Рішення

від 09.12.2013 по справі 911/3070/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" грудня 2013 р. Справа № 911/3070/13

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Подоляк Ю.В., Бацуца В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафтотрейд", м. Київ

до Приватного підприємства "Автомагістраль", с. Синяк, Вишгородський район

про стягнення 585 150, 57 грн.

за участю представників сторін:

позивач - Селіванова А.Г. - предст., дов. від 01.11.2013р.

відповідач - Корзаченко В.М. - предст., дов. від 19.12.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафтотрейд" (позивач) до Приватного підприємства "Автомагістраль" (відповідач) про стягнення 970 234,66 грн., які складаються з 271 758,50 грн. суми основного боргу, 49505,06 грн. пені, 634099,54 грн. штрафу, 2678,04 грн. інфляційних втрат, 12193,53 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № БНД/13 від 01.06.2012р. купівлі-продажу нафтопродуктів на умовах поставки автомобільним, залізничним транспортом або самовивозу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.09.2013 р.

07.10.2013р. від позивача надійшли додаткові пояснення з приводу заявлених позовних вимог щодо порядку нарахування штрафних санкцій, які залучені до матеріалів справи.

07.10.2013р. відповідачем через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній визнає суму основного боргу повністю в розмірі 271758,50 грн. Що стосується штрафних санкцій, то на підставі ст. 83 ГПК України, просить суд зменшити їх розмір та стягнути з ПП «Автомагістраль» 3000,00 грн. пені та 3000,00 грн. штрафу. Також відповідач надав власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до якого, на його думку, до стягнення підлягає 9198,44 грн. 3% річних та 1615,27 грн. інфляційних втрат, які і просить стягнути з ПП «Автомагістраль» замість заявлених позивачем 2678,04 грн. інфляційних втрат, 12193,53 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2013р. справу №911/3070/13 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя -О.В. Щоткін, судді - Ю.В. Подоляк та В.М. Бацуца та призначено до розгляду на 11.11.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2013р. розгляд справи №911/3070/13 було відкладено на 02.12.2013р.

19.11.2013р. відповідачем до суду було подано клопотання в порядку ст. 83 ГПК України про зменшення розміру штрафних санкцій, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 271 758,50 грн. основного боргу, 3000,00 грн. пені, 3000,00 грн. штрафу, 1615,27 грн. інфляційних втрат, 9198,44 грн. 3% річних, всього - 288572,21 грн., в решті позовних вимог відмовити.

В свою чергу, позивачем 02.12.2013р. було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 385 084,09 грн., у зв'язку з чим сума позову, за його підрахунком, складає 585 150, 57 грн. замість раніше заявлених 970234,66 грн.

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, в даному випадку має місце нова ціна позову - 585 150, 57 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні 02.12.2013р. було оголошено перерву до 09.12.2013р., про що сторони повідомлені особисто під розписку в бланку оголошення перерви.

06.12.2013р. від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, які свідчать про погашення відповідачем суми основного боргу в розмірі 271758,50 грн., зокрема, банківську виписку та платіжне доручення № 4466 від 02.12.2013р. Вказані докази залучені до матеріалів справи та взяті судом до уваги.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 09.12.2013р. у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, господарський суд у складі колегії суддів

встановив:

01 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім «Укрнафтотрейд» (постачальник) та Приватним підприємством «Автомагістраль» (покупець) було укладено Договір №БНД/103 купівлі-продажу нафтопродуктів на умовах поставки автомобільним, залізничним транспортом або самовивозу (Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити вартість нафтопродуктів (продукція) та поставки, в порядку і на умовах, передбачених цим договором і додатками до нього.

Кількість, номенклатура, ціна, умови, терміни оплати і постачання продукції можуть визначатись в Додатках, що є невід'ємною його частиною цього договору, а також у товарно-транспортних накладних (п. 1.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору, умови, базис і термін постачання кожної партії продукції узгоджуються сторонами додатково і відбиваються в Додатках до даного Договору. Під партією Продукції розуміється найменування і кількість продукції, поставленої по одній товарно-транспортній накладній. В разі не підписання Додатку, умова постачання - 100% передплата. В разі не підписання Додатку, термін та базис поставки, зафіксовані у товарно-транспортній накладній, а також вартість продукції, зафіксована у видатковій накладній, вважаються такими, що погоджені обома сторонами цього Договору.

Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язання, які мають ознаки договору купівлі продажу. Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06.06.2012р. по 11.11.2012р. позивач передав, а відповідач отримав нафтопродукти загальною вартістю 3 740 103, 80 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії в матеріалах справи).

Однак, в порушення умов договору щодо повної та своєчасної оплати, відповідач за вказаний товар розрахувався частково, у зв'язку з чим станом на день подання позовної заяви сума основного боргу за товар склала 271758,50 грн., зокрема, за видатковою накладною № 159 від 03.11.2012р. частково неоплачено товар на суму 98244,50 грн. та повністю неоплаченою залишилась поставка від 11.11.2012р. за накладною № 162 на суму 173 514, 00 грн.

Таким чином, судом встановлено правомірність заявленої вимоги про стягнення боргу в розмірі 271 758,50 грн., наявність якої також підтверджується підписаним та скріпленим печатками перших осіб підприємств актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012р. по 25.06.2013р., копія якого знаходиться в матеріалах справи та проти наявності якого відповідач в судових засіданнях не заперечував.

Однак, як свідчать матеріали справи, зазначена заборгованість була погашена відповідачем в повному обсязі, про що свідчить банківська виписка від 02.12.2013р., а також платіжне доручення № 4466 від 02.12.2013р. про перерахування 271 758,50 грн. на рахунок ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд» заборгованості за договором № БНД/103 від 01.06.2012р. (копії залучені до матеріалів справи, оригінали досліджені в судовому засіданні).

Зважаючи на те, що сума основного боргу була погашена відповідачем після подачі позовної заяви до суду, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 271758,50 грн. підлягає припиненню на підставі п.1 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до ст.610 ЦКУ, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним з наслідків порушення зобов'язання, передбачених ст.611 ЦКУ є сплата неустойки.

Позивач, керуючись правом наданим чинним законодавством, а також умовами договору просить стягнути з відповідача 49 505,06 грн. пені та 249 015,45 грн. штрафу.

Згідно п. 3.1 договору, у випадку, якщо протягом дня, коли таку продукцію було відвантажено, кошти покупця на поточний рахунок постачальника не надійшли, постачальник нараховує покупцеві штрафні санкції, передбачені Договором, з дня, що слідує за датою відвантаження покупцеві продукції, а також має право вимагати одноразової сплати штрафу у розмірі 10% від вартості відвантаженої продукції.

У відповідності до п. 5.2 договору, у разі порушення покупцем термінів оплати поставленої продукції і транспортних витрат, передбачених відповідним Додатком до даного Договору, постачальник має право зажадати від покупця сплати пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст. 217 ГК України зазначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як зазначено в статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім цього, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

Зважаючи на те, що розрахунки за отриманий товар відповідачем вчасно здійснені не були, колегія суддів приходить до висновку про правомірність нарахування штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені за неналежне виконання своїх зобов'язань.

При цьому, судом було здійснено власний розрахунок пені від кожної видаткової накладної окремо, з врахуванням строку оплати товару (п. 3.1), додатків підписаних сторонами, проплат здійснених відповідачем, а також подвійної облікової ставки НБУ та встановлено, що за видатковими накладними № 48,49,50 від 01.06.2012р. оплата товару здійснена 07.06.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 02.06.2012р. по 07.06.2012р. в розмірі 448,80 грн., за видатковою накладною № 62 від 08.06.2012р. оплата товару здійснена 14.06.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період 12.06.2012р. по 14.06.2012р. в розмірі 185,89 грн ., за видатковою накладною № 64 від 10.06.2012р. оплата товару здійснена 27.06.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період 16.06.2012р. по 27.06.2012р. в розмірі 784,81 грн ., за видатковою накладною № 71від 14.06.2012р. оплата товару здійснена 03.07.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період 25.06.2012р. по 03.07.2012р. в розмірі 677,08 грн ., за видатковою накладною № 86 від 03.07.2012р. оплата товару здійснена частковими платежами 16.07.2012р., 17.07.2012р., 26.07.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період 18.07.2012р. по 26.07.2012р. в розмірі 0,33 грн. , за видатковою накладною № 90 від 16.07.2012р. оплата товару здійснена частковими платежами 26.07.2012р., 31.07.2012р., 08.08.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 24.07.2012р. по 26.07.2012р. в розмірі 233,07 грн., за період з 27.07.2012р. по 31.07.2012р. в розмірі 286,18 грн., з 01.08.2012р. по 08.08.2012р. в розмірі 130,02 грн.; за видатковою накладною № 96 від 20.07.2012р. оплата товару здійснена частковими платежами 08.08.2012р., 10.08.2012р., 22.08.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 28.07.2012р. по 08.08.2012р. в розмірі 551,13 грн., за період з 09.08.2012р. по 10.08.2012р. в розмірі 107,87 грн., за період з 11.08.2012р. по 22.08.2012р. в розмірі 401,33 грн.; за видатковою накладною № 109 від 08.08.2012р. оплата товару здійснена 22.08.2012р. та 03.09.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 09.08.2012р. по 22.08.2012р. в розмірі 1106,11 грн., з 23.08.2012р. по 03.09.2012р. в розмірі 611,72 грн.; за видатковою накладною № 118 від 22.08.2012р. оплата товару здійснена 03.09.2012р., 07.09.2012р., 12.09.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 23.08.2012р. по 03.09.2012р. в розмірі 960,39 грн., з 04.09.2012р. по 07.09.2012р. в сумі 196,17 грн., з 08.09.2012р. по 12.09.2012р. в розмірі 142,75 грн., за видатковою накладною № 127 від 05.09.2012р. оплата товару здійснена 12.09.2012р., 17.09.2012р., 20.09.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 06.09.2012р. по 12.09.2012р. в розмірі 562,27 грн., з 13.09.2012р. по 17.09.2012р. в розмірі 339,46 грн., з 18.09.2012р. по 20.09.2012р. в сумі 142,20 грн., з 26.09.2012р. по 28.09.2012р. в сумі 131,27 грн.; за видатковою накладною № 130 від 14.09.2012р. оплата товару здійснена 20.09.2012р., 25.09.2012р., 28.09.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 15.09.2012р. по 20.09.2012р. в розмірі 469,95 грн., з 21.09.2012р. по 25.09.2012р. в розмірі 128, 50 грн., з 26.09.2012р. по 28.09.2012р. в розмірі 131,27 грн., за видатковою накладною № 135 від 21.09.2012р. оплата товару здійснена 28.09.2012р. та 02.10.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 22.09.2012р. по 28.09.2012р. в розмірі 480,68 грн., за період з 29.09.2012р. по 02.10.2012р. в розмірі 203,81 грн.; за видатковою накладною № 139 від 27.09.2012р. оплата товару здійснена 02.10.2012р., 09.10.2012., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 28.09.2012р. по 02.10.2012р. в розмірі 399,43 грн., за період з 03.10.2012р. по 09.10.2012р. в сумі 485,54 грн.; за видатковою накладною № 143 від 03.10.2012р. оплата товару здійснена 09.10.2012р., 15.10.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 04.10.2012р. по 09.10.2012р. в розмірі 417,60грн., з 10.10.2012р. по 15.10.2012р. в сумі 341,97 грн.; за видатковими накладними № 146,147 від 10.10.2012р. оплата товару здійснена 15, 18, 23, 26.10.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 11.10.2012р. по 15.10.2012р. в сумі 715,34 грн., з 16.10.2012р. по 18.10.2012р. в сумі 354,29 грн., з 19.10.2012р. по 23.10.2012р. в сумі 385,56 грн., з 24.10.2012р. по 26.10.2012р. в сумі 108,38 грн., за видатковою накладною № 151 від 21.10.2012р. оплата товару здійснена 26.10.2012р., 08.11.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період 22.10.2012р. по 26.10.2012р. в розмірі 398,46 грн., з 27.10.2012р. по 08.11.2012р. в сумі 706,47 грн.; за видатковою накладною № 156 від 28.10.2012р. оплата товару здійснена 08.11.2012р. та 09.11.2012р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 29.10.2012р. по 08.11.2012р. в розмірі 560,22 грн., за 09.11.2012р. в сумі 43,80 грн.; за видатковою накладною № 158 від 30.10.2012р. оплата товару здійснена 09.11.2012р., 03.06.2013р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня за період з 31.10.2012р. по 09.11.2012р. в розмірі 787,64 грн., з 10.11.2012р. по 03.06.2013р. в розмірі 9312,15 грн.; за видатковою накладною № 159 від 03.11.2012р. оплата товару здійснена 03.06.2013р. частково в сумі 50948,50 грн., інша частина оплачена 02.12.2013р., у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня в розмірі 7326,90 грн. (станом на 23.07.2013р.); за накладною № 162 від 11.11.2012р., оплата товару згідно якої здійснена 02.12.2013р. сума пені склала 8117,13 грн. за період з 12.11.2012р. по 23.07.2013р. (станом на дату згідно розрахунку наданого позивачем).

Таким чином, згідно розрахунку суду, заявлена до стягнення пеня в розмірі 49 505,06 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 39873,94 грн.

Що стосується нарахованого штрафу в розмірі 249 015, 45 грн. (п. 3.1 договору), то вказаний розрахунок є арифметично вірним, відповідає матеріалам справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, судом проаналізовано подане клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій та встановлено, що сума заборгованості виникла у відповідача у зв'язку з незалежних від нього причин, зокрема, наявності перед даним підприємством невиконаних іншими підприємствами зобов'язань з причин несвоєчасної оплати замовниками (державними організаціями) виконаних відповідачем робіт. Також судом враховано, що станом на день розгляду справи заборгованість з оплати отриманого товару (нафтопродуктів) повністю погашена, а стягнення надмірно великих штрафних санкцій призведе до неспроможності ПП «Автомагістраль» здійснювати належним чином господарську діяльність, виплачувати заробітну плату та інші обов'язкові збори та платежі.

Як визначає ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до приписів пункту 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 233 ГК України.

Враховуючи норми чинного законодавства, а також відсутність на даний момент зобов'язань відповідача перед позивачем з оплати основного боргу за договором, зважаючи на причини, які призвели до неналежного виконання боржником зобов'язання зі своєчасності оплати товару, колегія суддів вважає даний випадок винятковим та вважає за необхідне зменшити розмір штрафу та пені на 50% та стягнути з відповідача 124 507,72 грн. штрафу та 19936,97грн.пені.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то колегія суддів господарського суду дійшла висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, позивачем визначені конкретні періоди нарахування інфляційних втрат, а саме: станом на 30.09.2012р. в сумі 319,24 грн., станом на 31.12.2012р. в сумі 943,52 грн., станом на 30.01.2012р. в сумі 943, 52 грн., станом на 31.05.2013р. в сумі 471, 76 грн., загалом - 2678,04 грн.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується (п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12 №01-06/928/2012).

Порядок проведення підрахунку інфляційних втрат передбачено листом Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення сплати заборгованості. Сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Однак, судом встановлено, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат, позивачем взято початкову заборгованість, яка станом на 30.06.2012р. становила 183 562, 80 грн. та збільшувалась кожного місяця. При цьому, позивачем не враховано, що при збільшенні суми боргу (її наростання), розрахунок інфляційних втрат мав би розраховуватись не за вибіркові місяці, коли спостерігався процес інфляції, а за весь період існування такої заборгованості (з урахуванням її наростання), тобто беручи до уваги і процес дефляції і нульові показники інфляції, які спостерігались в даний період.

Таким чином, суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, встановив, що станом на 31.10.2012р., 31.03.2013р., 30.04.2013р., 30.06.2013р. сукупний індекс інфляції становив 1,00, а тому інфляційні нарахування мали нульове значення.

За період з 30.06.2012р.-31.08.2012р., 30.11.2012р., 28.02.2013р. спостерігався процес дефляції та її показник в загальній сумі становив: - 2915,42 грн. За періоди, заявлені позивачем до стягнення, а саме: 30.09.2012р. в сумі 319,24 грн., станом на 31.12.2012р. в сумі 943,52 грн., станом на 30.01.2012р. в сумі 943, 52 грн., станом на 31.05.2013р. в сумі 471, 76 грн., загалом: 2678,04 грн. розрахунки є вірними. Однак, враховуючи зазначене вище, весь період разом без виділення окремих місяців, в більшій частині місяців спостерігався процес дефляції, розмір якого склав: - 2915,42 грн., який позивачем враховано не було, у зв'язку з чим заявлені до стягнення 2678,04 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Що стосується стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих від кожної видаткової накладної окремо з урахуванням часткових проплат, суд зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, а тому заявлені до стягнення 12193,53 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково та з відповідача підлягає до стягнення 19936,97 грн. пені, 124507,72грн. штрафу, 12193,53 грн. 3% річних. В частині стягнення основного боргу суд припиняє провадження у справі, в частині інфляційних втрат - відмовляє.

На підставі вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони.

Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Так як заборгованість була частково погашена відповідачем після подання позивачем позовної заяви до господарського суду Київської області, судовий збір в частині суми основного боргу покладається на відповідача; в іншій частині - пропорційно розміру обгрунтованих вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Автомагістраль" (07351, Київська обл., Вишгородський район, с. Синяк, вул. Леніна, 68, код ЄДРПОУ 31481658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафтотрейд" (04074, м. Київ, вул. Новобазарська, 2/6, офіс 223, код ЄДРПОУ 37290423) - 19 936 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 97 коп. пені, 124 507 (сто двадцять чотири тисячі п'ятсот сім) грн. 72 коп. штрафу, 12 193 (дванадцять тисяч сто дев'яносто три) грн. 53 коп. 3% річних, 11 456 (одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 81 коп. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 271 758,50 грн. основного боргу.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафтотрейд" (04074, м. Київ, вул. Новобазарська, 2/6, офіс 223, код ЄДРПОУ 37290423) - 7 701, 69 грн. судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення № 1872 від 26.07.2013р. (оригінал якого міститься в матеріалах справи).

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 16.12.2013р.

Головуючий суддя О.В. Щоткін

суддя Ю.В. Подоляк

суддя В.М. Бацуца