Постанова

від 02.12.2013 по справі 802/3722/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 грудня 2013 р. Справа № 802/3722/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Колос М.С.,

представників позивача: Примакової В.В., Рибалко О.Д.,

представників відповідача: Мусіровського О.А., Костенка В.В.,

представника третіх осіб: Чуб Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Немирівського комбінату комунальних підприємств

до: Державної фінансової інспекції у Вінницькій області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Немирівська міська рада, виконавчий комітет Немирівської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю "Немирів нафтобаза"

про: визнання протиправним акту та скасування пунктів вимоги,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2013 року Немирівський комбінат комунальних підприємств (далі - Немирівський ККП) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати п. 2 та абз. 1 п. 4 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області (далі - ДФІ у Вінницькій області) за № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року "Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань", а також визнати протиправним акт ревізії ДФІ у Вінницькій області № 06-13/18 від 10.06.2013 року в частині порушення Немирівським ККП ст.ст. 2, 11 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти".

Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Немирівського ККП за період з 01.07.2010 року по 01.01.2013 року відповідачем виявлено ряд порушень чинного законодавства, які було зафіксовано в акті ревізії № 06-13/08 від 10.06.2013 року. З висновками даного акту підприємство не погодилося та подало заперечення № 109 від 21.06.2013 року, які після розгляду прийняті до уваги частково. Листом від 01.07.2013 року ДФІ у Вінницькій області направило на адресу Немирівського ККП відповідні висновки на заперечення, а в подальшому вимогою за № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року комбінат зобов'язано у строк до 02.08.2013 року усунути порушення, виявлені у ході ревізії. Позивач не погоджується з окремими пунктами вимоги ДФІ у Вінницькій області та просить суд їх скасувати. Зокрема вважає протиправним п. 2, яким його зобов'язано відобразити кредиторську заборгованість перед Немирівською міською радою в сумі 1 047 806,27 грн. та перерахувати їй зайво отримані кошти міського бюджету у вказаній сумі. При цьому зазначає, що відповідно до укладеної з міською радою угоди від 04.01.2010 року та додатковими угодами до неї Немирівський ККП протягом 2010-2012 рр. надавав послуги з благоустрою (санітарної очистки) м. Немирова. Витрати, що були понесені підприємством у зв'язку з наданням таких послуг, повністю підтверджуються необхідними первинними бухгалтерськими документами. Так, прямі витрати Немирівського ККП відображені в актах приймання-передачі наданих послуг та у розшифровках до цих актів, які затверджувалися замовником робіт щомісячно. Робота спецавтотранспорту, задіяного при наданні послуг з благоустрою м. Немирова, виконувалася відповідно до схеми санітарної очистки, а кількість відпрацьованих годин вносилась до шляхових листів і табелів обліку робочого часу водіїв. Незаповнення в окремих випадках лише однієї графи у шляховому листі вантажного автомобіля, а саме незазначення показників спідометра, на думку позивача, не може слугувати підставою для висновку про те, що витрати на роботу транспортних засобів, задіяних при виконанні робіт з благоустрою міста, не підтверджені документально. Крім того, позивач вказує на те, що Немирівська міська рада, як замовник робіт (послуг), погодилася з транспортними витратами підприємства і оплатила їх. Водночас чинним законодавством на відповідача покладається обов'язок щодо контролю за фінансовими надходженнями з бюджету та використанням і збереженням комунального майна, а не цивільних договірних зобов'язань. Відтак, ДФІ у Вінницькій області, надавши оцінку господарським взаємовідносинам, вийшла за межі наданих їй повноважень. Тому п. 2 вимоги за № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року є безпідставним і підлягає скасуванню. Також Немирівський ККП просить визнати протиправним абз. 1 п. 4 вищевказаної вимоги відповідача та акт ревізії ДФІ у Вінницькій області № 06-13/18 від 10.06.2013 року в частині порушення підприємством ст.ст. 2, 11 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти". При цьому позивач зазначає, що Закон України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" втратив чинність ще у березні 2008 року, а тому не міг поширюватися на відносини, які виникли у підприємства з ТОВ "Немирів нафтобаза" в період з 2010 по 2012 р. Крім того, договір № 10 був укладений між позивачем і ТОВ "Немирів нафтобаза" 04.01.2010 року, тобто до введення в дію Закону України "Про здійснення державних закупівель", що мало місце 30.07.2010 року. Відтак, положення цього закону також не розповсюджуються на правовідносини Немирівського ККП з ТОВ "Немирів нафтобаза" з приводу придбання нафтопродуктів у 2010 році. Таким чином, оскільки абз. 1 п. 4 вимоги ДФІ у Вінницькій області № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року сформований з порушенням встановленого порядку інспектування органами державної фінансової інспекції та на підставі недостовірних висновків акту ревізії, він підлягає скасуванню як протиправний.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями та додатково зазначили, що витрати Немирівського ККП з виконання робіт по санітарній очистці м. Немирова щорічно передбачаються у кошторисі на наступний рік і це є необхідною умовою для формування бюджету міста та включення до його складу відповідних видатків. Стверджують, що впродовж 2010-2012 рр. перевитрат кошторису не було і оплата виконаних робіт (послуг) здійснювалася Немирівською міською радою в межах бюджетних асигнувань. Просять врахувати, що у ревізійний період місто прибиралося і утримувалося належним чином, жодних зауважень до робіт із забезпечення благоустрою населеного пункту у Немирівської міської ради не було. Також вважають безпідставними висновки ДФІ у Вінницькій області про невідповідність подорожніх (шляхових) листів спецавтотранспорту вимогам формі, яка затверджена наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 488/34 від 29.12.1995 року. При цьому зазначають, що даний наказ втратив чинність, а отже в вину підприємству поставлено порушення вимог нечинного нормативного акту. Крім того стверджують, що шляхові листи, як правило, оформлялися належним чином та містять необхідні відомості стосовно витрат пального, виконаного обсягу робіт, кілометражу тощо. Водночас в акті ревізії відсутнє посилання на конкретні подорожні листи, які не відповідають встановленій формі, незважаючи на їх значну кількість. Також просять суд врахувати, що спідометри на більшості одиниць спецавтотранспорту були зняті для ремонту чи заміни, що зафіксовано в актах, тоді як на окремих видах транспорту вони взагалі технічно не передбачені. Разом із тим, вважають помилковими доводи відповідача про те, що відсутність спідометрів засвідчує неможливість визначення фактичних витрат пального під час роботи транспортних засобів, оскільки облік роботи тракторних та інших механізмів проводився за відпрацьованими годинами та згідно із затвердженими нормами витрат палива і мастильних матеріалів на конкретний транспорт. При вирішенні позовних вимог Немирівського ККП в частині скасування абз. 1 п. 4 вимоги ДФІ у Вінницькій області представники позивача просять взяти до уваги, що оплата за придбані у ТОВ "Немирів нафтобаза" нафтопродукти проводилася підприємством не лише за бюджетні кошти, але й кошти, отримані ним у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, що додатково свідчить про безпідставність висновків відповідача в частині порушення Немирівським ККП вимог ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель". Крім того, на запитання головуючого представники позивача уточнили, що акт ревізії № 06-13/18 від 10.06.2013 року вважають протиправним з тих мотивів, що на його стор. 28 міститься посилання на порушення Немирівським ККП положень ст. 11 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти", який втратив чинність. При цьому не заперечили, що у вимозі відповідача йдеться саме про недотримання комбінатом положень ст. 2 Закону України № 2289 від 01.06.2010 року "Про здійснення державних закупівель" під час закупівлі паливно-мастильних матеріалів у ТОВ "Немирів нафтобаза" в період з липня 2010 року по грудень 2012 року.

Представники відповідача у судовому засіданні адміністративний позов заперечили з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях (том 1, а.с. 171-178; том 3, а.с. 24-26, 34-36), та у своїх поясненнях звертають увагу суду на те, що проведеною ревізією Немирівського ККП не було підтверджено правильність і достовірність складання шляхових листів щодо кількості відпрацьованих машино-, мото-годин та фактичного пробігу автотранспортних засобів, на підставі яких проведено списання паливно-мастильних матеріалів на витрати господарської діяльності. Як наслідок, позивач без належного методологічного і фактичного обґрунтування включив до актів приймання наданих послуг витрати на загальну суму 1 047 806,27 грн. (873 171,89 грн. без ПДВ), які пред'явлено до оплати Немирівській міській раді, чим завдав збитків бюджету м. Немирів на вказану суму. Крім того, калькуляції собівартості однієї години роботи машин та механізмів, надані до перевірки, не затверджені Немирівською міською радою як замовником робіт (послуг), хоча вони є невід'ємною та істотною частиною договірних відносини, оскільки впливають на визначення вартості предмету угоди. Просять також врахувати, що комісійним актом зняття показників лічильників від 13.05.2013 року встановлено відсутність спідометрів на більшості одиниць транспортних засобів, які використовувалися при наданні послуг з благоустрою м. Немирова, що у свою чергу підтверджує правильність висновків фінансової інспекції. Зазначають, що Немирівським ККП у ході ревізії не було представлено схеми руху спецавтотранспорту при здійсненні санітарної очистки населеного пункту, які б дали можливість перевірити достовірність показників витрат підприємства на транспортні послуги. Не заперечили, що у ревізійний період позивач надавав Немирівській міській раді послуги з прибирання міста, в тому числі з використанням транспорту, однак вважають, що оскільки належного документального підтвердження суми витрат на паливно-мастильні матеріали немає, до збитків бюджету слід віднести усі кошти, що були перераховані Немирівському ККП на транспорті витрати з липня 2010 року по грудень 2012 року. При цьому на вимогу суду відповідачем надано детальний письмовий розрахунок суми порушення (том 3, а.с. 53-54), з якого вбачається, що до встановлених ревізією збитків в сумі 1 047 806,27 грн. віднесено усі витрати підприємства з експлуатації машин і механізмів у вказаний період за винятком амортизаційних відрахувань в сумі 148 744,46 грн. без ПДВ та вартості запчастин в сумі 115 930,74 грн. без ПДВ, які документально підтверджені.

Крім вищезазначеного, представники відповідача у судовому засіданні також пояснили, що в тексті акту ревізії № 06-13/08 від 10.06.2013 року допущено описку та невірно вказано назву закону, вимоги якого було порушено Немирівським ККП у ревізійний період. Зокрема на стор. 28 акту міститься посилання на порушення посадовими особами підприємства приписів Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти", тоді як в дійсності йдеться про Закон України "Про здійснення державних закупівель". Водночас звертають увагу на те, що у цьому ж реченні вірно зазначено як номер Закону України "Про здійснення державних закупівель", а саме № 2289, так і дату його прийняття 01.06.2010 року. Крім того, у п. 4 вимоги № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року в вину підприємству ставиться порушення вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", а не Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти". Тому вважають, що позивач просить скасувати акт ревізії та відповідну вимогу з формальних і надуманих мотивів. Також просять суд врахувати, що акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не містить обов'язкових ознак правового акта індивідуальної дії, не створює юридичних наслідків, а отже не породжує правовідносин, що можуть бути предметом публічно-правового спору.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року, постановленою із занесенням до журналу судового засідання, на підставі ст. 53 КАС України третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено Немирівську міську раду, виконавчий комітет Немирівської міської ради та ТОВ "Немирів нафтобаза" (том 1, а.с. 162-163).

Представник Немирівської міської ради, який одночасно представляє інтереси виконавчого комітету Немирівської міської ради, у судовому засіданні виступив на стороні позивача та пояснив, що у спірний період Немирівським ККП дійсно надавалися послуги з благоустрою м. Немирів відповідно до угоди від 04.01.2010 року і додаткових угод до неї. Обсяг послуг і витрати підприємства, що були понесені у зв'язку з їх наданням, відображалися у відповідних актах, які затверджувались обома сторонами договору щомісячно. На підставі цих документів Немирівською міською радою проводилась оплата отриманих від Немирівського ККП послуг, жодних зауважень до яких не було. Тому вимогу ДФІ у Вінницькій області про відображення позивачем кредиторської заборгованості перед Немирівською міською радою в сумі 1 047 806,27 грн. вважає безпідставною.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ "Немирів нафтобаза" у судове засідання на виклик суду не з'явилась та свого відношення до вимог позивача не висловила, що однак не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які брали участь у розгляді справи, а також оцінивши інші докази, які є в справі, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково.

Встановлено, що Немирівський комбінат комунальних підприємств (ідентифікаційний код 03338283) знаходиться у м. Немирів Вінницької області та є спільною власністю територіальних громад м. Немирова, управління якою здійснює Немирівська міська рада.

Позивач здійснює свою діяльність на підставі Статуту, який затверджений рішенням 1 сесії 24 скликання Немирівської міської ради від 19.04.2002 року та зареєстрований Немирівською районною державною адміністрацією 14.05.2002 року за № 04051075100020075 (том 1, а.с. 85-90).

Відповідно до п. 2.1 Статуту підприємство створене з метою задоволення суспільної необхідності в роботах та послугах житлово-комунального господарства та реалізації на підставі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів членів трудового колективу підприємства.

Предметом діяльності Немирівського ККП є, зокрема, благоустрій об'єктів міського господарства, вивіз рідких нечистот та сухого сміття, утримання звалища, утримання об'єктів житлового господарства, ремонт об'єктів соціально-побутової сфери тощо.

В розумінні вимог Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Немирівський ККП є підконтрольною установою, оскільки отримує кошти з місцевого бюджету та використовує комунальне майно, а отже підлягає інспектуванню органами державного фінансового контролю, зокрема у формі ревізії.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 1.2.3.1 плану роботи контрольно-ревізійного відділу у Немирівському районі ДФІ у Вінницькій області на І квартал 2013 року та згідно з направленнями на проведення ревізії № 385 від 29.03.2013 року, № 386 від 01.04.2013 року та № 533 від 08.05.2013 року у період з 29.03.2013 року по 11.06.2013 року головним державним фінансовим інспектором з питань будівництва відділу інспектування у сфері послуг, матеріального виробництва та фінансових послуг Парійчуком Б.М., провідним державним фінансовим інспектором Почапською О.В. та державним фінансовим інспектором цього ж відділу Горішною О.М. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Немирівського ККП за період з 01.10.2010 року по 01.01.2013 року.

За результатами ревізії складено акт № 06-13/08 від 10.06.2013 року, яким зафіксовано порушення фінансової дисципліни (том 1, а.с. 41-82).

Не погодившись з висновками акту ревізії, Немирівський ККП подав застереження (заперечення) № 109 від 21.06.2013 року, які були розглянуті відповідачем та прийняті до уваги частково (том 1, а.с. 128-129; том 3, а.с. 6-22).

03.07.2013 року за наслідками проведеної ревізії і розгляду поданих заперечень ДФІ у Вінницькій області на адресу позивача направлено лист-вимогу № 02-06-28-14/4813, якою в строк до 02.08.2013 року Немирівський ККП зобов'язано усунути виявлені ревізією порушення законодавства з фінансових питань (том 1, а.с. 134-137), зокрема:

1. Опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб, в тому числі до дисциплінарної, передбаченої ст. 147 КЗпП України, стосовно головного бухгалтера Рибалко О.Д., головного інженера Непийвода В.В. та інших посадових осіб, задіяних у проведенні робіт з благоустрою м. Немирів та складанні актів приймання (надання) послуг.

2. Відобразити кредиторську заборгованість перед Немирівською міською радою в сумі 1 047 806,27 грн. та перерахувати їй зайво отримані кошти міського бюджету у вказаній сумі.

При цьому вимога ДФІ у Вінницькій області обґрунтовується тим, що в порушення приписів ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, комбінатом при складанні первинних бухгалтерських документів - шляхових листів за формою, затвердженою спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488/34, не відображені показники лічильників (спідометрів) автотранспортних засобів, що призвело до недостовірності визначення кількості їх роботи: машино-годин/мото-годин та пробігу (км). Як наслідок, комбінатом без належного методологічного та фактичного обґрунтування включено до актів приймання (надання) послуг не підтверджені витрати на роботу машин та механізмів, задіяних при виконанні робіт з благоустрою (санітарна очистка) міста Немирів на загальну суму 1 047 806,27 грн. з ПДВ, які пред'явлено до оплати замовнику Немирівській міській раді.

4. Суворо дотримуватись вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" та не допускати в подальшому порушень законодавства про державні закупівлі.

При цьому вимога обґрунтовується тим, що в порушення приписів ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" комбінатом впродовж липня 2010 року - грудня 2012 року придбано паливно-мастильні матеріали на загальну суму 1 020 488,54 грн. без проведення конкурсних торгів (абз. 1 п. 4 вимоги).

Вирішуючи справу по суті суд зазначає, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначаються Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (Закон № 2939-XII).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 цього Закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 (з наступними змінами і доповненнями), акт ревізії - це документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Пунктом 40 вказаного Порядку передбачено, що у разі наявності заперечень щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

Згідно з приписами п. 42 Порядку у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючого органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії.

Відповідно до п. 46 Порядку якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Водночас згідно з ч. 2 ст. 13 зазначеного Закону дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Позивач не погоджується з п. 2 та абз. 1 п. 4 вимоги ДФІ у Вінницькій області і вважає протиправним акт ревізії відповідача за № 06-13/18 від 10.06.2013 року в частині порушення Немирівським ККП ст.ст. 2, 11 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти", а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд керується наступними мотивами.

Як вбачається зі змісту акту ДФІ у Вінницькій області, проведеною ревізією не підтверджено витрати Немирівського ККП на роботу машин та механізмів, задіяних при виконанні робіт з благоустрою (санітарної очистки) м. Немирів на загальну суму 1 047 806,27 грн., у зв'язку з чим позивач повинен відобразити кредиторську заборгованість перед Немирівською міською радою в сумі 1 047 806,27 грн. та перерахувати їй зайво отримані кошти міського бюджету у вказаній сумі (стор. 15-18 акту ревізії).

Основними підставами для такого висновку органу фінансового контролю є:

по-перше, те, що у транспортних засобах підприємства відсутні або не працюють лічильники обліку відпрацьованих машино-, мото-годин та фактичного пробігу автотранспортних засобів, внаслідок чого неможливо підтвердити роботу машин та механізмів, задіяних при виконанні робіт з благоустрою та встановити правильність списання паливно-мастильних матеріалів;

по-друге, те, що комбінатом не дотримано вимог чинного законодавства при складанні подорожніх (шляхових) листів щодо кількості відпрацьованих машино, мото-годин та фактичного пробігу автотранспортних засобів, на підставі яких проведено списання паливно-мастильних матеріалів на витрати господарської діяльності.

Перевіряючи обґрунтованість вищезазначених висновків акту ревізії судом встановлено, що 04.01.2010 року між Немирівською міською радою та Немирівським ККП укладено угоду, відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 якої Немирівський ККП зобов'язувався ефективно експлуатувати та належним чином утримувати майно, передане підприємству містом в повне господарське відання; дотримуватись Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства № 154 від 23.09.2003 року; забезпечувати споживачів міста послугами водопостачання, каналізації, вивезення сухого сміття та його утилізацію у достатніх обсягах та з якістю, не гіршою за ту, що встановлена відповідними державними стандартами (том 1, а.с. 132-133).

Додатковими угодами № 1 від 03.01.2011 року та № 2 від 02.01.2012 року термін дії угоди від 04.01.2010 року продовжено на 2011-2012 рр. (том 1, а.с. 130-131).

На виконання умов вищевказаних угод в ревізійний період позивачем виконувалися роботи з санітарної очистки (благоустрою) м. Немирова, для виконання яких було задіяно 10 одиниць спецавтотранспорту, а саме трактор ЮМЗ-6, екскаватор, бульдозер ДТ-75, трактор Т-16, автомобіль КО-503, ГАЗ 53-01, КО-413, КО-426, УАЗ та трактор Т-150.

При цьому судом встановлено, що облік витрат Немирівського ККП на роботу машин та механізмів здійснювався шляхом оформлення необхідних первинних бухгалтерських документів та згідно з нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автотранспортну техніку, що були затверджені Наказами по підприємству № 4-б від 10.01.2008 року та № 49-б від 15.09.2008 року (том 2, а.с. 75-77).

Крім того, облік витрат паливно-мастильних матеріалів при виконанні робіт з благоустрою м. Немирова проводився з урахуванням схем санітарної очистки міста, якими визначено маршрути руху автотранспорту та їх протяжність. Вказані схеми погоджені з міським головою м. Немирів Качуром О.В. (том 3, а.с. 41-52).

Водночас кількість фактично відпрацьованих годин вносилась до шляхових листів і табелів обліку робочого часу водіїв. По кожній одиниці автотранспорту щомісячно проводилась калькуляція собівартості однієї години роботи конкретного виду транспортних засобів (том 1, а.с 250; том 2, а.с 1-65).

На підставі відомостей вищезазначених документів Немирівським ККП складались акти приймання наданих послуг, які затверджувалися обома сторонами угоди щомісячно (том 1, а.с. 187-213). До кожного такого акту додатково оформлялися розшифровки понесених витрат на виконання робіт, що були включені до акту (том 2, а.с. 87-206).

Зустрічною звіркою з питань документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків в Немирівській міській раді з Немирівським ККП, результати якої відображені у довідці ДФІ у Вінницькій області № 21 від 30.04.2013 року, підтверджено факт надання Немирівським ККП послуг з благоустрою м. Немирова та проведення Немирівською міською радою відповідної оплати за надані послуги (том 1, а.с. 220-224).

При цьому ревізією не встановлено будь-яких розбіжностей у даних бухгалтерського обліку позивача з даними бухгалтерського обліку Немирівської міської ради.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які господарські операції суб'єкта господарювання повинні бути підтверджені документально відповідними первинними документами.

З огляду на викладене та враховуючи сукупність зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, суд приходить до переконання, що господарські операції з надання Немирівським ККП послуг із благоустрою м. Немирова підтверджуються необхідними первинними бухгалтерськими документами (угодами, актами приймання наданих послуг з відповідними розшифровками витрат, калькуляціями собівартості роботи автотранспорту, схемами руху автотранспорту, подорожніми (шляховими) листами тощо) і з урахуванням відомостей, зазначених у таких первинних документах, можливо підтвердити роботу машин та механізмів, задіяних при виконанні робіт з благоустрою міста, а також встановити правильність списання паливно-мастильних матеріалів.

Правомірність своїх висновків про непідтвердження транспортних витрат відповідач обґрунтовує зокрема відсутністю (несправністю) спідометрів на автотранспортних засобах підприємства, що зафіксовано в акті від 13.05.2013 року (том 1, а.с. 182).

Разом із тим, суд критично ставиться до таких доводів відповідача, оскільки вищезазначений акт підтверджує факт відсутності (несправності) лічильників на окремих видах спецавтотранспорту, однак жодним чином не свідчить про те, що такі лічильники (спідометри) були відсутні на транспортних засобах протягом всього ревізійного періоду з липня 2010 року по грудень 2012 року.

Крім того, у ході розгляду справи Немирівським ККП надано акти зняття лічильників обліку мотогодин (пробігу) для ремонту чи подальшої заміни, що також спростовує позицію відповідача у цій частині (том 2, а.с. 73-74).

Ще однією підставою для висновків ДФІ у Вінницькій області про непідтвердження витрат позивача на роботу машин і механізмів, задіяних при виконанні робіт з благоустрою м. Немирова, є висновок акту ревізії про невідповідність шляхових листів формі, затвердженій спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 488 /346 від 29.12.1995 року.

З метою перевірки правомірності вищевказаних висновків відповідача судом витребувано у Немирівського ККП частину подорожніх (шляхових) листів за кожен з місяців ревізійного періоду (документи в повному обсязі не витребовувалися з огляду на їх великий обсяг).

При цьому судом встановлено, що у представлених позивачем подорожніх (шляхових) листах місяться відомості про час використання вантажного автомобіля (час вибуття і прибуття), маршрут транспортного засобу, його протяжність, роботи, на яких використовувався транспортний засіб, кількість виданого та кількість використаного пального. Крім того, на багатьох з них також зазначено показники спідометра при виїзді транспорту з гаража і його поверненні (том 3, а.с. 55-249; том 4, а.с. 1-100).

Відповідно до п. 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ № 550 від 20.04.2006 року, виявлені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Натомість в акті ревізії ДФІ у Вінницькій області № 06-13/08 від 10.06.2013 року відсутнє посилання на те, яку саме норму чинного законодавства не дотримано позивачем при складанні подорожніх (шляхових) листів, а лише формально констатовано факт недотримання вимог чинного законодавства при складанні шляхових листів щодо кількості відпрацьованих машино, мото-годин та фактичного пробігу автотранспортних засобів.

Крім того, не може братися до уваги висновок акту ревізії про невідповідність шляхових листів Немирівського ККП формі, затвердженій спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 488 /346 від 29.12.1995 року "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля".

Вказаним наказом затверджено типову форму подорожнього листа вантажного автомобіля (форма № 2). Однак, вимоги про порядок виготовлення, зберігання, застосування подорожнього листа вантажного автомобіля (форма № 2) для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, що затверджені спільним наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України за № 228/253 від 07.08.1996 року, скасовані. Відтак, на даний час законодавством України встановлена типова форма подорожнього листа вантажного автомобіля, проте не встановлено обов'язкових вимог щодо оформлення такого документа. Отже, заповнення типової форми подорожнього листа вантажного автомобіля відбувається на розсуд підприємства.

Крім того суд зазначає, що в акті ревізії, незважаючи на велику кількість подорожніх (шляхових) листів, що складались позивачем у ревізійний період, не вказано, які саме шляхові листи не відповідають вимогам законодавства, в якій саме частині, за які саме місяці, щодо яких саме транспортних засобів.

Пояснити у чому саме полягає неправильність оформлення подорожніх листів також не змогли в судовому засіданні і представники відповідача.

Водночас суд наголошує на тому, що незаповнення у подорожньому (шляховому) листі однієї з його граф не може впливати на дійсність цього первинного документа в цілому та не може бути безумовною підставою для висновку про неправомірність включення підприємством до складу витрат за актами приймання наданих послуг транспортних витрат, тим більше за умови, що правильність формування цих витрат підтверджується іншими первинними бухгалтерськими документами.

Відповідач також стверджує, що калькуляції однієї години роботи автотранспорту не можуть бути взяті до уваги, оскільки в порушення вимог ст. 884 ЦК України вони не погоджені із замовником робіт, тобто Немирівською міською радою.

Разом із тим, положення ст. 884 ЦК України стосуються гарантій якості у договорі будівельного підряду, а тому не поширюються на правовідносини, які виникли між позивачем та Немирівською міською радою, оскільки в даному випадку між вказаними сторонами не укладались договори будівельного підряду.

Крім того, як вбачається з акту ревізії № 06-13/08 від 10.06.2013 року, Немирівським ККП без належного методологічного та фактичного обґрунтування включено до актів приймання надання послуг транспортні витрати на загальну суму 1 047 806,27 грн. (873 171,89 грн. без ПДВ), які пред'явлено до оплати Немирівській міській раді, чим завдано збитків бюджету міста Немирова на вказану суму (том 1, а.с. 57-58).

У ході судового розгляду справи встановлено, що розрахунок вищезазначених збитків проведений відповідачем з урахуванням всіх сум, включених Немирівським ККП до актів приймання наданих послуг як витрати підприємства на транспорт у ревізійний період, за винятком амортизаційних відрахувань та вартості запчастин, які, на думку органу фінансового контролю, документально підтверджуються: 1 137 847,09-148 744,46-115 930,74=873 171,89 грн. без ПДВ або 1 047 806,27 грн. з ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Водночас в силу вимог ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Однак, наявні у справі письмові докази (угоди, акти приймання наданих послуг з відповідними розшифровками витрат, калькуляції собівартості роботи автотранспорту, схеми руху автотранспорту, подорожні (шляхові) листи тощо), а також пояснення позивача і третьої особи Немирівської міської ради повністю доводять той факт, що при виконанні Немирівським ККП робіт з благоустрою м. Немирова міська рада не понесла втрат майнового характеру у зв'язку з порушенням її прав чи інтересів.

У свою чергу витрати позивача у зв'язку з виконанням зазначених робіт підтверджуються документально і були оплачені їх замовником відповідно до умов договору та в межах щорічного кошторису (бюджетних асигнувань).

Відтак, у даному випадку немає місця заподіяння збитків Немирівській міській раді як розпоряднику коштів місцевого бюджету.

Крім того, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що під час проведення ревізії контролюючим органом встановлено факти невиконання робіт з благоустрою м. Немирів у ревізійний період, а отже не можна вважати доведеною ту обставину, що бюджету міста Немирова позивачем заподіяно збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування п. 2 вимоги ДФІ у Вінницькій області № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року, а тому заявлений адміністративний позов у цій частині позовних вимог належить задовольнити.

Надаючи оцінку позовним вимогам Немирівського ККП в іншій частині, а саме в частині скасування абз. 1 п. 4 вищезазначеної вимоги та визнання частково протиправним акту ревізії № 06-13/18 від 10.06.2013 року, суд керується наступними мотивами.

Як вбачається зі змісту акту ревізії (том 1, а.с. 29), перевіркою дотримання законодавства при здійсненні державних закупівель інспекторами ДФІ у Вінницькій області встановлено, що всупереч вимогам ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" № 2289-VI від 01.06.2010 року з липня 2010 року по грудень 2012 року у ТОВ "Немирів нафтобаза" позивачем придбано паливно-мастильних матеріалів без проведення конкурсних торгів (тендерних процедур) на загальну суму 1 020 488,54 грн., в тому числі за період з липня по грудень 2010 року на суму 200 110 грн., у 2011 році на суму 428 893,54 грн. та у 2012 році на суму 391 485 грн.

З огляду на вказане порушення фінансової дисципліни листом-вимогою № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року Немирівський ККП зобов'язано суворо дотримуватись вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" та не допускати в подальшому порушень законодавства про державні закупівлі (абз. 2 п. 4 вимоги відповідача).

Позивач не оскаржує вищезазначену вимогу ДФІ у Вінницькій області за результатами проведеної ревізії, оскільки вважає, що вона є вимогою на майбутнє, яка не тягне за собою будь-яких правових наслідків майнового характеру (останній абзац позовної заяви).

Разом із тим, підприємство просить суд визнати протиправним і скасувати абз. 1 п. 4 листа-вимоги відповідача № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року, якою констатовано порушення ним вимог ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" № 2289-VI від 01.06.2010 року протягом липня 2010 року-грудня 2012 року.

Перевіряючи правомірність висновків ДФІ у Вінницькій області щодо недотримання позивачем вимог законодавства при здійсненні державних закупівель судом встановлено, що у ревізійний період між Немирівським ККП та ТОВ "Немирів нафтобаза" було укладено договори поставки нафтопродуктів № 10 від 04.01.2010 року, № 11 від 06.01.2011 року та № 27 від 16.01.2012 року (том 1, а.с. 99-104; том 2, а.с. 77-81).

На виконання умов вказаних договорів позивачем було придбано паливно-мастильні матеріали на загальну суму 1 020 488,54 грн., зокрема у липні-грудні 2010 року на суму 200 110 грн., у 2011 році на суму 428 893,54 грн. та у 2012 році на суму 391 485 грн.

Розрахунок за придбані нафтопродукти Немирівським ККП здійснювався переважно за рахунок бюджетних коштів. Так, у другому півріччі 2010 року з рахунку УДК постачальнику ТОВ "Немирів нафтобаза" було перераховано 153 981,51 грн., у 2011 році - 343 704,80 грн. та у 2012 році - 268 404,79 грн., а всього у ревізійний період - 766 091,10 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (том 3, а.с. 27-28).

При цьому судом встановлено, а позивачем визнано, що придбання паливно-мастильних матеріалів здійснювалося підприємством без проведення конкурсних торгів.

Разом з тим, 30.07.2010 року набрав чинності Закон України "Про здійснення державних закупівель" (Закон № 2289-VI), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону цей закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень).

Частиною 2 статті 2 Закону № 2289-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства, визначені у п. 21 ч. 1 ст. 1 цього Закону, лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у п. 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону.

Згідно з п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону підприємствами у розумінні вимог цього Закону визнаються підприємства, утворені в установленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об'єднання таких підприємств (господарських товариств).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону державні кошти - це кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.

Таким чином, дія Закону України "Про здійснення державних закупівель", в тому числі і вимоги ст. 2 цього Закону, з дня набрання ним чинності, поширюються на позивача Немирівський ККП, що вірно встановлено у ході проведеної ревізії.

Водночас суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Отже, у разі якщо договір не припинив дію у встановленому законодавством порядку та зобов'язання прийняті замовником (учасником) не виконані, виконання зобов'язань сторонами договору має здійснюватись з дотриманням норм Цивільного кодексу України.

В силу приписів ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Враховуючи те, що Закон № 2289-VI не містить норми щодо зворотної дії в часі, на переконання суду, його норми не можуть розповсюджуватися на договори про закупівлю товарів (робіт, послуг), укладені до введення цього Закону в дію, тобто до 30.07.2010 року.

При цьому виконання зобов'язань сторонами договору без зміни умов договору про закупівлю, укладеного до набрання чинності Закону, не потребує застосування норм цього Закону.

Аналогічна позиція викладена також у листі Департаменту державних закупівель та державного замовлення Міністерства економіки України від 15.12.2010 року про надання методологічної допомоги розпорядникам державних коштів та іншим зацікавленим особам (том 4, а.с. 101-103).

Як встановлено судом, договір поставки нафтопродуктів № 10 був укладений між Немирівським ККП та ТОВ "Немирів нафтобаза" 04.01.2010 року, тобто ще до набрання чинності Законом України "Про здійснення державних закупівель".

За умовами договору строк його дії закінчувався 31.12.2010 року (п. 7.1 договору). Відтак, положення Закону України "Про здійснення державних закупівель" не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли у позивача з ТОВ "Немирів нафтобаза" на підставі договору № 10 від 04.01.2010 року.

З огляду на викладене суд вважає помилковими висновки відповідача про недотримання Немирівським ККП вимог ст. 2 Закону № 2289-VI при здійсненні закупівель паливно-мастильних матеріалів за бюджетні кошти протягом липня-грудня 2010 року.

Разом із тим, обґрунтованою є позиція ДФІ у Вінницькій області про те, що у 2011- 2012 рр. позивач був зобов'язаний проводити закупівлю нафтопродуктів із застосуванням процедури конкурсних торгів, тобто відповідно до положень Закону України "Про здійснення державних закупівель", однак цього не зробив.

Вказана позиція органу фінансового контролю Немирівським ККП під час судового розгляду справи не спростована, а окремі дії позивача та третьої особи Немирівського міськвиконкому, спрямовані на створення комітету з конкурсних торгів вже після проведеної ревізії (том 1, а.с. 91-92), свідчать про фактичне визнання ними допущених порушень вимог Закону № 2289-VI від 01.06.2010 року.

Водночас позовні вимоги Немирівського ККП про часткове визнання протиправним акту ревізії № 06-13/08 від 10.06.2013 року, на переконання суду, є безпідставними, оскільки ґрунтуються виключно на формальних підставах.

Так, доводи позивача у цій частині полягають в тому, що в акті ревізії на стор. 28 протиправно зазначено про порушення комбінатом вимог ст. 11 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти", який втратив чинність, а тому у цій частині акт слід скасувати.

Однак, у ході розгляду справи судом встановлено, що при оформленні акту ревізії відповідачем було допущено описку та дійсно невірно зазначено назву закону, норми якого порушено Немирівким ККП при здійсненні державних закупівель, а саме Закон України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" замість Закону України "Про здійснення державних закупівель" (том 1, а.с. 28).

Проте дана обставина, на думку суду, жодним чином не впливає на висновки акту ревізії і не може бути самостійною підставою для визнання його протиправним в цій частині.

Додатково суд зважає на те, що у цьому ж тексті акту ревізії вірно зазначено номер Закону України "Про здійснення державних закупівель" (№ 2289) та дату його прийняття (01.06.2010 року), а у п. 4 листа-вимоги № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року відповідачем також зазначено про порушення позивачем вимог саме норм Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Крім того, відповідно до п. 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Натомість рішенням суб'єкта владних повноважень є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити, породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин та поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів. Акту ревізії не властиві вказані умови відповідності рішенню суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, акт перевірки відповідача не може вважатися рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні положень ст. 17 КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, діяльність якого перевірялася.

Аналогічну правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 року у справі № 21-237а13 (том 4, а.с. 104-107).

З огляду на викладене підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним акту ревізії № 06-13/18 від 10.06.2013 року суд не вбачає.

Позовні вимоги Немирівського ККП про скасування абз. 1 п. 4 листа-вимоги № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року ґрунтуються на тих самих доводах позивача, яким суд вже надав оцінку раніше, а тому з цих мотивів також не можуть бути задоволені.

Крім того суд зазначає, що абзац 1 пункту 4 вказаного листа не є вимогою органу фінансового контролю, оскільки у ньому відповідач лише констатує факт порушення Немирівським ККП вимог ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" і у цій частині вимоги відсутнє рішення суб'єкта владних повноважень, яке породжує певні правові наслідки для позивача і має для нього обов'язковий характер.

Відтак, абз. 1 п. 4 вимоги ДФІ у Вінницькій області № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року не є актом індивідуальної дії, який може бути оскаржено до адміністративного суду.

Таке рішення відповідача міститься в абз. 2 п. 4 цієї вимоги, яким Немирівський ККП зобов'язано суворого дотримуватися вимог Закону № 2289-VІ та не допускати в подальшому порушень законодавства про державні закупівлі.

Однак, позивач таку вимогу не оскаржує враховуючи те, що вона адресована на майбутнє і не зумовлює будь-яких негативних наслідків для нього.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а суд відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову Немирівського ККП, а саме у частині визнання протиправним і скасування п. 2 вимоги ДФІ у Вінницькій області № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер, а позов підлягає частковому задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути відповідну частину понесених ним і документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, а саме 11,47 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області № 02-06-28-14/4813 від 03.07.2013 року "Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Немирівського комбінату комунальних підприємств (ідентифікаційний код 03338283) сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 11 (одинадцять) грн. 47 коп. шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної фінансової інспекції у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович