Постанова

від 27.09.2013 по справі 814/3669/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

27 вересня 2013 року Справа № 814/3669/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Миколаївбудмеханізація", вул.Новозаводська 13, м.Миколаїв, 54028; доДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, вул.Гмирьова 1/1, м.Миколаїв, 54028; проскасування податкового повідомлення - рішення від 05.06.13р. №0002782202; за участю представників:

Від позивача: Діордієва С.П., довіреність від 02.09.13р.;

Від відповідача: Бойко О.В., довіреність №221/9/14-02-10-007 від 02.09.13р.;

Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївбудмеханізація" (позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (відповідач) з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС від 05.06.13р. №0002782202 (форма "Р") про збільшення податкового зобов'язання по податку на прибуток (574181грн. за основним платежем та 72677грн. за штрафними санкціями), від 26.03.13р. №0000362202 (форма "П") про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10072грн., від 26.03.13р. №0000382202 (форма "Р") про збільшення податкового зобов'язання по ПДВ (398464 грн. за основним платежем та 154238грн. за штрафними санкціями).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю (т.1, а.с.4-29).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення ДПІ прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства (т.4, а.с .142-144 ).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд - встановив:

Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт №578/22-200/01273125 від 11.03.13р. "Про результати позапланової виїзної перевірки ТДВ "Миколаївбудмеханізація" (код за ЄДРПОУ 01273125) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.11р. по 31.12.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.11р. по 31.12.12р." (т.1, а.с.37-120) .

Перевіркою встановлено недодержання позивачем вимог ч.1 ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених із зазначеними в акті контрагентами постачальниками та покупцями, правочини мають ознаки нікчемних (недійсних).

За наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.03.13р. №0000372202 (форма "Р") про збільшення податкового зобов'язання по податку на прибуток (795249,00грн. за основним платежем та 77951,00грн. за штрафними санкціями), від 26.03.13р. №0000362202 (форма "П") про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10072,00грн., від 26.03.13р. №0000382202 (форма "Р") про збільшення податкового зобов'язання по ПДВ (398464,00грн. за основним платежем та 154238.00грн. за штрафними санкціями) (т1, а.с.30-36 ).

Позивачем зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку до Державної податкової служби в Миколаївській області та Державної Податкової Служби України (т.1, а.с.161-171, 181-192).

Рішенням про результати розгляду скарги від 24.05.13р. №1149/10/10-209 Державна податкова служба у Миколаївській області скаргу позивача від 02.04.13р. №90 задоволено частково, а саме:

- податкові повідомлення-рішення відповідача від 26.03.13р. №0000362202 та №0000382202 залишено без змін;

- податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.03.13р. №0000372202 скасовано в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 221068,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 5274,00грн. в іншій частині залишено без змін (т.1, а.с.172-180).

За результатами розгляду первинної скарги прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.13р. №0002782202.

Рішенням про результати розгляду скарги від 02.08.13р. №9210/6/99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів України залишило без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з урахуванням рішення прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу позивача без задоволення (т.1, а.с.193-198).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав:

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх в обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків та його безпосередньої господарської діяльності.

В той же час, судом встановлено, що відповідач дійшов певних висновків без достатньої мотивації, без дослідження всіх первинних документів, а також із застосуванням припущень.

Так, в Акті перевірки робиться посилання лише на відомості відображені в:

- акті ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 14.08.12р. №236/22- 300/34034425 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтех-Плюс" (код за ЄДРПОУ 36486418) за січень - червень, серпень жовтень, грудень 2010р., січень - березень, червень 2011р., ТОВ ПССК "Еверест" (код за ЄДРПОУ 34235036) за лютий 2010р., ТОВ "Інвест Актив Плюс" (код за ЄДРПОУ 36793988) за травень, липень, 2011р., ТОВ "Транс Агентство Сервіс" (код за ЄДРПОУ 36713483) за червень 2011р., ТОВ "Газфил" (код за ЄДРПОУ 35320927) за червень 2011р.".

- акті ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 06.09.12р. №262/22- 200/34034425 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтех-Плюс" (код за ЄДРПОУ 36486418) з питань взаємовідносин з ПП "Кайман - Транс" (код за ЄДРПОУ 36361973) за січень 2012р.";

- акті ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 06.03.13р. №83/22-300/34651169 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ман СТРОЙ" (код за ЄДРПОУ 34651169) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТДВ "МБМ" (код за ЄДРПОУ 01273125) за вересень 2011р.";

- акті ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 10.04.12р. №54/22-200/34651169 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ман СТРОЙ" (код за ЄДРПОУ 34651169) з питань взаємовідносин ТОВ "Газфил" (код за ЄДРПОУ 35320927) за серпень 2011р., ТОВ "Видавництво "ІНПОЛ" (код за ЄДРПОУ 34981513) за липень - серпень 2011р. та ТОВ "Гулівер" (код за ЄДРПОУ 23707529) за вересень - жовтень 2011р."; ТОВ "Видавництво "ІНТІОЛ" (код за ЄДРПОУ 34981513) за липень - серпень 2011р., та ТОВ "Гулівер" (код за ЄДРПОУ 23707529) за вересень - жовтень 2011р., що свідчить про те, що правочини між ТОВ "ГАЗФИЛ", ТОВ "Видавництво "ІНПОЛ", ТОВ "ГУЛІВЕР" та ТОВ "МАН СТРОЙ" здійснені без мети настання реальних наслідків;

- акті Миколаївського відділення Очаківської ОДПІ від 25.02.13р. №50/22-36793988 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Інвест АКТИВ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 36793988), щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТДВ "Миколаївбудмеханізація" (код за ЄДРПОУ 01273125), за період з 01.08.11р. по 31.01.12р."; (згідно якого зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ "Інвест АКТИВ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 36793988) не знаходиться за місцезнаходженням, постановою Господарського суду Миколаївської області від 25.12.12р. по справі №5016/2936/2012(5/113) ТОВ "Інвест АКТИВ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 36793988) визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура";

- акті Очаківської ОДПІ від07.07.12р. №185/22/36793988 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ІНВЕСТ АКТИВ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 36793988), щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Видавництво "ІНПОЛ" (код за ЄДРПОУ 34981513) за травень 2011р., липень 2011р., серпень 2011р.";

- акті Західної МДПІ м.Харкова від 23.10.12р. №490/15-314/36458749 "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "СНАБ-ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 36458749), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2012р.".

Крім того, більшість висновків відповідача базується на посиланнях в акті перевірки на аналіз взаємовідносин та господарської діяльності третіх осіб, які не є безпосередніми контрагентами позивача (так звані "ланцюги").

Суд також звертає увагу, що вказані акти підтверджують лише факти неможливості проведення перевірок податковими органами контрагентів позивача із різних підстав та містять безпідставні висновки про безтоварність (нереальність, недійсність та нікчемність) правочинів контрагентів позивача та інших суб'єктів (по "ланцюгах") господарювання з яким у позивача відсутні будь - які господарські правовідносини.

У зв'язку із цим, суд зазначає, що відповідно до листа ДПА України від 03.02.09р. (п.2.1.2) податковим органам при проведенні перевірок слід врахувати, що не може бути доказом безтоварності посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів переміщення товарів, наявності транспортних засобів, тощо.

Судом також встановлено, що позивач та його безпосередні контрагенти, які виписали податкові накладні, були зареєстровані як платники ПДВ на момент вчинення відповідних господарських операцій. Вказані обставини не спростовані відповідачем.

На підставі наданих позивачем доказів та пояснень сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що господарські правовідносини позивача та його безпосередніх контрагентів були реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Правочини не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності суб'єктів господарювання ( узагальнений перелік документів - т.1, а.с.145 - 151 ).

Безпідставним та необґрунтованим також є посилання відповідача на господарську діяльність контрагентів (у ланцюгах) безпосередніх партнерів позивача. Суд приймає до уваги та досліджує господарські взаємовідносини тільки між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Відповідачем не надано суду будь - яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, наявності вироків судів по закінченим кримінальним справам та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (нереальності, нікчемності або недійсності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагентів або позивача.

Фактичне здійснення господарських операцій, на думку суду, підтверджено також іншими документами (договорами постачання та підряду, рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, довіреностями тощо), які за своєю формою та змістом повністю відповідають вимогам чинного законодавства та не містять недоліків, що можуть спричинити втрату значення юридичного статусу первинних документів (т.2, а.с1-289, т.3, а.с.1-217; т.4, а.с.1-59, 70-138).

