Ухвала

від 10.12.2013 по справі 805/14389/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Аканов О.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року справа №805/14389/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Коханюк А.Р., представника позивача за довіреністю Виговської Л.В., представника відповідача за довіреністю Псарева О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 р. у справі № 805/14389/13-а (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвіт" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвіт" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної бази даних "Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", внесену інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за період з 01 травня 2013 по 30 червня 2013 на підставі акту перевірки № 593/05-66-22-0313/37254301 від 09.10.2013 та відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення вказаного акту перевірки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013року задоволено позовні вимоги. Суд першої інстанції зобов'язав Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з інформаційної бази даних "Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", внесену інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвіт" за період з 1 травня 2013 року по 30 червня 2013 року на підставі акту перевірки № 593/05-66-22-0313/37254301 від 09.10.2013 року та відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення вказаного акту перевірки.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвіт" є юридичною особою, платником податку на додану вартість з 10.09.2010 року, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, одним з основних видів діяльності- є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

09 жовтня 2013 рокуДержавною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 03.10.2013 № 312 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Укрвіт", п. п. 78.1.1. п.78.1 статті 78, п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням від Індустріальної ОДПІ м. Харкова (Фрунзенський р-н) акту про неможливість проведення перевірки від 29.07.2013 року № 83/22-207/34017352 ТОВ "Будагротех" за період травень - червень 2013 року та наявності розбіжностей між податковим кредитом та податковим зобов'язанням відповідно до інтегрованої автоматизованої інформаційної системи ДПС системи "Податковий блок", проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Укрвіт" з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Будагротех" за період з 01.05.2013 року по 30.06.2013 року.

За результатом зазначеної перевірки складено акт № 593/05-66-22-0313/37254301 від 09.10.2013 року. Відповідно до висновків вказаного акту відповідачем встановлені порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "Укрвіт" завищено суму податкового кредиту сформованого від ТОВ "Будагротех" в сумі 1363916,73 грн., в т.ч. по податковим періодам: травень 2013 року в сумі 917287,53 грн., червень 2013 р. - 446629,20 грн. та завищено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 1395323,67 грн., в т.ч. по податковим періодам: травень 2013 року - на суму 939361,00 грн., червень 2013 року - на суму 455962,67 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки податковим органом до "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" внесені коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, задекларованих останнім сум податкового кредиту з податку на додану вартість за період травень-червень 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи наявні в матеріалах справи, є належними доказами підтвердження реальності правочину укладеного між позивачем та контрагентом та формування позивачем податкового кредиту, правильності його відображення в податковому обліку позивача, факти вчинення позивачем порушень встановлених актом перевірки не знайшли підтвердження, з чим погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи),у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено обов'язок платника податків надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, обов'язкові реквізити, перелік яких вказаний у п.п.а)-і).

Пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 цієї ж статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 13 березня 2013 року між ТОВ " Будагротех "( далі - Постачальник ) та ТОВ «Укрвіт» ( далі - Покупець) укладений договір поставки №13/03/13-1 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність товар - насіння соняшника ( відповідно до специфікації), а покупець зобов'язується прийняти товар в номенклатурі, кількості по цінам згідно специфікації та провести розрахунки в строк та розмірі передбаченим цим договором.

Відповідно до п.3 договору умови поставки - EXW згідно Міжнародним правилам по інтерпретації комерційних термінів Інкотермс.

Здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи документами видатковими накладними, рахунками на оплату товарів, платіжними дорученнями, специфікаціями до договору поставки, податковими накладними.

Зазначені податкові накладні наявні в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних позивача за спірний період (арк. спр. 74-101).

Поставка товару за зазначеним договором підтверджується наступними документами.

Договір з надання транспортних послуг та експедирування № 1-12313 від 12.03.2013 року ( далі - Договір), який укладений між ТОВ «В.Г.М.» ( далі - Перевізник) та ТОВ «Укрвіт» ( далі - Замовник).

Відповідно до п.1.1. договору Замовник доручає а Перевізник приймає до перевезення товар та перевозить за маршрутом в строки вказані в заявці.

Відповідно до п.2.1. договору Замовник оплачує послуги Перевізника відповідно до акту виконаних робіт та рахунку фактури, які виставляються на адресу замовника.

На підтвердження виконання договору № 1-12313 від 12.03.2013 року позивачем надані акти виконаних робіт до договору № 1-12313 про надання транспортних послуг та експедирування, які скріплені печатками сторін: № № 10095 від 21.06.2013; 9078 від 19.06.2013; 8105 від 17.06.2013; 6603 від 14.06.2013; 4639 від 10.06.2013; 3098 від 07.06.2013; 2630 від 06.06.2013; 1616 від 04.06.2013; 20 від 30.05.2013; 19 від 29.05.2013; 18 від 27.05.2013; № 17 від 20.05.2013; 16 від 07.05.2013. ( арк. спр. 61-73).

Здійснення оплати за договором транспортних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними доручення за сплату транспортних послуг.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що наявний договір та складені на його виконання первинні документи, податкові накладні, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Позивачем надані усі необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують його право на оформлення податкового кредиту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності до ст..198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення такого права вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача, як на підставу задоволення скарги, на акт Індустріальної ОДПІ м. Харькова від 29.07.2013 року № 83/22-207/34017352 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Будагротех»,оскільки відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за результатами яких складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. В даному випадку звірка контрагента позивача та дослідження первинних документів не проводилась.

Однак, в акті перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвіт", податковим органом, без витребування інформації та з'ясування відомостей щодо факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, зроблено висновок про їх нікчемність.

Як вбачається з вказаного акту Індустріальної ОДПІ м. Харкова на який посилається в акті документальної позапланової невиїзної перевірки відповідач, фактично перевірка ТОВ «Будагротех» не проводилась, цим актом підтверджено знаходження на податковому обліку та знаходження за юридичною адресою ТОВ «Будагротех», наявність офісних приміщень, території підприємства, предметом зазначеної перевірки не було питання взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Будагротех». Висновки, щодо неможливості проведення зустрічної звірки та нереальності здійснених ними господарських операцій в травні , червні 2013 року ґрунтуються на обстежені території цього підприємства та на припущеннях перевіряючого органу та не ґрунтуються на будь-яких доказах.

З акту документальної позапланової невиїзної перевірки вбачається, що відповідачем не було досліджені всі документи, які були надані позивачем для проведення перевірки, а саме не знайшло свого підтвердження та не надано оцінки, товарно-транспортним накладним, які підтверджують транспортування товару, та наданим позивачем сертифікатам. Надання цих документів на запит податкового органу підтверджується описом копій документів, які підписані посадовими особами відповідача.

Діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагенту, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Колегія суддів зазначає, що первинні документи фінансово-господарської діяльності контрагента по взаємовідносинам з позивачем відповідачем не досліджувалось. Тобто з вищевикладеного вбачається, що відповідачем не доведено відсутність умов для здійснення господарських операцій з позивачем.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем під час перевірки не були встановлено порушень при складені податкових накладних та інших первинних документів.

Таким чином вищезазначене свідчить про реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Така думка суду узгоджується із позицією ВАСУ, яка викладена в постановах від 20.09.2012 року у справі № К 9991/574/12, № К 9991/5991/11, № 9991/24891/11.

Крім того, ТОВ «Будагротех»на час здійснення господарських операцій мало статус юридичної особи та було платником податку. Відповідно до викладеного, під час здійснення господарських операцій та складення первинних документів підприємство було зареєстровано як юридична особа, на момент проведення фінансово-господарської операції було платником податків, а тому мало право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договору.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що зазначений договір між позивачем та контрагентом порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави. Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності господарських операцій, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Стосовно посилань апелянта, щодо відсутності порушеного права або інтересів позивача, колегія суддів зазначає, наступне "Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" призначена для проведення зіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів зіставлення підрозділам органів ДПС на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи. Оскільки за наслідками даної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались і відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, тому внесення даних за результатами перевірки до вказаної інформаційної бази даних, а саме зміна показників відповідної податкової звітності, призвела до розбіжностей між фактичною податковою звітністю та даними акту перевірки, що відповідно, може стати підставою для проведення перевірок контрагентів позивача та негативно впливає на господарську діяльність позивача,

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, які містять докази реального здійснення фінансово-господарських операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 р. у справі № 805/14389/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 р. у справі № 805/14389/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 13 грудня 2013 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва