Ухвала

від 19.11.2013 по справі 820/2807/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 820/2807/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Начальника Управління державної казначейської служби України у Червонозаводському районі м. Харкова Грінченко Галини Володимирівни на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 820/2807/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області,Управління Державної казначейської служби України в Червонозаводському районі м. Харкова, Управління Державної казначейської служби України в Жовтневому районі м. Харкова.

про визнання дій неправомірними та стягнення пені,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИАСТ" ( далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області ( далі - відповідачі) в якому просить суд з урахуванням наданих уточнень визнати неправомірною бездіяльність Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби у неподанні за період з 29.05.2012 р. до 24.04.2013 р. висновку до Державної казначейської служби України із зазначенням суми 47456,00 грн.; визнати неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України та його структурних підрозділів у неповерненні позивачеві суми у розмірі 47456,00 грн. за період з 29.05.2012 р. по 24.04.2013 р.; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИАСТ" пеню за період з 29.05.2012 року по 24.04.2013 року - 330 днів: (47456,00 х (7,5% х 1,2:365) = 11,86 х 330 = 3 915,122 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання неправомірними дії та стягнення пені було задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби у неподанні за період з 29.05.2012 року до 24.04.2013 року висновку до Державної казначейської служби України із зазначенням суми 47456.00 грн. (сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень).

Визнано неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України та його структурних підрозділів у неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Диаст" суми відшкодування у розмірі 47456.00 грн. (сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень) за період з 29.05.2012 року по 24.04.2013 року.

Стягнено з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, р/р 31217206784011, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" пеню за період з 29.05.2012 року по 24.04.2013 року у розмірі 3915.12 грн. (три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять гривень дванадцять копійок).

Стягнено з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, р/р 31217206784011, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" (61157, м. Харків, вул. Жовтневої революції 167, код ЄДРПОУ 32675979) судовий збір у розмірі 114.70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Начальник Управління державної казначейської служби України у Червонозаводському районі м. Харкова Грінченко Галина Володимирівна не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовано та порушено норми матеріального та процесуального права. А саме: для виконання рішення суду стосовно відшкодування ПДВ орган Державної податкової інспекції повинен надати висновок до територіального органу Державної казначейської служби, відповідно до норм Податкового кодексу України, судом першої інстанції не враховано, що висновок до органу Державної казначейської служби України від податкової так і не надійшов, а тому бездіяльність з боку органів Державної казначейської служби України відсутня. Також скаржник посилався на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (із змінами) (далі-Порядок), яким передбачено, що стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. Таким чином, начальником Управління державної казначейської служби України у Червонозаводському районі м. Харкова Грінченко Галиною Володимирівною зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи не врахував, що висновок від органу Державної податкової служби України, як передбачено п. 200.15 Податкового кодексу України, до органів Державної казначейської служби України не надходив, та приймаючи виконавчі документи від стягувача Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів з державного бюджету в порядку черговості, а строки в які необхідно здійснити безспірне списання коштів Порядком не передбачені у зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою від 03.07.2012 р. по справі № 2а-6566/12/2070 Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою від 27.09.2012 р. Харківського апеляційного адміністративного суду, яка набрала чинності, постановлено:

- визнати неправомірною бездіяльність Західної міжрайонної державної податкової інспекції м Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо неподання Державній казначейській службі України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "ДИАСТ".

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ДИАСТ" грошові кошти у розмірі 47456,900 грн.

Тобто постановою від 03.07.2012 р. по справі № 2а-6566/12/2070 Харківського окружного адміністративного суду було визнано право позивача на відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 47 456,00 грн. та неправомірність бездіяльності Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо неподання Державній казначейській службі України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ " ДИАСТ".

Вищезазначеною постановою від 03.07.2012 р. Харківського окружного адміністративного суду встановлено, що право на отримання з бюджету грошових коштів у сумі 47 456,00 грн. виникло у позивача після набрання законної сили постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 р., яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 р. (отримана відповідачем 24.04.2012 р.), по справі № 2а- 10316/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, якими було донараховано позивачу зобов'язання з податку на додану вартість, а саме у 2012 році, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України, а також редакції пункту 200.23 Податкового кодексу України, на який позивач посилається, вимагаючи сплати пені.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок, що відповідачі мали усі підстави і навіть були зобов'язані належним чином виконати рішення суду про стягнення на користь позивача суми податку на додану вартість у сумі 47 456,00 грн., але не здійснили для цього передбаченні законодавством заходи, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення на користь позивача пені є правомірними.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.72 КАС України - обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто постановою від 03.07.2012 р. по справі № 2а-6566/12/2070 Харківського окружного адміністративного суду визнано право на отримання з бюджету грошових коштів у сумі 47 456,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням ч. 1 ст. 195 КАС України, позивач просив визнати неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України та його структурних підрозділів у неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Диаст" суми відшкодування у розмірі 47456.00 грн. (сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень) за період з 29.05.2012 року по 24.04.2013 року.

Разом з цим колегія судів зазначає, що підставою для звернення позивача до суду фактично було невиконання відповідачами судового рішення. Таким чином колегія суддів зазначає, що позивач, звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою, порушив питання, що стосуються здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, порядок розгляду якого визначений в ст. 267 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що ст. 267 КАС України встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання. Вказана стаття передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах, це судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення та судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб. У силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який програв справу і на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Це може бути зроблено у тому ж самому судовому рішенні (у резолютивній частині) або в письмовій ухвалі.

За приписами ч. 9. ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду. І лише у разі відповідності заяви вимогам, визначеним ст. 267 КАС України, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. При цьому у разі невідповідності заяви визначеним вимогам вона ухвалою суду, повертається заявнику.

Колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що КАС України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС. Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 КАС, зокрема до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень -відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Також колегія суддів зазначає, що особа, яка бере участь у справі, може звернутися до суду із заявою про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення в будь-який час після проголошення постанови. Така заява (клопотання) передається судді, який розглядав справу і розглядається в межах того самого провадження. Нова адміністративна справа не оформлюється. У цьому випадку строк для надання звіту встановлюється ухвалою суду. Цією ухвалою може одночасно призначатися судове засідання для розгляду звіту суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, в частині задоволення позовних вимог, а саме: визнання неправомірною бездіяльності Державної казначейської служби України та його структурних підрозділів у неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Диаст" суми відшкодування у розмірі 47456.00 грн. (сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень) за період з 29.05.2012 року по 24.04.2013 року, судом першої інстанції було порушено належий процесуальний порядок вирішення цього питання, що призвело до неправильного його вирішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що в цій частині відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі,у зв"язку з тим, що вказана вимога не містить в собі ознак публічно-правового спору та повинна розглядатись судом в порядку та за правилами ст. 267 КАС України.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, р/р 31217206784011, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" пеню за період з 29.05.2012 року по 24.04.2013 року у розмірі 3915.12 грн. (три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять гривень дванадцять копійок), колегія суддів зазначає:

Відповідно до п. 200.23 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Тобто розрахунок пені розпочинається з першого дня, з якого було порушено право платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення на користь позивача пені у розмірі 3915,12 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, ч.1 ст.157, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Начальника Управління державної казначейської служби України у Червонозаводському районі м. Харкова Грінченко Галини Володимирівни задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 820/2807/13-а скасувати в частині визнання неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України та його структурних підрозділів у неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Диаст" суми відшкодування у розмірі 47456.00 грн. (сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень) за період з 29.05.2012 року по 24.04.2013 року та провадження по справі в цій частині закрити.

В іншій частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О. Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2013 р.