Ухвала

від 05.12.2013 по справі 918/1619/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2013 р. Справа № 918/1619/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарден Клаб" (33003, м.Рівне, вул.Гагаріна, 39, корп. 5а)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра СС" (33016, м. Рівне, вул. Р.Шухевича, 18, кв.292)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (33028, м.Рівне, вул. Остафова, 27)

про припинення порушення права власника на знак для товарів і послуг і відшкодування завданих збитків

Представники:

Від позивача : Даховнік-Кобилянська О.В. (довіреність б/н від 31.10.2013 року);

Від відповідача : Калініченко Н.А. (довіреність б/н від 13.06.2013 року); Семенюк О.М. (директор);

Від третьої особи: не з'явився

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

Обставини справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарден Клаб" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра СС" відповідно до якої просить:

- зобов'язати відповідача за власний рахунок вилучити з цивільного обороту товар, який виготовляється і реалізується під позначенням "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" як такий, що виготовлений і введений у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, і знищити такий товар;

- зобов'язати відповідача надати докази вилучення товару з цивільного обороту (надати копії листів до контрагентів відповідача про відкликання з продажу товарів, які були поставлено (чи планується поставити у майбутньому відповідно до умов договорів між відповідачем і контрагентами) у торгові мережі (торгові точки, магазини тощо) з обов'язковим підтвердженням про вручення поштового відправлення; зобов'язати відповідача за власний рахунок розмістити в засобах масової інформації про порушення права інтелектуальної власності та надати підтвердження розміщення інформації);

- заборонити відповідачу використовувати позначення "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" без письмового дозволу впродовж строку чинності прав, що випливають зі Свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 158177 відносно товарів та послуг 1 класів МКТП на території дії свідоцтва - території України.

- стягнути з відповідача на користь позивача упущену вигоду в розмірі доходів, які отримав відповідач у період з 23.03.11 р. по 16.10.13 р. та зобов'язати перерахувати кошти.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на його думку відповідач порушує права позивача, визначені статтею 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", здійснює господарську діяльність, а саме виготовляє та реалізовує ґрунти (субстрати) з використанням позначення "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ", що є схожим до ступеня сплутування зі знаком "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ", майнові права інтелектуальної власності на яке належить позивачу. Позивач стверджує, що займається виготовленням та реалізацією агрохімічної та сільськогосподарської продукції, в тому числі і ґрунтами (субстратами), а тому використання відповідачем зареєстрованого знаку "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" порушує права позивача. Позивач як власник свідоцтва на знак для товарів та послуг не надавав відповідачу письмового дозволу на використання зареєстрованого знака (а.с.3-6).

Крім того, в поданих суду запереченнях на відзив позивач вказує, що право попереднього користувача використовувати знак "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" фактично виникло у партнера позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агрохімпак", з якою позивач 01.11.2009 р. уклав Протокол про наміри щодо умов співпраці з приводу виготовлення і реалізації товару з позначенням «ЗЕЛЕНЕ МОРЕ» (а.с.105-106).

При зверненні до суду з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарден Клаб", додало платіжне доручення №12389 від 14.10.2013 р. на суму 1720,50 грн. як доказ сплати судового збору.

Ухвалою суду від 23.10.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/1619/13. При цьому, судом роз'яснено позивачу необхідність сплати судового збору у встановленому розмірі за кожну позовну вимогу немайнового характеру та зобов'язано позивача надати суду докази оплати судового збору.

05.11.2013 р. позивачем подано до суду платіжне доручення № 12714 від 31.10.2013 р. як доказ оплати судового збору в сумі 1147,00 грн.

02.12.2013 р. позивачем через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить припинити провадження у справі на підставі відмови від позову в частині наступних позовних вимог:

- зобов'язати відповідача за власний рахунок вилучити з цивільного обороту товар, який виготовляється і реалізується під позначенням "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" як такий, що виготовлений і введений у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, і знищити такий товар;

- зобов'язати відповідача надати докази вилучення товару з цивільного обороту (надати копії листів до контрагентів відповідача про відкликання з продажу товарів, які були поставлено (чи планується поставити у майбутньому відповідно до умов договорів між відповідачем і контрагентами) у торгові мережі (торгові точки, магазини тощо) з обов'язковим підтвердженням про вручення поштового відправлення; зобов'язати відповідача за власний рахунок розмістити в засобах масової інформації про порушення права інтелектуальної власності та надати підтвердження розміщення інформації;

- стягнути з відповідача на користь позивача упущену вигоду в розмірі доходів, які отримав відповідач у період з 23.03.11 р. по 16.10.13 р. та зобов'язати перерахувати кошти.

Крім того, в поданій заяві про уточнення позовних вимог позивач просить розглянути позов в решті вимог, а саме:

- заборонити відповідачу використовувати позначення "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" без письмового дозволу впродовж строку чинності прав, що випливають зі Свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 158177 відносно товарів та послуг 1 класу МКТП на території дії свідоцтва - території України, а саме: хімічні продукти, призначені для використання в промисловості, сільському господарстві, садівництві, лісництві; гормони для прискорювання достигання фруктів; горщики торф'яні для плодівництва; горщиковий ґрунт; домішки хімічні до інсектицидів, гербіцидів, фунгіцидів; ґрунт для рослин; ґрунтосуміші; субстрат; біогумус; добрива; мульча; мідний купорос; препарати для поліпшення стану ґрунту; речовини для запобіганню в'яненню квітів; регулятори росту рослин.

Суд розцінює подану заяву, як заяву про відмову від позову в частині вказаних вище вимог до відповідача та приймає її до розгляду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, вказав, що добросовісно використовує позначення "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" та наносить його на ґрунтові субстрати власного виробництва, оскільки має обґрунтоване право попереднього користувача на таке позначення. Продаж таких субстратів зі спірним позначенням відповідач здійснює задовго до подачі позивачем заявки на реєстрацію знака "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" (а.с.38-46).

В судовому засіданні 05.11.2013 р. оголошувалася перерва до 19.11.2013 р. 11:30 год.

11.11.2013 р. позивачем подано до суду клопотання про витребування у відповідача та відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів, в органах статистики оригінали чи належним чином завірені копії документів (докази), які підтверджують кількість виробленого і реалізованого відповідачем товару в період з 23.03.2011 р. по 16.10.2013 р.

11.11.2013 р. позивачем подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, що підтверджують виготовлення та реалізацію відповідачем товару з позначенням "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ", а саме: субстрати "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" та оригінали товарних чеків. Зазначені докази долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 19.11.2013 р. розгляд справи відкладено на 05.12.2013 р., за клопотанням відповідача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, зобов'язано третю особу надати суду пояснення по суті спору.

02.12.2013 р. позивачем подано до суду заяву про повернення судового збору у зв'язку зі зменшенням позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди в розмірі доходів, які отримав відповідач від продажу товару під спірним позначенням (а.с.99).

05.12.2013 р. позивач подав до суду клопотання про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю - фірму "Агрохімпак" як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (а.с.104).

В судовому засіданні 05.12.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог.

В судовому засіданні 05.12.2013 р. представники відповідача підтримали заперечення на позов.

Третя особа - Рівненське обласноге територіальне відділення Антимонопольного комітету України явку повноважного представника в судове засідання 05.12.2013 року не забезпечила, подала лопотання про розгляд справи без участі її представника та письмові поясненя щодо суті спору (а.с.100-101).

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.03.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарден Клаб" (позивач) було подано заявку про реєстрацію знака для товарів та послуг в Україні "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ", що підтверджується розпискою Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (УКРПАТЕНТ) про одержання заявки на знак для товарів і послуг від 21.03.2011 р. (а.с.12).

10.07.2012 р. Державною службою інтелектуальної власності України, згідно Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Гарден Клаб", свідоцтво на знак для товарів та послуг № 158177, за яким позивачу надано виключне право використання словесного знака "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" (а.с.11).

В позовній заяві позивач стверджує, що отримане ним свідоцтво № 158177 на знак для товарів та послуг надає йому виключне право використання словесного знака "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" відносно товарів та послуг, віднесених до 1 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг (МКТП), прийнятої відповідно до Ніццької угоди про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15.06.1957 р.

Відповідно до частини 1 статті 154 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються ГК України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням і особливостей, передбачених ГК України та іншими законами (частина 2 статті 154 ГК України).

Частиною 1 статті 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншим законом.

Відповідно до частини 3 статті 418 ЦК України, право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до частина 1 статті 420 ЦК України, серед іншого належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Нормами статті 424 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно статті 492 ЦК України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Як визначено частинами 1, 2 статті 494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Такі ж положення щодо визначення обсягу правової охорони викладені у частині 4 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Вказаною нормою зокрема врегульовано, що обсяг правової охорони засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг зображення знака та переліком товарів і послуг.

Проте, позивачем не подано суду переліку товарів і послуг щодо яких може використовуватись зареєстрований за позивачем знак, що визначає обсяг правової охорони на зареєстрований знак.

Крім того, позивач не надав суду доказів, що підтверджують використання ним спірного позначення щодо будь-яких товарів та послуг, доказів щодо права використання зареєстрованого за позивачем знака саме відносно товарів та послуг 1 класу МКТП.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору.

Згідно поданих позивачем доказів прийняття його заявки на знак для товарів і послуг, встановлено, що права позивача на зареєстрований знак "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ", виникли 21.03.2011 р.

Разом з тим, відповідач надав суду докази, що підтверджують використання ним позначення "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" для субстратів для вирощування рослин власного виробництва до дати подання позивачем заявки про реєстрацію спірного знака.

Зокрема відповідач надав суду наступні докази:

- технічні умови ТУ У10.3-37198174-00:2010 "СУБСТРАТИ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ РОСЛИН МАРОК А, Б, В, Г, Д" ("Зелене море"), затвердженні генеральним директором відповідача 21.04.2010 р. (а.с.47);

- свідоцтва від 23.09.2010 р. про присвоєння товарним позиціям ідентифікаційних номерів у всесвітній системі GS1, видані відповідачу самоврядною організацією Асоціація Товарної Нумерації України "ДжіЕс1 Україна", що діє згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р. № 821 "Про Асоціацією Товарної Нумерації України "ДжіЕс1 Україна", відповідно до яких продукції відповідача (субстрати для рослин) присвоєно глобальні номери товарних позицій (а.с.56-66);

- накладні, що підтверджують реалізацію відповідачем іншим суб'єктам господарювання субстратів для рослин "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" за період листопад 2010 року - березень 2011 року (а.с.73-85).

Крім того, третьою особою - Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України надано суду письмові пояснення (а.с.100-101), в яких зазначено, що відділенням Антимонопольного комітету проводився розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра СС" щодо наявності ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарден Клаб". За результатами даного розгляду відділення Антимонопольного комітету повідомило заявника, що правові підстави для початку розгляду справи про порушення конкурентного законодавства відсутні у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарден Клаб" не здійснювало використання у господарській діяльності позначення "Зелене море".

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра СС" було повідомлене, що за результатами розгляду заяви відділенням Антимонопольного комітету встановлено, що першочергове право на використання позначення "Зелене море" належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра СС". На підтвердження вказаних обставин третьою особою надано лист відділення Антимонопольного комітету адресований відповідачу від 05.09.2013 р. (а.с.102-103).

Статтею 496 ЦК України визначено що, майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років у порядку, встановленому законом.

Водночас, законодавство містить норми, відповідно до яких володілець свідоцтва не має права забороняти використання торговельної марки, якщо таке використання здійснюється іншими особами без його дозволу, але на законних підставах.

Так, відповідно до частини 1 статті 500 ЦК України, будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

В статті 4 (В) Паризької конвенції "Про охорону промислової власності", наявне положення, яке визначає, що права, набуті третіми особами до дня першої заявки, що є підставою для права пріоритету, зберігаються відповідно до внутрішнього законодавства кожної країни Союзу.

Пунктом 6 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" визначено випадки, коли виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється. Відповідно до вказаної норми виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється, серед іншого, на здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки.

Наведене свідчить, що на законодавчому рівні визначено випадки добросовісного використання торговельної марки або знаку для товарів і послуг, а саме: фактичний користувач того чи іншого незареєстрованого позначення, має право в подальшому продовжувати використання свого позначення і після реєстрації такого позначення як знака для товарів і послуг іншою особою, без її дозволу і безоплатно.

Таким чином, право попереднього користувача на використовуване ним позначення діє на всіх стадіях: від дати подання заявки на реєстрацію, заявлення пріоритету - першості у поданні заявки, до видачі свідоцтва на його використання, та після його видачі. Особа, яка отримала свідоцтво на знак для товарів і послуг не має права забороняти її використання попереднім користувачам у силу закону.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що право попереднього користувача виникло у відповідача з факту використання спірного знака до дати подання заявки позивачем, як власником свідоцтва на такий знак.

Суд вважає, що відповідач підтвердив поданими до суду доказами правомірність та добросовісність використання ним позначення "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" в інтересах своєї господарської діяльності, як до дати подання позивачем заявки на реєстрацію знака так і після отримання останнім свідоцтва на знак для товарів і послуг.

Посилання позивача на те, що право попереднього користувача використовувати знак "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" фактично виникло у партнера позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агрохімпак", суд відхиляє, оскільки вказана обставина не спростовує наявність у відповідача права попереднього користувача відносно зареєстрованого за позивачем знака.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає вимоги позивача щодо заборони відповідачу використовувати позначення "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю - фірму "Агрохімпак" як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Проте, позивач у клопотанні не навів достатніх підстав для залучення до участі у справі третьої особи, не вказав яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки відносно обох або однієї зі сторін спору, які нові права чи обов'язки виникнуть у Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Агрохімпак" відносно сторін спору у зв'язку з прийняттям рішення, які права та обов'язки цієї особи відносно сторін спору можуть бути змінені чи припинені у майбутньому.

Клопотання позивача про витребування у відповідача та відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів, а також в органах статистики доказів, які підтверджують кількість виробленого і реалізованого відповідачем товару, суд залишає без задоволення, оскільки позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди в розмірі доходів, які отримав відповідач.

Згідно статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки позивач відмовився від позову в частині вимог (про зобов'язання відповідача вилучити з цивільного обороту та знищити товар, який виготовляється і реалізується під спірним позначенням, про зобов'язання відповідача надати докази вилучення товару з цивільного обороту та про стягнення з відповідача упущеної вигоди) і цю відмову прийнято судом, провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню.

Заяву позивача про повернення судового збору у зв'язку зі зменшенням позовних вимог суд також залишає без задоволення з тих підстав, що в даному спорі мало місце не зменшення позовних вимог, а відмова від позову в частині вимог майнового та немайнового характеру. Законодавством не передбачено повернення судового збору позивачу з підстав відмови від позовних вимог.

Разом з тим, суд встановив, що позивач звернувшись з позовом до відповідача пред'явив одну майнову та три немайнових вимоги.

При цьому, позивачем сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру (платіжне доручення № 12389 від 14.10.2013 р. на суму 1720,50 грн.) та за одну вимогу немайнового характеру (платіжне доручення № 12714 від 31.10.2013 р. як доказ оплати судового збору в сумі 1147,00 грн.).

Ухвалою суду від 23.10.2013 р. позивачу роз'яснено необхідність сплати судового збору у встановленому розмірі за кожну позовну вимогу немайнового характеру та зобов'язано позивача надати суду докази оплати судового збору у визначеному законодавством розмірі.

Відповідно до пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить - 1 розмір мінімальної заробітної плати, позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат

Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 р. № 5515/VI визначено розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2013 року - 1147,00 грн.

За умовами частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пунктів 2.10., 2.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як роз'яснено в пункті 2.23. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК України); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК України або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Доказів оплати судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру позивач не надав, а тому суд, з урахуванням положень статті 49 ГПК України, вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід Державного бюджету судовий збір в розмірі 2294,00 грн., тобто як за звернення до суду з двома вимогами немайнового характеру, оскільки відмова позивача від позову не звільняє його від сплати встановленого розміру судового збору.

У зв'язку з відмовою в позові щодо вимог про заборону відповідачу використовувати спірне позначення та припиненням провадження з решти позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати сплачені за одну вимогу немайнового характеру (платіжне доручення № 12714 від 31.10.2013 р. на суму 1147,00 грн.) та за вимогу майнового характеру (платіжне доручення № 12389 від 14.10.2013 р. на суму 1720,50 грн.) суд залишає за позивачем.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В частині позовних вимог щодо заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра СС" використовувати позначення "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" без письмового дозволу впродовж строку чинності прав, що випливають зі Свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 158177 відносно товарів та послуг 1 класу МКТП на території дії свідоцтва - території України, в позові відмовити.

2. В частині позовних вимог:

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра СС" за власний рахунок вилучити з цивільного обороту товар, який виготовляється і реалізується під позначенням "ЗЕЛЕНЕ МОРЕ" як такий, що виготовлений і введений у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, і знищити такий товар;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра СС" надати докази вилучення товару з цивільного обороту (надати копії листів до контрагентів відповідача про відкликання з продажу товарів, які були поставлено (чи планується поставити у майбутньому відповідно до умов договорів між відповідачем і контрагентами) у торгові мережі (торгові точки, магазини тощо) з обов'язковим підтвердженням про вручення поштового відправлення; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра СС" за власний рахунок розмістити в засобах масової інформації про порушення права інтелектуальної власності та надати підтвердження розміщення інформації;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра СС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарден Клаб" упущену вигоду в розмірі доходів, які отримало Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра СС" у період з 23.03.11 р. по 16.10.13 р. та зобов'язати перерахувати кошти, провадження у справі припинити.

3. Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн., сплачені згідно платіжного доручення № 12389 від 14.10.2013 р., та в розмірі 1147,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення № 12714 від 31.10.2013 р., залишити за позивачем.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарден Клаб" (33003, м.Рівне, вул.Гагаріна, 39, корп. 5а, код ЄДРПОУ 21094844) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.12.2013 р.

Суддя Качур А.М.