свою скаргу апелянт обґрунтовує тим, що в зв'язку з фінансовими труднощами ТОВ "Соняшник" тривалий час не проводило виробничу діяльність та не мало змоги сплачувати борг стягувачам в добровільному порядку і ВДВС Кегичівського РУЮ розпочав дії з примусового виконання зведеного виконавчого провадження.

    При примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження по стягненню боргів з ТОВ "Соняшник", ВДВС Кегичівського РУЮ було накладено арешт на рахунки в банках та на касу підприємства, що унеможливило, за умови тяжкого фінансового положення на підприємстві, проводити фінансово-господарську діяльність, так-як окрім виробництва олії соняшникової іншими видами діяльності підприємство не займалося, в зв'язку з чим іще більше погіршилось фінансове становище підприємства, працівники зайняті на виробництві почали масово звільнятися.

   ТОВ "Соняшник" у відповідності до ст.11-1 Закону України "Про виконавче провадження" надавало інформацію стосовно наявного майна з копіями підтверджуючих документів начальнику ВДВС Кегичівського РУЮ про те, що все майно, котре знаходиться на балансі Боржника є предметом застави.

Статті 1.3 Закону України "Про заставу" визначають заставу, як спосіб забезпечення зобов'язань та переважні права кредитора (заставодержателя) перед іншими кредиторами.

Не зважаючи на викладені факти, стосовно застави всього майна ТОВ "Соняшник", начальником ВДВС Кегичівського РУЮ при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження, було проведено опис й арешт заставного майна, що знаходиться на балансі ТОВ "Соняшник" згідно акту опису й арешту майна від 20.10.2008 року.

Зазначеним вище актом було описано і накладено арешт на майно, яке є предметом застави та внесене до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, це - Блок жаровень із з'єднувальними вузлами (4чани) інвентарний № 016, в робочому стані, сума оцінки якого становить 295795,50 грн. та Прес РЗ-МОА, інвентарний № 015 сума оцінки якого становить 533542,00 грн., всього описано і накладено арешт на майно з загальною оцінкою в 829337,50 грн.

       При проведенні опису й арешту майна державним виконавцем не взято до уваги те, що майно є заставним, а також не враховано те, що ст.55 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачає у кожному конкретному випадку урахування властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

   Описані вузли і агрегати безпосередньо задіяні у виробничому процесі і є невід'ємними  елементами, без яких неможливий технологічний процес.

    24.11.2008 року при відсутності директора ТОВ "Соняшник" Ковальова Андрія Миколайовича, який знаходився у відрядженні, начальником ВДВС Кегичівського РУЮ Драгущенко З.С, у присутності представників стягувача ТОВ "Істок-Д" Зельницьким С.В. та Колос С.В. було накладено заборону на користування арештованим майном актом опису та арешту від 20.10.2008 року - акт державного виконавця від 24.11.2008 року про заборону користування майном.

    ТОВ "Соняшник" з цим не погоджується, тому що ВДВС Кегичівського РУЮ пред'являлись оригінали документів та надавалось пояснення, а також представник ТОВ "Соняшник" пояснював суду при представниках від ВДВС Кегичівського РУЮ та ТОВ "Істок-Д" та пред'являв оригінали документів, які підтверджують, що знос майна, яке використовується, компенсується - це Договір зберігання № 1/10 від 01 жовтня 2008 року укладений між ТОВ "Соняшник" і ТОВ "СОФИ" з додатком до нього - Актом приймання-передачі в якому зазначено перелік переданого майна та Додаткова угода від 02 жовтня 2008 року до даного договору, в яких визначена компенсація за користування майном в розмірі 8500,00 грн. При цьому, майно, передане на зберігання з правом на користування, не змінює власника, не змінює свого призначення, не змінює місцезнаходження, а його знос компенсується.

        Стягувач - ТОВ "Істок-Д" та ВДВС Кегичівського РУЮ своїх представників в судове засідання не направили, хоча вони належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

     Представником боржника до початку розгляду справи за поданою апеляційною скаргою було заявлене усне клопотання про винесення рішення про зупинення виконавчого провадження.

Зазначене клопотання було залишено судовою колегією без задоволення, оскільки воно не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження».

       Крім того, ця вимога зазначена в апеляційній скарзі, тому підлягає розгляду разом зі всіма вимогами зазначеними у апеляційній скарзі.   

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування або зміни ухвали (рішення)  є невиконання або невірне застосування вимог передбачених зазначеною статтею. Жодних обставин та доказів які є підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду боржник не зазначив та відповідних доказів не надав.

   Як вбачається з матеріалів і встановлено судом першої інстанції рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2008 р. по справі 347/101-08 були задоволені позовні вимоги позивача, розірвано укладений між ТОВ "Істок-Д" та ТОВ "Соняшник" договір поставки №45 від 03.12.2007 р., та стягнуто з відповідача основної заборгованості у розмірі 191430,00грн., пені у розмірі 7370,05грн., інфляційних у розмірі 5334,33 грн., 3% річних у розмірі 14685,04грн., держмита у розмірі 2435,16 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. На виконання рішення був виданий відповідний наказ.

      Відповідно до вимог ст.ст. 3-5, 18 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень (наказів), встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. При цоьму державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством. На виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси,  приміщення і місця зберігання грошей.

     Посилання боржника на тяжкий фінансовий стан не можуть бути підставою для визнання незаконними дій державного виконавця щодо обов'язкового виконання рішення та наказу суду.

     Зазначене не може бути підставою і для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

       Також, не може бути підставою для задоволення скарги і скасування рішення суду першої інстанції посилання боржника на те, що при здійсненні виконавчого провадження згідно рішення та наказу суду, державним виконавцем порушені норми Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України "Про заставу", оскільки виконавчі дії проведені на заставлене майно.

      Як обґрунтовано зазначено в рішенні суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 4,5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»- для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

        Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Доказів звернення застоводержателя до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту боржник не надав.

     Як вбачається з матеріалів справи варстіть заставленого майна згідно договору застави складає 1928180,40 грн., а вартість отриманого кредиту, що підлягає поверненню складає 1200000,00 грн.

       Крім того, як вбачається з матеріалів справи, майно на котре зверно стягнення за вионавчим провадженням  викоритовується трєтьою особою, тобто ТОВ "СОФИ" без будь яких зобов'язань щодо виконання рішення суду та постанови про відкриття виконавчого провадження.  

    Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду від 05.03.09 р. відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оскаржуються не можуть бути підставою для її скасування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 18, 52 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 99, 101, 104-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -

                                                   постановила:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2009 р. по справі № 47/101-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

 Головуючий суддя                                                                   Могилєвкін Ю.О.

                          судді                                                                   Барбашова С.В.

                                                                                                       Плужник О.В.

 Повний текст постанови підписано 08.05.2009 року