Рішення

від 16.12.2013 по справі 248/5526/13-ц

ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

248/5526/13-ц

2/248/1892/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року

Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретарів судового засідання Омельяненко Є.Є., Луценка В.С., Боровко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору дарування частини земельної ділянки недійсним, визнання права на спадщину, визнання права власності, виділ часток у спадщині в натурі та стягнення грошової компенсації, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про виділ часток у спадщині в натурі та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в липні 2013 року пред'явили до суду позов до ОСОБА_3 про визнання їх права на спадщину за законом, визнання за кожною з них права власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку та на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,1003 га за цією ж адресою, на якій розташований зазначений житловий будинок, а також виділ їм в натурі 1/3 частини житлового будинку та 1/3 частини земельної ділянки. Крім цього, просять виділити їм по 1/6 частині грошових коштів, які зберігаються на рахунках у банківських установах. Також просять виділити відповідачу ОСОБА_3 в натурі легковий автомобіль марки "ВАЗ", стягнувши з неї у їхню користь по 1/6 частині вартості автомобіля. Обгрунтовують позов тим, що 1/2 частина спірного житлового будинку, земельної ділянки, автомобіля та грошових коштів належала їхньому батькові ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина. Позивачі, будучи спадкоємцями за законом першої черги, протягом шести місяців після його смерті звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини. Однак отримати у встановленому порядку свідоцтво про право на спадщину позивачі не можуть через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, які тримає в себе відповідач ОСОБА_3 та добровільно їх нотаріусу не надає, виклики до нотаріальної контори ігнорує.

В подальшому позивачі збільшили позовні вимоги, пред’явивши до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4, позов про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладеного 26 листопада 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 2114. Обгрунтовують позов тим, що згідно з зазначеним договором ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки площею 0,05015 га по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку в межах згідно з планом: від А до Б - приватна забудова, від Б до В - провулок Тепличний, від В до А - вул. Челюскінців. Однак підпис дарувальника на зазначеному договорі ОСОБА_5 не належить, на час його укладення він хворів тяжким онкологічним захворюванням, а з його слів позивачам відомо, що він ніколи нічого не дарував і жодних документів у нотаріуса не підписував.

Відповідач ОСОБА_3 пред’явила зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про виділ їй, ОСОБА_3, в натурі 1/2 частини житлового будинку по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку, 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1003 га за цією ж адресою, в межах згідно з планом: від А до Б - приватна забудова, від Б до В - провулок Тепличний, від В до А - вул. Челюскінців, а також легкового автомобіля марки "ВАЗ 2105", білого кольору, 1990 року випуску, тип транспортного засобу - легковий седан, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Просить визнати за нею право власності на вказане майно, стягнувши в користь відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 93769 гривень 32 копійки грошової компенсації в рахунок вартості належних їм часток у спадковому майні. Обгрунтовує зустрічний позов тим, що після смерті ОСОБА_5 вона проживає у спірному будинку, здійснює його поточний та капітальний ремонт. Відповідачі наміру проживати в будинку не мають. Між нею та відповідачами склались особисті неприязні стосунки. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають інше житло, а вона іншого житла, крім спірного будинку, не має. Тому вважає, що будинок не можливо поділити між ними в натурі. Земельна ділянка поділу в натурі також не підлягає, оскільки на ній розташований будинок.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_6 позов підтримали з викладених у позовній заяві та додатковій позовній заяві мотивів, та просять задовольнити. Зустрічного позову не визнали, вважають його безпідставним. Вартість спірного майна не підтверджена належними доказами, відповідачем не внесено на депозитний рахунок суду вартості часток, які підлягають до виплаті позивачам у разі задоволення зустрічного позову. З цих підстав просять у його задоволенні відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 у судовому засіданні позову не визнали, пояснивши, що відповідач приходила до нотаріуса за викликом у грудні 2012 року, а за останнім викликом не з’явилася до нотаріуса з поважних причин. Крім цього, вона не оспорює права позивачів на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, однак задоволення їхніх позовних вимог є неможливим, оскільки між ними склалися особисті неприязні відносини. Тому ОСОБА_3 згідна виплатити позивачам грошову компенсацію вартості належних їм часток у спадковому майні. Зустрічний позов підтримали з викладених у зустрічній позовній заяві мотивів, просять його задовольнити, в задоволенні первісного позову - відмовити.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що посвідчувала договір дарування земельної ділянки, укладений 26 листопада 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, за умовами якого ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки площею по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку. Добре пам'ятає сторін договору. Цього дня вони укладали 2 договори - спочатку договір про визначення часток у праві власності на майно, згідно з умовами якого переведено житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку із режиму спільної сумісної власності в спільну часткову, та визначено розмір часток кожної зі сторін договору - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - по 1/2 частині житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, а потім - договір дарування земельної ділянки за цією ж адресою. Волевиявлення учасників правочину було вільним. Нотаріус спілкувалася з ними, роз'яснювала наслідки укладення договорів. Тільки після цього вона підготувала проекти договорів. Спочатку сторони підписали договір про визначення часток у праві власності на майно, а через декілька хвилин - договір дарування земельної ділянки. Особу ОСОБА_5 вона встановила за паспортом. Він особисто підписав договір у її присутності. Спочатку написав прізвище, ім’я та по батькові, потім поставив підпис. Договір підписував саме ОСОБА_5 Будь-яких сумнівів у цьому немає і не може бути.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд установив такі обставини:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 є дочками ОСОБА_5, що слідує зі свідоцтв про їх народження, зокрема свідоцтва серії ІІ-АО № 059780 від 24 серпня 1960 року (актовий запис № 884 про народження ОСОБА_1Н.) та свідоцтва серії ІІ-АР № 328051 від 11 серпня 1972 року (актовий запис № 605 про народження ОСОБА_8, прізвище якої змінено на ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії І-НО № 343127 від 04 листопада 1995 року).

Як слідує зі свідоцтва про смерть серії І-НО № 485512, 03 липня 2010 року ОСОБА_5 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина за законом.

На підставі державного акта про право приватної власності на землю серії ДН 00339, виданого 02 березня 1994 року на підставі рішення виконкому Харцизької міської ради від 06 жовтня 1993 року № 684/1, ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 0,1003 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку.

Згідно з договором про визначення часток у праві власності на майно, укладеного 26 листопада 2009 року між ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_3 визначено правовий режим житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку шляхом переведення його зі спільної сумісної у спільну часткову власність. За вказаним договором належні ОСОБА_5 та ОСОБА_3 частки будинку є рівними і складають по 1/2 частині жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель. Зазначений договір 26 листопада 2009 року посвідчений приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4

Цього ж дня, 26 листопада 2009 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2114. Як слідує з зазначеного договору ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки площею 0,05015 га по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку в межах згідно з планом: від А до Б - приватна забудова, від Б до В - провулок Тепличний, від В до А - вул. Челюскінців.

Як установлено з відповіді Управління Держемагенства у м. Харцизьку Донецької області № 01-21/1788 від 12 серпня 2013 року, наданої на відповідний запит суду, в базі даних Державного реєстру земель зареєстрована земельна ділянка за кадастровим номером 1415000000:01:002:0382 площею 0,1003 га, по вул. Челюскінців, 148 у місті Харцизьку Донецької області, та згідно з державним актом про право приватної власності на землю серії ЯИ № 412938, зареєстрованого 21 липня 2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011019000351, та додатком до державного акта серії АА № 098642 належить ОСОБА_3 (1/2 частка) та ОСОБА_5 (1/2 частка).

Як слідує зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ЯНВ № 962672, виданого МРЕВ ДАЇ м. Харцизька 16 грудня 2003 року, ОСОБА_5 є власником легкового автомобіля марки "ВАЗ 2105", білого кольору, 1990 року випуску, тип транспортного засобу - легковий седан, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Також, як установлено із відповідей ПАТ «ПУМБ» № 19.1./1140 від 27 листопада 2013 року та № 19.1./1197 від 06 грудня 2013 року, ОСОБА_5 мав відкритий рахунок № 26258974634478 у ПАТ «Донгорбанк», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ». Залишок коштів на вказаному рахунку станом на 03 липня 2010 року складав 90 гривень.

Після смерті ОСОБА_5 позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, маючи намір задокументувати своє право на спадкове майно як спадкоємці першої черги за законом, 28 липня 2010 року звернулися до Першої харцизької державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини.

Як слідує з повідомлень державного нотаріуса Першої харцизької державної нотаріальної контори ОСОБА_9 від 21 березня 2011 року, 27 квітня 2011 року, 29 листопада 2012 року ОСОБА_3 викликалась до нотаріальної контори з правовстановлюючими документами на житловий будинок та земельну ділянку по вул. Челюскінців, 148 в м. Харцизьку для оформлення спадкових прав ОСОБА_1, ОСОБА_2

Як убачається з повідомлення державного нотаріуса Першої харцизької державної нотаріальної контори ОСОБА_9 від 12 червня 2013 року, ОСОБА_3, в черговий раз, було викликано до нотаріальної контори на 21 червня 2013 року з правовстановлюючими документами на житловий будинок та земельну ділянку по вул. Челюскінців, 148 в м. Харцизьку для оформлення спадкових прав ОСОБА_1, ОСОБА_2 В зазначену дату ОСОБА_3 до нотаріуса не з'явилась.

Постановою державного нотаріуса Першої харцизької державної нотаріальної контори ОСОБА_9 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 липня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_5 Із зазначеної постанови слідує, що підставою відмови є відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на спадкове майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296). Незалежно від часу прийняття спадщини та отримання документа про право на спадкове майно спадщина належить спадкоємцю з часу її відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Із заявами про прийняття спадщини позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Першої харцизької державної нотаріальної контори звернулися 28 липня 2010 року (а.с. 82, 83, т. 1), тобто з дотриманням визначеного ст. 1270 ЦК України строку. Проте реалізувати свого права на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у встановленому законом порядку позивачі не можуть.

При цьому суд не може взяти до уваги доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що вона приходила до нотаріуса в грудні 2012 року, про що свідчить відмітка нотаріуса на повідомленні про її виклик від 29 листопада 2012 року, а 21 червня 2013 року не з'явилася до нотаріуса та не подала правовстановлюючі документи на майно, яке входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_5, з поважних причин, що на її переконання, є підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки внаслідок відмови нотаріуса у видачі позивачам свідоцтв про право на спадщину за законом, вони позбавлені можливості реалізувати свої спадкові права в позасудовому порядку.

За вказаних обставин судом установлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як спадкоємці першої черги за законом, мають право на спадкування належних їм часток у спадщині, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5

Відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.

Як установлено судом, до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, входить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку, земельної ділянки площею 0,1003 га за цією ж адресою, легкового автомобіля марки "ВАЗ 2105", білого кольору, 1990 року випуску, тип транспортного засобу - легковий седан, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та грошових коштів на рахунку № 26258974634478 у ПАТ «Донгорбанк», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», залишок коштів на якому станом на 03 липня 2010 року складав 90 гривень.

Таким чином кожна з позивачів, як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 мають право на спадкування 1/6 частини спірного житлового будинку, 1/6 частини земельної ділянки та 1/6 частини грошових коштів на рахунку в банківській установі. При цьому сторони дійшли згоди про виділ в натурі легкового автомобіля відповідачу ОСОБА_3 зі стягненням із неї в користь позивачів грошової компенсації вартості автомобіля в належних позивачам частках, що не суперечить вимогам ст. 1278, ч. 2 ст. 364 ЦК України. Вартість спірного автомобіля сторони визначили в розмірі 6000 гривень, будь-яких заперечень з цього приводу не мали.

Беручи до уваги, що в позивачів дійсно існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, оскільки їм відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, їх порушені права підлягають до захисту судом шляхом визнання їх права на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, та визнання за кожною з позивачів на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку, 1/6 частину земельної ділянки площею 0,1003 га за цією ж адресою, та 1/6 частину грошових коштів на рахунку № 26258974634478 у ПАТ «Донгорбанк», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», залишок коштів на якому станом на 03 липня 2010 року складав 90 гривень.

Разом з тим не грунтуються на вимогах закону позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виділ їм у натурі 1/3 частини спірного житлового будинку та 1/3 частини земельної ділянки, оскільки:

Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

При успадкуванні спадщини декількома особами на спадкове майно поширюється правовий режим спільної часткової власності відповідно до глави 26 ЦК України.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній частковій власності. У разі неможливості такого виділу у зв'язку з неподільністю речі (частина друга статті 183 ЦК України) співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Виходячи із зазначених положень закону, кожен із позивачів має право на виділ в натурі 1/6 частини. Натомість права кількох спадкоємців на виділ їм у натурі єдиної частки в спадщині чинним законом не передбачено.

З цих підстав судом не взято до уваги доводів позивачів та їх представника про те, що можливість виділу позивачам 1/3 частини спірного житлового будинку та 1/3 частини земельної ділянки може підтверджуватись висновком судової будівельно-технічної експертизи, та в задоволенні клопотань про її призначення відмовлено. В зазначених клопотаннях ставиться питання про варіанти поділу будинку та земельної ділянки на 2/3 та 1/3 або на 1/2 та 1/2 частини й необхідне у зв'язку з цим переобладнання і його вартість. Проте, навіть за можливості такого поділу будинку й земельної ділянки, вимоги про виділ позивачам у спільну сумісну власність зазначених часток не ґрунтуються на вимогах закону. Визначення можливих варіантів користування житловим приміщенням та земельною ділянкою на вирішення справи не впливає, оскільки позовних вимог із цього приводу позивачі не пред'являли.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини та досліджені докази, судом установлено порушення спадкових прав позивачів, які підлягають захисту шляхом часткового задоволення їх позовних вимог - визнання їх права на спадщину за законом, яка відкрилася після смерті їх батька ОСОБА_5, визнання за кожною з позивачів права власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку, 1/6 частину земельної ділянки площею 0,1003 га за цією ж адресою, та на 1/6 частину грошових внесків у ПАТ «Донгорбанк», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» (рахунок № 26258974634478), залишок яких станом на 03 липня 2010 року складав 90 (дев’яносто) гривень, а також виділ в натурі відповідачу ОСОБА_3 легкового автомобіля зі стягненням із неї в користь кожної з позивачів грошової компенсації в розмірі 1000 гривень.

З цих же підстав підлягає до задоволення зустрічний позов відповідача ОСОБА_3 в частині виділу їй в натурі легкового автомобіля зі стягненням із неї в користь кожної з позивачів грошової компенсації в розмірі 1000 гривень.

Щодо решти зустрічних позовних вимог, зокрема в частині виділу відповідачу ОСОБА_3 в натурі 1/2 частини спірного житлового будинку та 1/2 частини земельної ділянки зі сплатою позивачам грошової компенсації вартості належних їм часток, то суд вважає їх безпідставними, оскільки:

Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідач ОСОБА_3 є власником 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку на підставі договору про визначення часток у праві власності на майно від 26 листопада 2009 року та 1/3 частки від 1/2 долі вказаного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10 червня 2011 року державним нотаріусом Першої харцизької державної нотаріальної контори, а також 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1003 га за цією ж адресою на підставі договору дарування від 26 листопада 2009 року та 1/3 частки від 1/2 долі вказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10 червня 2011 року державним нотаріусом Першої харцизької державної нотаріальної контори.

Вимоги відповідача ОСОБА_3 про виділ їй в натурі 1/2 частини спірного житлового будинку та 1/2 частини земельної ділянки стосуються лише спадкового майна, тобто тієї частини спірного житлового будинку та земельної ділянки, на яке відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_5, і на 1/3 частину якого в неї наявні свідоцтва про право на спадщину, а на інші 2/3 його частини мають право позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, у рівних частках.

Тому вимоги відповідача про виділ їй в натурі 1/2 частини спірного житлового будинку та 1/2 частини земельної ділянки є фактично вимогами про припинення права власності позивачів на спадкове майно, що регламентується вимогами ст. 365 ЦК України, яка, зважаючи на відсутність визначених у ній підстав, застосуванню до даних правовідносин не підлягає.

Відповідно до статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній частковій власності. У разі неможливості такого виділу у зв'язку з неподільністю речі (частина друга статті 183 ЦК України) співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Передбачене цією нормою право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому його праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов'язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду судом справи.

При цьому зазначеною нормою передбачено, що обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про виділ частки, і не передбачається обов'язковість згоди інших співвласників на такий виділ та не ставиться право співвласника на виділ у залежність від згоди інших співвласників і мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.

Тобто сплата відповідачем грошової компенсації вартості належних позивачам часток у спірному майні може мати місце тільки за умови згоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на отримання цієї компенсації.

Згоди на отримання грошової компенсації в рахунок належних їм часток у спірному майні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не надали.

Здійснення відповідачем ОСОБА_3 поточного та капітального ремонту житлового будинку не є відповідно до закону підставою для виділу їй усієї частки частки спадкового майна в натурі. Відповідач є власником 2/3 частин цього будинку. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, згідно з ч. ч. 1, 2 вказаної статті власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ст. 322 цього кодексу власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що відповідачі не мають наміру проживати в спірному будинку, та між ними склались особисті неприязні стосунки, а також те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають інше житло, а вона іншого житла, крім спірного будинку, не має, не є підставою для виділу їй в натурі усієї частки в майні, на яке відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_5, та на яке відповідно до закону мають право інші, крім неї, спадкоємці першої черги за законом, зокрема діти спадкодавця - позивачі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2

З цих підстав зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про виділ їй в натурі 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку та 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1003 га за цією ж адресою, а також про визнання за нею права власності на зазначене майно до задоволення не підлягають.

Оскільки правові підстави для виплати відповідачем грошової компенсації вартості належних позивачам часток у спадковому майні відсутні, судом не взято до уваги доводів позивачів та їх представника про те, що визначена відповідачем ОСОБА_3 вартість спадкового майна є істотно заниженою, і його ринкова вартість повинна підтверджуватись висновком судової будівельно-технічної експертизи. В матеріалах справи наявний звіт про оцінку земельної ділянки та звіт про оцінку житлового будинку, виконані від 23 серпня 2013 року оцінювачем експертної грошової оцінки земельних ділянок приватного підприємства "Донецько-східний брокерський торговий дім", яке має ліцензію на проведення землеоціночних робіт та сертифікат про проведення оцінки майна, ОСОБА_10, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1003 га по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку становить 42329 гривень 65 копійок, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку - 514286 гривень 24 копійки (а.с. 39, 51, 53, 76, 92, т. 2). За таких обставин визначення ринкової вартості спірного майна експертним шляхом суд вважає необгрунтованим.

Щодо позовних вимог позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 2114, то при вирішенні спору в цій частині суд виходить із таких обставин:

Рішенням Харцизького міського суду від 27 жовтня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_11, треті особи - приватний нотаріус Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_12, приватний нотаріус Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсними договору про визначення часток у праві власності на майно та договору дарування квартири відмовлено.

Як слідує з зазначеного рішення, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили визнати вказані договори недійсними, оскільки мали сумнів у тому, що підписи на спірних договорах дійсно належать їх батькові, позаяк вони відрізняються від його підписів на інших документах, на час їх укладення ОСОБА_5 хворів тяжким онкологічним захворюванням, що ставить під сумнів наявність у нього необхідного обсягу цивільної дієздатності для їх укладення.

Договір про визначення часток у праві власності на майно, який був предметом спору при розгляді вказаної цивільної справи, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 26 листопада 2009 року та посвідчений приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4

Договір дарування земельної ділянки, з приводу недійсності якого позивачами пред'явлено даний позов, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 цього ж дня, 26 листопада 2009 року, і також посвідчений приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4

Як пояснила приватний нотаріус ОСОБА_4 у судовому засіданні, 26 листопада 2009 року вона посвідчувала 2 договори - спочатку договір про визначення часток у праві власності на майно, згідно з умовами якого переведено житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку із режиму спільної сумісної власності в спільну часткову, та визначено розмір часток кожної зі сторін договору - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - по 1/2 частині житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, а потім, через декілька хвилин, - договір дарування земельної ділянки за цією ж адресою. Добре пам'ятає сторін договору. Волевиявлення учасників правочину було вільним. Нотаріус спілкувалася з ними, роз'яснювала наслідки укладення кожного з цих договорів. Особу ОСОБА_5 вона встановила за паспортом. Він особисто підписав договір у її присутності. Будь-яких сумнівів у цьому немає і не може бути.

Рішенням Харцизького міського суду від 27 жовтня 2011 року встановлено, що ОСОБА_5, укладаючи 26 листопада 2009 року договір про визначення часток у праві власності на майно, мав необхідну цивільну дієздатність, усвідомлював значення своїх дій, мав дійсні наміри на його укладення, підписував його у присутності нотаріуса. Судом були перевірені доводи позивачів про те, що підпис на цьому договорі не належить ОСОБА_5, однак вони свого підтвердження не знайшли.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З цих підстав судом не взято до уваги доводів позивачів та їх представника про те, що вчинення підпису на оспорюваному договорі іншою особою, а не ОСОБА_5, може підтверджуватись висновком судової почеркознавчої експертизи, та в задоволенні клопотань про її призначення відмовлено.

Беручи до уваги, що договір про визначення часток у праві власності на майно та договір дарування земельної ділянки укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 одного дня - 26 листопада 2009 року, обидва договори в цей же день, з різницею в декілька хвилин, посвідчені приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4, в задоволенні позову про визнання недійсним договору про визначення часток у праві власності на майно, який заявлений позивачами з тих же підстав, що і позов про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, рішенням Харцизького міського суду від 27 жовтня 2011 року відмовлено, та вказане рішення суду набрало законної сили, суд приходить до переконання про відсутність підстав для визнання договору дарування земельної ділянки, укладеного 26 листопада 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 2114, недійсним.

За вказаних обставин вимоги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині визнання недійсним зазначеного договору дарування земельної ділянки до задоволення не підлягають.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини та досліджені докази, судом установлено порушення спадкових прав позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, які підлягають до захисту шляхом часткового задоволення позовних вимог, зокрема визнання їх права на спадщину після смерті батька ОСОБА_5, визнання за ними права власності на належні їм частки спадкового майна - житлового будинку, земельної ділянки та грошових коштів на рахунку в банківській установі, а також виділу відповідачу ОСОБА_3 в натурі легкового автомобіля з наступним стягненням із неї в користь кожної з позивачів грошової компенсації належних їм часток автомобіля, у зв’язку з чим у цій частині підлягають до задоволення зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 Також відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені нею документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог, з урахуванням звільнення від їх сплати позивача ОСОБА_1

Відповідно до ст. ст. 358, 364, 392, 1217, 1261, 1268, 1270, 1278, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 223, 294, п. 4 ст. 295 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволити частково.

Визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що мають право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_5, який помер 03 липня 2010 року.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 03 липня 2010 року, право власності на:

- 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку, розташованого на земельній ділянці площею 0, 1003 га, на якій знаходиться один жилий будинок житловою площею 81,70 кв. м., загальною площею 242 кв. м., позначений на плані літ. А, вбиральня Б, літня кухня В, лазня Г, огорожа 1-2, колодязь № 3;

- 1/6 частину земельної ділянки, що знаходиться по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку, площею 0, 1003 га, для індивідуального житлового будівництва, в межах: від А до Б - землі Харцизької міської ради, від Б до В - будинковолодіння № 150, від В до А - землеволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що належала померлому на підставі державного акта про право приватної власності на землю серії ЯИ № 412938, виданого Харцизькою міською радою та Управлінням Держкомзему в місті Харцизьку Донецької області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011019000351, кадастровий № 1415000000:01:002:0382.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 03 липня 2010 року, право власності на:

- 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку, розташованого на земельній ділянці площею 0, 1003 га, на якій знаходиться один жилий будинок житловою площею 81,70 кв. м., загальною площею 242 кв. м., позначений на плані літ. А, вбиральня Б, літня кухня В, лазня Г, огорожа 1-2, колодязь № 3;

- 1/6 частину земельної ділянки, що знаходиться по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку, площею 0, 1003 га, для індивідуального житлового будівництва, в межах: від А до Б - землі Харцизької міської ради, від Б до В - будинковолодіння № 150, від В до А - землеволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що належала померлому на підставі державного акта про право приватної власності на землю серії ЯИ № 412938, виданого Харцизькою міською радою та Управлінням Держкомзему в місті Харцизьку Донецької області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011019000351, кадастровий № 1415000000:01:002:0382.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 03 липня 2010 року, право власності на 1/6 частину грошових внесків у ПАТ «Донгорбанк», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» (рахунок № 26258974634478), залишок яких станом на 03 липня 2010 року складав 90 (дев’яносто) гривень.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 03 липня 2010 року, право власності на 1/6 частину грошових внесків у ПАТ «Донгорбанк», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» (рахунок № 26258974634478), залишок яких станом на 03 липня 2010 року складав 90 (дев’яносто) гривень.

Виділити ОСОБА_3 в натурі легковий автомобіль марки "ВАЗ 2105", білого кольору, 1990 року випуску, тип транспортного засобу - легковий седан, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, стягнувши з неї на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 1/6 частині його вартості, що в грошовому екваваленті складає 1000 гривень, - кожній.

В задоволенні вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виділ в натурі 1/3 частини житлового будинку по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку, 1/3 частини земельної ділянки площею 0,1003 га за цією ж адресою - відмовити.

В задоволенні вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладеного 26 листопада 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 2114, - відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про виділ в натурі 1/2 частини житлового будинку по вул. Челюскінців, 148 у м. Харцизьку, 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1003 га за цією ж адресою та визнання права власності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 927 гривень 84 копійки понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя