Рішення

від 06.12.2013 по справі 583/2057/13-ц

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2057/13-ц

2/583/776/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Олійник О.В.

за участю секретаря Наливайкіної Н.Л.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Держземагенства в Охтирському районі Сумської області, Охтирського районного відділу Сумської регіональної філії Центру ДЗК, Охтирської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Реєстраційна служба Охтирського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_5, про визнання недійсними державних актів,

встановив:

30.05.2013 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищевказаною позовною заявою, посилаючись на те, що є співвласниками 8/50 частини (по 4/50 частині за кожною) домоволодіння, розташованого за адресою пров. Михайленка, 4 м. Охтирка Сумської області, іншими співвласниками будинку є ОСОБА_4 (18/50 частки житлового будинку) та ОСОБА_5 (24/50 частки житлового будинку).

Власником сусіднього домоволодіння по пров. Михайленка, 6 м. Охтирка Сумської області є ОСОБА_3

Співвласникам домоволодіння по пров. Михайленка, 4 м. Охтирка (крім ОСОБА_5 Д.) були видані державні акти на належні їм частки земельної ділянки, але спільна земельна ділянка в натурі не виділялася, користуються спільно.

У квітні 2013 року позивачі подали до суду позов для поділу житлового будинку і визначення порядку користування спільною земельною ділянкою, у справі була призначена будівельно-технічна експертиза, але при вимірюванні земельної ділянки експертами з’ясувалося, що за документами частина сараю-л. кухні «В», який належить позивачам, розташована на земельній ділянці ОСОБА_6

Вказані обставини унеможливлюють проведення будівельно-технічної експертизи та встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками.

У зв’язку з цим, уточнивши свої вимоги, просили визнати недійсними державні акти про право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по пров. Михайленка, 4-А м. Охтирка Сумської області, видані ОСОБА_1, ОСОБА_2, державний акт на земельну ділянку по пров. Михайленка, 4 м. Охтирка Сумської області, виданий ОСОБА_4, державний акт на земельну ділянку по пров. Михайленка, 4 м. Охтирка Сумської області, виданий ОСОБА_3

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник підтримали позовну заяву з викладених підстав, просили її задовольнити.

Пояснили, що паркан між домоволодіннями по пров. Михайленка, 4 та пров. Михайленка, 6 м. Охтирка Сумської області стоїть з 1982 року, з цього часу паркан не переносили, спорів щодо межі не було. Коли розроблялася документація на земельну ділянку, позивачі своїм підписом в акті встановлення меж погоджували межі земельних ділянок, що проходили по паркану, ніяких межових знаків при цьому не встановлювалося.

Відповідачки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представники заперечували проти задоволення позову, просили в задоволенні позову відмовити, так як земельна ділянка, державний акт про право власності на яку просять визнати недійсним позивачі, знаходиться у спільній частковій власності чотирьох співвласників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, і потрібна згода всіх чотирьох співвласників для того, щоб заявляти такі вимоги. Крім того, паркан між домоволодіннями по пров. Михайленка, 4 та пров. Михайленка, 6 м. Охтирка Сумської області стоїть з 1982 року, ніяких спорів щодо межі між сусідами ніколи не було, вимог щодо знесення сараю «В» жодного разу не було пред’явлено, тому права позивачів не були порушені.

Представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_7 просив застосувати строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав, який відраховувати з дати погодження меж земельної ділянки в натурі співвласниками при розробці технічної документації ОСОБА_4, тобто з 02.09.2005 року.

У зв’язку з цим просили відмовити в задоволенні позову.

Представник Управління Держземагенства в Охтирському районі Сумської області в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, мотивуючи тим, що при розробці державних актів межі між сусідами були погоджені, що підтверджується їх підписом в актах погодження меж, просила відмовити в задоволенні позову.

Представник Охтирського районного відділу Сумської регіональної філії Центру ДЗК до суду не з’явився, хоча повідомлений належним чином, причину неявку суду не повідомив.

Представник Охтирської міської ради до суду не з’явився, подав заяву про розгляд справи у їх відсутність, при вирішенні справи послалися на розсуд суду.

Треті особи - представник Реєстраційної служби Охтирського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_5 до суду не з’явилися, подали заяву про розгляд справи в їх відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, проаналізувавши матеріали справи, матеріали інвентарних справ на домоволодіння, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 є співвласниками житлового будинку, розташованого за адресою пров. Михайленка, 4 м. Охтирка Сумської області у таких частках: за ОСОБА_1, ОСОБА_2 рахується по 4/50 частині будинку за кожною, ОСОБА_4 має 18/50 частки житлового будинку та ОСОБА_5 є власником 24/50 частки житлового будинку (а.с.121 т.1).

Відповідно, земельна ділянка загальною площею 0,1 га по пров. Михайленка, 4 м. Охтирка Сумської області знаходиться у спільній частковій власності співвласників домоволодіння.

А саме, ОСОБА_2, ОСОБА_1 мають у власності по 0,008 га земельної ділянки кожна, що підтверджується державними актами (а.с. 19; 20 т.1), виданими кожній 06.09.2007 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.02.2007 року (а.с.195 т.1), яку вони отримали після смерті ОСОБА_11

ОСОБА_11 за життя належала земельна ділянка 0,016 га на підставі державного акту, виданого 28.10.2005 року за рішенням Охтирської міської ради 28 сесії 4 скликання від 05.07.2005 року (а.с.57 т.1).

ОСОБА_12 має у власності 0,0360 га земельної ділянки, що підтверджується державним актом (а.с.56 т.1), виданим 03 жовтня 2006 року на підставі рішення Охтирської міської ради 29 сесії 4 скликання від 04.10.2005 року (а.с.129 зворот; 130 т.1).

ОСОБА_5 на своє ім’я державний акт ще не виготовляла (а.с.119 т.1).

Таким чином, на кожного із співвласників житлового будинку по пров. Михайленка, 4 м. Охтирка Сумської області виділено площу земельної ділянки, пропорційну його частці у житловому будинку.

Однак земельна ділянка по пров. Михайленка, 4 м. Охтирка Сумської області на даний час між співвласниками не поділена, користуються спільно.

Власником сусіднього домоволодіння по пров. Михайленка, 6 м. Охтирка Сумської області є ОСОБА_3

ОСОБА_3 також є власником земельної ділянки загальною площею 0,1 га по пров. Михайленка, 6 м. Охтирка Сумської області, що підтверджується державним актом (а.с.55 т.1), виданим на підставі рішення виконкому Охтирської міської ради народних депутатів 30.12.1996 року №738 (а.с.97-98 т.1).

Судом встановлено, що в провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області (судді Мовчан Н. В.) перебуває цивільна справа №1813/5062/2012 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5, Охтирської міської ради, управління Держкомзему у м. Охтирка Сумської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання незаконними державних актів на право власності на земельні ділянки, в якій вирішується питання розподілу житлового будинку та земельної ділянки між співвласниками по пров. Михайленка, 4 Охтирка (а.с.165 - 169 т.1).

Також встановлено, що в процесі проведення в даній цивільній справі №1813/5062/2012 топографо-геодезичного знімання фактичного користування земельної ділянки виявилися розбіжності в межах земельних ділянок згідно документації та згідно фактичного користування (а.с. 240 т. 1); даний факт не заперечують сторони.

Як пояснили в судовому засіданні позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1, з цього часу вони дізналися про порушення своїх прав, а саме, про те, що фактична межа між їх земельною ділянкою та сусідською, що належить ОСОБА_3, яка відокремлена металевим парканом на бетонній основі, що стоїть з 1982 року, не відповідає межі згідно державних актів.

Стаття 158 ЗК України - передбачає, що судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно п. 4 Постанови ПВС України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004 р. - згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян - заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядались вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Охтирської міської ради народних депутатів від 22.07.1982 року №529 на підставі заяв ОСОБА_11, який проживав ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_13, яка проживала ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_11 було виділено земельну ділянку площею 57,6 кв.м. для будівництва сараю розміром 6,0м х 3,5м для зберігання інвентаря, палива, тримання птиці по пров. Михайленка, 4 Охтирка. При цьому бюро технічної інвентаризації було вказано на необхідність здійснити зміни земельних ділянок по пров. Михайленка, 4-а та 5 м.Охтирка (а.с.173 т.1).

Як пояснила в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3, ОСОБА_13 була її бабусею, і мешкала вона по пров. Михайленка, 6, по сусідству з житловим будинком по пров. Михайленка, 4.

В матеріалах інвентарної справи №5874 мається дозвіл ОСОБА_11 на право здійснення будівельних робіт по будівництву сараю від 09.12.1982 року (а.с.70 т.1).

З матеріалів інвентарної справи, зокрема, зі схеми розбивки будівель в натурі, підписаної головним архітектором м. Охтирки, вбачається, що для розташування сараю розміром 6,0м х 3,5м по пров. Михайленка, 4 була добавлена земельна ділянка за рахунок сусідньої земельної ділянки по пров. Михайленка, 6 (а.с.73 т.1).

Те ж саме вбачається з генерального плану земельної ділянки з реєстрацією поточних змін від 26.01.2007 року (а.с.51 т.2, стор.97 інвентарної справи), відповідно до якого ширина земельної ділянки по пров. Михайленка, 4 в порівнянні з викопіюванням з плану будівельного кварталу №113 від 14.04.1963 року (а.с.50 т.2, стор. 81 інвентарної справи) збільшена з 24 метрів 55 см до 25 метрів 70 см.

Візуально на генеральному плані між сараєм «В», який побудовано ОСОБА_11, та межею з земельною ділянкою по пров. Михайленко, 6 м. Охтирка просліджується відстань, якої немає у викопіюванні від 14.04.1963 року.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що її бабуся ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13, яка у проживала ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно у 1980 році говорила, що сусіди ОСОБА_11 просили надати їм трохи землі, щоб у них був двір, і так по-сусідські вона їм уступила шматок землі. Металевий паркан на бетонній основі по погодженій між сторонами межі ставив ОСОБА_11 у 1982 році. Ніяких угод при цьому бабуся не підписувала, вона була взагалі неписьменна, і не могла скласти письмову заяву.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що жив навпроти домоволодіння по пров. Михайленка, 4 в м. Охтирка і може пояснити, що коли ОСОБА_11 купили частину домоволодіння по пров. Михайленка, 4 в м. Охтирка, в них був вузенький прохід від входу між хатою і забором приблизно 1 метр, потім прохід поширшав. ОСОБА_14, яка проживала ІНФОРМАЦІЯ_5, була неграмотною, вона казала, що сусіди просять в неї, щоб вона дала трохи землі.

Отже, з вищенаведених документів та показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 слідує, що земельна ділянка по пров. Михайленка, 4 в м. Охтирка була збільшена за рахунок сусідньої земельної ділянки по пров. Михайленка, 6 м. Охтирка за усною домовленістю власників, що відбулося приблизно в 1982 році.

Як пояснили в судовому засіданні позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1, відповідачка ОСОБА_3 та підтвердила свідок ОСОБА_9, металевий паркан на бетонній основі між домоволодіннями по пров. Михайленка, 6 та пров. Михайленка, 4 Охтирка був побудований у 1982 році ОСОБА_11, і з цього часу місце розташування паркану не змінювалося.

В справі немає даних про те, що власники домоволодіння по пров. Михайленка,6 м. Охтирка з 1982 року висували претензії з приводу неправильного розташування паркану.

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи №72 від 14.11.2013 року, фактична суміжна межа між домоволодіннями по пров. Михайленка, буд.4 та буд.6 м. Охтирка не відповідає межі, визначеній в планах зовнішніх меж у державних актах власників цих домоволодінь (а.с.27 - 34 т.2), а саме, відхилена від межі, визначеної державним актом, на відстань 0,55 м в сторону домоволодіння №6, та по тильній стороні ділянок на відстань 0,91 м в сторону домоволодіння №6 (схема у додатку 1 до висновку експерта).

Згідно до висновку експертизи, будівля сараю літ. «В», яка належить власнику земельної ділянки №4, знаходиться частково на земельній ділянці №6, відповідно до межі, визначеної в державних актах.

Отже, суміжна межа між домоволодіннями сторін, що зазначена в планах зовнішніх меж земельної ділянки у державному акті серія ЯЗ 378853, виданому ОСОБА_3, та державних актах, виданих співвласникам домоволодіння по пров. Михайленка, 4 - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, проходить по будівлі сараю літ. «В», яка належить ОСОБА_2, ОСОБА_1

Згідно п. 1.12. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і права постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 р. № 43, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за № 354/3647, яка діяла на час розробки технічної документації на земельні ділянки сторін, - складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об’єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру ( на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Згідно п. 1.15 вказаної вище Інструкції - розробку технічної документації з складання державного акта на право власності або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів.

Згідно п.2.1 Інструкції - роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: - підготовчі роботи; - встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; - складання кадастрового плану земельної ділянки; - заповнення бланка державного акта.

Межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка. За результатами кадастрової зйомки земельної ділянки складається кадастровий план земельної ділянки. Елементи, які містяться в кадастровому плані земельної ділянки, містяться на плані меж земельної ділянки на бланку державного акта на право приватної власності на землю ( п. 2.3, 2.4, 2.6, 2.8 Інструкції).

Отже, основою для складання кадастрового плану земельної ділянки при відсутності спору про межу є дані, отримані в результаті вимірювання земельної ділянки на місцевості.

Встановлено, що розробка технічної документації із складання державного акта на право приватної власності на землю серія ЯЗ 378853 ОСОБА_3, серія ЯЕ 194219 ОСОБА_1, серія ЯЕ 194218 ОСОБА_2 здійснювалось Охтирським міським відділом Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», що підтверджується копією технічної документації із землеустрою (а.с.103; 111 т.1).

Розробка технічної документації із складання державного акта на право приватної власності на землю серія ЯБ338277 ОСОБА_4 здійснювалась приватним підприємством «Бюро землевпорядного проектування» (а.с.127 т.1).

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що його підпис мається в актах встановлення меж, отже саме він проводив обміри даних земельних ділянок. Якщо між сусідами встановлений паркан, і спору щодо межі немає, то обміри проводяться по цьому паркану; якщо паркану немає, то встановлюються межові знаки. Зроблені заміри земельної ділянки вносяться до комп’ютеру. При вимірюванні дані технічного паспорту з БТІ не беруться до уваги, мають значення лише фактичні межі землекористування між сусідами, якщо спору немає.

Згідно ст. 107 ЗК України - основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Сторони в судовому засіданні не надали доказів того, що до видачі державних актів на право приватної власності на землю відповідними державними органами у передбаченому законом порядку суміжна межа між домоволодіннями по пров. Михайленка ,4 та пров. Михайленка, 6 м. Охтирка була встановлена таким чином, що проходила частково по сараю літ. «В» домоволодіння по пров. Михайленка, 4 м. Охтирка. Суду також не надано доказів того, що фактичне використання земельних ділянок власниками даних домоволодінь здійснювалось таким чином, що сарай літ. «В» частково знаходився на сусідній земельній ділянці.

Навпаки, судом встановлено, що господарська будівля - сарай літ. «В» був збудований у 1984 р., що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи на домоволодіння по пров. Михайленка, 4 м. Охтирка (а.с.33 т.1), під будівництво даного сараю ОСОБА_11 (батьку ОСОБА_2 та чоловіку ОСОБА_1 Г.) офіційно виділялася земельна ділянка (а.с.173 т.1), як сторони, так і свідки показали, що в 1982 році був встановлений металевий паркан на бетонній основі по погодженій між сусідами межі, і з цього часу ОСОБА_1 користувалися та користуються вказаною господарською будівлею та фактично користуються земельною ділянкою, на якій розміщена дана будівля, та для її обслуговування.

Таким чином, судом встановлено, що таке використання спірної земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_1 користувалися господарською будівлею літ. «В» та земельною ділянкою, на якій вона розташована, існує протягом тривалого часу, з 1982 року, воно склалося ще за життя попередніх власників домоволодінь по пров. Михайленко, 4 та 6 м. Охтирка, та існує на даний час, спорів щодо межі не виникало.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з актів погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), ОСОБА_11 (а після його смерті ОСОБА_1, ОСОБА_2 В.), ОСОБА_3, ОСОБА_4 між собою неодноразово погоджували межі при розробці технічної документації на свої земельні ділянки: 02.09.2005 року (а.с.132 т.1), 23.03.2007 року (а.с.111 т.1), 10.09.2008 року (а.с.108 т.1).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 пояснила, що при підписанні акту погодження (встановлення) і закріплення існуючих в натурі зовнішніх меж земельної ділянки по пров. Михайленка, 4, вони з дочкою ОСОБА_2 вважали, що спірна межа між їх земельним ділянками встановлена згідно фактичного користування земельним ділянками, який склався між ними, тобто по паркану, який збудував її чоловік; з даного акту не вбачалося, що спірна межа проходить по її сараю літ. В; і про той факт, що межа між земельними ділянками № 4 і № 6 пров. Михайленко, яка зазначена в земельній документації, не збігається з межею на місцевості, вона дізналася при розгляді в суді цивільної справи у судді Мовчан Н. В. у квітні 2013 року.

Суд погоджується з такими доводами позивачки і вважає, що позивачами не пропущено передбачений законом строк позовної давності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що встановлена межа у планах меж земельної ділянки у державних актах позивачів, а також ОСОБА_3, ОСОБА_4 порушує право позивачів на мирне володіння своїм майном, оформлене у встановленому законом порядку.

Іншим способом ніж через визнання недійсними державних актів, захистити права позивачів неможливо.

Той факт, що рішення органу місцевого самоврядування, на підставі яких було видано державні акти ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4, не скасоване, не визнано недійсним, на думку суду, не має значення для справи, оскільки законність набуття права власності земельних ділянок вказаними особами та розмір земельних ділянок, вказаних в державних актах, не оспорюються позивачами, а оспорюється лише неправильність визначення плану меж земельних ділянок, які вказані у державних актах.

Позовна заява в частині скасування державної реєстрації державних актів, що просять визнати недійсними позивачі, задоволенню не підлягає, оскільки не відповідає способам захисту, передбаченим законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 10,15, 60, 179, 213, 214, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,008 га, розташовану по пров. Михайленка, 4 м. Охтирка Сумської області, виданий ОСОБА_1 06.09.2007 р. серія ЯЕ № 194219.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,008 га, розташовану по пров. Михайленка, 4 м. Охтирка Сумської області, виданий ОСОБА_2 06.09.2007 р. серія ЯЕ № 194218.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,036 га, розташовану по пров. Михайленка, 4 м. Охтирка Сумської області, виданий ОСОБА_4 03.10.2006 р. серія ЯБ № 338277.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1 га, розташовану по пров. Михайленка, 6 м. Охтирка Сумської області, виданий ОСОБА_3 04.03.2009 р. серія ЯЗ № 378853.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Олійник

Повний текст рішення виготовлено 06.12.2013 р.