Позивачем також надано суду рішення інших судів, які набрали законної сили, на підтвердження своєї правової позиції щодо реальності господарських операцій із деякими контрагентами (постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.12р., Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.12р.; Постанова одеського апеляційного адміністративного суду (т.4, а.с.60-69, 139-140)

Таким чином, проаналізувавши зміст наданих відповідачем доказів, суд встановив, що висновки про безтоварність (нереальність, нікчемність) операцій позивача є необґрунтованими, оскільки відповідачем не наведено правової підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди безтоварними або нікчемними (удаваними, недійсними або фіктивними) правочинами. Висновки відповідачем зроблені без дослідження усіх первинних документів та самих оспорюваних правочинів, а також господарських операцій.

Крім цього, слід зазначити, що органи податкової служби не наділені повноваженнями за власною ініціативою визнавати безтоварними (нікчемними, недійсними) господарські угоди між двома суб'єктами господарювання з огляду на норми Закону "Про державну податкову службу" та ст.20 Податкового кодексу України.

Слід також зазначити, що відповідно до Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, зареєстрованому в МЮ України 25.08.05р. за №25/11205 (надалі - Порядок), а саме пп.2.4.1, 2.4.2 п.2.4, висновок акту перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. Аналогічні вимоги до формування висновків акту перевірки містяться у п.4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДПА України від 11.09.08р. № 584.

При розгляді справи, судом встановлено, що висновки Акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому обставини ґрунтуються на припущеннях, без зазначення первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства з боку позивача.

Крім того, суд звертає увагу на таке.

В обґрунтування безтоварності правочинів відповідач посилається на акти інших податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

В той же час, при складанні актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, податковими інспекторами не досліджувались жодні первинні документи. У зв'язку з чим, було порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10р. №984. Висновки про укладення безтоварних (нікчемних, недійсних) правочинів є суб'єктивними припущеннями перевіряючих і не підтверджуються достатніми та необхідними доказами, в тому числі первинними документами.

Крім того, згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.10р. №1232 , зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вбачається з вимог Порядку №1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка .

Надані відповідачем акти про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єкта господарювання є різновидом податкової інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань, право на збір якої передбачено ст.72 Податкового кодексу України.

Але, оскільки зустрічні звірки не є перевірками, то за їх результатами не може складатись акт перевірки, тобто наслідками зустрічної звірки не можуть бути висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків та прийматись податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав (ч.4 ст.71 КАС України).

Обґрунтованим, на думку суду, є також посилання позивача на відповідну судову практику. Так, в Постанові ВАСУ від 14.11.2012 року по справі №К/9991/50772/12 зазначено, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства.

Крім того, в Ухвалі ВАСУ від 19.02.2013р. по справі №К/9991/56274/12 було зазначено, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ.

Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагента та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. (Ухвала ВАСУ від 22.08.12р. К/9991/42289/12).

Відповідачем не було надано суду доказів наявності фактів узгодженості дій позивача з недобросовісним постачальником або інших неправомірних дій з боку позивача.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями ВСУ при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.08р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд у своєму рішенні від 22.01.09р. в п.71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст.17 Закону "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного податкового законодавства, не надав та не довів суду законність прийнятих рішень.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС від 05.06.2013р. №0002782202 (форма "Р") про збільшення податкового зобов'язання по податку на прибуток (574181грн. за основним платежем та 72677грн. за штрафними санкціями);

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС від 26.03.2013р. №0000362202 (форма "П") про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10072грн.;

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС від 26.03.2013р. №0000382202 (форма "Р") про збільшення податкового зобов'язання по податку на додану вартість (398464грн. за основним платежем та 154238 грн. за штрафними санкціями);

5. Присудити на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївбудмеханізація" (код ЄДРПОУ 01273125) судові витрати у розмірі 2294грн. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

Вступну та резолютивну частини постанови

складено в нарадчій кімнаті і проголошено

в присутності представників сторін 27.09.13р.

Повний текст постанови складено та підписано 03.10.13р.