Рішення

від 09.12.2013 по справі 918/1564/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р. Справа № 918/1564/13

За позовом заступника прокурора Здолбунівського району в інтересах держави в особі відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації

до Дочірнього підприємства "Маркбудкомфорт" приватного підприємства "Марк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Рівненської міжрайонної державної фінансової інспекції та Державної фінансової інспекції в Рівненській області.

про стягнення зайво виплачених коштів в сумі 9 664 грн. 00 коп.

Суддя Політика Н.А.

Представники сторін:

від позивача - Кухарчук І.Т., представник за довіреністю №01/08-557 від 21.10.2013 р.;

від відповідача - Скиданчук В.М., представник за довіреністю №25 від 29.10.2013 р.;

від прокуратури - Ковальчук Л.В., посвідчення №017732 від 13.06.2013 року;

від 3-ї особи 1 - Демчук О.П., довіреність №17-25-07/4315 від 02.07.2013 р.

від 3-ї особи 2 - Подоляк О.А., довіреність №17-25-07/6005 від 20.08.2013 р.,

В судовому засіданні 09 грудня 2013 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09 жовтня 2013 року заступник прокурора Здолбунівського району (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємства "Маркбудкомфорт" приватного підприємства "Марк" (далі - Підприємство) про стягнення зайво виплачених коштів в сумі 9 664 грн. 00 коп. (а.с.3-7).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 09 жовтня 2013 року порушено провадження у справі № 918/1564/13, розгляд якої було призначено на 22 жовтня 2013 року.

10 жовтня 2013 року судом було винесено ухвалу про виправлення описки, якою справу було призначено на 29 жовтня 2013 року.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 11 листопада 2013 року у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування нових доказів.

01 листопада 2013 року судом було винесено ухвалу про виправлення описки.

11.11.2013 року, через відділ канцелярії та документообігу суду, відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні. (а.с.140-143).

11 листопада 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 19 листопада 2013 року.

19 листопада 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02 грудня 2013 року.

Ухвалою суду від 19 листопада 2013 року залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Рівненську міжрайонну державну фінансову інспекцію.

02 грудня 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 09 грудня 2013 року.

Ухвалою суду від 02 грудня 2013 року залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну фінансову інспекцію в Рівненській області.

У судових засіданнях Прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягають на їх задоволенні.

У судових засіданнях відповідач та представник відповідача проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві, та просили суд відмовити в задоволені позову. (а.с.140-143).

Представник третьої особи Подоляк О.А. на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору подала в судове засідання 09.12.2013 р. пояснення до позовної заяви, в якому зазначає, що даний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі. На підтвердження своїх доводів посилається на акт ревізії та довідку №270-20/14 від 01.02.2013 р. зустрічної звірки, проведеної в Дочірньому підприємстві "Маркбудкомфорт" документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операції та для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації. (а.с.273-274, 275-280).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, третіх осіб, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2010 року між відділом освіти Здолбунівської РДА (далі - Замовник) та ДП "Маркбудкомфорт" (далі - Підрядник) був укладений договір підряду №673/39 (далі-Договір). (а.с.12-15).

Відповідно до п.1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи по капітальному ремонту покрівлі Спасівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що початок виконання робіт розпочинається з 19.09.2010 року, а закінчення 19.08.2010 року.

Згідно п.2.3. Договору роботи повинні виконуватись згідно проектно-кошторисної документації.

Пунктом 2.7. Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний прийняти і оплатити закінчені роботи згідно Акту виконаних робіт згідно п.3.5.

Відповідно до п.3.1., 3.2., 3.5. Договору вартість виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі Спасівської ЗОШ І-ІІ ст. становить 284 850 грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят грн.). Замовник проводить оплату Підряднику виконаних робіт по їх завершенню після прийому виконаних робіт на основі акту виконаних робіт (КБ-2) та Довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3). Документи про виконані роботи складаються і підписуються підрядником на протязі 10-ти днів після виконання робіт та передаються Замовнику. Замовник на протязі 3-х днів перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів Замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи в термін 10 днів. Якщо потягом зазначеного терміну документи не будуть підписані Замовником і не будуть виставлені зауваження, виконані роботи вважаються прийнятими Замовником і відповідно підлягають оплаті на умовах Договору.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Відповідач (підрядник), на виконання умов вказаного вище договору підряду, в липні-серпні 2010 року виконав підрядні роботи на загальну суму 211 188 грн., що підтверджується складеними, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств актами приймання виконаних підрядних робіт, а саме: б/н за липень 2010 року, №2 за ____2010 року, №39/3 за серпень 2010 року, б/н за серпень 2010 року, а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт №1 за липень 2010 року, №2 за ___ 2010 року, №3 за серпень 2010 року, №4 за серпень 2010 року. (а.с.149-161).

Актом огляду виконаних робіт по капітальному ремонту покрівлі Спасівської ЗОШ І-ІІІ ст. від 06 жовтня 2010 року встановлено, що під час проведення капітального ремонту покрівлі Спасівської ЗОШ І-ІІІ ст. була завищена вартість руберойду, який використовувався для покриття покрівлі, в зв'язку з чим було проведено перерахунок по актах виконаних робіт у частині вартості руберойду. Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт №39/5 за жовтень 210 року було зменшено завищену вартість руберойду на суму 44032 грн.. (а.с.229-232).

Крім того, як вбачається з акту №39 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року замовником було поставлено матеріалів на суму 506 грн. 70 коп., яка Підрядником зазначена в даному акті, однак при підрахунку загальної вартості робіт не була врахована і не було зменшено вартість робіт у акті. (а.с.239-243).

Також, згідно акту №39/5 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року Підряднику було донараховано 16 033 грн. вартість виконаних робіт відповідно до Договору. (а.с.196-204).

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного вище договору підряду, Підрядником було виконано підрядні роботи на загальну суму 182 682 грн. 30 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №1180 від 04.08.2010 р., №1183 від 09.08.2010 р., №1240 від 11.08.2010 р., №1242 від 12.08.2010 р., №1294 від 26.08.2010 р.. №1295 від 26.08.2010 р., №1364 від 27.08.2010 р., №1598 від 08.10.2010 р., №1617 від 12.10.2010 р., №1797 від 11.11.2010 р., №1 від 11.03.2011 р., №2 від 11.03.2011 р. (а.с.), позивач повністю розрахувався з відповідачем за виконані ним роботи, сплативши 182 682 грн. 30 коп.

Згідно акту №270-16/4 від 05.03.2013 року ревізії фінансової господарської діяльності Відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації за період з 01.10.2009 по 30.11.2012, проведеної працівниками Рівненської міжрайонної державної фінансової інспекції, встановлено, що ДП "Маркбудкомфорт" в акти виконаних робіт за липень-серпень 2010 року до трудовитрат застосувався підвищений коефіцієнт 1.2, як при будівництві робіт у будівлях і спорудах, що експлуатуються. Проте, він може застосовуватися тільки в тих випадках, коли будівлі при виконанні ремонтних робіт продовжують експлуатуватися за своїм основним функціональним призначенням, в нашому випадку - триває навчальний процес у школі. (а.с.68-126).

Згідно з роз'ясненням Мінрегіонбуду України, надрукованим на ст.60-61 "Ціноутворення в будівництві" за лютий 2009 року, в канікулярний час підвищувальний коефіцієнт 1.2, передбачений пп.. 1.2 Додатка 2, не застосовується, оскільки відсутні фактори, що ускладнюють провадження робіт і сповільнюють темпи їх виконання.

Вищевказане призвело до порушення п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 "Правил визначення вартості будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174, що призвело до завищення вартості виконаних робіт ДП "Маркбудкомфорт" за 2010 рік по об'єкту "Капітальний ремонт покрівлі Спасівської ЗОШ І-ІІІ ст." на загальну суму 9 664 грн..

Порушення щодо оплати завищеної вартості ремонтно-будівельних робіт зі сторони замовника допущено техніком-будівельником групи централізованого господарського обслуговування закладів освіти відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації Колодюк Л.І., яка вказала, що коефіцієнт 1.2 до трудовитрат, який характеризує вплив умов виконання робіт на об'єкт "Капітальний ремонт покрівлі Спасівської ЗОШ І-ІІІ ст.." в період липень-серпень 2010 р. був застосований помилково.

Крім того, постановою Рівненського окружного адміністративного суду №817/2225/13-а від 15 липня 2013 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Рівненській області до Відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинення певних дій - зобов'язано відділ освіти Здолбунівської районної державної адміністрації виконати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Рівненській області від 20.03.2013 року №270-13/421, а саме - відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи. Стягнути з ДП "Маркобудкомфорт" суму завищеної вартості виконаних робіт в розмірі 9664,00 грн., в т.ч. шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення вказаних коштів. В іншому випадку стягнути з винних у допущених порушеннях осіб у порядку та розмірах встановлених статтею 133- 136 КЗпП. (а.с.35-36).

Як вбачається з Посадової інструкції техніка-будівельника групи по централізованому господарському обслуговуванню навчальних закладів району, дану посаду займала Колодюк Л.І., в обов'язки останньої входило забезпечення складання кошторисів та угод на проведення поточного та капітального ремонтів; оновлення нормативної документації для складання кошторисів; відповідає за складання дефективних актів на проведення ремонту приміщень навчальних закладів. (а.с.268-269).

Вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27.08.2013 року по справі 562/2460/13-к, Колодюк Л.І., згідно з наказом №224 від 02.06.2009 року відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації - техніка-будівельника груп по централізованому обслуговуванню закладів освіти, визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення за ст.ст.191 ч.1, 358 КК України та призначено покарання за ст.ст.191 ч.1, 358, 70 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.. (а.с.33-34).

Вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27.08.2013 року по справі 562/2460/13-к встановлено, що Колодюк Л.І. перебуваючи на посаді техніка - будівельника груп по централізованому обслуговуванню закладів освіти, згідно наказу № 224 від 02.06.2009 відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації, що розташований за адресою: м. Здолбунів, вул. Ясна, 11 Рівненської області, будучи уповноваженою здійснювати контроль за правильним та своєчасним складанням актів на виконання будівельних робіт внесла завідомо неправдиві відомості до актів приймання виконання підрядних робіт типової форми № КБ -2в за липень-серпень 2010 року від №№39 від 12.07.2010, 39/2 від 11.08.2010, 39/3 від 25.08.2010, 39/4 від 01.09.2010, що призвело до розтрати державних коштів на загальну суму 9664 грн.

Вказане підтверджується актом ревізії фінансово - господарської діяльності відділу освіти Здолбунівської райдержадміністрації за період з 01.10.2009 по 31.11.2012 № 270-16/4 від 05.03.2013 року.

Таким чином, внаслідок внесення техніком - будівельником групи по централізованому обслуговуванні закладів освіти відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації Колодюк Л.І. недостовірних даних в акти прийняття виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в за липень - серпень 2010 року щодо здійснення капітального ремонту покрівлі Спасівської ЗОШ 1-3 ступенів ДП»Маркбудкомфорт» зайво отримало кошти за виконані роботи на суму 9664 гривень , чим було завдано відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації матеріальної шкоди на зазначену суму.

Вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27.08.2013 року по справі 562/2460/13-к не оскаржувався та набрав законної сили.

На адресу відповідача скеровано 02.04.2013 року лист-претензію №01/08-182 та 30.07.2013 року претензію №01/08-389, які залишені відповідачем без розгляду. (а.с.27-28).

На день розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості у сумі 9 664 грн. суду не представив, доказів зворотнього суду не надав.

На органи прокуратури, відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", покладено представництво інтересів Держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах Держави передбачено п. 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що "інтереси Держави" є оціночним поняттям, саме прокурор, згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. У цьому аспекті преюдиційність судових рішень для господарських судів встановлено ст. 35 ГПК України.

Згідно ст. 35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Факт завищення відповідачем вартості виконаних підрядних робіт по ремонту покрівлі Спасівської ЗОШ І-ІІІ ст. в сумі 9 664 грн., не підлягає доказуванню, так як його встановлено вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27.08.2013 року по справі 562/2460/13-к і немає необхідності встановлювати його знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числіборжник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди (п.4 ч.1. ст.611 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 Цивільного кодексу України За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші

будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Аналогічна норма міститься і в ст. 318 Господарського кодексу України.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до п. 12 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.

Згідно ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Відповідно до п.3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2006 № 550, акт ревізії є документом, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Згідно преамбули "Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000" затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. №174 ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування** і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні (п.3.3.10.1 правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000).

Частиною 1 ст. 224 Господарського кодексу України, встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За змістом ст. ст. 224, 225, 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, за загальними принципами цивільного та господарського права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Звертаючись до відповідача з вимогою про стягнення коштів за завищення вартості виконаних підрядних робіт на суму 9 664 грн., позивачем доведено належними засобами доказування, наявність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача та збитками позивача у розмірі заявленому до стягнення.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, та враховуючи те що, матеріалами справи підтверджується факт завищення вартості виконаних відповідачем робіт з капітального ремонту покрівлі Спасівської ЗОШ І-ІІІ ст. на загальну суму 9 664 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 664 грн. - суми завищеної вартості робіт, є обґрунтованими та підтверджуються поданими доказами, доводи наведені у позові є не спростованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 32-34, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Здолбунівського району в інтересах держави в особі відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації до Дочірнього підприємства "Маркбудкомфорт" приватного підприємства "Марк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Рівненської міжрайонної державної фінансової інспекції та Державної фінансової інспекції в Рівненській області про стягнення зайво виплачених коштів в сумі 9 664 грн. - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Маркбудкомфорт" приватного підприємства "Марк" (35700, Рівненська область, м.Здолбунів, вул.Наливайка, 1, код ЄДРПОУ 35769891) на користь держави в особі Відділу освіти Здолбунівської РДА (35700, Рівненська область, м.Здолбунів, вул..Ясна, 11, р/р 35428051000311 УДКСУ в Здолбунівському районі Рівненської області, код ЄДРПОУ 02145843) кошти в сумі 9 664 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Маркбудкомфорт" приватного підприємства "Марк" (35700, Рівненська область, м.Здолбунів, вул.Наливайка, 1, код ЄДРПОУ 35769891) в доход Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 13.12.2013 р.

Cуддя Політика Н.А.