Ухвала

від 05.11.2013 по справі 2а-11170/10/6/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/28995/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Приходько І.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 року

та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 року

по справі № 2-а-11170/10/6/0170

за позовом Приватного підприємства «Фірма «Камертон»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фірма «Камертон» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0012241502/0 від 25 серпня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 року у даній справі позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 0012241502/0 від 25 серпня 2010 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із виключенням податковою інспекцією із складу податкового кредиту позивача суми ПДВ у травні 2010 року у розмірі 433333,34 грн. та у червні 2010 року у розмірі 346666,67 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс». Висновок податкової інспекції про завищення позивачем податкового кредиту у вказаному розмірі ґрунтується на тому, що ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» має сумнівний стан (відсутність за місцезнаходженням юридичної особи), згідно програми «Контрагенти» у ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, а саме: трудові ресурси дорівнюють 5 чол., відсутні необхідні машини, механізми та обладнання для здійснення господарської діяльності. Також ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» у періоді, що перевірявся, не використовувало робочу силу, трудові угоди з громадянами не укладало, заробітну плату не нараховувало та не сплачувало та відповідну податкову звітність до ДПІ у Подільському районі м. Києва не надавало.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період, а саме - договорами, довіреностями, видатковими накладними, податковими накладними, реєстром платіжних документів. Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано. На час укладання договорів із позивачем, ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» було платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мало достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс», судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до ст. 224 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 року по справі № 2-а-11170/10/6/0170 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписПриходько І.В. підписРибченко А.О.

Ухвала складена у повному обсязі 08.11.2013р.