Ухвала

від 03.12.2013 по справі 2а-3286/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 року м. Київ К/9991/65620/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2011 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 року по справі № 2а-3286/11/1270 за позовом Садівничого товариства «Зелена Роща» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську про визнання дій посадових осіб незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Садівниче товариство «Зелена Роща» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську про визнання дій незаконними, скасування податкового повідомлення-рішення №0000512340 від 30 березня 2011 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2011 року у даній справі позов задоволено частково. Визнано незаконними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 30 березня 2011 року № 0000512340 в частині застосування до Садівничого Товариства «Зелена Роща» штрафних фінансових санкцій за період з 04 березня 2008 року по 19 березня 2010 року в сумі 37730,10 грн., скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2011 року № 0000512340 в частині застосування до Садівничого Товариства «Зелена Роща» штрафних фінансових санкцій за період з 04 березня 2008 року по 19 березня 2010 року в сумі 37730,10 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.03.2011 року ДПІ в Жовтневому районі у місті Луганську було проведено позапланову виїзну перевірку Садівничого товариства «Зелена Роща» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, за результатами якої встановлено порушення п. 2.11 р. 2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000512340 від 30 березня 2011 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій - 63 842,98 грн.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України строки застосування адміністративно-господарських санкцій можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Судами встановлено, що порушення позивачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності відбувалось з 04 березня 2008 року по 30 червня 2010 року. Тобто, рішення про застосування до позивача штрафних санкцій могло бути застосовано лише за порушення здійснені позивачем з 30 березня 2010 року по 30 червня 2010 року, тому спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) за період з 04 березня 2008 року по 19 березня 2010 року в сумі 37 730,10 грн. скасовано судами правомірно.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2011 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 року по справі №2а-3286/11/1270 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.