cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2013 р. Справа№ 910/13641/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Зеленіна В.О.
Мальченко А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Виграненко С.П. - дов. б/н від 12.02.2013р.
від відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2013р. (повний текст підписано 07.10.2013р.)
у справі № 910/13641/13 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біпол Буд»
до Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна
компанія»
про стягнення 395 171, 49 грн.
В судовому засіданні 05.12.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ВСТАНОВИВ:
В липні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Біпол Буд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» про стягнення 395 171, 49 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором на виконання робіт № 29 від 18.06.2012р., а саме щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, а тому просив суд стягнути з відповідача 381 120, 62 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 2 378, 32 грн. 3% річних та 11 672, 55 грн. пені, а також судовий збір у розмірі 7 903, 43 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2013р. у справі № 910/13641/13 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біпол Буд» суму боргу в розмірі 380 739, 88 грн., три проценти річних в сумі 2 378, 32 грн., 380, 74 грн. інфляційних витрат, 11 672, 55 грн. - пені, 7 903, 43 грн. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» передано на розгляд судді Скрипці І.М.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013р. для розгляду справи № 910/13641/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 05.12.2013р.
05.12.2013р. до початку судового засідання від представника відповідача Насвіщука С.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з розглядом іншої справи, представником по якій є Насвіщук С.П., явка якого є обов'язковою.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про те, що воно не підлягає задоволенню, оскільки з наявної в матеріалах справи довіреності б/н від 12.08.2013р. (а. с. 177), доданої до апеляційної скарги, вбачається, що крім Насвіщука С.В. представником відповідача може бути Сидоренко О.А., а тому він не є єдиним представником відповідача, а з доданої до клопотання копії ухвали Апеляційного суду міста Києва від 04.10.2013р. у справі № 22-ц/796/14144/2013 не можливо встановити дату та час розгляду вказаної справи. Крім того, суду не надано доказів неможливості прибуття іншого представника в судове засідання в даній справі.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.12.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 05.12.2013р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 180), враховуючи необґрунтованість клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біпол Буд» (позивач, виконавець за договором) та Приватним акціонерним товариством «Національна будівельна компанія» (відповідач, замовник за договором) укладено договір № 29, відповідно до п. 1.1. якого даний договір регулює взаємовідносини сторін, які виникають в процесі виконання виконавцем завдань замовника, які мають за мету виконання комплексу робіт в об'ємах, видах, строках та по вартості, узгоджених сторонами по даному договору на об'єкті «Забудова території між бул. Кольцова, вул. Картвелішвілі та вул. В. Ульянова житловими будинками з комплексом соціально-побутового обслуговування в Святошинському районі м. Києва» ( надалі - «об'єкт»). Об'єкт знаходиться за адресою: м. Київ, Святошинський район, бульвар Кольцова, 14.
У відповідності з вищевказаним виконавець приймає на себе зобов'язання щодо улаштування фасаду. Роботи повинні виконуватись виконавцем у визначені сторонами строки, на підставі проектно-кошторисної документації з дотриманням діючих ДБН і будівельних норм з матеріалів придбаних виконавцем (п. 1.1.1. договору).
Згідно п. п. 2.1., 2.2. договору загальна вартість робіт по договору є динамічною та визначається сторонами шляхом підписання кошторисної документації (додаток № 1 та додаток № 2), яка є невід'ємною частиною цього договору. Вартість фактично виконаних робіт визначається щомісяця актами приймання виконаних виконавцем робіт (форма КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3в), складених на підставі фактично виконаних робіт і динамічної договірної ціни.
Роботи, визначені цим договором та кошторисною документацією до нього повинні бути виконані виконавцем протягом дії договору. Виконавець має можливість на дострокову здачу виконаних робіт. Виконання окремих видів робіт за цим договором узгоджується сторонами шляхом підписання Графіку виконання робіт (додаток №3) (п. 3.1. договору).
Згідно п. 4.1. договору замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 20 % від вартості зазначеної та затвердженої сторонами в договірній ціні (додаток № 1) та локальному кошторисі (додаток № 2).
В подальшому оплата виконаних робіт за договором проводиться замовником до 10-го числа місяця, що йде за звітним, за фактично виконані обсяги робіт, що підтверджені актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) з урахуванням раніше перерахованого авансового платежу (п. 4.2. договору).
Відповідно до п. 4.3. договору приймання фактично виконаних обсягів робіт оформлюється актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Виконавець не пізніше 25 числа звітного місяця оформлює і передає замовнику для перевірки акти приймання виконаних робіт з форми КБ-2в. Замовник протягом 5-ти днів перевіряє акти приймання на предмет відповідності їх фактичним обсягам і витратам, оформляє і передає виконавцю оформлені акти приймання виконаних робіт, або доводить до відома виконавця що відмовляє в оформленні актів приймання робіт, вказавши обґрунтовану причину відмови.
Згідно п. 7.1. договору у випадку порушення замовником термінів здійснення платежів за даним договором, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожен день прострочення, здійснення платежів.
Даний договір, згідно п. 11.1, набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012р., а в разі не виконання сторонами та/або стороною своїх зобов'язань по даному договору, до повного їх виконання.
29.08.2012р. відповідач перерахував на користь позивача аванс у розмірі 200 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 29 від 18.06.2012р. позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи, про що підписано акти виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 за липень 2012р. на суму 164 802, 04 грн., № 2 за серпень 2012р. на суму 175 543, 92 грн., № 3 за вересень 2012р. на суму 67 866, 96 грн., № 4 за листопад 2012р. на суму 184 378, 80 грн., всього на загальну суму 592 591, 72 грн.
Крім того, сторони домовились про те, що послуги генпідрядника за цим договором становлять 2% від загальної вартості робіт, про що було підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № НБ-0000075 на суму 3 296, 04 грн., № НБ-0000088 на суму 3 510, 88 грн., № НБ-0000102 на суму 1 357, 34 грн., № НБ-0000129 на суму 3 687, 58 грн., а загалом на суму 11 851, 84 грн. ( з ПДВ).
Також уповноваженими представниками сторін було підписано та скріплено печатками довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форми КБ-3) за липень 2012р. на суму 161 506, 00 грн., за серпень 2012р. на суму 172 033, 04 грн., за вересень 2012р. на суму 66 509, 62 грн., за листопад 2012р. на суму 180 691, 22 грн., всього на загальну суму 580 739, 88 грн.
Колегія суддів зазначає, що розбіжність кінцевих сум в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідках про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форми КБ-3) пояснюється тим, що в актах форми КБ-2в зазначалась загальна вартість робіт за відповідний місяць, а в довідках форми КБ-3 загальна вартість виконаних робіт, що підлягає сплаті на користь позивача, враховуючи (віднімаючи) вартість послуг генпідрядника за відповідний місяць згідно підписаних актів здачі-приймання робіт з послуг генпідряду.
Вищенаведене спростовує посилання апелянта (відповідача) на невідповідність кінцевих розрахунків сум (довідки КБ-3) по вартості будівельних робіт (довідки КБ-2в).
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором на виконання робіт № 29 від 18.06.2012р.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт не здійснив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 380 739, 88 грн. (592 591, 72 грн. вартість виконаних робіт згідно актів форми КБ-2в - 200 000, 00 грн. авансу - 11 851, 84 грн. вартість послуг генпідрядника згідно актів здачі-приймання робіт).
01.04.2013р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 01/04/13 про погашення заборгованості за договором на загальну суму 380 739, 88 грн., яка отримана відповідачем, однак залишена без відповіді та задоволення.
Крім того, між сторонами підписано акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.05.2013р. по 15.05.2013р., відповідно до якого станом на 16.05.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем по спірному договору складає 380 739, 88 грн.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 380 739, 88 грн.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зі змісту укладеного договору № 29 від 18.06.2012р. вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.2. договору оплата виконаних робіт за договором проводиться замовником до 10-го числа місяця, що йде за звітним, за фактично виконанні обсяги робіт, що підтвердженні актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) з урахуванням раніше перерахованого авансового платежу.
З матеріалів справи вбачається, що строк виконання грошового зобов'язання по оплаті за даним договором на момент звернення позивача з позовом до суду настав.
Посилання апелянта (відповідача) на те, що ним було перераховано позивачу 3 388, 90 грн. у серпні 2013р. в якості оплати виконаних за договором робіт вірно не прийняті місцевим господарським судом до уваги, оскільки з наявної в матеріалах справи банківської виписки (а. с. 86) вбачається, що вказані кошти було перераховано відповідачем позивачу в якості оплати за трубу згідно рахунку-фактури № 7 від 23.07.2013р., а не в якості оплати за роботи згідно договору № 29 від 18.06.2012р.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 380 739, 88 грн. є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 11 672, 55 грн. - пені, 2 378, 32 грн. 3% річних та 380, 74 грн. інфляційних втрат.
Згідно п. 7.1. договору у випадку порушення замовником термінів здійснення платежів за даним договором, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожен день прострочення, здійснення платежів.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 672, 55 грн. є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 378, 32 грн. 3% річних та 380, 74 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача, як на підставу скасування рішення, на необхідність зменшення розміру штрафних санкцій (пені) у зв'язку із скрутним фінансовим становищем останнього, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.
Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Господарський суд, приймаючи рішення, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Згідно пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, колегія суддів констатує, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.
Одне лише посилання на тяжке майнове та фінансове становище підприємства не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.
Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 02.10.2013р.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2013р. у справі № 910/13641/13 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2013р. у справі № 910/13641/13 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/13641/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 12.12.2013р.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді В.О. Зеленін
А.О. Мальченко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2013 |
Оприлюднено | 18.12.2013 |
Номер документу | 36081997 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Скрипка І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні