Постанова
від 31.10.2013 по справі 826/5362/13-а
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5362/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Бойку А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги представника Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - Шевченко Олени Олегівни та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» - Тарасенко Валерії Сергіївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідачем безпідставно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими збільшено позивачеві суму зобов'язання з податку на додану вартість на 363 383,91 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 181 691,96 грн., а також збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 417 891,50 грн. у зв'язку з тим, що позивачем помилково було оприбутковано видаткові та податкові накладні та внесено відповідні записи до бухгалтерської програми « 1С: Підприємство 7.7», а також сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та відображено в податковій декларації із зазначеного податку за жовтень 2011 року. Позивач стверджує, що вказана помилка була допущена з вини працівників бухгалтерського департаменту, які не отримавши підтвердження від працівників складу про фактичну поставку товару, оприбуткували видаткові та податкові накладні, внісши їх показники до бухгалтерської програми « 1С: Підприємство 7.7», в той час як товар, вказаний в видаткових та податкових накладних, не був поставлений на склад позивача. У листопаді 2011 року на вимогу контрагента ТОВ «Аерокрафт» позивачем було сплачено вартість товару за згаданими видатковими та податковими накладними на загальну суму 218030,25 грн., які вказаним підприємством, незважаючи на виставлену претензію, повернуто не було. Як повідомив позивач, не маючи іншої можливості відкоригувати податковий кредит з податку на додану вартість, ним було подано уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, яким було зменшено суму податкового кредиту та збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 363 384,00 грн. та сплачено вказану суму у жовтні 2012 року та 3% штрафу за заниження податкового зобов'язання, виявлене самостійно. У податковому та бухгалтерському обліку з податку на прибуток підприємств вказані суми податку на додану вартість позивачем не відображалися.

З цих підстав, позивач вважає, що органом державної податкової служби необґрунтовано прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки зобов'язання з податку на додану вартість позивачем фактично сплачено, а зобов'язання з податку на прибуток підприємств нараховані без урахування того, що відповідні дані у бухгалтерському та податковому обліку підприємства не відображались.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2013 року задоволено вказаний позов частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби № 0004992220 від 08 листопада 2012 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - Шевченко Олена Олегівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» - Тарасенко Валерія Сергіївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - Шевченко Олени Олегівни не підлягає задоволенню, апеляційна скарга представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» - Тарасенко Валерії Сергіївни підлягає задоволенню, а постанова суду - частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

У період з 09.10.2012 року по 10.10.2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Констракшн Машинері» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Аерокрафт» (код за ЄДРПОУ 36879043) за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 440/22-205/32828388 від 10.10.2012 року.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, 01 листопада 2012 року ТОВ «Констракшн Машинері» було подано заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС надана відповідь, згідно якої аргументи ТОВ «Констракшн Машинері» не були взяті до уваги, а висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків вказаного акта 08 листопада 2012 року ДПІ у Подільському м. Києві ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»: № 0004992220, яким на підставі акту перевірки, позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 417891,50 грн. за порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пункт 138.1, підпункт 138.5.1 пункту 138.5 ст. 138, підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (том І, а.с. 47); № 0005002220, яким на підставі акту перевірки, позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 545075,87 грн., в тому числі 363383,91 грн. за основним платежем та 181691,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (том І, а.с. 48).

За результатами розгляду первинної та повторної скарг рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 21.01.2013 року № 592/10/12-1-03 та рішенням Державної податкової служби України від 30.03.2013 року № 4805/6/10-2-125 податкові повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0004992220, № 0005002220 залишено без змін.

Під час перевірки було встановлено, що ТОВ «Констракшн Машинері» віднесено до складу валових витрат витрати у розмірі 1816919,55 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Аерокрафт» на підставі видаткових та податкових накладних.

Згідно отриманих в ході перевірки письмових пояснень підприємства у податковому обліку підлягають включенню до складу валових витрат та мають відображатися у рядку 04.1 декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11». На підставі отриманих пояснень ДПІ дійшла висновку про включення до складу валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Аерокрафт».

Також, як встановлено в ході перевірки, сплачена у вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей сума ПДВ у розмірі 363383,91 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у декларації за жовтень 2011 року.

В свою чергу, в ході проведення перевірки ДПІ у Подільському м. Києві ДПС було використано інформацію прокуратури м. Києва, отриману на підставі перевірки дотримання законів при використанні бюджетних коштів підприємствами газопровідного транспорту, зокрема, ТОВ «Аерокрафт». В ході зазначеної перевірки було встановлено, що директор та засновник зазначеного товариства заперечує свою причетність до ведення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, стверджує, що своєї згоди на реєстрацію підприємства не надавав, паспортні дані нікому не передавав, ніяких документів від імені директора товариства не підписував і матеріальної допомоги чи іншої винагороди за ведення діяльності підприємства ні від кого не отримував.

На підставі зазначеної інформації, ДПІ у Подільському м. Києві ДПС було зроблено висновок про відсутність реального настання правових наслідків по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Аерокрафт».

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок зазначена сума ПДВ внесена до рядку 19 декларації (зменшення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту). Проте, у поданій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у рядку 19 від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту відображено не було. Таким чином, перевіряючий орган дійшов висновку, що ТОВ «Констракшн Машинері» фактично не було відкориговано суму податкового кредиту у розмірі 363383,91 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Аерокрафт», а сплачені згідно уточнюючого розрахунку кошти фактично збільшили переплату по особову рахунку позивача, оскільки дані уточнюючого розрахунку не були проведені як збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що є безпідставним та необґрунтованим висновок акту перевірки про порушення позивачем пункту 138.1, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 ст. 138, підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0004992220 від 08 листопада 2012 року - протиправним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що по взаємовідносинах позивача з TOB «Аерокрафт» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00005002220, яким TOB «Констракшп Машинері» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні робіт/послуг на загальну суму 545075,87 грн., в тому числі 363383,91 грн. за основним платежем (ПДВ за жовтень 2011 року за договором купівлі-продажу № 75 від 15.10.2011 року, укладеного між позивачем та TOB «Аерокрафт») та 181691,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення пунктів 198.2, 198.3 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи наявні в справі докази колегія суддів вважає, що встановлений відповідачем факт заниження сплати позивачем ПДВ по взаємовідносинам із TOB «Аерокрафт» не відповідає дійсності, а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що 19 листопада 2011 року TOB «Констракшн Машинері» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 р. № 9011584566, де помилково працівниками бухгалтерії товариства, на підставі отриманих від TOB «Аерокрафт» відповідних податкових та видаткових накладних було відображено операції із TOB «Аерокрафт» за договором купівлі-продажу № 75 від 15.10.2011 року на суму 1816919,55 грн., в тому числі ПДВ 363383,91 грн., які дають право на формування податкового кредиту.

Після проведення інвентаризації на складі позивача було встановлено факт неотримання позивачем від TOB «Аерокрафт» товару за вказаним вище договором купівлі-продажу.

В серпні 2012 року TOB «Констракшн Машинері» дізналося, що TOB «Аерокрафт»» було визнано банкрутом, у зв'язку із чим 08 жовтня 2012 року в порядку п. 50.1 ст. 50 ПК України з метою усунення виявленої помилки позивачем було подано уточнюючий розрахунок до декларації з додатку на додану вартість за жовтень 2011 року та Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» за формою встановленою Наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 pоку, якими було зменшено суму податкового кредиту та збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 363384,00 грн.

08 жовтня 2012 року ДПІ було прийнято уточнюючий розрахунок та додаток № 5, що підтверджується відповідними квитанціями № 2.

Однак, відповідач не врахував факт проведення уточнюючого розрахунку позивачем та прийшов до висновку, що позивачем не було належним чином відкореговано суму податкового кредиту при взаємовідносинах з TOB «Аерокрафт», а саме: уточнено ряд. 19 декларації № 9011584566 - зменшено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, чим допущено помилку, оскільки рядок 19 «Від'ємне значення між сумою податкового зобов 'язання та податкового кредиту» Декларації № 9011584566 не заповнювалась взагалі. Як наслідок, TOB «Констракшн Машинері» зменшено показник від 'ємного значення між сумою податкового зобов 'язання та податкового кредиту Декларації № 9011584566 якого не існувало, чим, на думку відповідача, порушено форму та порядок заповнення і подання податкової звітності затверджені Наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011 pоку № 149.

Суд першої інстанції безпідставно підтримав зазначену вище позицію відповідача, при цьому не дослідив доводи позивача щодо належного проведення ним уточнюючого розрахунку, що були наведені у позовній заяві, що призвело до ухвалення в цій частині неправильного рішення із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

При цьому колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо допущення позивачем помилки при коригуванні суми податкового кредиту при взаємовідносинам із TOB «Аерокрафт» та вважає їх передчасними, виходячи із наступного.

Форма уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань із податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та порядок її заповнення встановлена Наказом Міністерства Фінансів України № 1492 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 року.

Відповідно до п. 1 Розділ IX Наказу № 1492, який визначає порядок заповнення уточнюючих розрахунків, у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється, відповідно до п. 2 Розділ IX Наказу № 1492 у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

Позивачем при заповненні уточнюючого розрахунку було дотримано зазначених вище вимог Наказу № 1492, так в графі 4 рядка 10.1 уточнюючого розрахунку зазначено відповідний показник Декларації № 9011584566, який позивач хотів виправити, а саме: сума всього податкового кредиту позивача за жовтень 2011 року, та відповідно в графі 5 рядка 10.1 уточнюючого розрахунку зазначено відповідний показник з урахуванням виправлення, а саме: зменшено суму ПДВ кредиту по операціям із TOB «Аерокрафт» на 363384,00 грн. податкового кредиту.

В той же час колегія суддів зазначає, що незрозумілим є твердження відповідача в справі стосовно того, яка саме помилка була допущена позивачем при заповненні уточнюючого розрахунку, оскільки і відповідач, і суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішення вказують, що уточнюючим розрахунком позивачем уточнено ряд. 19 декларації № 9011584566 - зменшено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, чим допущено помилку, так як рядок 19 Декларації № 9011584566 позивачем не заповнявся.

При цьому колегією суддів встановлено, що позивачем самостійно не заповнювався рядок 19 уточнюючого розрахунку, при заповненні уточнюючого розрахунку позивач дотримався вимог Наказу № 1492 та заповнив лише показник Декларації № 9011584566, який бажав виправити, та новий показник вже із врахуванням виправлення (рядок 10.1 уточнюючого розрахунку).

Наказ № 1492 також визначає, що в разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватись додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Колегією суддів встановлено, що в Розділі II додатку 5 до Декларації № 9011584566 позивач відобразив податковий кредит за операцією із TOB «Аерокрафт». Подаючи Уточнюючий розрахунок позивач також подав Додаток 5, де він зменшив суму податкового кредиту за жовтень 2011 року по операції із TOB «Аерокрафт». Таким чином подання Апелянтом Додатку 5 свідчить про факт належного коригування ним своїх зобов'язань з ПДВ по операціям із TOB «Аерокрафт».

Отже, висновок відповідача та суду першої інстанції щодо допущення позивачем помилки при заповненні Уточнюючого розрахунку не вдповідає дійсності, оскільки Уточнений розрахунок та Додаток 5 було заповнено та подано позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Також колегія суддів зауважує, що відповідно до наявних у справі доказів позивач подає податкові декларації, у тому числі уточнюючі податкові декларації, до органу державної податкової служ:би виключно в електронній формі, зокрема, відповідно Наказу № 233 ДПА України «Про проведення електронної податкової звітності» від 10.04.2008 року.

У відповідності до положень Наказу № 233 для подачі електронної звітності платників податків, платник, окрім іншого, повинен мати спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті). До такого спеціалізованого програмного забезпечення відноситься програма М.Е. DOC, яку використовує позивач для подачі податкової звітності.

Працівники бухгалтерії позивача заповнюючи Уточнюючий розрахунок в програмі М.Е. DOC, могли самостійно вносити показники лише в рядки з 1 по 17 Уточнюючого розрахунку, та, зокрема, заповнили рядок 10.1.

Відповідно до технічних характеристик вказаної програми заповнюючи уточнені розрахунки до декларації із ПДВ рядки з 18 по 26 платник податків самостійно в ручному режимі змінити не може, оскільки програма М.Е. DOC заповнює такі рядки автоматично. Таким чином, позивач самостійно не заповнював та не міг заповнити рядки з 18 по 26, а програма М.Е. DOC автоматично змінювала показники цих рядків Уточнюючого розрахунку, у тому числі рядка 19. Тому рядок 19 Уточнюючого розрахунку був заповнений автоматично, відповідно до алгоритму програми М.Е. DOC.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що враховуючи вищенаведене, необгурнтованим є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем було допущено помилку при заповненні Уточнюючого розрахунку та зменшено від 'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, чим допущено помилку, оскільки рядок 19 «Від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту» Декларації № 9011584566 не заповнювався позивачем взагалі, з тих підстав, що позивачем самостійно не заповнявся рядок 19 Уточнюючого розрахунку.

Отже, позивач шляхом подання належним чином заповнених Уточнюючого розрахунку та Додатка 5 самостійно зменшив суму свого податкового кредиту та збільшив суму зобов'язання з ПДВ на 363384,00 грн. та відповідно донарахував 3 % штрафу в сумі 10902,00 грн. Відповідно до платіжного доручення № 3814 від 08.10.2012 року позивач сплатив зобов'язання з ПДВ за жовтень 2011 року та 3 % штрафу на загальну суму 374286,00 грн.

У відповідності до пп. «а» абз. 3 п. 50.1 ст. 50 ПК України для коригування самостійно виявленого заниження податкового зобов'язання, платник податків повинен здійснити три дії: надіслати уточнюючий розрахунок; сплатити суму недоплати; штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми.

Оскільки колегією суддів було встановлено належне виконання позивачем вимог п 50. 1 ст. 50 ПК України та, відповідно, відкориговано самостійно виявлене заниження податкового зобов'язання по операціям із TOB «Аерокрафт», то протилежні висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про порушення вимог податкового законодавства України при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими, атому постанова суду пршої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0004992220 від 08 листопада 2012 року, яким на підставі акту перевірки, позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 417891,50 грн. за порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пункт 138.1, підпункт 138.5.1 пункту 138.5 ст. 138, підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем було помилково оприбутковано видаткові та податкові накладні, видані ТОВ «Аерокрафт» та внесено відповідні записи до бухгалтерської програми « 1С: Підприємство 7.7», на підставі чого було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та відображено в податковій декларації із зазначеного податку за жовтень 2011 року.

Вказана помилка згідно пояснень позивача була допущена з вини працівників бухгалтерського департаменту, які не отримавши підтвердження від працівників складу про фактичну поставку товару, оприбуткували видаткові та податкові накладні, внісши їх показники до бухгалтерської програми « 1С: Підприємство 7.7», в той час як товар, вказаний в видаткових та податкових накладних, не був поставлений на склад позивача.

У листопаді 2011 року на вимогу контрагента ТОВ «Аерокрафт» позивачем було сплачено вартість товару за згаданими видатковими та податковими накладними на загальну суму 218030,25 грн., які вказаним підприємством, незважаючи на виставлену претензію, повернуто не було.

Проте, зазначена сума коштів, на яку було здійснено оплату за товарно-матеріальні цінності, не була відображена у даних податкового обліку з податку на прибуток за ІV квартал 2011 року.

У відповідності до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як передбачено п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Тим самим, за загальним правилом Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), пов'язуються з доходами від реалізації цих товарів (робіт, послуг).

При цьому необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність документального підтвердження здійснення таких витрат за даними бухгалтерського та податкового обліку.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Констракшн Машинері» не було відображено у податковому обліку з податку на прибуток підприємств вартість отриманих товарів за операціями з ТОВ «Аерокрафт», що підтверджується податковою декларацією позивача за IV квартал 2011 року та актом перевірки.

Документів податкового обліку, якими б підтверджувалось віднесення позивачем сум коштів, сплачених за товари на користь контрагента ТОВ «Аерокрафт», до складу валових витрат підприємства, в ході перевірки відповідачем здобуто не було.

Відтак, помилкове оприбуткування підприємством видаткових та податкових накладних, отриманих від ТОВ «Аерокрафт», та внесення відповідних записів до бухгалтерської програми «1С: Підприємство 7.7», за відсутності факту відображення відповідних операцій у податковому обліку підприємства з податку на прибуток, не могло призвести до заниження податкових зобов'язань з даного податку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податковим органом необґрунтовано було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004992220 від 08 листопада 2012 року, яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 417891,50 грн., оскільки валові витрати позивачем за операціями з ТОВ «Аерокрафт» не формувалися.

Враховуючи викладене, безпідставним та необґрунтованим є висновок акту перевірки про порушення позивачем пункту 138.1, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 ст. 138, підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0004992220 від 08 листопада 2012 року - безпідставним та неправомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає в цій частині правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову невірно надано правову оцінку обставинам справи, оскаржуване судове рішення в цій частині постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга представника відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - Шевченко Олени Олегівни - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» - Тарасенко Валерії Сергіївни - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову - скасувати та постановити в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби № 00005002220 від 08.11.2012 року.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення31.10.2013
Оприлюднено19.12.2013
Номер документу36119922
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/5362/13-а

Ухвала від 24.12.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Шостак О.О.

Ухвала від 11.12.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Шостак О.О.

Постанова від 09.10.2015

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Бояринцева М.А.

Ухвала від 16.09.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Лосєв А.М.

Ухвала від 11.09.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Лосєв А.М.

Ухвала від 04.08.2015

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Бояринцева М.А.

Ухвала від 22.07.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Лосєв А.М.

Ухвала від 22.07.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Лосєв А.М.

Ухвала від 18.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Лосєв А.М.

Постанова від 31.10.2013

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мельничук В.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні