Ухвала

від 12.12.2013 по справі 14/137-пн-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 грудня 2013 року Справа № 14/137-ПН-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С. (доповідача), Мамонтової О.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у справі№ 14/137-ПН-10 господарського суду Херсонської області за позовом 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області доПублічного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Генічеське державне бюро технічної інвентаризації провизнання права власності, витребування майна та визнання недійсним свідоцтва про право власності за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд" доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області провизнання недійсним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у справі № 14/137-ПН-10. Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного ним строку для подання касаційної скарги, встановленого статтею 110 Господарського процесуального кодек су України.

Розглянувши дане клопотання колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Дотримання вимог норм процесуального права при зверненні з касаційною скаргою є обов'язком для всіх учасників процесу.

Судова колегія касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 10.09.2013 року була прийнята постанова Одеського апеляційного господарського суду у даній справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.10.2013 року вперше подана Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області касаційна скарга була повернута скаржнику на підставі п. 2 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що її подано останнім безпосередньо до Вищого господарського суду України.

21.10.2013 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області вдруге звернулось з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року, про що свідчить відбиток штемпеля на конверті, разом з клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи причини пропуску встановленого процесуального строку для звернення із касаційною скаргою, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області зазначає, що ним помилково було направлено першу касаційну скаргу № 10-11-05584 від 25.09.2013 року до Вищого господарського суду України.

Колегія суддів приходить до висновку, що причини пропуску Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області процесуального строку для подання касаційної скарги у даній справі не можна визнати поважними, оскільки дотримання вимог процесуального законодавства при первинному поданні касаційної скарги повністю залежало від скаржника , заявник касаційної скарги не послався на обставини, що їх слід було б вважати непереборними і пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, пропуск строку, встановленого для подання касаційної скарги, став наслідком порушення заявником норм процесуального права, дотримання яких є обов'язком всіх учасників судового процесу.

Оскільки можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у справі № 14/137-ПН-10 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для поновлення пропущеного скаржником процесуального строку.

Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" в сумі 1147,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Херсонської області від 13.06.2013 року у справі № 14/137-ПН-10 у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено, визнано недійним наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 28.01.2010 року № 16/17-Н "Про скасування розпорядження РВ ФДМУ по Дніпропетровської області від 20.06.1996 року № 12/03-ПС".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013 року у справі № 14/137-ПН-10 залишено без змін.

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 та рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013 у справі № 14/137-ПН-10 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області за первісним позовом задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Тобто, оскаржуються як вимоги по первісному позову, так і вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі, а тому судовий збір сплачується окремо по кожній із заявлених вимог.

У даній справі предметом спору за первісним позовом є три вимоги - витребування нерухомого майна - дитячого оздоровчого табору "Дружний" від Публічного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд", визнання недійсним свідоцтва про право власності цього господарського товариства на спірне нерухоме майно та визнання за державою права власності на це майно, а за зустрічним позовом одна вимога - визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 28.01.2010 року № 16/17-Н.

Абзацом другим пункту 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у разі коли в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо скаржник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Виходячи з наведеного, оскаржуючи судові рішення у повному обсязі, скаржник при поданні касаційної скарги має сплатити судовий збір, виходячи з вимог, наведених у касаційній скарзі.

Однак, згідно з платіжним дорученням № 647 від 20.09.2013 року при поданні касаційної скарги заявником судовий збір сплачено частково, а саме лише за одну вимогу немайнового характеру в сумі 802, 90 грн., що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 110, 111, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про відновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у справі № 14/137-ПН-10 відхилити.

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у справі № 14/137-ПН-10 повернути без розгляду.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова