Справа № 360/1977/13-ц Головуючий у І інстанції Унятицький Д.Є. Провадження № 22-ц/780/6882/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб Категорія 52 17.12.2013
УХВАЛА
Іменем України
11 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Голуб С.А.,
суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.,
за участі секретаря Дмитренко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «КЕМП» на рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «КЕМП» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку,
в с т а н о в и л а :
У травні 2013 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 1989 року по 08 червня 2011 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем і працювала на посаді бухгалтера. Підприємство мало заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати. При звільненні їй не було виплачено заборгованість по заробітній платі, у зв'язку з чим вона опинилися у скрутному матеріальному становищі.
На підставі викладеного, просила суд стягнути з ТОВ «Підприємства «КЕМП» на користь позивача нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01 березня 2009 року по 08 червня 2011 року в сумі 13958 грн. 68 коп.; середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 09 червня 2011 року по 30 квітня 2013 року в сумі 16977 грн. 60 коп.; моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 31 травня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду ТОВ «Підприємство «КЕМП» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що з початку 2009 року підприємство фактично не вело ніякої діяльності, у зв'язку з чим не отримувало ніяких прибутків, а тому працівники, працювали формально і не виконували жодної оплачуваної роботи.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ТОВ «Підприємство «КЕМП» просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно виписки з наказів ТОВ «Підприємства «КЕМП» ОСОБА_1 була прийнята на роботу наказом № 35 від 12 квітня 1989 року та звільнена з роботи за власним бажанням на підставі наказу № 9 від 08 червня 2011 року.
Відповідно до довідки ТОВ «Підприємства «КЕМП» станом на 30 квітня 2013 року заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітній платі за період з березня 2009 року по червень 2011 року становить 13982 грн. 68 коп.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що представник відповідача позов визнав, розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи. Крім того, внаслідок того, що відповідач не виплачував позивачу заробітну плату, вона змушена була вдаватись до додаткових зусиль для організації свого життя за відсутності грошових доходів, чим їй була заподіяна моральна шкода .
Судова колегія погоджується із такими висновками суду , оскільки вони зроблені із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явленні звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі несплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього ж Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що підприємство не працювало, не отримувало прибутків, а тому заробітна плата не нараховувалась спростовуються матеріалами справи, а саме довідками, наданими підприємством про існування заборгованості по заробітній платі. Також при розгляді апеляційної карги, на спростування її доводів, позивач надала суду фінансові звіти відповідача за 2009, 2010 роки, звіт про виконання будівельних робіт за лютий 2011 року, звіт з праці за 2010 рік, які спростовують доводи апеляційної скарги щодо не проведення підприємством будь-якої діяльності і не нарахуванням у зв»язку з цим працівникам заробітної плати. Крім того, оскільки позивач знаходилась у трудових відносинах з відповідачем, будь яких даних про знаходження її у відпустці без збереження заробітної плати або про вчиненні нею прогули, що виключало би нарахування їй заробітної плати, відповідач суду не надав, його доводи є голослівними.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга ТОВ «Підприємства «КЕМП» не містить.
Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «КЕМП» - відхилити.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2013 |
Оприлюднено | 19.12.2013 |
Номер документу | 36063655 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Київської області
Голуб С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні