Ухвала

від 11.12.2013 по справі 814/3618/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД —————————————————————— У Х В А Л А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 11 грудня 2013 р.Справа № 814/3618/13-а Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді - Шевчук О.А., суддів: Лук'янчук О.В., Ступакової І.Г., при секретарі Берекет Н.В. розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного    управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 04 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ирбис» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного    управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,  -  ВСТАНОВИЛА: Позивач у вересні 2013 року звернувся до суду про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів від 01.08.2013 року №0000882208 про збільшення суб'єкту господарювання грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) на суму 1 529 788,00грн. - за основним платежем і 764 894,00грн. - за штрафними санкціями та податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів від 01.08.2013 року №0000872208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 049 316,00грн. - за основним платежем та 524 658,00грн. - за штрафними санкціями, посилаючись на незаконність оспорюваних рішень, що ґрунтуються на невмотивованих висновках про безтоварність господарських операцій з контрагентом - ТОВ «Саноіл Торг». Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлено з врахуванням необґрунтованих доводів позивача та з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового  розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що, в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований 01.12.2008 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 01.12.2008 року за № 15221020000018035 та є платником податку з 02.12.2008 року за № 140310504, станом на 05.01.2013 року перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва МО ДПС. Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на підставі наказу №31 від 09.07.2013 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ирбис" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року та контрагентами постачальниками, за результатом якої складено акт перевірки від 18.07.2013 року № 46/22-08/36271258. В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «ИРБИС» п.134.1.1 ст.134, п.138.1.1, п.138.1, п.138.2 п.138.4 ст.138, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.204, п.201.6 ст.201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 1049316грн.    та заниження суму податку на додану вартість на 1 529 788,00грн.. На підставі встановлених порушень ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято податкові повідомлення - рішення від 01.08.2013 року, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання: №000087 за основним платежем 1049316 гривень та за штрафними санкціями 524658 гривень; та №000088 - за основним платежем 1529788 гривень та за штрафними санкціями 764894 гривні. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем приписів податкового законодавства є невмотивованими, а висновок про безтоварність господарських операцій спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності. Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту став акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 26.04.2013 року №1266/22-20/37269136 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2012 року по 28.02.2013 року» та акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №788/22-20/37269136 від 22.03.2013 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» з питань дотримання вимог податкового законодавства    по взаємовідносинам з ТОВ «Инфинити», в яких зазначено про дослідження взаємовідносин ТОВ «Саноіл Торг» з суб'єктами господарювання, з якими позивач не мав господарських відносин у перевіреному періоді. Відповідно до п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10  ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року  платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата та видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Судом встановлено, що 02.11.2011 року між ТОВ «Ирбис» (покупець) та ТОВ «Саноіл Торг» (продавець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №02-11-11 на умовах поставки EXW, відповідно до умов якого найменування, асортимент, кількість, вартість товару, умови поставки товару, конкретне місце фактичного приймання-передачі товару визначається сторонами у Специфікаціях, які є додатками до Договору. На виконання умов угоди у перевіреному періоді ТОВ «Ирбис» придбало у ТОВ «Саноіл Торг» олію соняшникову для використання в межах господарської діяльності позивача на умовах поставки EXW - термінал ТОВ «Евері» (наливний)    м. Миколаїв, вул. Громадянська,117 (Специфікація до договору від 26.11.2012 року №8, вид товару - українська нерафінована соняшникова олія на суму 5 996 096,00грн., Специфікація до договору від 30.01.2013 року №10, вид товару - українська нерафінована соняшникова олія на суму 3 182 634,10грн.). Крім    того, на виконання домовленостей за договором комісії, що укладений між ТОВ «Ирбис» (комітент) та ТОВ «Югекотоп» (комісіонер), комісіонером 09.10.2012 року та 14.06.2012 року укладено зовнішньоекономічні контракти на експорт товару (нерафінованої олії соняшника, що придбана у ТОВ «Ирбис») з нерезидентом OREXIM LIMITED, за умовами яких товар реалізовано на умовах поставки FOB Миколаїв та транспортовано трубопровідним транспортом через склад-термінал «Евері» на територію Миколаївського морського торгівельного порту (акти здачі-приймання робіт від 03.12.2012 року №ОУ-0000474 між ТОВ "Югекотоп" (замовник) та ТОВ «Евері» (виконавець)). У відповідно до ст.  1, ч. 1,  2  ст.  9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року  господарська операція - дія або подія,    яка викликає зміни    в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які    фіксують    факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних    документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні    та зведені облікові    документи можуть бути складені на    паперових або машинних    носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів чи послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товарів або послуг, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг. Посилання податкового органу на невідповідності сум податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань його контрагенту по базам автоматичного співставлення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не може бути підставою для висновку про відсутність факту здійснення господарських операцій та позбавлення позивача права на формування податкового кредиту, оскільки він не може нести відповідальність за дії контрагента, який не визначив податкові зобов'язання, якщо надасть всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. При цьому, не виконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Згідно п.180.1 ст.180 ПК України платник податку - будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. Платник податку самостійно відповідає за своєчасність та повноту нарахування та сплати податку. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податків; дата відвантаження товарів покупцю (п. 187.1 ст. 187 ПК України). Відповідно до п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є 134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; Приписами п.135.2 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів,    що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Згідно з п.137.1 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Відповідно до п.138.1 ПК України    витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Пунктом 138.2 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн. Згідно з п.139.1.9 ПК України витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів. Так, на підтвердження реальності зазначених господарських операцій позивачем надано: Договір купівлі-продажу від 02.11.2011 року № 02-11-11 між ТОВ «Саноіл Торг» (продавець) та ТОВ «Ирбис» (покупець); Специфікацію від 26.11.2012 року №8 до договору купівлі-продажу від 02.11.2011 року № 02-11-11 (вид товару - українська нерафінована соняшникова олія на суму 5 996 096,00 грн.); Акт приймання-передачі соняшникової олії від 26.11.2012 року №8; Видаткову накладну від 26.11.2012 року №РН-0000726 (608 МТ); Податкову накладна від 26.11.2012 року № 920 всього на суму з ПДВ - 5 996 096,00 грн.; Додаток № 8 до договору комісії від 02.11.2011 року № 02110 (перелік майна, що передається від комітента до комісіонера); Акт № 8 від 26.11.2012 року про приймання товару по кількості та якості; Звіт комісіонера ТОВ «Югекотоп» від 20.12.2012 року; Звіт по валюті від 20.12.2012 року № 9; Вантажно-митну декларацію на підтвердження вивезення за межі митної території України 608 МТ соняшникової олії; Зовнішньоекономічний контракт від 09.10.2012 року № 0473/12 між ТОВ «Югекотоп» (продавець) та OREXIM LIMITED, організаційно-правова форма - Private Limited Company, місцезнаходження - Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії (покупець) із додатковими угодами; Акти про надання послуг від 29.11.2012 року № 679, від 03.12.2012 року № 689 між ТОВ «Югекотоп» та ТОВ «НофаЛаб Інтернешнл Лабораторіс Україна» про друк сертифікату лабораторного дослідження зразку соняшникової олії, аналізу соняшникової олії на вміст мінеральних олій; Акти здачі-приймання робіт від 03.12.2012 року № ОУ-0000474 між ТОВ "Югекотоп" (замовник) та ТОВ «Евері» (виконавець) про перевалку соняшникової олії на танкер «ALEYNA MERCAN»; Акт здачі-приймання робіт № ОУ-0000343 між ТОВ «Югекотоп» та ПП «Сейболт-Україна» про інспекцію танкеру «ALEYNA MERCAN»; Коносамент (Bill of Lading), що підтверджує право власності OREXIM LIMITED    на відвантажений товар; Радіологічний сертифікат на олію № 190-2149, виданий Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області;Сертифікат якості на олію від 04.12.2012 року № 13801/13803514/12; Ваговий сертифікат на олію № 13801/13803514/12; Сертифікат вмісту гідрокарбонату в олії від 04.12.2012 року № 13801/13803514/12; Сертифікат аналізу олії від 03.12.2012 року № 2012_1448NLUKR; Сертифікат здоров'я на імпортовану до Європейського Співтовариства соняшникову олію, що виробляється або відправляється із України №1329 від 03.12.2012 року, виданий Міністерством охорони здоров'я України; Звіт про смакові якості олії від 27.11.2012 року № 2012 1419NLUKR; Специфікація від 30.01.2013 року № 10 до договору купівлі-продажу від 02.11.2011 року № 02-11-11 (вид товару - українська нерафінована соняшникова олія всього на суму з ПДВ - 3 182 634,10 грн.); Акт приймання-передачі олії від 30.01.2013 року № 10 всього на суму з ПДВ - 1 528 398,0 грн.; Акт приймання-передачі олії від 31.01.2013 року № 10/1 всього на суму з ПДВ - 1 654 236,10 грн.; Видаткову накладну від 30.01.2013 року № РН-0000041 (150 МТ) на суму 1 528 398,0 грн.; Видаткову накладну від 31.01.2013 року № РН-0000042 (162,350 МТ) на суму 1 654 236,10 грн.; Податкову накладну від 31.01.2013 року № 45 на суму 1 654 236,10 грн.; Податкову накладну від 30.12.2013 року № 44 на суму 1 528 398,00грн.; Додаток до договору комісії від 02.11.2011 року № 02110 (перелік майна); Акт від 30.01.2012 року № 10 про приймання товару по кількості та якості; Акт від 30.01.2012 року № 10/1 про приймання товару по кількості та якості; Звіт комісіонера перед комітентом від 01.03.2013 року; Вантажно-митну декларацію на перевалку олії у кількості 312,350 МТ; Зовнішньоекономічний контракт від 14.06.2012 року №0418/12 між ТОВ «Югекотоп» (продавець) та OREXIM LIMITED (організаційно-правова форма - Private Limited Company, місцезнаходження - Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії (покупець) із додатковими угодами; Коносамент та сертифікати на товару; Договір комісії від 02.11.2011 року №02110 між ТОВ «Ирбис» (комітент) та ТОВ «Югекотоп» (комісіонер) з додатковими угодами; Акти здачі-прийняття робіт між ТОВ «Ирбис» (комітент) та ТОВ «Югекотоп» (комісіонер); Платіжні доручення про оплату за товар (олію) постачальнику - ТОВ «Саноіл Торг», та оплату комісійної винагороди комісіонеру ТОВ «Югекотоп». Таким чином, з огляду на вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагента, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів (послуг) для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товару в господарській діяльності, шляхом реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей іншим суб'єктам господарювання. На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись  ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –                                                   УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного    управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року – залишити без змін. Ухвала   апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Головуюча суддя:                                                                                   Шевчук О.А. Суддя:                                                                                                     Лук'янчук О.В.           Суддя:                                                                                                     Ступакова І.Г.