Рішення

від 01.07.2013 по справі 2211/947/2012

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2/679/23/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого Ходоровського Б.В. при секретарях Котюк Т.А., Оноприюк Р.Л. розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Пост громадського контролю», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позовної заяви ОСОБА_1, уточнень до позову, її усних пояснень в судовому засіданні на шпальтах газети «Пост громадського контролю», засновником якої є громадська організація «Пост громадського контролю» і яка виходить тиражем 7,5 тисяч примірників, при цьому розповсюджується безкоштовно, в тому числі в навчальні заклади м.Нетішина, на протязі 2010-2012 років цілеспрямовано, зі злим умислом керівника громадської організації «Пост громадського контролю» ОСОБА_3 щодо неї публікується недостовірна інформація, яка принижує її честь, гідність та ділову репутацію як начальника відділу освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради, в той час як освітня галузь м. Нетішин на перших сходинках рейтингу в області, в результаті чого підірвано фізичне і психологічне здоров’я, завдано моральної шкоди.

Відповідачі, публікуючи статті, які є предметом позову, переступили всі дозволені межі, свободу слова підмінили свободою наклепу і образ людської гідності, честі, в тому числі щодо її персональних даних, компроментують ділову репутацію, грубо порушили привила етики, журналістики.

Щодо сутті позову зазначила, що 28 лютого 2012 року в газеті «Пост громадського контролю», №4 (42) на сторінці 3 під грифом «ОСОБА_4 в освіті?!» опублікована стаття під назвою «Звільнення, тиск, залякування - «методи роботи» з підлеглими». Автором статті є ОСОБА_3

Як в грифі - «ОСОБА_4 в освіті», так в назві - «Звільнення, тиск, залякування - методи роботи з підлеглими», а також і в змісті поширена наклепницька, недостовірна інформація.

Зокрема, в частині статті під підзаголовком «Завідувачка ДНЗ №9 звільняється «за власним бажанням» міститься наступна недостовірна інформація:

1. «Не витримавши тиску з боку начальника відділу освіти ОСОБА_1, завідуюча ДНЗ №9 ОСОБА_5 13 лютого 2012 року вимушена була написати заяву про звільнення за власним бажанням із займаної посади»

2. «Першочергова причина, через яку ОСОБА_6 змушена була звільнитись, - брутальне ставлення до неї з боку начальника відділу освіти».

3. «ОСОБА_5 не змогла терпіти поневіряння з боку керівника ОСОБА_1, яка спонукала її до звільнення з посади».

4. «Під час зустрічі з начальником відділу освіти ОСОБА_1 колектив дошкільного навчального закладу №9 просив не звільняти завідуючу дитячим садочком ОСОБА_5... Колеги категорично проти такого брутального ставлення до ОСОБА_6».

5. «Керівник відділу освіти постійно «тероризує», принижує працівників ДНЗ №9, мотивуючи це тим, що «працюють методами 60-х років».

6. «...багато освітян йдуть на роботу щодня, як на Голгофу, бо керує ними п. Моцик. Заходять до її кабінету і ... хрестяться, трясуться, бо не знають, якими словами буде обзивати. Не можу написати тих слів, ...які чуємо на нашу адресу майже щодня».

7. «Вони змушені були чинити опір, адже не могли змиритися з безправ’ям та диктаторством начальника відділу освіти. Тому п.Моцик поставила мету: будь-якою ціною знищити, обмежити у виконанні професійних обов’язків незручних для неї працівників освіти».

8. «Зачистка кадрів триває...».

9. «Є бачення нашого колективу: всім разом написати заяви на звільнення з роботи через неможливість працювати в умовах такого тиску керівника на нас, але ще, напевно, не визріли...».

10. «Ми терпимо приниження, знущання п.Моцик, але ніхто не протистоїть цьому. Всі також мовчки спостерігають за двобоєм міського голови, яка знає про ситуацію в освіті, і п. Моцик, яка цинічно тримається крісла, бо має від цього немалий зиск».

11.«Ну і теперішня влада не буде закривати очі на незадовільну роботу керівника освіти, на залучення ним підрядників не на вигідних фінансових умовах для шкіл та дошкільних закладів, а за принципом: перевагу - родичам і однопартійцям».

10 квітня 2012 року в газеті «Пост громадського контролю», №7 (45) на сторінці 1 під грифом «Пресинг ЗМІ?!» опублікована стаття під назвою «Як наказати людину, яка користується журналістським пером» Знає, напевно, начальник відділу освіти ОСОБА_1».

Автором статті є ОСОБА_2

У названій статті також поширена недостовірна інформація, яка порушує її особисті немайнові права та завдала моральної шкоди, а саме:

1. «Але тепер, коли місцева влада завдяки «депутатам-демократам» опинилася в руках провладної Партії регіонів, в яку успішно, а, головне, вчасно перебігла ОСОБА_1 з партії «За Україну»...».

2. «Якщо людина не понесла навіть найменшого покарання за отруєння сотень нетішинських дітей у садочках, то, виходить, може вважати, що їй дозволено геть усе?!!».

Просить визнати недостовірною вищеназвану інформацію; зобов»язати в першому випадку громадську організацію «Пост громадського контролю та ОСОБА_3, в другому - громадську організацію «Пост громадського контролю» та ОСОБА_2 не пізніше місяця з дня набрання рішенням законої сили опублікувати на статті, відповідно «Звільнення, тиск, залякування - методи роботи» з підлеглими», «Як наказати людину, яка користується журналістським пером» Знає, напевно, начальник відділі освіти ОСОБА_1» статті - спростування, які повинні бути набрані тим же шрифтом і поміщені під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містяться повідомлення, яке спростовується в обсязі, який має бути не меншим обсягу статті, що спростовується, а також здійснити у статтях - спростування повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.

Крім того зазначила, що їй заподіяна моральна шкода, після психоемоційного збудження перебувала в лікарні з діагнозом «вегетососудиста дистонія», має скарги на головні болі, тому просить стягнути солідарно з громадської організації «Пост громадського контролю» та ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., солідарно з громадської організації «Пост громадського контролю» та ОСОБА_2 моральну шкоду також в розмірі 10 000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав і зазначив, що є депутатом міської ради, керівником громадської організації «Пост громадського контролю», яка випускає газету «Пост громадського контролю» і в підтримку людей, а також маючи власну точку зору з приводу того, як ОСОБА_1, як керівник відділу освіти, мала б вміти спілкуватися з підлеглими, не переступати межу, одначасно вважаючи її досить професійною, написав статтю «Звільнення, тиск, залякування-«методи роботи з підлеглими».

Стаття сформована на підставі зустрічей, усних повідомлень, телефонних розмов працівників та колишніх працівників освітньої галузі, інформація ним перевірена, узагальнена, після надрукована. При цьому зазначив, що сам очевидцем спілкування ОСОБА_1 з підлеглими не був.

Громадяни, на підставі свідчень яких написана стаття, свідчити в суді не бажають, в тому числі ОСОБА_5

Докази брутального ставлення особисто до ОСОБА_5, тиску на неї, приниження в цілому працівників ДНЗ №9 з боку начальника відділу освіти в нього відсутні, як і по других обставинах, що є предметом спору.

Разом з тим всю інформацію в статті вважає об»єктивною та достовірною.

Щодо другої статті, автором якої є ОСОБА_2 пояснив, що відомості, які є предметом спору, вважає оціночними судженнями та критичною оцінкою певних фактів та недоліків щодо особистісних та управлінських якостей позивачки, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості і не можуть бути предметом судового захисту.

По вимогах відшкодування моральної шкоди зазначив, що позивачка є суб»єктом владних повноважень органу місцевого самоврядування, тому на підставі ст.31 ч.2 Закону України «Про інформацію» не має права вимагати відшкодування моральної шкоди.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що є редактором газети «Пост громадського контролю». На звернення голови громадської організації «Пост громадського контролю» ОСОБА_3 надрукувала статтю під назвою «Звільнення, тиск, залякування - «методи роботи з підлеглими», яка була подана в електронному вигляді. ОСОБА_3 в статті дає власну оцінку суспільно значимій ситуації, яка склалася в освіті, оцінку та критику особистих та управлінських якостей позивачки. Статтю редагувала перед публікацією, при цьому також діяла добросовісно. Відповідальність за достовірність у статті фактів несе автор.

Щодо статті «Як наказати людину, яка користується журналістським пером» Знає, напевно, начальник відділу освіти ОСОБА_1», автором є вона. При цьому зазначила, що ОСОБА_1 у засобах масової інформації та на громадських заходах як начальник відділу освіти негативно відгукувалася про газету «Пост громадського контролю» та автора, що і спонукало її до написання статті.

У статті чітко розмежована інформація і її думки та судження як автора. Словосполучення «Але тепер, коли місцева влада завдяки «депутатам-демократам» опинилася в руках провладної Партії регіонів, в яку успішно, а, головне, вчасно перебігла ОСОБА_1 з партії «За Україну»...» не містить образи честі та гідності, а ґрунтується на певних фактах і не містить фактичних даних про партійну приналежність ОСОБА_1, є творчою думкою, оціночним судженням і не підлягає доведенню. Вислів «вчасно перебігла» використане в ході політичної риторики.

Словосполучення «Якщо людина не понесла навіть найменшого покарання за отруєння сотень нетішинських дітей у садочках, то, виходить, може вважати, що їй дозволено геть усе?!!» носить загальний характер про людину, прізвище ОСОБА_1 в словосполученні відсутнє і її не стосується, висловлювлювання також є оціночним судженням.

По питанню відшкодування моральної шкоди вказала на ті самі обставини, що і відповідач ОСОБА_3

Представник громадської організації «Пост громадського контролю» ОСОБА_7 позов не визнав, вказав на ті самі обставини, що і відповідач ОСОБА_3 і крім того зазначив що в статті «Звільнення, тиск, залякування - «методи роботи з підлеглими» маються також окремі відомості, які вважає оціночними судженнями.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до змісту ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно ст. 31 означеного Закону у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

Суб'єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді.

Так, свідок ОСОБА_8 показала, що зараз працює завідуючою садочка №7, в свій час була першим заступником ОСОБА_5, з останньою працювала 10 років, На протязі цих років ні в адресу колективу №9, ні в в адресу ОСОБА_5 зі сторони ОСОБА_1 не було публічного приниження, тиску, брутального ставлення. Заяву про звільнення ОСОБА_5 написала напередодні атестації і допускає, що приводом такого було не бажання виходити на державну атестацію, показувати свій рівень знань.

Свідок ОСОБА_9 показала, що працює на посаді вихователя -методиста ДНЗ №9. Ні тиску, ні публічного приниження, ні брутального відношення в сторону ОСОБА_5 зі сторони ОСОБА_1 не було. Після виходу статті весь колектив садочока її обговорював, з якою не погодився, особливо з фразою, що всі готові звільнитися.

Свідок ОСОБА_10 показала, що працює вихователем 32 роки, жодного разу не чула від ОСОБА_1 образ та некоректного відношення не тільки до ОСОБА_5, але й до всіх працівників освіти. Прочитавши в статті інформацію з приводу отруєння дітей, склалося враження, що вона адресована саме в сторону ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_11 показав, що працює в господарському відділі управління освіти, по роду діяльності має справу з проведенням капітальних, поточних ремонтів, придбанням технологічного обладнання. У відділі освіти працює комітет з конкурсних торгів і при виборі постачальників на проведення ремонтів керівники навчальних закладів представляють виконавців робіт, постачальників послуг, умови обговорюються на засіданнях комітету тендерних торгів, де думка керівника закладу є домінуючою, прояви неповаги, тиску з боку ОСОБА_1 в сторону підлеглих не чув, ОСОБА_1 любить порядок і вимагає такого від інших.

Свідок ОСОБА_12 показала, що у відділі освіти веде кадрову роботу. ОСОБА_5 заяву про звільнення писала двічі. Перший раз її відкликала і продовжила працювати, через деякий час знову написала заяву про звільнення, пояснивши, що це її остаточне рішення. Ні залякування, ні тиску на ОСОБА_5 зі сторони ОСОБА_1 не спостерігала, проявів неповаги, приниження не було.

Крім того зазначила, що прийняття та звільнення працівників в дошкільних навчальних закладах здійснює безпосередньо керівник дошкільного закладу.

Свідок ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_1, як керівника галузі освіти знає з 2001 року, будучи її заступником. Тиску, образ, брутального відношення з боку ОСОБА_1 до ОСОБА_5 не було.

Прочитавши статтю з приводу отруєння дітей можна зробила висновок, що така звернена до керівника освітянської галузі.

Обгрунтованнісь позовних вимог також підтверджується:

колективною заяву працівників дошкільного навчального закладу №9 за підписами 54 осіб до засобів масової інформації та Нетішиснської міської ради про непричетність колективу закладу до статті, опублікованої в газеті «Пост громадського контролю» №4(42) від 28 лютого 2012 року (т.1 а.с.101);

публікацією під назвою «Про освітню галузь, її керівника та журналістську етику» (газета «Нетішинський вісник» №13 (1564) від 30.03 2012 року», відповідно до якої зміст статті спростовує інформацію, викладену ОСОБА_13 щодо «масових звільнень в освіті», «тиску», «залякувань» (т.1 а.с.106).

Суд не приймає покази свідка ОСОБА_14 в тому, що зі слів сусідки їй стало відомо, що ОСОБА_1 вступала в «Партію регіонів»; до ОСОБА_5 ставилася упереджено, оскільки ОСОБА_14 є родичкою ОСОБА_3, належні докази вступу ОСОБА_1 вступала в «Партію регіонів» відповідачем ОСОБА_3 суду не надані.

Суд також не приймає надане відповідачем ОСОБА_3 письмове звернення працівника відділу освіти ОСОБА_15 від 12 травня 2010 року до органів прокуратури стосовно некоректного ставлення начальника відділу освіти ОСОБА_1, письмове звернення працівників відділу освіти до голови облдержадміністрації, листи контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області від 15.12.2006 року, 13.02.2008 року, оскільки вони не стосуються предмета доказування, крім того в судовому засіданні наявна в них інформація не доведена відповідачами належними доказами.

Таким чином суд приходить до висновку, що поширена інформація, яка оспорюється, не є оціночними судженнями, оскільки містить фактичні дані про позивачку ОСОБА_1, принижує, ображає її честь та гідність, є негативною, відповідно недостовірною, відповідачі не дотримались належного балансу між правом на захист честі, гідності та ділової репутації особи, з однієї сторони, та свободою думки та слова з іншої сторони, при публікації статтей діями з умислом, в судовому засіданні не надали жодного доказу на спростування позовних вимог.

Що стосується відшкодування моральної шкоди суд вважає, що позивачка не є суб»єктом владних повноважень і має право на відшкодування, доводи її щодо перенесених душевних страждань у зв’язку з приниженням честі та гідності, ділової репутації є переконливими для суду, але при визначенні розміру моральної шкоди виходить з засад розумності та справедливості і вважає за необхідне стягнути солідарно з громадської організації «Пост громадського контролю», ОСОБА_3 за поширення недостовірної інформації в статті «Звільнення, тиск, залякування - методи роботи з підлеглими» 5000 грн., а також солідарно стягнути з громадської організації «Пост громадського контролю», ОСОБА_2 за поширення недостовірної інформації в статті «Як наказати людину, яка користується журналістським пером» Знає, напевно, начальник відділу освіти ОСОБА_1» 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.68 Конституції України, ст.ст.23, 277 ЦК України, ст. ст.30, 31 Закону України «Про інформацію»,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, яка поширена в газеті «Пост громадського контролю», №4 (42) від 28 лютого 2012 року на сторінці 3 в статті під назвою «Звільнення, тиск, залякування - «методи роботи» з підлеглими», зокрема:

1. «Не витримавши тиску з боку начальника відділу освіти ОСОБА_1, завідуюча ДНЗ №9 ОСОБА_5 13 лютого 2012 року вимушена була написати заяву про звільнення за власним бажанням із займаної посади»

2. «Першочергова причина, через яку ОСОБА_6 змушена була звільнитись, - брутальне ставлення до неї з боку начальника відділу освіти».

