Ухвала

від 18.12.2013 по справі 569/13878/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді:- Ковальчук Н.М.,

суддів - Бондаренко Н.В., Григоренка М.П.,

секретар судового засідання - Шпинта О.М.,

з участю позивача - ОСОБА_2,

представника міської ради - Чепиля М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 18 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача - Рівненська міська рада, про визнання державного акту та рішення органу місцевого самоврядування недійсним,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 18.10.2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Вважаючи рішення суду таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі доводить, що оскаржуване рішення міської ради про передачу спірної земельної ділянки у власність відповідачки прийняте з порушенням норм земельного законодавства, оскільки її частка у спільній власності становить 28/100, а земельна ділянка передана у власність в розмірі 0,0275 га, що складає 35/100 від загальної площі земельної ділянки. Вказує, що для приватизації земельної ділянки є необхідним встановлення та узгодження її розмірів із суміжними землевласниками, і такий протокол погодження меж від 22.04.2005 року був наданий суду першої інстанції.

Покликаючись на неповне з'ясування обставин справи місцевим судом та невірне встановлення правовідносин, які виникли між сторонами, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що право користування відповідачки ОСОБА_4 спірною земельною ділянкою породжене правом користування нею попереднього власника - ОСОБА_5, котрій ця ділянка була виділена рішенням Рівненської міської ради від 17.03.2005р., врахував обставини, встановлені рішенням Рівненського міського суду від 17 квітня 1984 року, яке є чинним, а також, врахував положення ст. 120 ЗК України, згідно якої при переході права власності на будівлю до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій ця будівля розміщена.

З даним висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погоджується .

Справа № 569/13878/13-ц Головуючий у 1 інстанції - Доля В.А.

Провадження № 22-ц 787/ 2332 /2013 Доповідач - Ковальчук Н.М.

Судом встановлено, що сторони по справі є cуміжними користувачами земельної ділянки по АДРЕСА_1. Позивач ОСОБА_6 є власником 36/100 частин будинковолодіння за вказаною адресою як спадкоємець після смерті свого батька, ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03 грудня 2012 року(а.с.17).

Відповідачка ОСОБА_4 є власником 0,0275 га земельної ділянки по

АДРЕСА_1 на підставі рішення Рівненської міської ради від 17 березня 2005 року № 1276, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 06 жовтня 2005 року № 010558300905.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Спірна земельна ділянка на АДРЕСА_1 надана у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення Рівненської міської ради від 17 березня 2005 року № 1276. В свою чергу, підставою для винесення даного рішення міською радою стало рішення Рівненського міського суду від 17 квітня 1984 року, котрим виділено в користування земельну ділянку попередньому співвласнику будинковолодіння на АДРЕСА_1 - ОСОБА_5.

Виходячи з того, що право власності на земельну ділянку із земель комунальної власності виникає лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування і тільки в межах, вказаних у цьому рішенні, та зважаючи на те, що повноваження щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян на території міста Рівне є виключною компетенцією Рівненської міської ради, колегія суддів приходить до переконання про те, що остання діяла в межах своїх повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12, 112 ЗК України, а відтак підстави для визнаняння недійсним її рішення та виданого на його основі державного акту - відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що частка відповідачки у спільній власності становить 28/100, а земельна ділянка передана у власність в розмірі 0,0275 га, що складає 35/100 від загальної площі земельної ділянки, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та фактичними обставинами. Так, оскаржуваним рішенням Рівненської міської ради попередній власниці ОСОБА_5 було виділено в користування земельну ділянку розміром 202,8 кв.м., а також проїзд площею 72 кв.м. для обслуговування даної земельної ділянки, в результаті чого сукупна площа земельної ділянки, переданої Рівненською міською радою у власність відповідачки склала 0,0275 га.

Колегія суддів відхиляє посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що для приватизації земельної ділянки є необхідним встановлення та узгодження її розмірів із суміжними землевласниками, і такий протокол погодження меж від 22.04.2005 року був наданий суду першої інстанції, проте не оцінений належним чином, як такі, що не підтверджені належними доказами.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б підтверджували порушення його права на користування спірною земельною ділянкою та спростовували висновки суду позивач суду не надав.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді: підпис Бондаренко Н.В.

підпис Григоренко М.П.

Згідно:Суддя-доповідач Ковальчук Н.М.