Постанова

від 09.10.2015 по справі 826/5362/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2015 року № 826/5362/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракшн Машинері" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 8 листопада 2012 року № 0004992220 та № 0005002220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 року у справі № 826/5362/13-а адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 8 листопада 2012 року № 0004992220, в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі № 826/5362/13-а апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби залишено без задоволення, апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинерв» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову скасовано та постановлено в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби № 00005002220 від 8 листопада 2012 року, в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2015 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі №826/5362/13-а скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Вищим адміністративним судом України направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав не з'ясування судами обставин відносно того, які саме витрати були включені позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а також з тих підстав, що судами не витребувано у позивача розрахунків показника собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), зазначеного у додатку СВ до рядка 05.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року. Також в ухвалі Вищого адміністративного суду України вказано про те, що судом апеляційної інстанції за відсутності будь-яких доказів у матеріалах справи, зокрема, технічних документів по програмі М.Е. DOC, зазначено, що відповідно до технічних характеристик програми М.Е. DOC при заповненні уточнюючого розрахунку до декларації із ПДВ платник податків самостійно в ручному режимі змінити рядки з 18 по 26 не може, оскільки програма заповнює їх автоматично.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 серпня 2015 року справу прийнято до провадження.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, Наказ Державної податкової служби України від 28.02.2011 № 114 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», Наказ Державної податкової служби України від 14.06.2012 № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо прийняття та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України», Наказ від 10.04.2008 № 233 «Про подання електронної податкової звітності», Наказ Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 «Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» та зазначає, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 8 листопада 2012 року № 0004992220 та № 0005002220 підлягають скасуванню, оскільки податковий орган не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними та вказує про відсутність вироку суду. Також позивач зазначає про правомірність відображення у податковій звітності суми прямих матеріальних витрат та податкового кредиту та вказує на складання податковим органом акту перевірки з порушенням порядку оформлення результатів перевірки.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 8 листопада 2012 року № 0004992220 та № 0005002220, оскільки господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань, а лише для збільшення валових витрат та податкового кредиту.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

В період з 9 жовтня 2012 року по 10 жовтня 2012 року на підставі наказу від 9 жовтня 2012 року № 1263, згідно із пунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» за період з 1 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт 10 жовтня 2012 року № 440/22-205/32828388, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері»:

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 417 891, грн., в тому числі по періодам: 4 квартал 2011 року - 417 891,5 грн.;

- пункту 198., пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 363 383,91 грн., в тому числі за період: жовтень 2011 року - 363 383,91 грн.

1 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Констракшн Машинері» подало заперечення до акту документальної позапланової невиїзної перевірки.

Листом від 8 листопада 2012 року за № 11932/10/22-214 Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю Констракшн Машинері» про те, що висновки акту від 10 жовтня 2012 року № 440/22-205/32828388 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» за період з 1 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року залишені без змін.

Відносно доводів позивача щодо складання податковим органом акту перевірки з порушенням порядку оформлення результатів перевірки, оскільки інформація в ньому не відповідає податковому законодавству, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

З аналізу акту перевірки суд зазначає про його відповідність Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. При цьому, висновки податкового органу в акті перевірки є податковою інформацією, а оцінку вказаним висновкам суд надає під час розгляду справи. Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо складання податковим органом акту перевірки з порушенням порядку оформлення результатів перевірки з тих підстав, що інформація в ньому не відповідає податковому законодавству.

На підставі складеного акту перевірки, 8 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0004992220, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» суму грошового зобов'язання в розмірі 417 891,5 грн., з якої: за основним платежем - 417891,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу: 3011021000;

- № 0005002220, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» суму грошового зобов'язання в розмірі 545 075,87 грн., з якої: за основним платежем - 363 383,91 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 181 691,96 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу: 14010100.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» оскаржило їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду первинної та повторної скарг рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 21 січня 2013 року № 592/10/12-1-03 та рішенням Державної податкової служби України від 30 березня 2013 року № 4805/6/10-2-125 податкові повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0004992220, № 0005002220 залишено без змін.

Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби під час проведення перевірки прийшла до висновку про завищення позивачем валових витрат та про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з «Аерокрафт» в зв'язку з відсутністю факту реального здійснення господарської діяльності.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд зазначає про наступне.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 75, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, відповідно до видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» виписало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» податкові накладні:

- № 622 від 17 жовтня 2011 року на загальну суму 541 027,72 грн., в тому числі ПДВ - 90 171,29 грн.;

- № 624 від 19 жовтня 2011 року на загальну суму 526 173,02 грн., в тому числі ПДВ - 87 695,50 грн.;

- № 626 від 20 жовтня 2011 року на загальну суму 587 508 грн., в тому числі ПДВ - 97 918 грн.;

- № 628 від 24 жовтня 2011 року на загальну суму 525 594,72 грн., в тому числі ПДВ - 87 599,12 грн.

Згідно видаткових накладних від 17 жовтня 2011 року № 622, від 19 жовтня 2011 року № 624, від 20 жовтня 2011 року № 626, від 24 жовтня 2011 року № 628 Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» повинно було отримати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» товар (скло ліве, скло праве, скло ліве дв., скло заднє, катушку, трамбовку, диск 23,5*25, рукав, шнек 18 дюймів (460 мм) SD, вила накидні на фронтальний ківш, засіб для швидкої заміни навісного).

Згідно платіжних доручень від 17 листопада 2011 року № 3912 та від 30 листопада 2011 року № 4159 Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» перерахувало 218 030,35 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт».

Яка вбачається з матеріалів справи, вказані видаткові та податкові накладні оприбутковані Товариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» згідно бухгалтерської програми « 1С:Підприємство 7.7».

19 листопада 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року № 9011584566, де помилково працівниками бухгалтерії товариства, на підставі отриманих від Tовариства з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» відповідних податкових та видаткових накладних було відображено операції із Tовариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» за договором купівлі-продажу № 75 від 15 жовтня 2011 року на суму 1 816 919,55 грн., в тому числі ПДВ 363 383,91 грн., які дають право на формування податкового кредиту.

Вказана помилка згідно пояснень позивача була допущена з вини працівників бухгалтерського департаменту, які не отримавши підтвердження від працівників складу про фактичну поставку товару, оприбуткували видаткові та податкові накладні, внісши їх показники до бухгалтерської програми « 1С: Підприємство 7.7», в той час як товар, вказаний у видаткових та податкових накладних, не був поставлений на склад позивача.

Разом з тим, представник позивача під час розгляду справи зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» виявлено факт неотримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» в квітні 2012 року під час інвентаризації та вказав, що протягом другого кварталу 2012 року співробітниками проводилися дії направлені на пошук посадових осіб та працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» і вирішення питання щодо отримання товару або повернення оплати. 2 липня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» направлено претензію до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» з вимогою повернути кошти та розірвати договір № 75 від 15 жовтня 2011 року, проте кошти повернуті не були.

В серпні 2012 року Tовариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» дізналося, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» визнано банкрутом, в зв'язку із чим 8 жовтня 2012 року в порядку пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України з метою усунення виявленої помилки позивачем подано уточнюючий розрахунок до декларації з додатку на додану вартість за жовтень 2011 року та Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» за формою встановленою Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, якими зменшено суму податкового кредиту та збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 363 384 грн.

8 жовтня 2012 року податковим органом прийнято уточнюючий розрахунок та додаток № 5, що підтверджується відповідними квитанціями № 2.

Проте, податковим органом зроблений висновок, що позивачем не було належним чином відкореговано суму податкового кредиту при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт», а саме: уточнено рядок 19 декларації № 9011584566 - зменшено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, чим допущено помилку, оскільки рядок 19 «Від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту» декларації № 9011584566 не заповнювалась взагалі. Як наслідок, Tовариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» зменшено показник від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту декларації № 9011584566 якого не існувало.

Разом з тим суд зазначає, що форма уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань із податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та порядок її заповнення встановлена Наказом Міністерства вінансів України від 25.11.2011 № 1492 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» .

Відповідно до пункту 1 розділу IX Наказу № 1492, який визначає порядок заповнення уточнюючих розрахунків, у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється, відповідно до пункту 2 розділ IX Наказу № 1492 у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

З аналізу уточнюючого розрахунку суд зазначає, що позивачем при його заповненні дотримано зазначених вище вимог Наказу № 1492, оскільки в графі 4 рядка 10.1 уточнюючого розрахунку зазначено відповідний показник декларації № 9011584566, який позивач хотів виправити, а саме: сума всього податкового кредиту позивача за жовтень 2011 року, та відповідно в графі 5 рядка 10.1 уточнюючого розрахунку зазначено відповідний показник з урахуванням виправлення, а саме: зменшено суму ПДВ кредиту по операціям із Tовариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» на 363 384 грн. податкового кредиту.

При цьому судом встановлено, що позивачем самостійно не заповнювався рядок 19 уточнюючого розрахунку, при заповненні уточнюючого розрахунку позивач дотримався вимог Наказу № 1492 та заповнив лише показник декларації № 9011584566, який бажав виправити, та новий показник вже із врахуванням виправлення (рядок 10.1 уточнюючого розрахунку).

Наказ № 1492 також визначає, що в разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватись додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Судом встановлено, що в розділі II додатку 5 до декларації № 9011584566 позивач відобразив податковий кредит за операцією із Tовариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт». Подаючи уточнюючий розрахунок позивач також подав Додаток 5, де він зменшив суму податкового кредиту за жовтень 2011 року по операції із Tовариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт». Таким чином подання Tовариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» Додатку 5 свідчить про факт належного коригування ним своїх зобов'язань з ПДВ по операціям із Tовариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт».

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що уточнений розрахунок та додаток 5 було заповнено та подано позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Tовариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» подає податкові декларації, у тому числі уточнюючі податкові декларації, до органу державної податкової служби виключно в електронній формі, зокрема, відповідно Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 «Про проведення електронної податкової звітності» .

У відповідності до положень Наказу № 233 для подачі електронної звітності платників податків, платник, окрім іншого, повинен мати спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті). До такого спеціалізованого програмного забезпечення відноситься програма М.Е. DOC, яку використовує позивач для подачі податкової звітності.

Працівники бухгалтерії позивача заповнюючи уточнюючий розрахунок в програмі М.Е. DOC, могли самостійно вносити показники лише в рядки з 1 по 17 уточнюючого розрахунку, та, зокрема, заповнили рядок 10.1.

Представником позивача під час розгляду справи на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2015 року та на підтвердження обставин відносно того, що при заповненні уточнюючого розрахунку до декларації із ПДВ платник податків самостійно в ручному режимі змінити рядки з 18 по 26 не може, оскільки програма заповнює їх автоматично надано копію посібника користувача М.Е. DOC.

Таким чином, суд зазначає про помилковість висновків відповідача щодо допущення позивачем помилки при заповненні уточнюючого розрахунку та зменшення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, оскільки рядок 19 «Від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту» декларації № 9011584566 не заповнювався позивачем взагалі, з тих підстав, що позивачем самостійно не заповнявся рядок 19 уточнюючого розрахунку.

З огляду на встановлені у суді обставини суд приходить до висновку, що позивач шляхом подання належним чином заповнених уточнюючого розрахунку та додатка 5 самостійно зменшив суму свого податкового кредиту та збільшив суму зобов'язання з ПДВ на 363 384 грн. та відповідно донарахував 3 % штрафу в сумі 10 902 грн.

Як встановлено під час розгляду справи Tовариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» сплатило зобов'язання з ПДВ за жовтень 2011 року та 3 % штрафу на загальну суму 374 286 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3814 від 8 жовтня 2012 року

У відповідності до підпункту «а» абзацу 3 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України для коригування самостійно виявленого заниження податкового зобов'язання, платник податків повинен здійснити три дії: надіслати уточнюючий розрахунок; сплатити суму недоплати; штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми.

Враховуючи, що під час розгляду справи встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України відкориговано самостійно виявлене заниження податкового зобов'язання по операціям із Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» та сплачено зобов'язання з ПДВ разом з самостійно донарахованою сумою штрафу, суд приходить до висновку про безпідставність збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» суми грошового зобов'язання в розмірі 545 075,87 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), а тому податкове повідомлення-рішення від 8 листопада 2012 року № 0005002220 підлягає скасуванню.

Щодо збільшення податковим органом грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно абзацу першого пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як передбачено підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, за загальним правилом Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), пов'язуються з доходами від реалізації цих товарів (робіт, послуг).

При цьому необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність документального підтвердження здійснення таких витрат за даними бухгалтерського та податкового обліку.

Як встановлено під час розгляду справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» помилково оприбутковано видаткові та податкові накладні, видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» та внесено відповідні записи до бухгалтерської програми « 1С: Підприємство 7.7», на підставі чого було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та відображено в податковій декларації із зазначеного податку за жовтень 2011 року.

У листопаді 2011 року на вимогу контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» позивачем було сплачено вартість товару за згаданими видатковими та податковими накладними на загальну суму 218 030 грн., які вказаним підприємством, незважаючи на виставлену претензію, повернуто не було.

Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» вартість отриманих товарів за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» не відображено у податковому обліку з податку на прибуток підприємств, що підтверджується податковою декларацією позивача за IV квартал 2011 року та актом перевірки.

Під час розгляду справи представником позивача на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2015 року та на підтвердження обставин відносно того, які саме витрати були включені позивачем до складу витрат та до розрахунку показника собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) надано журнал проводок за 4 квартал 2011 року 92, 631, журнал проводок за 4 квартал 2011 року 93, 631, картку рахунку: 94 за 4 квартал 2011 року, оборотно-сальдову відомість за 1 квітня 2011 року ро 31 грудня 2011 року та первинні документи за 2011 рік .

Так, зокрема, як вбачається з матеріалів справи, у січні 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» надані послуги Підприємцем ОСОБА_1 на суму 1 627,50 грн. (акт про використання газу № КМ-5 від 1 січня 2011 року), ПрАТ «Орії» на суму 1 420 грн. (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000009 від 5 січня 2011 року), ПП «Он-Лайн Супермаркет Автозапчастин» на суму 216 грн. (видаткова накладна № ON-00007002 від 10 січня 2011 року), ПрАТ «ІДС Аква Сервіс» на суму 160 грн. (накладна на відвантаження № 4400002731 від 10 січня 2011 року), ПІІ фірма «MBL International East ComputerLand-Kiev» на суму 1 400 грн. (акт прийому-передачі виконаних робіт № 7 від 10 січня 2011 року), ТОВ «Даймекс-Київ» на суму 3 795 грн. (акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000005 від 10 січня 2011 року), ТОВ «Поліграфічна фірма «Джой» на суму 22 000 грн. (видаткова накладна № ДЖ-0000004 від 11 січня 2011 року, акт здачі-прийняття поліграфічної продукції № ДЖ-000000 від 11 січня 2011 року), ТОВ «Гідрохаус» на суму 961,97 грн. (видаткова накладна № -000000025 від 11 січня 2011 року), ТОВ «ТНК-Транс» на суму 55 грн. (накладна № 17 від 11 січня 2011 року), ПП «ЧАС-Пік» на суму 532,12 грн.(видаткова накладна № РН-ТТ1000002271 від 11 січня 2011 року), ТОВ «Велес ІТ» на суму 1 135,13 грн. (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 110111-02 від 11 січня 2011 року), ТОВ «ТНК-Транс» на суму 165 грн. (накладна № 26 від 12 січня 2011 року), ТОВ «Віннер Автомотів» на суму 1 580,39 грн. (акт виконаних робіт № 219552-s0111 від 12 січня 2011 року), Інспекція Держтехнагляду виконавчого органу КМР (КМДА) на суму 1 088,08 грн. (акти приймання-здавання послуг № 5, № 6 від 12 січня 2011 року), ТОВ «Гідрохаус» на суму 863,47 грн. (видаткова накладна № -000000038 від 12 січня 2011 року), 10 Хіммотологічний центр на суму 6 032,08 грн. (акт виконаних робіт № 13 від 12 січня 2011 року), ДП «Розвиток» на суму158,16 грн. (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 142 від 12 січня 2011 року).

У лютому 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» надані послуги, зокрема, ТОВ «Велтон.Телеком» на суму 132,15 грн. (рахунок на оплату № 0068093/4 від 28 лютого 2011 рок), ТОВ «ЄвроЕкспрес» на суму 5 106 грн. (акт надання послуг № 19-00171812 від 28 лютого 2011 року), ТОВ «Голден Телеком» на суму 86,12 грн.(рахунок № 3389040-О/282995), ПП «Пластик-Полімер» на суму 595 грн. (акт здачі-прийняття робіт від 28 лютого 2011 року).

У березні 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» надані послуги, зокрема, ТОВ «ОП «Укроборонресурси» на суму 3 446,32 грн.(акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000240 від 31 березня 2011 року), ТОВ «ЄвроЕкспрес Пошта» на суму 9 889 грн. (акт надання послуг № 19-00000183 від 31 березня 2011 року), ТОВ «Дельта Трейд Україна» на суму 708 грн. (видаткова накладна № О-00000659 від 31 березня 2011 року).

У квітні 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» надані послуги, зокрема, ТОВ «Ч.Г.А.» на суму 15 240 грн. (видаткова накладна № РН-0000022 від 5 квітня 2011 року, ПрАТ «Орії» на суму 1 140 грн. (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001553 від 5 квітня 2011 року), ДП «Науково-технічний центр експорту та імпорту спеціальних технологій, техніки та матеріалів» на суму 780 грн. (акт здачі-прийняття робіт від 5 квітня 2011 року).

У травні 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» надані послуги, зокрема, ПП «Он-Лайн Супермаркет Автозапчастин» на суму 382,80 грн. (видаткова накладна № ОN-0000141 від 27 травня 2011 року), ТОВ Фірма «Інструменти» на суму 63,60 грн. (видаткова накладна № 440 від 26 травня 2011 року), ТОВ Науково-виробнича фірма «Далар» на суму 1 184 грн. (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000357 від 23 травня 2011 року), ТОВ «Ч.Г.А.» (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00251 від 19 травня 2011 року).

У червні 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» надані послуги, зокрема, ТОВ «ОП «Укроборонресурси» на суму 3 531,86 грн. (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000473 від 30 червня 2011 року), ТОВ «К.С.Д.-Київ» на суму 2 684,14 грн. (акт приймання-здачі наданих послуг кур'єрського зв'язку від 30 червня 2011 року), ТОВ «ТРИ Л» на суму 40 965,15 грн. (рахунки-фактура від 30 червня 2011 року № СФ-0000141, № СФ-0000142).

У липні 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» надані послуги, зокрема, ТОВ «Техношин-АКБ» на суму 249,90 грн. (видаткова накладна № 413 від 7 липня 2011 року), ТОВ «Еком-газ» на суму 160 грн. (видаткова накладна № РН-001501 від 8 липня 2011 року), ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на суму 190,80 грн. (акт здачі-приймання робіт за роботи (послуги) № 280-Х4055/11 від 8 липня 2011 року).

У серпні 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» надані послуги, зокрема, ПП «Євролюкс» на суму 100 грн. (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29 серпня 2011 року), ТОВ «АФСО» на суму 690 грн. (видаткова накладна від 25 серпня 2011 року № АФ-0001030), ТОВ «ТРИ Л» на суму 41 074,57 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000197 від 22 серпня 2011 року).

У вересні 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» надані послуги, зокрема, ТОВ «Укрпромгрупп» на суму 6 200 грн. (акт № 80901 від 8 вересня 2011 року), ТОВ «Віп-Авто» на суму 120 грн. (акт приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) № 11 від 8 вересня 2011 року), ТОВ «Альфа-Портал» на суму 12 515 грн. (видаткова накладна № С:ТОВ-000420 від 9 вересня 2011 року), ТОВ «Тринік» на суму 5 862 грн. (видаткова накладна № РН-32183 від 21 вересня 2011 року).

У жовтні 2011 році Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» надані послуги, зокрема, ТОВ «Автоклад» на суму 4 075,99 грн. (видаткова накладна № 23 від 26 жовтня 2011 року), ДП «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства» на суму 300 грн. (акт здачі-прийняття робіт № ЦБ-0018897 від 20 жовтня 2011 року), ТОВ «ТД Реагент» на суму 808,50 грн. (видаткова накладна № ТДР10450 від 12 жовтня 2011 року).

У листопаді 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» надані послуги, зокрема, ТОВ «Стелс ІСП» на суму 950 грн. (акт надання послуг № 18327 від 30 листопада 2011 року), ТОВ «Анкор-Сервіс» на суму 11 000 грн. (акт надання послуг № 301 від 30 листопада 2011 року), УДАІ ГУ МВС України в м. Києві на суму 157,73 грн. (акт виконаних робіт № 677013/11-6195).

У грудні 2011 році Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» надані послуги, зокрема, ТОВ «Скоробей» на суму 10 000 грн. (акт про надання охоронних послуг від 31 грудня 2011 року), ТОВ «Юркорт» (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № РН-0006623 від 30 грудня 2011 року), ПП «Добробут Плюс ЛТД» на суму 14 500 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 30 грудня 2011 року), ТОВ «Анкор-Сервіс» на суму 11 000 грн. (акт надання послуг № 330 від 16 грудня 2011 року) тощо.

Отже, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» не було відображено у податковому обліку з податку на прибуток підприємств вартість отриманих товарів за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт». Документів податкового обліку, якими б підтверджувалось віднесення позивачем сум коштів, сплачених за товари на користь контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт», до складу валових витрат товариства суду не пред'явлено.

Таким чином, помилкове оприбуткування підприємством видаткових та податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт», та внесення відповідних записів до бухгалтерської програми «1С: Підприємство 7.7», за відсутності факту відображення відповідних операцій у податковому обліку підприємства з податку на прибуток, не може призвести до заниження податкових зобов'язань з даного податку.

З огляду на встановлені у суді обставини суд приходить до висновку про безпідставність збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» суми грошового зобов'язання в розмірі 417 891,5 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, оскільки витрати позивачем за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» не формувалися, а тому податкове повідомлення-рішення від 8 листопада 2012 року № 0004992220 підлягає скасуванню.

При цьому, суд не надає оцінку висновкам податкового органу щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за участю позивача та його контрагента, оскільки під час розгляду справи встановлено, що позивачем самостійно відкориговано виявлене заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість по операціям із Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт», витрати позивачем за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерокрафт» не формувалися.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 8 листопада 2012 року № 0004992220.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 8 листопада 2012 року № 0005002220.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» (ідентифікаційний код 32828388) судові витати у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева