Постанова

від 16.12.2013 по справі 905/493/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.12.2013 р. справа №905/493/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Агапов О.Л., Кододової О.В. від скаржникаМедведєва Ю.К. - за довіреністю від кредиторане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Мін доходів у Донецькій області на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.02.2013 року у справі№ 905/493/13-г (суддя Чорненька І.К.) за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергобуд», м. Донецьк до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю «Автоенерготранс», м. Донецьк пробанкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.01.2013 року по справі про банкрутство № 905/493/13-г було порушено провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЕНЕРГОТРАНС», м. Донецьк відповідно до ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Донецької області від 05.02.2013 року по справі про банкрутство № 905/493/13-г Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОЕНЕРГОТРАНС», м. Донецьк визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобуд».

Постанова суду мотивована тим, що банкрут підприємницьку чи іншу діяльність не здійснює, за місцезнаходженням не знаходиться, майна не виявлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 05.02.2013 року по справі № 905/493/13-г про визнання боржника банкрутом та прийняти нове рішення яким провадження у справі № 905/493/13-г припинити.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що оскаржувальна постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Апелянт вказує, що ніяких ознак, що свідчать про відсутність боржника в матеріалах справи не має, однак судом першої інстанції належної оцінки цьому факту не надано.

У зв'язку з порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоенерготранс», м. Донецьк, в.о. начальника інспекції 15.03.2013 року було видано наказ № 248 та направлення № 280 від 15.03.2013 року на проведення позапланової документальної перевірки. Цього ж дня був здійснений вихід на перевірку та встановлено, що підприємство не знаходиться за податковою адресою. У зв'язку з цим було складено акт від 15.03.2013 № 100/23-2/35711422 про неможливість розпочати документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоенерготранс», м. Донецьк з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 року по 14.03.2013.

Крім того, ДПІ зверталась з листами до директора (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоенерготранс», м. Донецьк Житецького С.Ф та засновника Золіної О.М. із проханням надати документи фінансово-господарської діяльності підприємства для проведення перевірки, але документів не було надано.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2013 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

11.12.2013 року через канцелярію суду представником апелянта було надано письмове пояснення з додатками.

Ініціюючим кредитором був наданий відзив, в якому він заперечує проти доводів викладених в апеляційній скарзі.

11.12.2013 року у судовому засіданні представник апелянта підтримав свої вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати постанову господарського суду Донецької області від 05.02.2013 року по справі № 905/493/13-г про визнання боржника банкрутом та прийняти нове рішення яким провадження у справі № 905/493/13-г припинити.

. Представники кредитора та боржника не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Ця норма міститься в статті 210 Господарського кодексу України. Статус кредитора щодо неплатоспроможності боржника набувається, у тому числі, органом податкової служби в силу обов'язковості проведення позапланової перевірки внаслідок банкрутства такого боржника та в силу п. 5 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Так, згідно п. 5 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний термін з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Таким чином, податковий орган, а в даному випадку - ДПІ в Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС, в силу зазначеної норми має статус відомого кредитора та вправі оскаржити остаточний процесуальний документ у справі про банкрутство боржника з метою з'ясування наявності кредиторських вимог станом на момент подання ліквідаційного балансу та звіту.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Донецької області при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом належним чином не перевірив належність та допустимість доказів, які б підтверджували документально факт відсутності боржника за місцезнаходженням та припинення підприємницької діяльності.

Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлений той факт, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців України станом на 18.01.13р. , який був наданий ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство стосовно боржника, видно, що в записі 5 в графі «дата проведення, номер запису та назва реєстраційної дії» внесений запис «внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою».

Пунктом 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно п.105 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009р. відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Отже, записи «внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою» та «не підтверджено» в поданій довідці не є татожніми запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, тому вказаний витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.01.2013р. не є належним доказом відсутності боржника або керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду Донецької області вважає, що заявником не було дотримано вище вказаних вимог закону та не надано на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою належних та допустимих доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням.

До матеріалів справи разом із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, ініціюючим кредитором були надані документи на підтвердження безспірності грошових вимог, а саме:

- копію простого векселя серії АА № 0779060 від 20.08.10р. за пред'явленням на суму 4 235 719,11 грн.;

- акт пред'явлення вказаного векселя до платежу від 11.01.13р., який підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобуд», м. Донецьк Прокопишиним В.В., скріплений печаткою та в якому вказано, що боржник по місцю реєстрації не знаходиться, підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоенерготранс», м. Донецьк Житецького С.Ф. відсутній;

- лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобуд», м. Донецьк № 18-3 від 11.01.2013року до Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Туркіній Т.О., в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобуд», м. Донецьк просить здійснити протест векселя в неплатежі, у зв'язку з відсутністю боржника за адресою реєстрації;

- протест про не оплату векселю № 22 від 15.01.2013 року;

- лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобуд», м. Донецьк № 18-3/2 від 15.01.2013року до Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Туркіній Т.О., в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобуд», м. Донецьк просить здійснити виконавчий напис на опротестованому в неплатежі векселі № АА 0779060;

- виконавчий напис від 15.01.2013 року № 25;

- лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобуд», м. Донецьк № 18-3/2 від 15.01.2013року до Відділу державної виконавчої служби управління ДВС ГУЮ у Донецькій області;

Ініціюючий кредитор зазначає, що безспірність його вимог підтверджується виконавчим написом приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Донецької області Туркіної Т.О. від 15.01.13р. за реєстровим номером № 25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоенерготранс», м. Донецьк на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобуд», м. Донецьк суми заборгованості у розмірі 4 235 719,11грн.

Виконавчий напис був надісланий до Відділу державної виконавчої служби за місцем реєстрації боржника та 17.01.2013року Відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 1 Закону визначено, що «неплатоспроможність» - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків, зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Також, норми статті 1 Закону про банкрутство визначають, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає особливості в регулюванні безспірності вимог кредитора при порушенні справи про банкрутство відсутнього боржника, а саме - заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно ст. 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Оскільки списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.

Отже, документами, які підтверджують неплатоспроможність боржника, є виконавчі документи, що підтверджують безспірність вимог кредиторів та неможливість погашення їх вимог у виконавчому провадженні; інформація про всі рахунки боржника та докази відсутності руху коштів по них; докази про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів.

Однак, як вбачається з матеріалів даної справи, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріусу № 25 від 15.01.13р. було відкрито 17.01.12р., тоді, як заява про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоенерготранс», м. Донецьк була подана до господарського суду Донецької області - 18.01.2013року та 18.01.2013року справа про банкрутство була порушена, тобто у боржника була відсутня можливість для добровільного погашення суми боргу боржником та відповідно не застосовані примусові заходи які б свідчили про неможливість виконання боржником.

Апеляційний суд вважає, що сам по собі, факт порушення виконавчого провадження та отримання постанови про відкриття виконавчого провадження кредитором без здійснення жодної процесуальної дії державним виконавцем щодо примусового стягнення, не може підтверджувати факт невиконання боржником боргу на загальну суму 4 235 719,11 грн., неможливість та не спроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання по ним. Такі обставини можливо встановити лише застосувавши примусові процедури стягнення коштів у виконавчому провадженні.

В матеріалах справи відсутні документи на підтвердження процедури виконання рішення щодо стягнення на користь кредитора відповідних коштів або документи, які би свідчили про стан виконавчого провадження на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство.

Тому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заборгованість боржника перед кредитором не може розцінюватись як безспірна у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вона не підтверджується визначеними законодавством доказами.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заборгованість перед кредитором не свідчить про неплатоспроможність боржника під час порушення справи про банкрутство від 18.01.13р. та неможливість розрахунку із кредитором у спосіб інший, а ніж застосування процедури банкрутства.

Суд апеляційної інстанції вважає, що станом на 18.01.2013 року сума безспірних вимог кредитора в сумі 4 235 719,11грн. до боржника відсутня.

З наявних матеріалів справи господарський суд першої інстанції не міг дійти висновку про те, що боржник неспроможний виконати безспірні грошові зобов'язання перед кредитором та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування процедури банкрутства, а отже підстави для порушення справи про банкрутво та в подальшому визнання банкрутом та відкриття інших процедур були відсутні.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоенерготранс», м. Донецьк порушено судом першої інстанції неправомірно та вимоги апелянта стосовно скасування постанови від 05.02.13р. про визнання боржника банкрутом є обґрунтованими.

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив порушення провадження у справі про банкрутство боржника, не дослідивши всі обставини справи, а за таких обставин здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин постанова господарського суду Донецької області від 05.02.2013р. у справі № 905/493/13-г підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.02.2013 року у справі № 905/493/13-г-задовольнити.

Постанову господарського суду Донецької області від 05.02.2013 року у справі № 905/493/13-г про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури у справі № 905/493/13-г про банкрутство - скасувати.

Провадження у справі № 905/493/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоенерготранс», м. Донецьк - припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору виконавчого комітету Донецької міської ради та державному реєстратору м. Донецька для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоенерготранс», м. Донецьк у зв'язку з ліквідацією банкрута, згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та внесення відповідного запису до реєстру про відновлення стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоенерготранс», м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32716462).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

О.В. Кододова