Постанова

від 12.12.2013 по справі 5009/3828/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 5009/3828/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Коваленка В.М., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на ухвалу та на постанову у справі господарського суду Господарського суду Запорізької області від 12.09.2013 року Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року №5009/3828/12 Запорізької області

за заявою до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформсервіс" провизнання банкрутом Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.10.2012 року, за заявою Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформсервіс", за правилами ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 29.10.2012 року у справі №5009/3828/12 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нікітенка М.О.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.09.2013 року у справі №5009/3828/12 (Суддя - Ніколаєнко Р.А.) здійснено процесуальне правонаступництво, замінено кредитора Енергодарську ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби на Енергодарську ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області. Затверджено звіт арбітражного керуючого про оплату послуг та витрати ліквідатора за період з 29.10.2012 року по 29.04.2013 року на загальну суму 14 305,00 грн. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформсервіс". Ліквідовано ТОВ "Інформсервіс" . Провадження у справі припинено. Вимоги не задоволені за недостатністю майна ухвалено вважати погашеними та ін.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.09.2013 року у справі №5009/3828/12, Енергодарська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просила оскаржувану ухвалу скасувати, в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Нікітенка М.О., в частині вартості оплати послуг ліквідатора у сумі 13 711грн. та витрат у розмірі 594грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року у справі №5009/3828/12 (Колегія суддів: гол. Богатир К.В.; Москальова І.В.; Ушенко Л.В.) апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м. Енергодар Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.09.2013 року у справі № 5009/3828/12 залишено без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.09.2013 року у справі №5009/3828/12 про банкрутство змінено, доповнено резолютивну частину вказаної ухвали наступним абзацом: "Оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора арбітражного керуючого Нікітенка М.О. здійснювати за рахунок коштів ініціюючого кредитора - Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м. Енергодар Запорізької області".

В частині затвердження звіту арбітражного керуючого про оплату послуг та витрат ліквідатора за період з 29.10.2012 року по 29.04.2013 року на загальну суму 14 305 грн., ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.09.2013 року у справі №5009/3828/12 про банкрутство залишено без змін.

Не погодившись із судовими актами попередніх інстанцій Енергодарська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась до Вищого господарського суду України з проханням їх скасувати, в частині затвердження звіту ліквідатора про оплату його послуг у сумі 13 711 грн. та відшкодування витрат в розмірі 594 грн.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст. 3 1 , 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На думку заявника, за відсутності, виявленого у ході ліквідаційної процедури, майна боржника за відсутності спеціального фонду оплати та відшкодування витрат арбітражного керуючого, який мав створити комітет кредиторів, відсутні правові підстави покладення оплати послуг ліквідатора Нікітенка М.О. на ініціюючого кредитора, зокрема, та затвердження відшкодування витрат та наданих ліквідатором послуг, взагалі, оскільки ліквідатор не подавав на адресу податкового органу щомісячні звіти про оплату послуг та відшкодування його витрат.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін, далі - Закон про банкрутство), надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Тобто, послуги ліквідатора у даній справі про банкрутство, у будь-якому випадку, повинні бути оплачені. Проте, оплата послуг ліквідатора повинна відбуватись в порядку, встановленому Законом про банкрутство, та з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону про банкрутство.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, постановою господарського суду першої інстанції від 29.10.2012 року у даній справі було призначено ліквідатора банкрута Нікітенка М.О.

Ліквідатор Нікітенко М.О., виконавши свої обов'язки, подав до суду клопотання про затвердження оплати його послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат за період здійснення ним своїх повноважень, тобто у мінімальному розмірі, передбаченому ст. 3 1 Закону про банкрутство.

Судами попередніх інстанції встановлено, що окрім ініціюючого кредитора ліквідатором було виявлено ще одного кредитора банкрута, а саме, ДП "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" з вимогами в розмірі 11 513,76 грн.

Враховуючи неможливість оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна банкрута через відсутність у нього будь-яких активів, суд першої інстанції, затвердив звіт арбітражного керуючого про оплату послуг та витрати ліквідатора на загальну суму 14 305,00 грн., з яких, оплата послуг ліквідатора за період виконання повноважень з 29.10.2012 року (винесення постанови, призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Нікітенка М.О.) по 29.04.2013 року (фактичне завершення ліквідатором ліквідаційної процедури) з розрахунку двох мінімальних заробітних плат на місяць, становить 13 711,00 грн., витрати складають 594,00 грн. (витрати на відправку кореспонденції -57,00 грн., оплата публікації оголошення про визнання боржника банкрутом - 537,00 грн.).

Водночас, суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали відмовив у задоволенні клопотання ліквідатора щодо відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури та оплати його послуг за рахунок ініціюючого кредитора - Енергодарської ОДПІ.

Таку позицію господарський суд Запорізької області обґрунтував тим, що вимога ліквідатора не обґрунтована, клопотання не містить правового обґрунтування заявленої вимоги, арбітражним керуючим не доведено чому саме на ініціюючого кредитора слід покласти обов'язок відшкодування оплати послуг та витрати ліквідатора при наявності й іншого кредитора, виявленого в ліквідаційній процедурі. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимога, викладена у клопотанні ліквідатора, по суті є вимогою позовного характеру та повинна розглядатись у іншому проваджені, оскільки, Законом про банкрутство в межах справи про банкрутство не передбачено видачу наказів, що в свою чергу передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України в разі задоволення вимог щодо зобов'язання відшкодувати певну грошову суму.

Апеляційний господарський суд не погодився із наведеними висновками та вважає, що оплата послуг арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі про банкрутство віднесено до судових витрат, тому відбувається в межах справи про банкрутство та не може бути предметом самостійних позовних вимог, оскільки в межах справи про банкрутство суд обізнаний про виконану роботу арбітражним керуючим, дає правову оцінку виконаній роботі та вирішує питання про затвердження оплати його послуг та понесені витрати в ході проведення ліквідаційної процедури.

Змінивши ухвалу суду першої інстанції та поклавши обов'язок оплати послуг ліквідатора та відшкодування його витрат на ініціюючого кредитора, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оплата послуг ліквідатора можлива лише за рахунок ініціюючого кредитора на підставі прямої норми Закону про банкрутство, але з моменту порушення у справі про банкрутство. У даному випадку, як вважає апеляційний господарський суд, не можливо покласти обов'язок оплати послуг та витрат ліквідатора на інших кредиторів (крім ініціюючого кредитора) у справі про банкрутство, оскільки відсутня згода інших кредиторів на добровільну оплату послуг та витрат ліквідатора, не утворено для цієї мети фонду кредиторів згідно ст. 3 1Закону, тому така оплата повинна здійснюватись за рахунок ініціюючого кредитора.

У зв'язку із наведеним, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити таке.

Частиною 10 ст. 3 1 Закону про банкрутство передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Також відповідно до ч. 12 ст. 3 1 Закону про банкрутство оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскільки провадження у даній справі здійснювалось за особливою процедурою банкрутства відсутнього боржника (ст. 52 Закону про банкрутство), яка не передбачає створення комітету кредиторів, то в даному випадку суд вправі самостійно встановити порядок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу заявника касаційної скарги та суду апеляційної інстанції на те, що застосування правила щодо здійснення оплати послуг арбітражного керуючого виключно за рахунок коштів ініціюючого кредитора можливо у випадку, якщо має місце загальна процедура банкрутства, де порядок такої оплати встановлюється комітетом кредиторів, або коли при здійсненні провадження за спрощеною процедурою банкрутства не буде виявлено інших, окрім ініціюючого, кредиторів боржника.

Оскільки, у даному випадку, виявлено, крім ініціюючого кредитора, іще одного кредитора, а саме, ДП "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" з вимогами в розмірі 11 513,76 грн., колегія суддів касаційної інстанції переконана, зважаючи на приписи ч. ч. 10, 12 ст. 3 1 Закону про банкрутство, що оплату праці та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "Інформсервіс" слід покласти на всіх кредиторів банкрута пропорційно до їх кредиторських вимог.

Таким чином, оскільки суди повно встановили обставини справи, у оскаржуваній частині, апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання ліквідатора про оплату його послуг та відшкодування витрат, суд касаційної інстанції вважає, що підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року у даній справі немає, проте допущені ним порушення норм матеріального права щодо здійснення відшкодування витрат ліквідатора арбітражного керуючого Нікітенка М.О. за рахунок коштів лише ініціюючого кредитора, можливо усунути шляхом зміни винесеної постанови.

В іншій частині судові акти не оскаржені та не переглядались судом касаційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2012 року у справі №5009/3828/12, в частині оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора арбітражного керуючого Нікітенка М.О., змінити, виклавши третій абзац постанови у наступній редакції:

"Оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора арбітражного керуючого Нікітенка М.О. здійснювати за рахунок коштів кредиторів пропорційно до їх кредиторських вимог, а саме, Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м. Енергодар Запорізької області у сумі - 11 944,68 грн.; ДП "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" - у сумі 2360,32 грн."

Головуючий П.К. Міщенко

Судді

В.М. Коваленко

В.Ю. Поліщук