Ухвала

від 16.12.2013 по справі 913/2959/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

УХВАЛА

16 грудня 2013 року Справа № 913/2959/13

Провадження № 913/2959/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря", м. Луганськ

до Луганської міської ради, м. Луганськ

про визнання рішень недійсними

Суддя Рябцева О.В.

Секретар судового засідання Дохняк І.В.

у засіданні брали участь:

від позивача - Нікітін О.Е. - предст. за дов. від 18.11.2013 б/н, Курганський С.А. - предст. за дов. від 18.11.2013 б/н, Сосновська Г.І. - предст. за дов. від 18.11.2013 б/н;

від відповідача - Саркісян Я.Ш. - гол. спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження юридичного управління Департаменту Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, дов. від 23.08.2013 № И 01/03-31/5301/0/2-13.

Позивачем заявлена вимога, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про:

- визнання недійсним рішення тридцять сьомої сесії шостого скликання Луганської міської ради від 30.09.2013 № 37/171 та скасування його повністю;

- визнання частково недійсним рішення тридцять сьомої сесії шостого скликання Луганської міської ради від 30.09.2013 № 37/187 в частині заперечення проти користування земельною ділянкою ТОВ "Заря" після закінчення строку договору оренди землі від 24.09.2003 (державна реєстрація від 01.10.2003 № 4651) та, зокрема, пункт № 6 у Переліку суб'єктів, яким заперечене проти користування земельними ділянками після закінчення строків договорів оренди земельних ділянок та проти їх поновлення, строк дії яких спливає у жовтні 2013 року, який є додатком до рішення від 30.09.2013 № 37/187;

- визнання договору оренди землі від 24.09.2003, укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Заря" (державна реєстрація від 01.10.2003 № 4651), поновленим на тих самих умовах, які зазначені в ньому, з 01.10.2013, із урахуванням пропозицій, викладених у листі-повідомленні (заяві) від 26.06.2013, а саме:

- у п. 1.2 розділу "1.Предмет договору" слова, цифри та знаки "на 10 (десять) років" змінити на слова, цифри та знаки "на 20 (двадцять) років";

- п. 2.1 розділу "2.Орендна плата" викласти у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3,5.";

- викласти п. 2.5 розділу "2.Орендна плата" у новій редакції: "2.5.Своєчасно вносити обумовлену договором орендну плату за землю. В випадку не внесення орендної плати в термін, визначений договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), з орендаря стягується пеня в розмірі пені, передбаченої діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку, від несплаченої суми за кожний день прострочки.";

- у п. 6.1 розділу "6.Інші умови" змінити слова "Управління земельними ресурсами Луганської міської ради" на слова "Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів" або інший орган уповноважений орендодавцем;

- п. 6.3 розділу "6.Інші умови" договору виключити.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі договору оренди землі від 24.09.2003 ТОВ "Заря" надана в оренду земельна ділянка площею 0,1070 га за адресою: м. Луганськ, вул. Демьохіна між будинками №№ 58-60 по вул. Дзержинського. Договір було укладено на 10 років. У зв'язку з закінченням строку оренди орендар 26.06.2013 направив орендодавцю заяву про поновлення договору оренди землі і внесення змін до діючого договору. Луганська міська рада одержала дану заяву 02.07.2013, але в порушення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в місячний термін відповіді не надала, заперечення проти поновлення договору не висловила. Натомість, 30.09.2013 відбулась сесія Луганської міської ради, на якій було прийняті спірні рішення про відмову у внесенні змін до договору оренди з посиланням на ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги", Генеральний план міста і висновок Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради, за змістом яких торгівельні ряди, що розташовані на спірній земельній ділянці знаходяться в межах "червоних ліній" вул. Демьохіна; земельна ділянка, що знаходилась в оренді згідно Генерального плану м. Луганська зазначена як вулиця, що є складовою дорожньо-транспортної інфраструктури міста. Висновки ради щодо незаконності розміщення торгових рядів на спірній земельній ділянці не узгоджуються як з приписами ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги" та Генеральним планом м. Луганська, так і зі ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1330/20068, Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198.

Крім того, подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити Луганській міській раді та її виконавчим органам вчиняти дії, пов'язані з виконанням рішень 37 сесії VI скликання Луганської міської ради від 30.09.2013 № 37/171 "Про відмову у внесенні змін до договору оренди землі від 24.09.2003, державна реєстрація від 01.10.2003 № 4651, який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Заря", та від 30.09.2013 № 37/187 "Про заперечення проти користування земельними ділянками після закінчення строків договорів оренди земельних ділянок та проти їх поновлення", а саме:

- відчужувати або передавати в оренду земельну ділянку площею 0,1070 га, розташовану за адресою: вул. Демьохіна між будинками №№ 58-60 по вул. Дзержинського;

- здійснювати демонтаж торгівельних об'єктів на земельній ділянці площею 0,1070 га, розташованій за адресою: вул. Демьохіна між будинками №№ 58-60 по вул. Дзержинського;

- здійснювати будь-яке будівництво або встановлення некапітальних споруд на земельній ділянці площею 0,1070 га, розташованій за адресою: вул. Демьохіна між будинками №№ 58-60 по вул. Дзержинського.

На обґрунтування заяви позивач вказує, що рішенням Луганської міської ради від 30.09.2013 № 37/171 товариству відмовлено у поновленні договору оренди. Наслідком такого рішення є припинення торгівельної діяльності на орендованій земельній ділянці та демонтаж некапітальних споруд. На земельній ділянці знаходяться торговельні об'єкти - некапітальні споруди, в яких здійснюється торговельне обслуговування населення, зберігаються товари та інші матеріальні цінності. Якщо земельна ділянка буде звільнена ТОВ "Заря", Луганська міська рада може надати її в оренду іншому орендарю. За таких обставин відновити права ТОВ "Заря" буде складно та потребує значних витрат та зусиль. Також позивач зазначає, що фізичні особи-підприємці Доценко В.Л. та Колойденко Е.И., які орендують торговельні місця на спірній земельній ділянці одержали приписи Управління Луганської міської ради з питань побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування та захисту прав споживачів про демонтаж об'єктів за адресою між будинками № 58-60 на перехресті вул. Демьохіна і Дзержинського.

Відповідач проти клопотання про забезпечення позову заперечує, посилаючись, зокрема, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суду необхідно пересвідчитись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить позивач. При цьому, відповідно до ст. 33 ГПК України позивач повинен надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а з огляду на приписи ст. 34 ГПК України ці обставини мають бути підтверджені певними засобами доказування. Посилання позивача на те, що Луганська міська рада може надати спірну земельну ділянку в оренду іншому орендарю, в порушення переважного права на поновлення договору оренди, у зв'язку з чим буде складно відновити порушене право позивача, є надуманим, оскільки Луганська міська рада не намагається надати зазначену земельну ділянку іншим особам, а навпаки намагається привести до відповідності зі ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги", оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах "червоних ліній" вул. Дємьохіна, а згаданою нормою заборонено в межах "червоних ліній" розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин. Посилання заявника на те, що підприємці, які орендують у ТОВ "Заря" торговельні площі, отримали приписи про звільнення земельних ділянок не відповідає дійсності, оскільки надані приписи стосувались інших земельних ділянок, які використовуються без правовстановлюючих документів. Щодо підприємців, які здійснюють торговельну діяльність на земельній ділянці, що орендувалась позивачем, то на сесії Луганської міської ради щодо вирішення питання про непоновлення договору Луганський міський голова Кравченко С.І. запевнив підприємців, що до вирішення усіх питань, пов'язаних з наданням нових робочих місць суб'єктам, які здійснюють торговельну діяльність на вулиці Дємьохіна, вони будуть продовжувати свою діяльність на зазначеній території, що відображено в протоколі тридцять сьомої сесії Луганської міської ради від 30.09.2013.

Оцінивши надані доводи і докази сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору оренди землі від 24.09.2003 ТОВ "Заря" надана в оренду земельна ділянка площею 0,1070 га за адресою: м. Луганськ, вул. Демьохіна між будинками №№ 58-60 по вул. Дзержинського. Договір було укладено на 10 років. Згідно розділу 1 договору земельна ділянка надана в оренду під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торговельних рядів (некапітальної споруди). Невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки.

Згідно інформації позивача він надає в оренду торговельні ряди на спірній земельній ділянці п'яти фізичним особам-підприємцям, у тому числі: фізичній особі-підприємцю Маяцькому С.А. площею 112,4 кв.м. на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 10.12.2012 № 5ДТК (том ІІ, аркуші справи 10-11). Фізична особа-підприємець Маяцький С.А. уклав договори суборенди торгових кіосків від 10.12.2012 № 1, № 2 з фізичними особам-підприємцями Доценко В.Л. (том ІІ, аркуш справи 13) і Колойденко Е.И. (том ІІ, аркуш справи 12) площами 4 кв.м. у кожного. За змістом договору з Доценко В.Л. торговий кіоск надано для торгівлі тютюновими виробами, а Колойденко Е.И. для торгівлі мобільними телефонами і аксесуарами до них.

Департаментом Луганської міської ради з питань земельних ресурсів на адресу Управління Луганської міської ради з питань побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування та захисту прав направлено лист від 28.10.2013 № 5896 стосовно вжиття заходів щодо звільнення земельних ділянок від некапітальних споруд, які використовуються без правовстановлюючих документів на землю за адресою: вул. Дємьохіна (район центрального ринку). До листа додано план-схему об'єктів, які використовуються без документів на землю і фото об'єктів (том ІІ, аркуші справи 22-27). Із плану вбачається, що вони стосуються об'єктів, які знаходяться за межами ділянки, що знаходиться в користуванні позивача. В даних матеріалах відсутні відомості щодо осіб, які незаконно здійснюють підприємницьку діяльність на вул. Дємьохіна, проте в ході здійсненої перевірки вищевказаним управлінням було з'ясовано, що на ділянці, позначеній на схемі цифрою 7, розташовано 4 павільйони підприємця Колойденко Е.И., а на ділянці, позначеній цифрою 8 - 2 кіоски з продажу сигарет (МТС), що належать підприємцю Доценко В.Л. Відповідні пояснення надані представником відповідача Саркісян Я.Ш. в судовому засіданні. У зв'язку з цим вказаним особам були направлені приписи від 29.10.2013 про демонтаж об'єктів, які находяться поруч з земельною ділянкою, якою користується позивач (том І, аркуш справи 106).

Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом спору у даній справі є законність рішення органу місцевого самоврядування і поновлення договору. Отже, заявлені вимоги не потребують вжиття заходів до виконання рішення у разі задоволення позову, а тому відсутні обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Доводи позивача, що у разі вжиття відповідачем заходів до демонтажу торговельних рядів і поновлення в подальшому судом дії договору оренди, буде складно відновити торговельну діяльність, у зв'язку з чим виникнуть значні витрати, судом оцінюються критично і з урахуванням наданих доказів. Як вбачається, приписи, на які посилається позивач, були направлені адресатам до порушення провадження у даній справі. Приписи адресовані не позивачу, а іншим особам, які не є учасниками спору. Обставини самовільного зайняття ними інших земельних ділянок не є предметом даного спору. Із приписів достеменно не вбачається, що демонтажу підлягають торговельні об'єкти, що знаходяться на орендованій позивачем земельній ділянці. В ході розгляду справи позивач не доводив, що відповідачем вживаються реальні заходи до звільнення земельної ділянки.

За таких обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп., сплачений на підставі квитанції від 28.10.2013 № ПН1803, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря" про забезпечення позову відмовити.

2.Судовий збір покласти на позивача.

3.Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Рябцева