Рішення

від 12.12.2013 по справі 5011-3/17286-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/17286-2012 12.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Радотранс»

Про стягнення 224 883,62 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Цихмейструк О.В. - по дов. № б/н від 01.11.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радотранс» 665 360,00 грн. боргу по орендній платі у період з вересня по листопад 2012 року, 8 729,43 грн. пені та 224 883,62 грн. збитків понесених внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди цистерн № А-45 від 26.05.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/17286-2012 та призначено її до розгляду на 18.12.2012.

Відповідачем в судовому засіданні 18.12.2012 подано клопотання про зупинення провадження у справі № 5011-3/17286-2012 до вирішення по суті справи № 5011-32/17926-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радотранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» про розірвання договору оренди цистерн № А-45 від 26.03.2012 з 09.10.2012. На думку відповідач вирішення спору у даній справі не можливе до вирішення спору у справі № 5011-32/17926-2012, оскільки від останньої залежатиме період часу, за який повинна бути сплачена орендна плата.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2012 проти задоволення клопотання відповідача заперечував.

Судом встановлено, що спір у справі № 5011-32/17926-2012, пов'язаний з вирішенням спору по суті у даній справі, оскільки важливим є встановлення моменту до якого має нараховуватись орендна плата.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 провадження у справі № 5011-3/17386-2012 було зупинено до вирішення спору по суті у справі № 5011-32/17926-2012.

Позивачем 13.01.2013 до відділу діловодства суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача лише 224 883,62 грн. збитків.

08.11.2013 позивачем подано клопотання про поновлення провадження у справі № 5011-3/17286-2012, оскільки рішення Господарського суду міста Києва у справі № 5011-32/17926-2012 набрало законної сили в підтвердження чого подано постанову Київського апеляційного господарського суду № 5011-32/17926-2012 від 26.09.2013, якою рішення у справі № 5011-32/17926-2012 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 провадження у справі № 5011-3/17386-2012 поновлено та призначено до розгляду на 05.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/17386-2012 від 05.12.2013, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали від 20.11.2013, розгляд справи був відкладений на 12.12.2013.

Позивач в судовому засіданні 12.12.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 12.12.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.12.2012 та ухвал від 20.11.2013, від 05.12.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначені в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Бориспільська, 26-Б, офіс 24 та м. Київ, вул. Чорногірська, 17/14, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.12.2013 є місцезнаходженням відповідача.

Наявні в матеріалах справи поштові повідомлення свідчать, що відповідач кореспонденцію за вказаними вище адресами отримав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.12.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

26.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радотранс» (орендар) було укладено договір оренди цистерн № А-45 (далі - договір).

Спір виник в зв'язку з понесенням позивачем збитків в розмірі вартості витрат на оплату залізничного тарифу, який мав сплатити відповідач при поверненні вагонів в сумі 159 305,06 грн. та витрат по сплаті за зберігання вагонів на станції відстою, витрат по сплаті залізничного тарифу при відправленні цистерн на відстій в сумі 65 578,56 грн., що разом складають 224 883,62 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування рухомий склад - залізничні восьмиосні цистерни (далі - РС) у кількості 32 одиниці.

Згідно з п. 1.2. договору номера, модель, рік випуску, дата останнього та наступного планового ремонту, вартість рухомого складу, місце передачі зазначаються в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного договору.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 2.1. договору визначено, що орендодавець передає РС в оренду на станції в межах території України, зазначеної орендарем, після надання транспортної інструкції.

Відповідно до п. 2.2. договору РС вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем в оренду з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі РС в оренду.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було передано, а відповідачем прийнято цистерни за актами приймання-передачі:

№ 1 від 05.04.2012 - 1 одиниця (вагон № 57982621);

№ 2 від 08.04.2012 - 2 одиниці (вагони №№ 57982670, 57984031);

№ 3 від 14.04.2012 - 12 одиниць (вагони №№ 57980294, 57982589, 57982613, 57982639, 57982654, 57982662, 57982688, 57984049, 57984064, 57984072, 57997843, 57997876);

№ 4 від 16.04.2012 - 1 одиницю (вагон № 57982605)

№ 5 від 17.04.2012 - 1 одиниця (вагон № 57984023);

№ 6 від 21.04.2012 - 1 одиниця (вагон № 57984015);

№ 7 від 01.05.2012 - 4 одиниці (вагони №№ 57982647, 57984056, 57984080, 57984114).

Загалом в оренду відповідачу було передано 22 вагони.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В п. 10.1. договору сторони дійшли згоди, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012.

Відповідно до п. 2.4. договору по закінченню строку дії договору або в разі його дострокового розірвання орендар зобов'язаний повернути орендодавцю РС на станцію, зазначену в транспортній інструкції орендодавця не пізніше останнього дня дії договору.

Згідно з п. 2.5. договору РС вважається переданим орендарем та прийнятим орендодавцем з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі РС з оренди. Акт приймання-передачі РС при поверненні з оренди підписується сторонами після прибуття РС на станцію зазначеною орендодавцем в транспортній інструкції. Датою прибуття є дата, зазначена в календарному штампі станції в залізничній накладній. Дата прибуття може бути підтверджена на підставі даних ПВЦ УЗ (дислокації).

Згідно з ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 у справі № 910/26055 встановлено, що листом № 569 від 14.09.2012 відповідач повідомив позивача про неможливість подальшого використання восьмиосних цистерн у кількості 21 одиниці в зв'язку з припиненням поставок продукції та просив надати реквізити для їх повернення. В подальшому, листом № 598 від 25.09.2012 відповідач запропонував позивачу розірвати договір. Позивач листом № 1537 від 24.09.2012 відмовив в розірванні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, домовленості на дострокове повернення вагонів, інструкції на повернення цих вагонів не надавались відповідачу.

Однак, не зважаючи на викладене відповідач 08-09.10.2012 направив 19 вагонів власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтопродуктгруп» на станцію припису - Запоріжжя - Вантажне Придніпровської залізниці, а 3 вагони власності Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТ Системи» на станцію Дарниця Південно-Західної залізниці, що підтверджується дислокаціями, наданими ДП «ГІОЦ Укрзалізниці».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2013 у справі № 5022-32/17926-2012 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Радотранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» про розірвання договору № А-45 оренди цистерн від 26.03.2012 відмовлено.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявними у справі доказами доведено порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення цистерн, тоді як договір оренди не був розірваний.

В результаті повернення цистерн позивач отримав лист № 02-05-968 від 10.10.2012 від власника вагонів Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтопродуктгруп», в якому повідомлялось, що всі витрати, пов'язані з достроковим повернення вагонів будуть покладені на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс».

Для оплати залізничного тарифу позивач надав залізниці гарантійний лист № 1655/1 від 11.10.2012 та зазначив код платника № 9002388 по Придніпровської залізниці, який визначено в п. 2.1.9. договору № ПР/М-0778/НЮп від 30.01.2007 про організацію перевезень вантажів по залізницях України, укладеного позивачем з Державним підприємством «Придніпровська залізниця».

Також, ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп» повідомило ТОВ «Ітек Транс» що 19 вагонів, які прибули на ст. Запоріжжя - Вантажне Придніпровської залізниці, не будуть прийняті останнім і що на ТОВ «Ітек Транс» буде покладено сплату за простій вагонів.

При простої вагонів сплачується плата за користування вантажними вагонами залізниць та збору за зберігання вантажів на місцях загального користування.

З метою зменшення витрат, пов'язаних з простоєм вагонів, позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «БІТ Системи» було укладено договір № 19-ТЕ від 01.01.2012 про надання послуг з відстою вагонів на станції Обвідна Придніпровської залізниці та в подальшому направлено вагони на відстій на зазначену станцію, про що свідчать дислокації, надані ДП «ГІОЦ Укрзалізниці».

Наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 4289 та № 4290 від 28.11.2012 свідчать, що кошти за послуги з відстою вагонів в розмірі 28 500,00 грн. були сплачені позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТ Системи».

Отже, послуги з відстою вагонів на ст. Обвідна склали 28 500 грн., які відображені в акті № 9 від 27.11.2012.

Витрати по сплаті залізничного тарифу при відправленні вагонів на відстій зі ст. Обвідна склали 37 078,56 грн., які також відображені в акті виконаних робіт № 9 від 27.11.2012.

Підтвердженням понесення позивачем витрат по сплаті залізничного тарифу при відправленні вагонів на відстій в розмірі 37 078,56 грн. підтверджуються наявною в матеріалах справи випискою (переліком) № 20121112 від 12.11.2012 про списання коштів Придніпровською залізницею.

Витрати, понесені позивачем по сплаті залізничного тарифу при поверненні вагонів відповідачем на ст. Запоріжжя - Вантажне та витрати по сплаті залізничного тарифу при відправленні вагонів на відстій зі ст. Запоріжжя - Вантажне до ст. Обвідна, були оформлені актом виконаних робіт № 8 від 31.10.2012 на суму 159 305,06 грн.

Наявні в матеріалах справи виписки (переліки) свідчать, що кошти в загальному розмірі 159 305,06 грн. списані Придніпровською залізницею з рахунку позивача за кодом № 9002388 наступним чином: 12.10.2012 в сумі 119 453,06 грн., 12.10.2012 в сумі 2 079,24 грн., 15.10.2012 в сумі 9 440,40 грн., 16.10.2012 в сумі 79,20 грн., 18.10.2012 в сумі 25 483,56 грн., 19.10.2012 в сумі 2 769,60 грн.

Пунктом 2.10. договору визначено, що оплата залізничного тарифу транспортування вагонів при поверненні вагонів орендодавцю на станцію, зазначену орендодавцем, здійснюється за рахунок орендаря.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною , втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються : вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна , визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною ; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі і понесених витрат.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що понесені позивачем витрати в розмірі 159 305,06 грн. (оплата залізничного тарифу при поверненні вагонів та при відправленні вагонів на відстій) та витрати в розмірі 65 578,56 грн. (оплата за зберігання вагонів та тарифу за відстій вагонів) мали місце саме внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем за договором оренди цистерн № А-45 від 26.05.2012.

Отже, позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем витратами саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 224 883,62 грн. збитків обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радотранс» (м. Київ, вул. Чорногірська, 17/14, код ЄДРПОУ 36845868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» (м. Київ, вул. Артема, 21, офіс 406, код ЄДРПОУ 33552133) 224 883 (двісті двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 62 коп. збитків, 4 497 (чотири тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 67 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 18.12.2013.

Суддя В.В. Сівакова