Ухвала

від 22.07.2015 по справі 826/5362/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2015 р. м. Київ К/800/57893/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Якименко М.М.

відповідача Борозна М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 року та постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі№826/5362/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проскасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Констракшн Машинері») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 08 листопада 2012 року №0004992220 та №0005002220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08 листопада 2012 року №0004992220. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києві від 18 червня 2013 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову та позов у відповідній частині задоволено.

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 09 по 10 жовтня 2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Констракшн Машинері» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Аерокрафт» (код за ЄДРПОУ 36879043) за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 440/22-205/32828388 від 10 жовтня 2012 року, в якому зазначено про порушення позивачем підпунктів 14.1.36, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1, підпункт 138.5.1 пункту 138.5 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а також пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акта перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва 08 листопада 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0004992220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 417 891,50 грн. за основним платежем;

№ 0005002220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 545075,87 грн., із яких за основним платежем - 363383,91 грн. та 181691,96 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції зазначив про ненадання документів податкового обліку, якими б підтверджувалось віднесення позивачем сум коштів, сплачених за товари на користь контрагента ТОВ «Аерокрафт», до складу витрат підприємства, а тому помилкове оприбуткування позивачем видаткових та податкових накладних, отриманих від зазначеного товариства, та внесення відповідних записів до бухгалтерської програми « 1С: Підприємство7.7», за відсутності факту відображення відповідних операцій у податковому обліку підприємства з податку на прибуток, не призвело до заниження податкових зобов'язання з даного податку.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд апеляційної інстанції погодився з висновками Окружного адміністративного суду міста Києва в частині задоволення позову. Додатково зауважив, що відповідно до технічних характеристик програми М.Е. DOC при заповненні уточнюючого розрахунку до декларації із ПДВ платник податків самостійно в ручному режимі змінити рядки з 18 по 26 не може, оскільки програма заповнює їх автоматично. Тому, за результатами подання позивачем уточнюючого розрахунку за жовтень 2011 року та додатку 5 ним самостійно зменшено суму податкового кредиту та збільшив суму грошового зобов'язання з ПДВ на 363384,00 грн., що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 08 листопада 2012 року №0005002220.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, за результатами проведення контрольного заходу працівники відповідача дійшли висновку про включення позивачем до складу витрат та податкового кредиту сум по взаємовідносинам з ТОВ «Аерокрафт».

Так, 15 жовтня 2011 року між позивачем та ТОВ «Аерокрафт» було укладено договір купівлі - продажу №75, відповідно до умов якого продавець (ТОВ Аерокрафт») зобов'язується передати у власність покупця (позивача) товар, відповідно до видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов договору ТОВ «Аерокрафт» виписано видаткові та податкові накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей на суму 1816919,55 грн. та 363383,91 грн. - ПДВ.

Відповідно до наданих позивачем під час перевірки пояснень, внаслідок допущення працівником бухгалтерії помилки, а саме за відсутності підтвердження від працівників складу про отримання товару від ТОВ «Аерокрафт», видаткові та податкові накладні були оприбутковані до бухгалтерської програми « 1С: Підприємство 7.7.».

Наведене, на переконання податкового органу, призвело до безпідставного завищення витрат та податкового кредиту позивача.

Позивач наполягає, що відповідні дії призвели до безпідставного завищення тільки податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, що було виправлено платником шляхом подання 08 жовтня 2012 року уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість до декларації за жовтень 2011 року та проведення оплати відповідної суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій.

З викладеного вбачається, що визначальним питанням для вирішення справи є встановлення фактів віднесення позивачем до складу витрат сум по взаємовідносинам з ТОВ «Аеркрафт», а також проведення позивачем корегування грошового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

Однак, постановляючи рішення за результатами розгляду справи, ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції не витребувано та не досліджено документів, зокрема бухгалтерських, якими б підтверджувалось, які саме витрати були включені позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а також не витребувано у позивача розрахунків показника собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), зазначеного у додатку СВ до рядка 05.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції за відсутності будь-яких доказів у матеріалах справи, зокрема, технічних документів по програмі М.Е. DOC, зазначено, що відповідно до технічних характеристик програми М.Е. DOC при заповненні уточнюючого розрахунку до декларації із ПДВ платник податків самостійно в ручному режимі змінити рядки з 18 по 26 не може, оскільки програма заповнює їх автоматично.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не були досліджені докази, які мають суттєве значення для розгляду адміністративної справи, що унеможливлює правильне вирішення спірних правовідносин.

Згідно частин 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 227, 231, 236 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі №826/5362/13-а скасувати.

3. Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна