Ухвала

від 26.11.2013 по справі 815/3825/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 815/3825/13-а

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Федусика А.Г.,

Градовського Ю.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Овідій Плюс» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України до товариства з обмеженою відповідальністю «Овідій Плюс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

21.05.2013 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Овідій Плюс» (далі - ТОВ «Овідій Плюс») про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 8 527,70 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не створило одне робоче місце для працевлаштування інвалідів. Відповідно до ст.20 зазначеного Закону на відповідача накладено адміністративно-господарську санкцію, яку позивач просив стягнути в повному обсязі.

Справу розглянуто за відсутності відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013р. позовні вимоги задоволено. З ТОВ «Овідій Плюс» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів стягнуті адміністративно-господарські санкції в розмірі 8 475 грн. та пеня на порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 52,70 грн., а всього 8 527,70 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати судове рішення та ухвалити нове, про відмову в задоволенні вимог в повному обсязі.

В зв'язку із відсутністю заяв від сторін про слухання справи за їх участю, відповідно п.1 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

ТОВ «Овідій Плюс» зареєстровано як юридична особа Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області та відповідно до Порядку подання підприємствами, установами і організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів надало у березні 2013 до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012р. за формою № 10-ПІ від 25.02.2013р.

Відповідно до звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2012р. становила 8 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особа.

Згідно додатку до звіту № 10-ПІ за 2012р. «Список працюючих інвалідів-штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2012р.» в ТОВ «Овідій Плюс» протягом трьох місяців 2012р. (з січня по березень 2012р.) працював інвалід 3гр. ОСОБА_2 та протягом двох місяців 2012р.(з січня по лютий 2012р.) працювала інвалід 3 грн. ОСОБА_3

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у 2012р. не виконано норматив робочих місць щодо працевлаштування інвалідів. Самостійно відповідач не нарахував та не сплатив адміністративно-господарські санкції.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частинами першою та другою статті 19 Закону України № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі - Закон України № 875-ХІІ) визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 803-ХІІ) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством

ТОВ "Овідій Плюс" правильно визначено у звіті кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві у 2012р., а саме 1 особа.

Правильним є доводи позивача, що оскільки інваліди на підприємстві пропрацювали 2 і 3 місяці відповідно (протягом січня-березня 2012р.), не можна враховувати, що позивач виконав норматив робочого місця для працевлаштування інваліда за 2012 рік.

При цьому вірним є застосування позивачем п.3.1 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 № 42, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007р. за № 117/13384, у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722.

Відповідно до п.п.3.2.5 п.3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Пунктом 3.4. Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" визначено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

З урахуванням наведених положень законодавства ТОВ "Овдій Плюс" повинно було зазначити середньооблікову кількість штатних працівників за 2012р., яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, 0 осіб (3 місяці:12 місяців = 0,25 = 0 осіб), а не як зазначено відповідачем у звіті - 1 особа.

Згідно статті 18 Закону України № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч.3 ст.18-1 цього ж Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів шляхом надання відповідної звітності та інформації до органів зайнятості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у 2012 році не подавав звітність за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» про попит на робочу силу, на яких може використовуватися праця інвалідів до Овідіопольського районного центру зайнятості, що підтверджується листом останнього від 24.04.2013р. № 336/16/02. В цьому ж листі зазначено, що 06.04.2012р. ТОВ «Овідій Плюс» проінформувало центр зайнятості про наявність одного вільного робочого місця для працевлаштування осіб, яким виповнилось 15 років і мають згоду батьків на працевлаштування.

Зазначені обставини свідчать про порушення відповідачем статті 20 Закону України «Про зайнятість населення».

При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ «Овідій Плюс» не виконало вимоги по інформуванню державних органів щодо наявних вакансій для працевлаштування інвалідів, ним фактично не виконано норматив по працевлаштуванню інвалідів, про що свідчить звіт відповідача форми № 10-ПІ, що позбавило компетентний державний орган направити інвалідів для працевлаштування, а посилання відповідача на те, що ним зроблено все від нього залежне для працевлаштування інвалідів є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та ПК України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 218 ГК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач не вжив всіх залежних від нього заходів для виконання обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні по забезпеченню певної кількості робочих місць для їх працевлаштування, тому наявні всі підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій в сумі, яка розрахована позивачем за одне місце.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ «Овідій Плюс» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: А.Г.Федусик

Суддя: Ю.М.Градовський