Постанова

від 11.12.2013 по справі 910/3576/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 910/3576/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Корсака В.А. (доповідач), суддів:Данилової М.В., Данилової Т.Б., розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора міста Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі № 910/3576/13 господарського суду м. Києва за позовомЗаступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл Київ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : державного підприємства "Центральна дирекція з управління та реконструкції спортивних споруд", пророзірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники : - позивачане з'явилися, - відповідачане з'явилися, - третьої особине з'явилися, - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.,

в с т а н о в и в :

25.02.2013р. заступник прокурора Оболонського району міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовною заявою до ТОВ "Хокейний клуб "Сокіл Київ", третя особа, державне підприємство "Центральна дирекція з управління та реконструкції спортивних споруд", про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.06.2008р., зареєстрований 02.07.2008р. за №78-6-00545, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Хокейний клуб "Сокіл Київ"; припинення відповідачу право користування земельними ділянками, які розташовані по вул. Міській в Оболонському районі міста Києва площею 66227кв.м., кадастровий номер 8000000000:85:876:0003 та площею 219691кв.м., кадастровий номер 8000000000:85:876:0001; зобов'язання відповідача передати Київській міській раді земельні ділянки, які розташовані по вул. Міській в Оболонському районі міста Києва площею 66227кв.м., кадастровий номер 8000000000:85:876:0003 та площею 219691кв.м., кадастровий номер 8000000000:85:876:0001.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2013р. у справі №910/3576/13 (суддя Власов Ю.Л.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. у справі №910/3576/13 (судді: Сулім В.В., Тарасенко К.В., Тищенко А.І.) рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2013р. у справі №910/3576/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

У касаційній скарзі заступник прокурора міста Києва просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. у справі №910/3576/13, а рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2013р. у справі №910/3576/13 залишити без змін, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач, відповідач та третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення прокурора Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія судді Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

27.12.2007р. рішенням Київської міської ради №1587/4420 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Сокіл Київ" земельних ділянок для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з льодовим стадіоном і адміністративною будівлею на вул. Міській в Оболонському районі міста Києва" передано відповідачу, за умови виконання п.7 цього рішення, у довгострокову оренду на 15 років земельні ділянки загальною площею 28,59 га для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з льодовим стадіоном і адміністративною будівлею на вул. Міській в Оболонському районі м. Києва за рахунок земель Пуща-Водицького лісництва Святошинського лісопаркового господарства, з них: ділянку N 1 - площею 6,62 га; ділянку N 2 - площею 21,97 га.

20.06.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що було зроблено запис від 02.07.2008р. за №78-6-00545 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - договір), предметом якого відповідно до п.1.1 договору зобов'язання позивача за актом приймання-передачі передати, а відповідача прийняти в оренду (строкове платне/користування) земельні ділянки, визначену цим договором (а.с. 19-20).

Згідно з п.2.1 вказаного договору об'єктом оренди є земельні ділянки з наступними характеристиками: місце розташування вул. Міська в Оболонському районі міста Києва; розмір: ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:875:0003 - 66227 кв. м.; ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:876:0001 - 219691 кв. м.; цільове призначення для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з льодовим стадіоном і адміністративною будівлею; кадастровий номер - 8000000000:85:875:0003, 8000000000:85:876:0001.

Відповідно до п.2.2 договору оренди згідно з витягами з технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) №Ю-21830/2008 та №Ю-21831/2008 від 20.05.08р. №276, 277 нормативна грошова оцінка земельних ділянок відповідно становить: земельної ділянки площею 66227 кв.м - 9298006,95 грн. та земельної ділянки площею 219691 кв.м - 30843741,15 грн.

Згідно з п.4.1 договору орендна плата за земельні ділянки становить платіж, який відповідач самостійно розраховує та вносить позивачу за користування земельними ділянками у грошовій формі.

Річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 4.2 договору оренди).

Відповідно до п.4.7 договору оренди орендна плата вноситься відповідачем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33210812700006, КЕКД 13050200 у ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019. Отримувач: УДК у Оболонському р-ні м. Києва, ідентифікаційний код 26077916. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов'язані з виконанням договору, вирішуються відповідачем в установленому законодавством України порядку.

Згідно з п.8.4 договору відповідач зобов'язаний в тому числі своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п. 11.4 договору він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою позивача, із звільненням позивача від відповідальності згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли відповідач систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку).

Згідно з п. 11.5 договору оренди договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.

У разі припинення або розірвання цього договору позивач зобов'язаний повернути позивачеві земельні ділянки, на умовах, визначених цим договором. У разі невиконання відповідачем обов'язку щодо умов повернення позивачеві земельних ділянок відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві завдані збитки (п. 11.8 договору оренди).

02.07.2008р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі земельних ділянок, за яким позивач передав, а відповідач прийняв у своє володіння і користування земельні ділянки: місце розташування вул. Міська в Оболонському районі міста Києва; розмір: ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:875:0003 - 66227 кв.м.; ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:876:0001 - 219691 кв.м.; цільове призначення - для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з льодовим стадіоном і адміністративною будівлею; кадастровий номер - 8000000000:85:875:0003, 8000000000:85:876:0001 (а.с. 21).

01.02.2013р. Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби у місті Києві направила на адресу прокуратури Оболонського району м. Києва лист №1317/9/15.4-33, в якому повідомила, що починаючи з 30.06.2012р. відповідач не сплачує орендну плату, у зв'язку з чим виникла заборгованість, у зв'язку з чим виник податковий борг.

31.10.2012р. до Окружного адміністративного суду міста Києва була подана позовна заява про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках відповідно до ст.95 п.3 Податкового кодексу України на суму 489176,34грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва №2А-14921/12/2670 від 01.11.2012р. порушено справу про стягнення коштів з рахунків. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2012р. позов задоволено повністю на суму 489000,200грн.

Підставою для подання позову про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки стала систематична несплата відповідачем орендної плати за землю на підставі договору оренди земельної ділянки від 20.06.2008р.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були істотно порушені умови договору, що є підставою для розірвання спірного договору оренди земельних ділянок.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи в позові, господарський суд апеляційної інстанції, встановивши порушення умов договору оренди земельних ділянок, яке складалось з затримки сплати орендної плати, виходив з того, що порушення умов спірного договору в частині строків внесення орендної плати, не є істотним в контексті статті 651 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, до подачі позову відповідач сплатив орендну плату за земельні ділянки за травень-грудень 2012р. в загальній сумі 869256,00грн. (а.с. 118-119), про що йдеться у листі ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 01.02.2013р. вих. № 1317/9/15.4-33 та на який посилається позивач як на підставу позовних вимог.

Окрім того, як встановлено судами, відповідно до листа ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 02.04.2013 вих. № 7351/10/15.4-33, станом на 02.04.2013 заборгованість відповідача за розрахунки з орендної плати відсутня (а.с.158).

Як правомірно зазначив господарський суд апеляційної інстанції, матеріали справи не містять а прокурором та позивачам не було надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України в обґрунтування того, що внаслідок тимчасової затримки оплати орендної плати Київська міська рада значною мірою була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, Київська міська рада не скористалася своїм правом на участь свого представника у судових засіданнях господарських судів першої, апеляційної інстанцій (а.с. 143, 151, 162, 211, 216, 237, 243) та Вищого господарського суду України.

Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що додаткові витрати відповідача (окрім орендної плати), пов'язані з укладенням та виконанням спірного договору, становлять 5682081,94 грн., а саме:

- втрати лісогосподарського виробництва - 2 301 500, 00 грн.;

- збитки лісогосподарського виробництва - 2 618 566, 52 грн.;

- комплекс проектно-вишукувальних робіт - 122 100, 00 грн.;

- комп'ютеризація топографічного знімання - 36 148, 75 грн.;

- концепція та розробка містобудівного обґрунтування - 603 766,76 грн.

Таким чином, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що за період, протягом якого відповідач орендує у Київської міської ради спірні земельні ділянки, всього було сплачено платежів на загальну суму 18327631,00 грн.

В період подання позову заборгованість була погашена в повній мірі.

Проте, прокурором не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що орендодавця в значній мірі було позбавлено того, на що він розраховував.

Господарський суд апеляційної інстанції на підставі сукупності наданих доказів, встановивши факт того, що тимчасова затримка з оплати орендної плати в даному випадку не є істотним порушенням умов договору оренди в розумінні вимог ст. 651 Цивільного кодексу України, правильно застосував норми матеріального права.

Слід зазначити, що суд апеляційної інстанції правомірно не прийняв до уваги акти обстеження земельних ділянок №№ 35/05, 36/05 від 30.01.2013р. про невикористання відповідачем спірних земельні ділянки, оскільки невикористання земельної ділянки, наданої в оренду для забудови, протягом строку, встановленого спірним договором, не може бути підставою для розірвання договору оренди, і невикористання земельних ділянок зумовлене тривалим процесом узгодження документації на будівництво спортивно-оздоровчого комплексу з льодовим стадіоном і адміністративною будівлею.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення факту істотності порушення вимог договору оренди зводяться до переоцінки доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

За таких обставин, встановлені господарським судом апеляційної інстанції із дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі №910/3576/13 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі №910/3576/13 залишити без змін.

Головуючий суддяВ.А. Корсак судді:М.В. Данилова Т.Б. Данилова