3. «ОСОБА_5 не змогла терпіти поневіряння з боку керівника ОСОБА_1, яка спонукала її до звільнення з посади».

4. «Під час зустрічі з начальником відділу освіти ОСОБА_1 колектив дошкільного навчального закладу №9 просив не звільняти завідуючу дитячим садочком ОСОБА_5... Колеги категорично проти такого брутального ставлення до ОСОБА_6».

5. «Керівник відділу освіти постійно «тероризує», принижує працівників ДНЗ №9, мотивуючи це тим, що «працюють методами 60-х років»

6. «...багато освітян йдуть на роботу щодня, як на Голгофу, бо керує ними п. Моцик. Заходять до її кабінету і ... хрестяться, трясуться, бо не знають, якими словами буде обзивати. Не можу написати тих слів, ...які чуємо на нашу адресу майже щодня».

7. «Вони змушені були чинити опір, адже не могли змиритися з безправ’ям та диктаторством начальника відділу освіти. Тому п.Моцик поставила мету: будь-якою ціною знищити, обмежити у виконанні професійних обов’язків незручних для неї працівників освіти».

8. «Зачистка кадрів триває...».

9. «Є бачення нашого колективу: всім разом написати заяви на звільнення з роботи через неможливість працювати в умовах такого тиску керівника на нас, але ще, напевно, не визріли...».

10. «Ми терпимо приниження, знущання п.Моцик, але ніхто не протистоїть цьому. Всі також мовчки спостерігають за двобоєм міського голови, яка знає про ситуацію в освіті, і п.Моцик, яка цинічно тримається крісла, бо має від цього немалий зиск».

11. «Ну і теперішня влада не буде закривати очі на незадовільну роботу керівника освіти, на залучення ним підрядників не на вигідних фінансових умовах для шкіл та дошкільних закладів, а за принципом: перевагу - родичам і однопартійцям».

Визнати недостовірною інформацію, яка поширена в газеті «Пост громадського контролю», №7 (45) від 10 квітня 2012 року в статті під назвою «Як наказати людину, яка користується журналістським пером» Знає, напевно, начальник відділу освіти ОСОБА_1», зокрема:

1. «Але тепер, коли місцева влада завдяки «депутатам -демократам» опинилася в руках провладної Партії регіонів, в яку успішно, а, головне, вчасно перебігла ОСОБА_1 з партії «За Україну»...».

2. «Якщо людина не понесла навіть найменшого покарання за отруєння сотень нетішинських дітей у садочках, то, виходить, може вважати, що їй дозволено геть усе?!!».

Зобов’язати Громадську організацію «Пост громадського контролю», ОСОБА_3 не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили опублікувати на статтю «Звільнення, тиск, залякування - «методи роботи» статтю-спростування, яка повинна бути набрана тим же шрифтом і поміщена під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де міститься повідомлення, яке спростовується в обсязі, який має бути не меншим обсягу статті, що спростовується, а також здійснити у статті-спростуванні повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.

Зобов’язати Громадську організацію «Пост громадського контролю», ОСОБА_2 не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили опублікувати на статтю «Як наказати людину, яка користується журналістським пером» Знає, напевно, начальник відділу освіти ОСОБА_1» статтю-спростування, яка повинна бути набрана тим же шрифтом і поміщена під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де міститься повідомлення, яке спростовується в обсязі, який має бути не меншим обсягу статті, що спростовується, а також здійснити у статті-спростуванні повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.

Стягнути солідарно з Громадської організації «Пост громадського контролю», ОСОБА_3 за поширення недостовірної інформації в статті «Звільнення, тиск, залякування - «методи роботи» моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Стягнути солідарно з Громадської організації «Пост громадського контролю», ОСОБА_2 за поширення недостовірної інформації в статті «Як наказати людину, яка користується журналістським пером» Знає, напевно, начальник відділу освіти ОСОБА_1» моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Стягнути з Громадської організації «Пост громадського контролю», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 71,54 грн. судового збору

Стягнути з Громадської організації «Пост громадського контролю», ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 76,46 грн. судового збору на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд.

Суддя Ходоровський Б.В.

Копія вірна:

Суддя Ходоровський Б.В.