Постанова

від 05.12.2013 по справі 801/6875/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/6875/13-а

05.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Євдокімова О.О. ) від 10.09.2013 по справі №801/6875/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт" (вул. Глинки буд 55, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправною бездіяльність, протиправними дій та скасування наказу, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10 вересня 2013 року у справі № 801/6875/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримфрукт» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправною бездіяльність, протиправними дій та скасування наказу, спонукання до виконання певних дій було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС щодо неприйняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримфрукт», що оформлена актом № 3255/22-8/25129769 від 03.07.2012 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим ДПС вчинити дії щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримфрукт», що оформлена актом № 3255/22-8/25129769 від 03.07.2012 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим ДПС надати звіт про виконання рішення протягом десяти днів після набрання рішення законної сили. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, яка просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10 вересня 2013 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що перевірку позивача здійснено на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, яка відповідно до положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є підставою для проведення органом ДПС позапланової документальної перевірки платника податків. Податкова інспекція також посилається на положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України в обґрунтування правомірності своїх дій щодо неприйняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної перевірки.

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони сповіщені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із не прийняттям та не направленням позивачу податкових повідомлень-рішень за результатами висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 03 липня 2012 року № 3255/22-8/25129769 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель-плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп», ПП «Гранд-М», ПП «Райс-М», ПП «Грандпродукт», ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Скипер», ПП «Добре Місто», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Нантехімидж», ПП «Кримторг» ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Тонар-Крим», ТОВ «Кримстройиндустрия», ТОВ «Аквамарин», ПП «Евроградстрой», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ-Компані», Фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітстрой», ПП «Мастер Торг» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Згідно вказаного акту перевірки податкова інспекція дійшла висновку про заниження позивачем об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1274058 грн., внаслідок чого донараховано податку на прибуток у сумі 317819 грн., у т.ч.: за 2 квартал 2009 року на суму 9216 грн., за 3 квартал 2009 року на суму 121113 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 37721 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 27255 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 17181 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 80866 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 16454 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 1525 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 1403 грн., за 3 квартал 2-11року на суму 2401 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 1403 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 1281 грн. Також актом перевірки було встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 280452 грн., у т.ч. за липень 2009 року на суму 11056 грн., за серпень 2009 року на суму 3069 грн., за вересень 2009 року на суму 80887 грн., за жовтень 2009року на суму 18130 грн., за листопад 2099 року на суму 9474 грн., за грудень 2009 року на суму 41029 грн., за січень 2010 року на суму 10041 грн., за лютий 2010 року на суму 7192 грн., за березень 2010 року на суму 9190 грн., за травень 2010 року на суму 10210 грн., за червень 2010 року на суму 3107 грн., за липень 2010 року на суму 3335 грн., за серпень 2010 року на суму 2248 грн., за вересень 2010 року на суму 58673 грн., за жовтень 2010 року на суму 3183 грн., за листопад 2010 року на суму 5701 грн., за грудень 2010 року на суму 3059 грн., за червень 2011 року на суму 869 грн.

Але, податкова інспекція за результатами проведеної перевірки не прийняла та не надіслала на адресу позивача відповідні податкові повідомлення-рішення про визначення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, що на думку позивача є протиправним, оскільки постановлюючи висновки про заниження платником податків податкових зобов'язань податкова інспекція повинна прийняти відповідні податкові повідомлення-рішення, які платником податків можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку. Позивач вважає, що не прийняття органом ДПС, у даному випадку - відповідачем, відповідних податкових повідомлень-рішень та не направлення їх платнику податків порушує право платника податків на оскарження відповідних висновків податкового органу.

Судова колегія погоджується з доводами позивача та вважає, що судом першої інстанції правильно надана юридична оцінка спірним правовідносинам у справі, з огляду на таке.

З акту перевірки від 03.07.2012 року № 3255/22-8/25129769 ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС вбачається, що перевірку позивача здійснено на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі від 05.06.2012 року № 989 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КРИМФРУКТ»», на виконання постанови від 16.05.2012 року слідчого групи слідчих - слідчого з ОВС СВ ДПС у Миколаївській області підполковника міліції Брюханова Д.Б. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки по кримінальній справі № 69-0146 та у відповідності із статтею 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Таким чином, згідно відомостей акту перевірки позапланова невиїзна перевірка позивача здійснена відповідачем на підставі наказу № 989 від 05.06.2012 року, на підставі постанови слідчого від 16.05.2012 року та на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-IV, який набрав чинності з 01.01. 2011року, врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 20.1.4. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно положень пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Кодексом визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері забезпечення державної податкової політики, які в силу ст. 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов'язком відповідача.

Спосіб -це визначений законом в рамках компетенції суб'єкта владних повноважень порядок, у якому здійснюються дії, спрямовані на реалізацію владних повноважень. Здійснюючи такі дії, суб'єкти владних повноважень можуть спиратись тільки на компетенційні права і обов'язки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 Податкового кодексу України.

Так відповідно до п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, положенням ст. 79 Податкового кодексу України чітко визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу, і за умови дотримання встановленого порядку її проведення.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Судова колегія ретельно дослідила наявні у матеріалах справи письмові докази щодо дотримання податковою інспекцією встановленого Податковим кодексом порядку проведення перевірок під час здійснення перевірки позивача та встановила наступне.

Податкова інспекція у акті перевірки зазначила, що нею проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з 11.06.2012 року по 22.06.2012 року на підставі наказу від 05.06.2012 року № 989 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт».

Але в матеріалах справи міститься наказ від 05.06.2012 року ДПІ у м. Сімферополі ДПС не за номером 989, як то зазначено у акті перевірки, а за номером 990 та не про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Кримфрукт», а про проведення документальної планової виїзної перевірки у відповідності із п.77.1, 77.4 статті 77 Податкового кодексу України. При цьому у наказі зазначено про те, що планова виїзна перевірка тривалістю 15 робочих днів підлягає проведенню з 18.06.2012 року. При цьому ніяких посилань на підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України вказаний наказ не містить (а.с. 44).

Аналогічні відомості містяться також і в повідомленні від 05.06.2012 року № 225/22-8, а саме: «згідно з планом -графіком проведення перевірок ДПІ у м. Сімферополі, на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.77.1, 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України та наказу від 05.06.2012 року № 990 з 18 червня 2012 року буде проводитися документальна планова перевірка ТОВ «Кримфрукт», код ЄДРПОУ 25129769» (а.с. 46).

При цьому у матеріалах справи відсутня відповідна постанова слідчого від 16.05.2012 року, на яку йдеться посилання у акті перевірки, відсутній відповідний наказ ДПІ про призначення документальної перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відсутнє відповідне повідомлення ДПІ про те, що перевірку буде проведено саме на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідач не надав ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції доказів того, що перевірку позивача здійснено саме на підставі постанови слідчого у відповідності із положеннями підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином відомості акту перевірки про те, що документальну перевірку позивача здійснено саме на підставі постанови слідчого та у відповідності із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України - документально не підтверджено.

Відповідно до пункту 78.8. статті 78 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.1. статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно до пункту 58.2. статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Відповідно до підпункту 14.1.157. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Оскільки суду не надано доказів того, що перевірку здійснено саме на виконання постанови слідчого та у відповідності із положеннями підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, судова колегія визнає неспроможними посилання відповідача на положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Крім того, судова колегія вважає правильним посилання суду першої інстанції на обставини щодо надання позивачем Письмових заперечень на акт перевірки від 03.07.2012 року № 3255/22-8/25129769 (а.с. 41), які були отримані відповідачем згідно вхідного штампу 07.07.2012 року, оскільки відповідно до положень пункту 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України заперечення платника податків, який не згоден з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, підлягають обов'язковому розгляду податковим органом протягом пьяти робочих днів, що настають за днем їх отримання, та платнику надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків. Податкові повідомлення-рішення приймаються з урахуванням заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем письмові заперечення на акт перевірки від 03.07.2012 року № 3255/22-8/25129769 відповідачем не розглянути, відповідне рішення за результатами розгляду заперечень відповідачем не прийнято.

При таких обставинах справи судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у м. Сімферополі в АР Крим ДПС та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2013 по справі №801/6875/13-а змінити.

Викласти пункт 5 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримфрукт» (ЄДРПОУ 25129769, вул.. Глінки, 55, м. Сімферополь, 95022, АР Крим) витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн. (Тридцять чотири гривні сорок одну копійку)».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10 вересня 2013 року у справі № 801/6875/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська