Рішення

від 11.12.2013 по справі 914/4416/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2013 р. Справа № 914/4416/13

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-С", м.Львів.

До відповідача №1: Дочірнього підприємства "ГОЛДЕН ФУДС", с.Сторожниця, Ужгородський район, Закарпатська область.

До відповідача №2: Приватного підприємства "Ілізіум ЛТД", м.Львів.

Про: стягнення з ДП "ГОЛДЕН ФУДС" - 614 370,88 грн. та з ПП "Ілізіум ЛТД" - 1 000,00 грн.

За участю представників:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача №1: Коваль Н.Г. - представник;

Від відповідача №2: не з'явився;

Представнику роз'яснено права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-С" звернулося з позовом до Дочірнього підприємства "ГОЛДЕН ФУДС" та Приватного підприємства "Ілізіум ЛТД" про стягнення з ДП "ГОЛДЕН ФУДС" - 614 370,88 грн. та з ПП "Ілізіум ЛТД" - 1 000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору поставки №4/12 від 11.07.2012 року він протягом серпня-жовтня 2013 року поставив відповідачу олійно-жирову продукцію на загальну суму 764 575,00 грн., яку відповідач оплатив тільки частково в сумі 182000,00 грн. На дату подання позову до суду відповідачем не оплачено отриману продукцію на суму 582 575,50 грн. За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції а саме 26 922,19 грн. - пені та 5873,19 грн. - 3% річних.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 22.11.2013 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 03.12.2013року.

В судовому засіданні 03.12.2013 року розгляд справи відкладався до 11.12.2013 року у зв'язку з неявкою представників відповідачів.

В судове засідання 11.12.2013 року з'явився представник позивача, надав пояснення по суті предмету спору в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачі повторно не забезпечили явки уповноважених представників в судове засідання, причин неявки не повідомили, вимог ухвал суду не виконали, відзиву на позов не подали, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися.

Враховуючи, що відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

11 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-С" (постачальник) та Дочірнім підприємством "ГОЛДЕН ФУДС" (покупець) було укладено договір поставки №4/12 за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти і передавати у власність покупцю олійно-жирову продукцію, а покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно оплачувати його.

23 вересня 2013 року між Приватним підприємством «Ілізіум» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна-С» (кредитор) було укладено договір поруки №001/13 за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання будь-яких грошових зобов'язань Дочірнім підприємством «Голден Фудс» які можуть виникнути за договором поставки №4/12 від 11 липня 2012 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-С" та Дочірнім підприємством "ГОЛДЕН ФУДС".

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач протягом серпня-жовтня 2013 року поставив відповідачу товар на загальну суму 764 575,00 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною від 17.08.2013 року №3 на суму 257 000,00 грн.;

- товарно-транспортною накладною від 17.08.2013 року № 30000000023;

- довіреністю від 15.08.2013 року №169 виданою Мещеряковій Валентині Сергіївні на отримання від ТОВ «Фортуна-С» цінностей в кількості 20 000 кг.;

- видатковою накладною від 23.09.2013 року №2 на суму 250 575,00 грн.

- товарно-транспортною накладною від 23.09.2013 року № 30000000025;

- довіреністю від 23.09.2013 року №191 виданою Мещеряковій Валентині Сергіївні на отримання від ТОВ «Фортуна-С» цінностей в кількості 19500 кг.;

- видатковою накладною від 07.10.2013 року №1 на суму 257000,00 грн.;

- довіреністю від 07.10.2013 року №197 виданою Мещеряковій Валентині Сергіївні на отримання від ТОВ «Фортуна-С» цінностей в кількості 20000 кг.;

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку протягом 21 календарного дня з моменту фактичного прийняття товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 2.6 договору моментом фактичного прийняття товару визначається дата отримання товару покупцем, що проставлена ним на товарно-транспортній накладні чи видатковій накладній. У випадку не проставлення покупцем дати отримання товару у відповідній накладній, датою поставки товару буде вважатись дата оформлення постачальником цієї накладної.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зокрема відповідно до умов викладених в п. 4.1 договору термін оплати по видатковій накладній №3 від 17.08.2013 р. настав 09.09.2013 року.

Однак відповідачем було порушено умови договору та оплачено отриманий товар тільки частково і з порушенням строків оплати. Зокрема, відповідачем було проведено часткову оплату по накладній №3 від 17.08.2013 р. в сумі 182 000,00 грн. а саме:

- 03.10.2013 року - 50 000,00 грн.;

- 04.10.2013 року - 40 000,00 грн.;

- 07.10.2013 року - 50 000,00 грн.;

- 17.10.2013 року - 7 000,00 грн.;

- 28.10.2013 року - 15 000,00 грн.;

- 31.10.2013 року - 15 000,00 грн.;

- 05.11.2013 року - 5 000,00 грн.

Решта товару отриманого по накладній № 3 та товар отриманий по накладних №2 і №1 відповідач не оплатив.

Залишок боргу станом на дату подання позову до суду по згаданих накладних становить 582 575,00 грн. що підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 17.08.2013 р. по 12.11.2013 р.

Однак, як уже зазначалося судом 23 вересня 2013 року між Приватним підприємством «Ілізіум» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна-С» (кредитор) було укладено договір поруки №001/13 за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання будь-яких грошових зобов'язань Дочірнім підприємством «Голден Фудс» які можуть виникнути за договором поставки №4/12 від 11 липня 2012 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-С" та Дочірнім підприємством "ГОЛДЕН ФУДС".

Згідно з ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до п.3 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання грошових зобов'язань боржником у сумі, що дорівнює 1000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, виконати частину прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредитором, в межах суми 1000,00 грн. на підставі письмової вимоги кредитора в 2-х денний строк, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора.

11.11.2013 року позивач направив поручителю ПП «Ілізіум ЛТД» вимогу про виконання зобов'язання боржника ДП «Голден Фудс» за договором поставки від 11.07.2012 року №4/12 в межах зобов'язання визначеного порукою.

Таким чином у ПП «Ілізіум ЛТД» виник обов'язок погасити частину боргу відповідача за договором поставки від 11.07.2012 р. №4/12 в сумі 1000,00 грн.

Однак поручителем не було виконано взятих на себе зобов'язань за договором поруки і станом на дату подання позову до суду за ним числиться заборгованість в сумі 1000,00 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків. Враховуючи що сума боргу в розмірі 582 575,00 грн. підтверджена матеріалами справи, відповідачами не заперечується, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку порушення строків оплати товару передбачених цим договором покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штрафні санкції зокрема пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день протермінування в оплаті товару, а також інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних за користування коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 1 Дочірньому підприємству «Голден Фудс» 3% річних в сумі 5873,19 грн. та пеню в сумі 26922,19 грн.

Однак, як вбачається з розрахунків пені та 3% річних долучених до позовної заяви позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій на суму боргу по накладних №8 від 15.04.2013 р., №12 від 27.04.2013р., №2 від 07.06.2013 р., №1 від 09.08.2013р., №2 від 14.08.2013р., №3 від 17.08.2013р., №2 від 23.09.2013р., №1 від 07.10.2013р., хоча предметом позову є стягнення боргу тільки по накладних №3 від 17.08.2013р., №2 від 23.09.2013р., №1 від 07.10.2013р.

Позивач на надає жодних первинних документів в підтвердження факту поставки товару за накладними №8 від 15.04.2013 р., №12 від 27.04.2013р., №2 від 07.06.2013 р., №1 від 09.08.2013р., №2 від 14.08.2013р та не підтверджує факт несвоєчасної оплати товару отриманого по даних накладних, які не є предметом розгляду даної справи.

З огляду на викладене суд приймає до уваги розрахунок штрафних санкцій нарахованих позивачем за несвоєчасну оплату товару отриманого по накладних №3 від 17.08.2013р., №2 від 23.09.2013р., №1 від 07.10.2013р. та прийшов до висновку, що до задоволення підлягають:

- пеня в сумі - 8779,05 грн.;

- 3% річних - 2006,44 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково та стягнути з відповідача №1 - 581575,00 грн. основного боргу, 8779,05 грн. - пені, 2006,44 грн. -3% річних та з відповідача №2 -1000,00 грн. основного боргу.

В позовній заяві позивач просить суд покласти судові витрати на відповідачів.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Окрім витрат по сплаті судового збору, позивач просить суд покласти на відповідачів витрати на оплату послуг адвоаката в сумі 8 000,00 грн.

Відповідно до п. 6.3 Постанови пленуму від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи Адвокат Коваль Н.Г. здійснював представництво позивача на підставі договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 04.11.2013 р. №004/13(пн) та довіреності від 14.11.2013 р. Повноваження Коваля Н.Н.Г. як адвоката підтверджені копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1813. Факт надання Ковалем Н.Г. адвокатських послуг позивачу підтверджено актом виконаних робіт від 15.11.2013 р. № 001/13 (пн.). Окрім того, як вбачається з матеріалів справи адвокат Коваль Н.Г. брав участь в судових засіданнях та представляв інтереси позивача ТзОВ «Фортуна-С».

За отримані адвокатські послуги позивач згідно умов договору, акту виконаних робіт та рахунку про оплату правової допомоги №001/13(пн) перерахував адвокату кошти в сумі 8000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 18.11.2013року.

Згідно із ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що заборгованість виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем №1 своїх договірних зобов'язань, беручи до уваги суму боргу відповідача №1 та відповідача №2, витрати позивача на адвокатські послуги суд покладає на відповідача №1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 7 713,85 грн.

Також суд у відповідності до ч.1ст. 49 ГПК України покладає на відповідача №1 витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 11 867,22 грн.

Керуючись ст.ст. 526,530,553, 625 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Голден Фудс» (89421, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Сторожниця, вул. Заводська,12, код ЄДРПОУ 31972380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-С» (79024, м.Львів, вул. Опришківська,5, код ЄДРПОУ 31729389) - 581575,00 грн. основного боргу, 8779,05 грн. - пені, 2006,44 грн. -3% річних , 7 713,85 грн. витрат на послуги адвоката, 11 867,22 грн. судового збору.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Ілізіум ЛТД» (79022, м.Львів, вул. Виговського,13а/21, код ЄДРПОУ 37073069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-С» (79024, м.Львів, вул. Опришківська,5, код ЄДРПОУ 31729389) - 1000,00 грн. основного боргу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

5. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

6. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.12.2013р.

Суддя Запотічняк О.Д.