Ухвала

від 18.11.2013 по справі 922/3711/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

"18" листопада 2013 р.Справа № 922/3711/13

ОКРЕМА УХВАЛА

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Прокуратура Ленінського району, м. Харків в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації ДЕКМ Харківської міської ради м. Харків до ТОВ "Щетина-Люкс", м. Харків про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району, м. Харків в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 14 208,75 грн. (основний борг -14 098,56 грн., пеня 110,19 грн.), посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору оренди №2551 від 14.03.2001 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 листопада 2013 року провадження у справі припинено згідно п.1.1. ст. 80 ГПК України. Стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

За результатами розгляду справи було встановлено, що 14 березня 2001 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №2551, відповідно до умов якого позивач (орендар) передав відповідачу (орендарю) в строкове платне користування комунальне окреме індивідуально визначене майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 183,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса,8 літери "Д-1", "М-1", що належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс".

14 вересня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору оренди №2551 від 14.03.2001 р., згідно якого орендодавець вносились зміни щодо визначення орендованого майна, а саме орендар (позивач) передав відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху №2, 2а площею 111 кв.м. в будівлі літ. "Д-1"; нежитлові приміщення першого поверху №1-:-9 площею 72,9 кв.м. в будівлі літ. "М-1" загальною площею 183,9 кв.м.

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, та як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 14 098,56 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем після подачі позову до суду було сплачено суму боргу перед позивачем, що підтверджується відомості Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Харків оплат ТОВ "Щетина- люкс" по договору №2551 від 14.03.2001 р. станом на 18 листопада 2013 року, згідно якої відповідачем сплачено 30.09.2013 року сума боргу у розмірі 13 870,85 грн., 15.10.2013 р. у розмірі 5 043,12 грн. та 01.11.13 р. у розмірі 5 023,57 грн., тобто заборгованість у відповідача відсутня.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.1. Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Згідно п. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Пунктом 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачається, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою ст.13 Цивільного кодексу суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції":

5.1. Окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації).

При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК.

5.2. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, те що відповідачем порушувались умови договору в частині сплати орендної плати та те, що сторони мають дотримуватися вимог чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності, з метою недопущення в майбутньому порушень чинного законодавства, суд вважає за необхідне винести окрему ухвалу на адресу відповідача, щодо усунення недоліків в діяльності підприємста в частині здійснення господарської діяльності відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, п. ,2 ст. 4, п. 2 ст. 11, п. 1, 6 ст.13, 509, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Щетина-Люкс" дотримуватись вимог чинного законодавства України щодо належного виконання зобов'язань за укладеними договорами.

Суддя Светлічний Ю.В.