ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2013 року м. Київ К/800/31657/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року
у справі № 812/2246/13-а
за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Світлофор»
до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2013 року товариство з додатковою відповідальністю «Світлофор» звернулось до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту Нацкомісія), яким просило скасувати розпорядження Нацкомісії від 07.12.2012 року № 212-КФ-В про відмову в скасуванні реєстрації випуску акцій відкритого акціонерного товариства «Світлофор» та анулюванні свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, зобов'язати відповідача прийняти розпорядження, яким скасувати реєстрацію випуску акцій ВАТ «Світлофор» та анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі № 812/2246/13-а позов задоволено.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 травня 2013 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Нацкомісія звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищевказані рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 07.12.2012 року відповідачем прийнято розпорядження №212-КФ-В, яким відмовлено ВАТ «Світлофор» в скасуванні реєстрації випуску акцій та анулюванні свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, виходячи з наступного: на дату проведення загальних зборів, 12.03.2012 року, загальна кількість акціонерів ВАТ «Світлофор» становила 29 осіб. Письмові зобов'язання видано на 100 % акцій. Проте, згідно підпункту 4.1. Статуту ТДВ «Світлофор» його учасниками є 6 осіб та за ТДВ «Світлофор» закріплюється частка у статутному капіталі в розмірі 10 334 гривні 50 копійок, що становить 0, 2395 %, яка є заборгованістю ТДВ «Світлофор» перед акціонерами ВАТ «Світлофор», що є порушенням статті 41 Конституцій України та пункту 7 розділу І Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 року № 222.
Згідно пункту 7 розділу І Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 року №222, акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов'язано здійснити обмін акцій на частки у статутному капіталі товариств, що створюються під час реорганізації, та викуп акцій до їх державної реєстрації.
Позивач вважає наведені підстави для ухвалення оскаржуваного рішення необґрунтованими та незаконними.
17.10.2011 року позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ «Світлофор», учасникам яких належало 95,08 % голосуючих акцій, прийнято рішення реорганізувати відкрите акціонерне товариство «Світлофор» у товариство з додатковою відповідальністю «Світлофор». Акції товариства, яке перетворюється, конвертуються в частки правонаступника та розподіляються серед його учасників. Після прийняття рішення про реорганізацію ВАТ «Світлофор» у ТДВ «Світлофор», здійснюється обмін акцій у статутному капіталі ВАТ на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості часток ТДВ. Письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості часток ТДВ, акціонери товариства мають право обміняти на частки у статутному капіталі ТДВ «Світлофор». Розмір частки учасника у статутному капіталі ТДВ «Світлофор» дорівнює розміру загальної номінальної вартості акцій належних йому у статутному капіталі ВАТ «Світлофор» до перетворення. Термін отримання часток в статутному капіталі ТДВ «Світлофор» в обмін на письмові зобов'язання не обмежується.
Акціонери, які участі у загальних зборах не приймали, заяв про вступ до ТДВ «Світлофор» не подавали та з метою викупу належних їм акцій до ТОВ «Світлофор» не звертались.
Згідно звіту про наслідки обміну акцій у статутному капіталі ВАТ «Світлофор» на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості часток ТДВ «Світлофор», до 07.03.2012 року здійснений обмін на всю кількість акцій ВАТ «Світлофор». Жодна з акцій не викупалась.
Підпунктом 9.3. статуту ТДВ «Світлофор» визначено, що в разі звернення осіб які були акціонерами ВАТ «Світлофор» на момент державної реєстрації товариства з письмовими заявами про виплату належної їм частки в статутному капіталі, директором видається відповідний наказ та виплачується частка рівна сумі загальної номінальної вартості кількості акцій, яким заявник володів у статутному капіталі ВАТ «Світлофор», як акціонер. У разі подання такими особами заяви про включення до складу членів товариства, на чергові загальні збори виноситься питання стосовно внесення змін до статуту товариства у зв'язку зі зміною складу його учасників.
Проаналізувавши наведене, суди попередніх інстанцій, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, дійшли правильного висновку, що ВАТ «Світлофор» та його правонаступник ТДВ «Світлофор», не позбавляли права власності на акції та не порушували інших прав акціонерів ВАТ, як про це зазначає відповідач в оскаржуваному розпорядженні.
Права акціонерів, які не прийняли участь в загальних зборах щодо реорганізації ВАТ «Світлофор» належним чином забезпечені шляхом відображення у статуті ТДВ «Світлофор» частки у статутному капіталі в розмірі 10 334 гривні 50 копійок, що становить 0,2395 %, яка є заборгованістю ТДВ «Світлофор» перед акціонерами ВАТ «Світлофор» та можливістю у будь-який час реалізувати своє право, як акціонера ВАТ «Світлофор», шляхом викупу своєї частки за рахунок статутного капіталу ТДВ «Світлофор» або шляхом вступу до ТДВ «Світлофор», як його учасник.
Згідно пункту 8 розділу І Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 року № 222, відмова в зупиненні обігу акцій, відновленні обігу акцій, скасуванні реєстрації випусків акцій та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випуску акцій складається у разі: а) невідповідності поданих документів вимогам чинного законодавства; б) порушення встановленого законодавством порядку припинення діяльності акціонерного товариства; в) виявлення на дату подання документів порушення порядку скликання та/або проведення загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про припинення діяльності акціонерного товариства. Інші причини не можуть бути підставами для відмови у зупиненні обігу акцій, відновленні обігу акцій, скасуванні реєстрації випусків акцій та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.
Судами встановлено, що оскаржуване рішення не ґрунтується на жодній з вищенаведених підстав, перелік яких є вичерпним.
Доводи касаційної скарги зазначеного не спростовують.
З огляду на наведене, суди дійшли правильного висновку щодо протиправності оскаржуваного розпорядження, як такого, що не відповідає нормам законодавства.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - відхилити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 у справі №812/2246/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2013 |
Оприлюднено | 17.12.2013 |
Номер документу | 36036533 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Стрелець Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні