Постанова

від 10.12.2013 по справі 826/17404/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2013 року 12:44 № 826/17404/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. № 0001002260 за участю представників сторін:

від позивача: Нагула О.О. (довіреність № б/н від 27.09.2013 р.)

від відповідача: Марченко Р.В. (довіреність № 3847/9/26-53-10 від 27.11.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 10.12.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий день» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. № 0001002260.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2013 р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» була залишена без руху з підстав не надання позивачем до позовної заяви майнового характеру доказів сплати судового збору в розмірі 458,80 грн., а також не надання до позовної заяви жодних доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_4 (що підписав позовну заяву), як Директора ТОВ «Новий день».

Зважаючи на усунення позивачем у визначені судом строки недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17404/13-а та призначено справу до судового розгляду на 10.12.2013 р.

В судовому засіданні 10.12.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.01.2012 р. № 0001002260.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ «Новий день» вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст. 187, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за квітень 2012 р. на 355 000 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем в свою чергу були подані письмові заперечення проти позову, та в судовому засіданні 10.12.2013 р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача також заперечив повністю, зазначивши про те, що наявними матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагентів позивача ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», а саме те, що такі контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначені товариства не набули цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і право на формування податкового кредиту.

На підтвердження зазначеного, представником відповідача було зокрема наголошено, що за наслідками зустрічних звірок таких контрагентів позивача ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», контролюючими органами було встановлено відсутність даних підприємств за місцем їх реєстрації, а також відсутність у ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» жодних матеріально-технічних (офісних приміщень, складських приміщень, транспорту, устаткування, інше) та трудових можливостей (на підприємствах працює одна особа - директор) для здійснення такого виду господарської діяльності, як будівництво будівель (ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» - згідно довідки з ЄДРПОУ) та оптова торгівля автомобільними деталями (ПП «Автохімзв'язок» - згідно довідки з ЄДРПОУ).

З приводу наведеного, представник відповідача також зазначив, що згідно інформаційної бази «Аркан» щодо перетину державного кордону України, директор ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» Костромітін Сергій Павлович, який є громадянином Російської Федерації, державного кордону з Україною у періоді з 01.01.2011 року по 14.05.2012 року взагалі не перетинав, а відповідно не міг підписувати будь яку первинну документацію в розрізі правовідносин із позивачем, за наслідками чого останнім (ТОВ «Новий День» неправомірно формувався податковий кредит у квітні 2012 р. за податковими деклараціями, виписаними ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто».

Крім того, як зазначив представник відповідача, про фіктивну діяльність таких контрагентів позивача ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» (протиправну діяльність спрямовану на ухилення від сплати податків та надання податкової вигоди третім особам), свідчить також те, що зазначені товариства у 2012 р. звітували із мільйонними оборотами (31 125 813 грн. - ПП «Автохімзв'язок» та 38 839 790 грн. - ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»), проте як об'єкт оподаткування податком на прибуток декларувався такими суб'єктами господарювання в розмірі, що є в кількадесят (сотні) разів меншим від того, який би мав декларуватися (та сплачуватися відповідний податок) при наявності таких багатомільйонних оборотів (1 494 грн. - об'єкт оподаткування податком на прибуток ПП «Автохімзв'язок», та 81 грн. - об'єкт оподаткування податком на прибуток ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто), а отже - такі контрагенти позивача є «мінімізаторами податкових зобов'язань», та правовідносини платників податків (в тому числі позивача) із зазначеними суб'єктами господарювання, призводять до завдання шкоди Державному бюджету.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий День» по взаємовідносинах з контрагентами ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 29.11.2012 р. № 5549/22-621-32204811, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст. 187, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за квітень 2012 р. на 355 000 грн.

Так, в Акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді, а саме: у квітні 2012 р., позивач мав взаємовідносини з контрагентами:

- ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» (невідомо які, оскільки жодних первинних документів щодо таких правовідносин із вказаними контрагентами позивачем до матеріалів справи не надано, та жодних пояснень стосовно суті таких господарських операцій із наведеними підприємствами в позовній заяві також не наведено).

З приводу зазначеного, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на податкову адресу ТОВ «Новий День» було направлено запит від 11.10.2012 р. № 11878/10/22-611 про надання підтверджуючих документів щодо взаємовідносин з підприємствами ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» (код ЄДРПОУ 34729816) та ПП «Автохімзв'язок» за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р.

Листом № 40 від 13.11.2012 р. (вх. ДПІ № 16219/10), позивачем було надано протокол виїмки фінансово-господарських документів від 10.07.2012 р., згідно якого старшим слідчим прокуратури Києво-Святошинського району Київської області Нагорним А.А. було вилучено оригінали фінансово-господарських документів, що стосуються взаємовідносин з зазначеними у запиті контрагентами, у зв'язку з чим позивач не може надати документи до перевірки.

Проте, позивачем до матеріалів справи не було надано навіть копій жодних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах з контрагентами ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» (друкованих з бази ЄРПН податкових накладних, виписаних ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» на адресу позивача, що мають бути зареєстрованими в ЄРПН належним чином та відповідно мати вільний доступ для їх друку, інше).

Так, згідно інформації з ЄДРПОУ, основними видами діяльності зазначених контрагентів позивача є:

- будівництво будівель (ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»);

- оптова торгівля автомобільними деталями (ПП «Автохімзв'язок»).

На підставі вказаних висновків Акта перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 12.01.2012 р. № 0001002260, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 532 500 грн., з яких: за основним платежем - 355 000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 500 грн.

Однак, вважаючи таке податкове повідомлення-рішення рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.01.2012 р. № 0001002260 - протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Так, в позовній заяві та в судових дебатах позивач (представник позивача) не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Так, згідно наявних матеріалів справи, у перевіряємому періоді, а саме: у квітні 2012 року, позивач мав взаємовідносини з контрагентами: ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», проте з матеріалів справи не відомо які, оскільки жодних первинних документів щодо таких правовідносин із вказаними контрагентами позивачем до матеріалів справи не надано, та жодних пояснень стосовно суті таких господарських операцій із наведеними підприємствами в позовній заяві також не наведено.

Як було зазначено вище, згідно протоколу виїмки фінансово-господарських документів від 10.07.2012 р., старшим слідчим прокуратури Києво-Святошинського району Київської області Нагорним А.А. було вилучено оригінали фінансово-господарських документів, що стосуються взаємовідносин позивача ТОВ «Новий День» із зазначеними контрагентами ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто».

Проте, в даному випадку, позивачем не було надано до матеріалів справи навіть копій жодних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах із контрагентами ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», зокрема друкованих з бази ЄРПН податкових накладних, виписаних ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» на адресу позивача, що мають бути зареєстрованими в ЄРПН належним чином та відповідно мати вільний доступ для ознайомлення та друку.

Тобто, навіть копій податкових накладних (роздрукованих з ЄРПН), на підставі яких ТОВ «Новий День» формувався податковий кредит у квітні 2012 р. в загальному розмірі 355 000 грн. по взаємовідносинах із контрагентами ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» - позивачем до справи надано не було, та не було письмово пояснено, які саме роботи (послуги) здійснювалися (надавалися) такими контрагентами, на підставі яких первинних документів, та що, в даному випадку, фактично підтверджує реальність (товарність) таких господарських операцій позивача із контрагентами ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто».

Як вже також було зазначено вище, згідно інформації з ЄДРПОУ, основними видами діяльності зазначених контрагентів позивача є:

- будівництво будівель (ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»);

- оптова торгівля автомобільними деталями (ПП «Автохімзв'язок»).

Однак, з приводу правомірності (чинності) зазначених правочинів позивача з його контрагентами ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», а також з приводу належності документів, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит у перевіряємому періоді в розрізі правовідносин із ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», наявними доказами у справі підтверджується наступне.

Згідно Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2012 р. № 1341/22-9/34729816 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року встановлено:

- в ході проведення перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» не встановлено факту передачі товарів (послуг) контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також: інших первинних документів;

- перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- за адресою реєстрації ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» та його посадові особи не знаходяться;

- загальна чисельність працюючих на ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 1 особа;

- у зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим;

- згідно інформаційної бази «Аркан» щодо перетину державного кордону України, директор ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» Костромітін Сергій Павлович, який є громадянином Російської Федерації, державного кордону з Україною у періоді з 01.01.2011 року по 14.05.2012 року взагалі не перетинав, а відповідно не міг підписувати будь яку первинну документацію, зокрема також в розрізі правовідносин із позивачем.

Також, згідно Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.05.2012 р. № 1613/22-9/36424002 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «А Автохімзв'язок» (код ЄДРПОУ 36424002), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2011 року по 30.04.2012 року встановлено:

- згідно висновку ГВ ПМ у Печерському районі м. Києва № 4335/вн/07-06/52 від 24.05.2012 року щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності встановлено, що податкову звітність до ДПІ у Печерському районі м. Києва подано невстановленими особами, не встановлено місцезнаходження підприємства за адресою реєстрації;

- ПП «Автохімзв'язок» не звітує про наявність основних фондів, загальна чисельність працюючих на підприємстві складає - 1 особа;

- в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг);

- в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) ПП «Автохімзв'язок» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також: інших первинних документів.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, контролюючим органом було зроблено висновок про те, що операції по контрагентах позивача ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» - не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, автомобільного транспорту, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що економічно необхідне для здійснення задекларованих видів діяльності: будівництво будівель та оптова торгівля автомобільними запчастинами.

У зв'язку з цим, контрагенти позивача ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» фактично не могли самостійно здійснювати будь-яких господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності такими контрагентами позивача.

На переконання контролюючого орану, фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Автохімзв'язок», ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» та їх контрагентами - є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (паперовий, безтоварний варіант правочинів), оскільки без наявності будь яких матеріальних та трудових можливостей, жодна господарська діяльність (а тим паче діяльність з будівництва будівель та оптової торгівлі) здійснюватися не може.

З приводу зазначеного, позивачем не було допустимими доказами по справі доведено суду, яким саме чином його контрагенти ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» без наявності жодної матеріально-технічної бази (адміністративних та інших будівель (офісного приміщення, складів, технічних приміщень, гаражів, інше), устаткування, обладнання, транспорту, вантажних машин, а також відповідних трудових ресурсів (на підприємствах працює 1 особа - директор, а цивільних трудових договорів підприємствами із фізичними особами не укладалося), мали змогу виконувати будь-яку господарську діяльність, в тому числі і в розрізі правовідносин із позивачем.

Доказів щодо укладення такими контрагентами позивача ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, - суду надано також не було.

Також, як зазначив представник відповідача, та вказане підтверджується наявними матеріалами справи, про фіктивну діяльність контрагентів позивача ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» (протиправну діяльність спрямовану на ухилення від сплати податків та надання податкової вигоди третім особам), свідчить також те, що зазначені товариства у 2012 р. звітували із мільйонними оборотами (31 125 813 грн. - ПП «Автохімзв'язок» та 38 839 790 грн. - ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто»), проте як об'єкт оподаткування податком на прибуток декларувався такими суб'єктами господарювання в розмірі, що є в кількадесят (сотні) разів меншим від того, який би мав декларуватися (та сплачуватися відповідний податок) при наявності таких багатомільйонних оборотів (1 494 грн. - об'єкт оподаткування податком на прибуток ПП «Автохімзв'язок», та 81 грн. - об'єкт оподаткування податком на прибуток ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто), а отже - такі контрагенти позивача є «мінімізаторами податкових зобов'язань», та правовідносини платників податків (в тому числі позивача) із зазначеними суб'єктами господарювання, призводять до завдання шкоди Державному бюджету.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Так, як було зазначено вище, та жодними доказами не було спростовано позивачем, зазначені контрагенти ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» - за місцем їх реєстрації не знаходяться (складено Акти про неможливість проведення зустрічної звірки), а отже є неможливим встановити, яким саме чином такі товариства (без їх фактичного розміщення за тією чи іншою адресою) мали змогу виконувати задекларовані види діяльності (будівництво будівель та оптова торгівля автозапчастинами) у великих обсягах та на значні суми без наявності жодних матеріально-технічних та трудових ресурсів.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, за місцем реєстрації контрагенти позивача ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», а також їх посадові особи не знаходяться, а відповідно первинних документів на підтвердження фактичності господарської діяльності (зокрема в розрізі правовідносин із позивачем) від таких підприємств отримати не можливо.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновками відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» носять характер недійсних правочинів, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину - не можливо розшукати посадових осіб товариства; директор одного з контрагентів (ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто») є громадянином Росії та державного кордону з Україною в квітні 2012 р. не перетинав, а відповідно і первинних документів в розрізі правовідносин із позивачем - не підписував; підприємства є мінімізаторами податкових зобов'язань, що завдає шкоди Державному бюджету (ч. 3 ст. 203 ЦКУ), та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ) - відсутність у товариств жодних матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення задекларованого виду господарської діяльності (будівництва будівель та оптової торгівлі автомобільними деталями).

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ні його контрагентами ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» - не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Згідно вимог п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 «Податкового кодексу України», право віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених у відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 3 статті 8 Розділу III Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

В даному випаду, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, вся первинна документація від імені ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» підписувалася невідомою особою, оскільки, директор ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» (що є громадянином Росії) в період правовідносин із позивачем знаходився в Російській Федерації та державного кордону з Україною не перетинав, а відповідно не міг підписувати будь-які документи (договори, акти, податкові накладні, тощо).

Отже, враховуючи наведені вище факти, вбачається проведення контрагентами позивача ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Зазначена позиція узгоджується також із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» та позицією Вищого адміністративного суду України викладену у постанові від 20.02.2013 р. по справі К/9991/59642/12.

Також, постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 р. у справі № 21-421а11 встановлено, якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності.

З огляду на зазначене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ПП «Автохімзв'язок», ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно зі ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість та право на формування валових витрат.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентами ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. № 0001002260.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови - 17.12.2013 р.