Постанова

від 05.11.2013 по справі 814/2499/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

05 листопада 2013 року справа № 814/2499/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Єнтіна А.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Тріо - Фінанс", вул. Шевченко, 25/27, кв. 2, м. Миколаїв, 54030

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54000

проскасування податкових повідомлень - рішень від 14.05.2013р. № 0004212230, №0004202230 та акту перевірки від 18.04.2013 р. №404/22-300/36579540, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тріо-Фінанс" (далі-позивач, ТОВ "Компанія "Тріо-Фінанс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-позивач, ДПІ) про (враховуючи уточнення позовних вимог) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 р. №0004212230, №0004202230 та акту перевірки від 18.04.2013 року №404/22-300/36579540.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 18.04.2013 року №404/22-300/36579540, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

Представники сторін звернулись до суду з клопотаннями про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, діюче законодавство, суд дійшов наступного:

ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Компанія "Тріо-Фінанс" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "Лилиана Грей" (код ЄДРПОУ 36579540) за листопад 2010 року, ТОВ "КСІЛ 11" (код ЄДРПОУ 37391167) за січень 2011 року, ТОВ "АС-ВЕРТЕКС ГРУП" (код ЄДРПОУ 36999124) за лютий 2011 року, ТОВ "ВЄКОЙЛ" (код ЄДРПРУ 36988788) за квітень 2011 року, ПП "Ферзь-Транс" (код ЄДРПОУ 36285433) за травень 2011 року, ТОВ "ТОП-АЛЬЯНСБУД" (код ЄДРПОУ 35135505) за червень 2011 року, ТОВ "ЮНІКС ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 33253828) за липень 2011 року, ТОВ "НВО-ЖИТОМИРБУДПРОЕКТ" (код ЄДРПОУ 35611221) за серпень 2011 року, КТ "МАГРІС" (код ЄДРПОУ 30103128) за вересень 2011 року, ТОВ "ГАРБОЛ" (код ЄДРПОУ 36259115) за жовтень 2011 року, ТОВ "АТЛАНТ-Д" (код ЄДРПОУ 37517270) за листопад 2011 року, ПП "ДНІПРО-АВТО" (код ЄДРПОУ 32652807) за січень 2012 року, ПП "Формат -59" (код ЄДРПОУ 35043357) за лютий 2012 року контрагентами-покупцями.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.04.2013 року №404/22-300/36579540, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення:

1. п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України в редакції від 22.05.1997 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 15527 грн., в тому числі по періодах:

- за IV квартал 2010 року на суму 1120 грн.;

- за II квартал 2011 року на суму 3915 грн.;

- за II-III квартали 2011 року на суму 8204 грн. (розрахунково III квартал 2011 року на суму 4289 грн.);

- за II-IV квартали 2011 р. на суму 10401 грн. (розрахунково IV квартал 2011 року на суму 2197 грн.);

- за I квартал 2012 р. на суму 4006 грн.

2. пп. 7.2.6 п. 7.2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями та п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 55476 грн., в тому числі по періодах:

- листопад 2010 р. на суму 7417 грн.;

- січень 2011 року на суму 3167 грн.;

- лютий 2011 року на суму 3917 грн.;

- квітень 2011 року на суму 3500 грн.;

- травень 2011 року на суму 3900 грн.;

- червень 2011 року на суму 3833 грн.;

- липень 2011 року на суму 5167 грн.;

- серпень 2011 року на суму 5417 грн.;

- вересень 2011 року на суму 2417 грн.;

- жовтень 2011 року на суму 6500 грн.;

- листопад 2011 року на суму 5083 грн.;

- січень 2012 року на суму 2575 грн.;

- лютий 2012 року на суму 2583 грн.

По результатах перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. №0004202230 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі - 16809 грн., за основним платежем - 15527 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі - 1282 грн., №0004212230 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 64767 грн., за основним платежем - 55476 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі - 9291 грн.

Висновок податкового органу обґрунтований тим , що операції між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ "Лилиана Грей", ТОВ "КСІЛ 11", ТОВ "АС-ВЕРТЕКС ГРУП", ТОВ "ВЄКОЙЛ", ПП "Ферзь-Транс", ТОВ "ТОП-АЛЬЯНСБУД", ТОВ "ЮНІКС ТРЕЙД", ТОВ "НВО-ЖИТОМИРБУДПРОЕКТ", КТ "МАГРІС", ТОВ "ГАРБОЛ", ТОВ "АТЛАНТ-Д", ПП "ДНІПРО-АВТО", ПП "Формат -59" здійснені без мети настання реальних наслідків, по яких не встановлено їх фактичності та використання у господарській діяльності.

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення відповідачем спірних рішень стали висновки: Акту перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 14.02.2011 р. №231/23-300/37104023 "Про неможливість проведення перевірки платника податку ТОВ "Лилиана Грей" за період серпень-листопад 2010 року", Акту перевірки Бориспільської ОДПІ від 17.05.2011 року №393/23-2/37391167 "Про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "КСІЛ 11" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за січень-березень 2011 р.", Акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 25.07.2011 р. №3427/1800/36988788 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "ВЄКОЙЛ" з питань взаємовідносин з ТОВ "Сібтрейд" та дотримання податкового законодавства за період березень, квітень, травень 2011 р.", Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 10.11.2011 р. №1366/3-23-20-36285433 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Ферзь-Транс", щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2011 року", Акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 09.11.2011 р. №12488/23-02/35135505 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "ТОП-АЛЬЯНСБУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.06.2011 р. по 31.08.2011 р.", Акту перевірки ДПІ у м. Житомирі від 31.05.2012 р. №90/22-2/33253828 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЮНІКС ТРЕЙД" з питань правомірності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.04.2009 р. по 17.10.2011 р.", Акту ДПІ у м. Житомирі від 07.11.2011 р. №193/23-1/35611221 "Про неможливість проведення зустрічної звірки "НВО-ЖИТОМИРБУДПРОЕКТ" щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за серпень 2011 року", Акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.12.2011 р. №11329/23-5/36259115 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ГАРБОЛ" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р.", Акту перевірки Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 16.01.2012 р. №4/23-1/37517270 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "АТЛАНТ-Д" з питань достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість за період з 13.05.2011 р. по 31.12.2011 р.", Акту перевірки Дніпропетровської МДПІ від 27.02.2012 р. №107/234/32652807 "Про результати проведення зустрічної звірки ПП "ДНІПРО-АВТО" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р.", Акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ від 27.06.2012 р. №1682/226/35043357 "Про результати документальної невиїзної перевірки приватного підприємства ПП "Формат-59" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за лютий 2012 року".

Cуд дійшов висновку про неправомірність позиції відповідача щодо відсутності господарських операцій з переліченими вище підприємствами, оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів.

Основними видами діяльності позивача є: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.; інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення; діяльність у сфері права; надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. Як було встановлено ДПІ та судом, угоди з вищезазначеними контрагентами стосувались безпосередньо діяльності позивача.

Так, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Лилиана Грей", ТОВ "КСІЛ 11", ТОВ "АС-ВЕРТЕКС ГРУП", ТОВ "ВЄКОЙЛ", ПП "Ферзь-Транс", ТОВ "ТОП-АЛЬЯНСБУД", ТОВ "ЮНІКС ТРЕЙД", ТОВ "НВО-ЖИТОМИРБУДПРОЕКТ", КТ "МАГРІС", ТОВ "ГАРБОЛ", ТОВ "АТЛАНТ-Д", ПП "ДНІПРО-АВТО", ПП "Формат -59" укладено ряд письмових договорів про надання маркетингових послуг. Отримані послуги підтверджуються копіями: актів здачі-прийняття робіт, звітами про використання коштів на відрядження або під звіт, квитанціями до прибуткового касового ордера.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у його контрагентів, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 18.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", Податковим кодексом України та іншим законодавством.

Згідно з пунктом 5.1 статі 5 Закону України № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат для зменшення свого валового доходу в цілях оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пунктом 7.5 статті 7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 стаття 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Слід вказати, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання сплати певних сум податку поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

А тому, якщо контрагент або його контрагенти по ланцюгу не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету або викликали сумнів у законності своєї діяльності чи мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, однак не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових витрат по податку на прибуток за наявності факту реального вчинення господарської операції та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення вимоги щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо позовної вимоги позивача, а саме - про скасування акту перевірки від 18.04.2013 року №404/22-300/36579540, то суд не знаходить підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому акт державного чи іншого органу (нормативно-правовий чи правовий акт індивідуальної дії) - це юридична форма рішень цього органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.3 розділу І).

Складення такого акту, формулювання його змісту та висновків знаходяться поза межами публічно-правового спору щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки саме складення акту перевірки не є виявом владних повноважень органу державної податкової служби, і тільки на підставі цього акту, як носія доказової інформації, можуть прийматися інші рішення, вживатися дії чи допускатися бездіяльність, які й можуть бути розцінені як вияв владних повноважень.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не впливає на права і обов'язки осіб. Він лише містить думку перевіряючих щодо здійсненої перевірки і не породжує для позивача прав та обов'язків.

Відтак, акт перевірки безпосередньо не створює негативних наслідків для самого позивача, як платника податків, а тому й вимога про його скасування задоволенню не підлягає.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 14.05.2013 р. №0004202230.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 14.05.2013 р. №0004212230.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Відшкодувати судові витрати в сумі 425,08 грн. з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тріо-Фінанс" (код ЄДРПОУ 36579540).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна