Ухвала

від 04.09.2014 по справі 826/17404/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17404/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий день» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 № 0001002260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий День» за взаємовідносинами з контрагентами ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» за період з 01.04.2012 по 30.04.2012.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 29.11.2012 №5549/22-621-32204811, в якому встановлені порушення позивачем вимог: п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст. 187, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати до бюджету за квітень 2012 на 355 000 грн.

На підставі Акта перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 №0001002260, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 532 500 грн., з яких: за основним платежем - 355 000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 500 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за спірними операціями між позивачем ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні внаслідок фіктивності спірних операцій, є юридично дефектними що, відповідно, зумовлює висновок про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної.

Тобто, лише наявність сукупності передбачених законодавством обставин є єдиною та достатньою правовою підставою для надання первинному документу юридичної значимості для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, недоведеність реальності здійснення юридичною особою господарських операцій свідчить про формальність складеної первинної документації, що, у свою чергу, позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2012 року позивач мав взаємовідносини з контрагентами ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», проте які господарські операції були проведені між вказаними підприємствами встановити неможливо, оскільки жодних первинних документів щодо таких правовідносин позивачем ані до перевірки, ані до суду не надано, так само як і жодних пояснень з цього приводу.

Згідно інформації з ЄДРПОУ, основними видами діяльності зазначених контрагентів позивача є будівництво (ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто») та оптова торгівля автомобільними деталями (ПП «Автохімзв'язок»).

Листом № 40 від 13.11.2012 (вх. ДПІ № 16219/10), позивачем було надано податковому органу лише копію протоколу виїмки фінансово-господарських документів від 10.07.2012, згідно якого старшим слідчим прокуратури Києво-Святошинського району Київської області Нагорним А.А. було вилучено оригінали фінансово-господарських документів, що стосуються взаємовідносин з зазначеними у запиті контрагентами, у зв'язку з чим позивач не може надати документи до перевірки.

За даними Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2012 №1341/22-9/34729816 щодо підтвердження господарських відносин ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» з платниками податків за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року податковим органом було встановлено відсутність факту передачі товарів (послуг) контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Крім того, перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; за адресою реєстрації ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» та його посадові особи не знаходяться; загальна чисельність працюючих на ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 1 особа.

Більше того, згідно інформаційної бази «Аркан» директор ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» Костромітін Сергій Павлович, який є громадянином Російської Федерації, державного кордону з Україною у період з 01.01.2011 по 14.05.2012 не перетинав, а тому, відповідно, не міг підписувати будь-яку первинну документацію, зокрема, в розрізі правовідносин із позивачем.

Згідно Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.05.2012 р. № 1613/22-9/36424002 щодо підтвердження господарських відносин ПП «А Автохімзв'язок» з платниками податків за період з 01.11.2011 по 30.04.2012 та згідно висновку ГВ ПМ у Печерському районі м. Києва № 4335/вн/07-06/52 від 24.05.2012 року встановлено, що податкову звітність до ДПІ у Печерському районі м. Києва подано невстановленими особами; не встановлено місцезнаходження підприємства за адресою реєстрації; товариство не звітує про наявність основних фондів; загальна чисельність працюючих на підприємстві складає - 1 особу; в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг); в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) ПП «Автохімзв'язок» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Аналізуючи податкову звітність ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» податковим органом, серед іншого, було встановлено, що зазначені товариства у 2012 році звітували із мільйонними оборотами ( ПП «Автохімзв'язок», - 31 125 813 грн. та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», - 38 839 790 грн.). Разом з тим, об'єкт оподаткування податком на прибуток декларувався такими суб'єктами господарювання в сотні разів менше від того, який би мав декларуватися при наявності таких багатомільйонних оборотів, а саме 1 494 грн. - об'єкт оподаткування податком на прибуток ПП «Автохімзв'язок», та 81 грн. - об'єкт оподаткування податком на прибуток ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто», що на переконання суду апеляційної інстанції додатково свідчить про фіктивну діяльність контрагентів позивача.

Отже, враховуючи наведені вище обставини, вбачається проведення контрагентами позивача ПП «Автохімзв'язок» та ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди та укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянтом жодними належними та допустимими доказами вищевикладені обставини, встановлені податковим органом та судом першої інстанції, спростовані не були. Більше того, навіть, усних пояснень з приводу суті спірних господарських операцій та мети їх проведення, останній надати не зміг.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача на користь останнього зумовлює висновок про відсутність правових підстав для формування останнім спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 09 вересня 2014 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.