Рішення

від 16.12.2013 по справі 913/2959/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

16 грудня 2013 року Справа № 913/2959/13

Провадження № 24/913/2959/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря", м. Луганськ

до Луганської міської ради, м. Луганськ

про визнання рішень недійсними та визнання договору оренди землі поновленим

Суддя Рябцева О.В.

Секретар судового засідання Дохняк І.В.

у засіданні брали участь:

від позивача - Нікітін О.Е. - предст. за дов. від 18.11.2013 б/н, Курганський С.А. - предст. за дов. від 18.11.2013 б/н, Сосновська Г.І. - предст. за дов. від 18.11.2013 б/н;

від відповідача - Саркісян Я.Ш. - гол. спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження юридичного управління Департаменту Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, дов. від 23.08.2013 № И 01/03-31/5301/0/2-13;

від Департаменту архітектури та містобудування Луганської міської ради - Чернишев О.А. - заступник директора департаменту головного архітектора, дов. від 20.09.2013 № 544 (11.12.2013).

Позивачем заявлена вимога про:

- визнання незаконним рішення тридцять сьомої сесії шостого скликання Луганської міської ради від 30.09.2013 № 37/171 та скасування його повністю;

- визнання незаконним рішення тридцять сьомої сесії шостого скликання Луганської міської ради від 30.09.2013 № 37/187 в частині заперечення проти користування земельною ділянкою ТОВ "Заря" після закінчення строку договору оренди землі від 24.09.2003 (державна реєстрація від 01.10.2003 № 4651) та скасування пункту № 6 у Переліку суб'єктів, яким заперечене проти користування земельними ділянками після закінчення строків договорів оренди земельних ділянок та проти їх поновлення, строк дії яких спливає у жовтні 2013 року, який є додатком до цього рішення;

- визнання поновленим договір оренди землі від 24.09.2003, укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Заря" (державна реєстрація від 01.10.2003 № 4651), на той самий строк і на тих самих умовах, які зазначені в ньому.

До початку розгляду справи по суті позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог та їх обґрунтування, в якій позивач просить:

- визнати недійсним рішення тридцять сьомої сесії шостого скликання Луганської міської ради від 30.09.2013 № 37/171 та скасувати його повністю;

- визнати частково недійсним рішення тридцять сьомої сесії шостого скликання Луганської міської ради від 30.09.2013 № 37/187 в частині заперечення проти користування земельною ділянкою ТОВ "Заря" після закінчення строку договору оренди землі від 24.09.2003 (державна реєстрація від 01.10.2003 № 4651) та пункт № 6 у Переліку суб'єктів, яким заперечено проти користування земельними ділянками після закінчення строків договорів оренди земельних ділянок та проти їх поновлення, строк дії яких спливає у жовтні 2013 року, який є додатком до рішення від 30.09.2013 № 37/187;

- визнати договір оренди землі від 24.09.2003, укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Заря" (державна реєстрація від 01.10.2003 № 4651), поновленим на тих самих умовах, які зазначені в ньому, з 01.10.2013, із урахуванням пропозицій, викладених у листі-повідомленні (заяві) від 26.06.2013, а саме:

- у п. 1.2 розділу "1.Предмет договору" слова, цифри та знаки "на 10 (десять) років" змінити на слова, цифри та знаки "на 20 (двадцять) років";

- п. 2.1 розділу "2.Орендна плата" викласти у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3,5";

- п. 2.5 розділу "2.Орендна плата" викласти у новій редакції: "2.5.Своєчасно вносити обумовлену договором орендну плату за землю. В випадку не внесення орендної плати в термін, визначений договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), з орендаря стягується пеня в розмірі пені, передбаченої діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку, від несплаченої суми за кожний день прострочки";

- у п. 6.1 розділу "6.Інші умови" змінити слова "Управління земельними ресурсами Луганської міської ради" на слова "Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів" або інший орган уповноважений орендодавцем;

- п. 6.3 розділу "6.Інші умови" договору виключити.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі договору оренди землі від 24.09.2003 ТОВ "Заря" надана в оренду земельна ділянка площею 0,1070 га за адресою: м. Луганськ, вул. Демьохіна між будинками №№ 58-60 до вул. Дзержинського. Договір було укладено на 10 років. У зв'язку з закінченням строку оренди орендар 26.06.2013 направив орендодавцю заяву про поновлення договору оренди землі і внесення змін до діючого договору. Луганська міська рада одержала дану заяву 02.07.2013, але в порушення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в місячний термін відповіді не надала, заперечення проти поновлення договору не висловила. Натомість, 30.09.2013 відбулась сесія Луганської міської ради, на якій було прийняті спірні рішення про відмову у внесенні змін до договору оренди з посиланням на ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги", Генеральний план міста Луганська і висновок Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради, за змістом яких торговельні ряди, що розташовані на спірній земельній ділянці знаходяться в межах "червоних ліній" вул. Демьохіна; земельна ділянка, що знаходилась в оренді згідно Генерального плану міста Луганська зазначена як вулиця, що є складовою дорожньо-транспортної інфраструктури міста. Висновки ради щодо незаконності розміщення торгових рядів на спірній земельній ділянці не узгоджуються як з приписами ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги" та Генеральним планом міста Луганська, так і зі ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1330/20068, Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198. Спірні рішення прийняті також з порушенням ст. 18 ГК України, якою передбачено, що органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Законом можуть бути встановлені винятки з цього правила з метою забезпечення національної безпеки, оборони чи інших загальносуспільних інтересів. Дане порушення полягає в тому, що рішенням ради від 25.04.2008 № 33/39 ТОВ "Сервіс М" передано в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,0023 га за адресою: вул. Дємьохіна біля будинку № 60 по вул. Совєтская під розміщення торговельного павільйону та укладено договір оренди землі. В пункті 3.2 зазначеного рішення та п. 29 договору зазначено, що на орендовану земельну ділянку площею 0,0023 га ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено обмеження, яке полягає у недопущенні розташування на цій земельній ділянці будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин. Будь-яких інших обмежень щодо орендованої земельної ділянки, яка розташована в межах "червоних ліній" вул. Дємьохіна, не встановлено. Рішенням Луганської міської ради від 28.07.2006 № 7/38 передано в оренду ОСОБА_6 дві земельні ділянки площею 0,0044 га та 0,0091 га під розміщення торговельних комплексів за адресою: на АДРЕСА_1 строком на 10 років та укладено два договори оренди землі від 04.08.2006. Рішенням від 15.05.2007 № 18/43 до цих договорів внесено зміни в частині строку оренди, а саме: змінено строк оренди - договори укладено на 49 років. Таким чином, строки дії цих договорів закінчуються 13.06.2055. В цих договорах також є посилання на обмеження, визначені ст. 18 Закону України "Про автомобільна дороги". Таким чином, відповідач, використовуючи своє становище власника земельних ділянок, ставить орендарів у нерівне становища. Продовживши орендареві ОСОБА_6 строк договорів оренди до 49 років, він безпідставно відмовив позивачу у поновленні договору оренди такої ж земельної ділянки, безпідставно пославшись на обмеження, передбачені Генеральним планом міста Луганська. При винесенні спірних рішень відповідач також порушив права орендаря на законне очікування певних умов, оскільки в договорі передбачено його (орендаря) обов'язок про повідомлення про намір продовжити дію договору, у зв'язку з чим позивач просить при винесенні рішення врахувати висновок, викладений в постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 21-345а3, в якій Верховним Судом України зазначено про необхідність врахування рішення Європейського суду з прав людини від 24.07.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства". Крім того, спірні нормативні акти прийняті з порушеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламенту Луганської міської ради, які вимагають додержання певної процедури їх прийняття.

Разом з позовною заявою подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити Луганській міській раді та її виконавчим органам вчиняти дії, пов'язані з виконанням рішень 37 сесії VI скликання Луганської міської ради від 30.09.2013 № 37/171 "Про відмову у внесенні змін до договору оренди землі від 24.09.2003, державна реєстрація від 01.10.2003 № 4651, який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Заря", та від 30.09.2013 № 37/187 "Про заперечення проти користування земельними ділянками після закінчення строків договорів оренди земельних ділянок та проти їх поновлення", а саме:

- відчужувати або передавати в оренду земельну ділянку площею 0,1070 га, розташовану за адресою: вул. Демьохіна між будинками №№ 58-60 до вул. Дзержинського;

- здійснювати демонтаж торгівельних об'єктів на земельній ділянці площею 0,1070 га, розташованій за адресою: вул. Демьохіна між будинками №№ 58-60 до вул. Дзержинського;

- здійснювати будь-яке будівництво або встановлення некапітальних споруд на земельній ділянці площею 0,1070 га, розташованій за адресою: вул. Демьохіна між будинками №№ 58-60 до вул. Дзержинського.

У судовому засіданні 11.12.2013 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 16.12.2013.

Ухвалою від 16.12.2013 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено, оскільки позивач не довів обґрунтованості своїх вимог.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне.

Після укладення з позивачем договору оренди землі змінилось чинне законодавство, зокрема, 08.09.2005 прийнято Закон України "Про автомобільні дороги", ст. 18 якого встановлено, що межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається. Крім того, рішенням Луганської міської ради від 25.01.2011 № 5/1 затверджено Генеральний план міста Луганська, яким визначено принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території м. Луганська, відповідно до якого зазначена територія визначена як вулиця, що є складовою дорожньо-транспортної інфраструктури міста. Розміщення на земельній ділянці площею 0,1070 га торговельних рядів суперечить Генеральному плану міста Луганська, а також діючим нормам та правилам. Відповідач зазначає, що у випадку, коли раніше укладений договір оренди землі, строк дії якого закінчився, не відповідає вимогам чинного законодавства, то такий договір не може бути продовжений. Крім того, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі, а ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Луганська міська рада як особа, яка згідно чинного законодавства реалізує права власника землі, вважає, що діяла в межах повноважень і відповідно до чинного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Також, відповідач висловив думку, що в разі задоволення позовних вимог щодо поновлення договору, суд фактично підмінить відповідний орган місцевого самоврядування і порушить вимоги ст.ст. 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині додержання законності та реалізації права власності на землю, чим, відповідно, зачіпаються інтереси держави. Суд не вправі приймати рішення з питань віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Стосовно доводів позивача про укладення договорів оренди земельних ділянок, що знаходяться поруч та в межах червоних ліній, з іншими орендарями, то відповідач не заперечує проти інформації, наданої позивачем, та вказує, що зазначені договори, у тому числі зміни до договорів були укладені до 2011 року, тобто до прийняття рішення Луганської міської ради від 25.01.2011 № 5/1, яким затверджений Генеральний план міста Луганська до 2029 року. В разі необхідності (початок реконструкції з відповідним розширенням вулиць та будівництва транспортних розв'язок), у відповідності до законодавства з вказаними суб'єктами будуть розірвані зазначені договори. Діючим законодавством України передбачено вилучення земельних ділянок для суспільних потреб. Стаття 32-1 Закону України "Про оренду землі" передбачає підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб, а Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" визначає правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Оцінивши надані докази і доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 10.09.2003 № 327/29 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Заря" - позивачем у справі, та виконавчим комітетом Луганської міської ради укладено договір оренди землі від 24.09.2003.

Договір посвідчено нотаріально 24.09.2003, зареєстровано в реєстрі за № 3020 і зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 01.10.2003 за № 4651.

При прийнятті рішення виконкому і договору враховувався, зокрема, комплексний висновок Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради від 29.07.2003 № 2046, за змістом якого розміщення торговельних рядів (некапітальні споруди) за адресою: вул. Демьохіна між будинками №№ 58-60 до вул. Дзержинського відповідає Генеральному плану міста Луганська, іншій містобудівній документації, державним стандартам, іншим діючим нормам та правилам, в тому числі вимогам Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 із наступними змінами та доповнення до них.

За умовами договору в оренду передано земельну ділянку площею 0,1070 га за адресою: м. Луганськ, вул. Демьохіна між будинками №№ 58-60 до вул. Дзержинського терміном на 10 років під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торговельних рядів (некапітальні споруди) відповідно до проекту відведення земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.1 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який на момент укладання договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганської міської ради від 02.04.1999 за № 7/9.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення орендної плати орендар повинен сплатити пеню, яка нараховується на суму боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу, або на день його (його частини) погашення залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті згідно з Законом України від 21.12.2000 № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно п.п. 3.4.4 п. 3.4 договору орендар зобов'язаний інформувати орендодавця про свій намір про продовження або припинення договірних відносин за два місяці до закінчення терміну дії договору.

У відповідності до п. 6.1 договору контроль за виконанням цього договору здійснює Управління земельними ресурсами Луганської міської ради.

За кожне порушення умов даного договору (крім обов'язку по своєчасній сплаті орендної плати) орендар повинен сплатити штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Сплата штрафу орендарем не звільняє його від виконання відповідної умови договору (п. 6.3 договору).

Позивач 02.07.2013 звернувся до Луганського міського голови з заявою від 26.06.2013 № 8 про внесення змін до вищевказаного договору оренди землі, зокрема, просив:

- в п. 1.2 розділу "1.Предмет договору" слова, цифри та знаки "на 10 (десять) років" змінити на слова, цифри та знаки "на 20 (двадцять) років";

- викласти п. 2.1 розділу "2.Орендна плата" договору у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3,5";

- викласти п. 2.5 розділу "2.Орендна плата" в новій редакції: "2.5.Своєчасно вносити обумовлену договором орендну плату за землю. В випадку не внесення орендної плати в термін, визначений договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), з орендаря стягується пеня в розмірі пені, передбаченої діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку, від несплаченої суми за кожний день прострочки";

- в п. 6.1 розділу "6.Інші умови" змінити слова "Управління земельними ресурсами Луганської міської ради" на слова "Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів" або інший орган, уповноважений орендодавцем;

- п. 6.3 розділу "6.Інші умови" договору виключити.

Відповіді на вказану заяву відповідач не надав, натомість 30.09.2013 Луганською міською радою прийняті рішення:

- № 37/171 "Про відмову у внесенні змін до договору оренди землі від 24.09.2003, державна реєстрація 01.10.2003 № 4651, який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Заря";

- № 37/187 "Про заперечення проти користування земельними ділянками після закінчення строків договорів оренди земельних ділянок та проти їх поновлення".

Рішенням ради від 30.09.2013 № 37/171 позивачу відмовлено у внесенні змін до договору оренди землі від 24.09.2003, державна реєстрація 01.10.2003 № 4651, оскільки земельна ділянка площею 0,1070 га за адресою: вул. Дємьохіна між будинками №№ 58-60 до вул. Дзержинського, на якій розташовані торговельні ряди, знаходиться в межах "червоних ліній" вул. Дємьохіна, у зв'язку з чим згідно ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено обмеження, яке полягає у недопущенні розташування на цій земельній ділянці будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин. Крім того, рішенням Луганської міської ради від 25.01.2011 № 5/1 затверджено Генеральний план міста Луганська, яким визначено принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території м. Луганська, відповідно до якого зазначена територія визначена як вулиця, що є складовою дорожньо-транспортної інфраструктури міста. Розміщення на земельній ділянці площею 0,1070 га торговельних рядів суперечить Генеральному плану міста Луганська, а також діючому законодавству.

Рішенням від 30.09.2013 № 37/187 рада заперечила проти користування земельними ділянками після закінчення строків договорів, зазначених у додатку до даного рішення, та проти їх поновлення в порядку, передбаченому Законом України "Про оренду землі". В пункті 6 додатку № 1 до зазначеного рішення ТОВ "Заря" заперечено проти користування земельною ділянкою за адресою: вул. Дємьохіна між будинками №№ 58-60 до вул. Дзержинського після закінчення строку договору оренди землі від 01.10.2003 № 4651 та проти його поновлення.

Копії рішень Луганської міської ради отримані представником ТОВ "Заря", що підтверджується відповідними реєстрами розсилки Луганської міської ради.

Крім того, відповідач листом від 09.10.2013 № 5629 повідомив позивача про те, що договір оренди землі від 24.09.2003, державна реєстрація від 01.10.2003 № 4651 припинився 01.10.2013. Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Передача об'єкту оренди здійснюється за актом приймання-передачі, тому ТОВ "Заря" необхідно протягом одного тижня з моменту отримання даного повідомлення звернутися до Департаменту Луганської міської ради з питань земельних ресурсів для підписання акту приймання-передачі. Дане повідомлення отримано представником позивача 09.10.2013.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Власність зобов'язує. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 19 Конституції України врегульовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції від 17.02.2011, чинної з 12.03.2011 (далі Закон), передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Позивачем, з урахуванням приписів вказаного закону та з урахуванням умов п.п. 3.4.7 договору, в якому визначено обов'язок орендаря інформувати орендодавця про свій намір про продовження договірних відносин, направлено лист з пропозицією про поновлення умов договору на той самий строк зі змінами щодо розміру орендної плати.

Орендодавець в порушення ч. 5 ст. 33 Закону відповіді не надав.

30.09.2013 відповідач прийняв рішення про відмову у поновленні договору, про що в передбачений ч. 5 ст. 33 Закону місячний термін повідомив орендаря.

Орендар, вважаючи, підстави відмови в поновленні договору оренди земельної ділянки, які зазначені в спірних рішеннях незаконними, відповідно до ч. 9 ст. 33 Закону оскаржив рішення, що є предметом даного спору.

Відповідач зазначає, що після укладення договору змінилось чинне законодавство у сфері регулювання земельних правовідносин, тому рішення про відмову в поновленні орендних правовідносин прийнято з урахуванням норм діючого законодавства та з урахуванням висновку Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради від 26.07.2013 № 01-19/2671/43-13 та інформації Департаменту Луганської міської ради з питань земельних ресурсів від 24.09.2013 № 04-09/31.

За змістом вказаних документів земельна ділянка, що надана в оренду ТОВ "Заря", знаходиться в межах "червоних ліній". Згідно ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено обмеження, яке полягає у недопущенні розташування на цій земельній ділянці будь-яких об'єктів, будівель, споруд, або їх частин.

Дійсно, 08.09.2005 прийнято Закон України "Про автомобільні дороги", який набрав чинності з 07.10.2005, який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг. В статті 1 цього Закону визначено поняття автомобільної дороги як лінійного комплексу інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів. Вулиця - це автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів. В статті 18 вказаного Закону зазначено, що складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі. Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.

Відповідач вважає, що розташування торговельних рядів (некапітальних споруд) за умовами договору оренди земельної ділянки від 24.09.2003 суперечить вищенаведеним приписам статті 18 Закону України "Про автомобільні дороги".

Даний Закон не містить визначення понять "об'єкти", "будівлі", "споруди". Втім, поняття "будівля" та "споруда" наведені в Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженому наказом Держстандарту від 17.08.2000 № 507. Так, згідно цього нормативного акту будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. Споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт. В статті 28 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" зазначено, що є тимчасовою спорудою для провадження підприємницької діяльності. Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1330/20068, визначено, що комплексна схема розміщення тимчасової споруди в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту - це текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування тимчасових споруд, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою. Підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди. Позивач у встановленому порядку оформив паспорт прив'язки стаціонарної малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності.

Можливість надання земельних ділянок у користування, у тому числі на умовах оренди, в межах червоних ліній міських вулиць і доріг загального користування передбачена і Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 з подальшими змінами і доповненнями. Згідно п. 4 Єдиних правил користувачами дорожніх об'єктів є учасники дорожнього руху, власники та користувачі земельних ділянок, які знаходяться в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, а також власники (користувачі) малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, рекламних засобів та інженерних комунікацій і споруд, розташованих у зазначених межах. Мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності - це невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.

Таким чином, системний аналіз норм чинного законодавства надає підстави для висновку, що в межах червоних ліній міських вулиць і доріг забороняється розташування капітальних споруд. Посилання відповідача, що ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги" заборонено розташування в межах червоних ліній вулиць тимчасових споруд не відповідає змісту цієї статті і іншим діючим нормативним актам.

Щодо посилання відповідача на невідповідність умов договору оренди земельної ділянки від 24.09.2003 Генеральному плану міста Луганська на період до 2029 року, затвердженому рішенням Луганської міської ради від 25.01.2011 № 5/1, то судом проаналізовано зміст Закону України "Про планування і забудову територій", який був чинний на момент прийняття рішення про затвердження Генерального плану, так і Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011.

За змістом ст. 1 цих Законів генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Містобудівна документація - це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель (Закон України "Про планування і забудову територій"). Містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Статтею 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Детальний план території визначає червоні лінії та лінії регулювання забудови. Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Згідно п. 8 ст. 19 зазначеного Закону детальний план території у межах населеного пункту затверджується виконавчим органом міської ради, а за відсутності затвердженого плану зонування території - міською радою. Аналогічні положення передбачались в статтях 1, 3, 10 Закону України "Про планування і забудову територій".

В пункті 14 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" також визначено поняття "червоних ліній", за змістом якого - це визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення. З урахуванням вимог Закону, що містобудівна документація, і детальний план як її складова, підлягають затвердженню у встановленому порядку, надані відповідачем докази на обґрунтування свої доводів оцінюються з урахуванням вимог ст. 34 ГПК України щодо належності і допустимості доказів. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідачем надано лише фрагмент з Генерального плану міста Луганська (том І, аркуш справи 70) та Схему Генплану транспортного тунелю по вул. Радянській на ділянці від вул. Котельникова до вул. 15 лінія (том ІІ, аркуш справи 52), на яких позначено вул. Демьохіна і не міститься інформації щодо планування та використання спірної території, а отже ці документи не мають доказової сили у спірних питаннях.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів належними засобами доказування, яким чином оренда земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, вул. Демьохіна між будинками №№ 58-60 до вул. Дзержинського суперечить Генеральному плану міста Луганська. Згідно пояснень, наданих 04.12.2013, відповідач вказує про відсутність в графічних матеріалах Генерального плану міста Луганська окремого креслення "План червоних ліній". При прийнятті спірних рішень враховувались вимоги ДБН В.2.3-5-2011 "Вулиці та дороги населених пунктів" щодо червоних ліній.

Отже відповідачем не доводилась наявність затвердженого детального плану у межах населеного пункту та визначених ним червоних ліній.

Доводи позивача щодо порушення Регламенту Луганської міської ради в ході підготовки проектів рішень, їх обговорення і прийняття на сесії судом до уваги не приймаються з огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Роз'ясненні Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", за змістом яких підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Роз'яснення щодо недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, як підстави для визнання такого акта недійсним, є зупиненим.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, що є достатньою підставою для визнання недійсними відповідно до п. "г" ст. 152 Земельного кодексу України рішення від 30.09.2013 № 37/171 в повному обсязі, а рішення від 30.09.2013 № 37/187 в частині, що стосується прав позивача.

Таким чином, оцінивши підстави відмови орендодавця в поновленні договору оренди землі, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, у зв'язку з чим договір оренди землі від 24.09.2003 підлягає поновленню з урахуванням пропозицій позивача від 26.06.2013.

З приводу доводів відповідача щодо порушення судом компетенції ради слід зазначити наступне.

Дійсно, відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідач посилається на приписи ст. 12 Земельного кодексу України, якою передбачено, що до повноважень міської ради віднесено:

- розпорядження землями територіальних громад;

- передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

- надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

- вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

- викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

- вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з реалізацією права на поновлення договору оренди земельної ділянки згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Відповідно до п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору. Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Діюча редакція ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не вимагає обов'язкового прийняття рішення з цього питання. Однак у разі розгляду такого питання на сесії, воно повинно прийматись відповідно до чинного законодавства. Крім того, відповідач у будь-якому разі мав повідомити орендаря про результати розгляду його звернення щодо поновлення договору, зокрема, про намір вирішити це питання на сесії ради. Оскільки згідно чинного законодавства питання про поновлення договору оренди земельної ділянки не віднесено до виключної компетенції міської ради, суд не втручається у виключну компетенцію відповідача.

Відповідач по суті запропонованих змін до договору оренди землі заперечень не надав. Можливість внесення змін до договору оренди землі передбачена ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Позивач своєчасно і в повному обсязі виконував зобов'язання по оплаті орендної плати; маючи на увазі свій обов'язок повідомити про намір продовжити дію договору сподівався на продовження орендних правовідносин; завчасно повідомив про це орендодавця.

Відповідач (місцевий бюджет) отримував орендну плату.

Матеріали справи не доводять, що орендні правовідносини направлені проти інтересів суспільства або порушують інтереси будь-якої третьої особи, або продовження терміну оренди може суперечити якій-небудь іншій встановленій законом функції органу місцевого самоврядування.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 3441 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря" до Луганської міської ради про визнання рішень недійсними та визнання договору оренди землі поновленим задоволити у повному обсязі.

2.Визнати недійсним рішення тридцять сьомої сесії шостого скликання Луганської міської ради від 30.09.2013 № 37/171.

3.Визнати недійсним рішення тридцять сьомої сесії шостого скликання Луганської міської ради від 30.09.2013 № 37/187 в частині заперечення проти користування земельною ділянкою ТОВ "Заря" після закінчення строку договору оренди землі від 24.09.2003 (державна реєстрація від 01.10.2003 № 4651) та пункт № 6 у Переліку суб'єктів, яким заперечено проти користування земельними ділянками після закінчення строків договорів оренди земельних ділянок та проти їх поновлення, строк дії яких спливає у жовтні 2013 року, який є додатком до рішення від 30.09.2013 № 37/187.

4.Визнати договір оренди землі від 24.09.2003, укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Заря" (державна реєстрація від 01.10.2003 № 4651), поновленим на тих самих умовах, які зазначені в ньому, з 01.10.2013, із урахуванням пропозицій, викладених у листі-повідомленні (заяві) від 26.06.2013, а саме:

- у п. 1.2 розділу "1.Предмет договору" слова, цифри та знаки "на 10 (десять) років" змінити на слова, цифри та знаки "на 20 (двадцять) років";

- п. 2.1 розділу "2.Орендна плата" викласти у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3,5";

- п. 2.5 розділу "2.Орендна плата" викласти у новій редакції: "2.5.Своєчасно вносити обумовлену договором орендну плату за землю. В випадку не внесення орендної плати в термін, визначений договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), з орендаря стягується пеня в розмірі пені, передбаченої діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку, від несплаченої суми за кожний день прострочки";

- у п. 6.1 розділу "6.Інші умови" змінити слова "Управління земельними ресурсами Луганської міської ради" на слова "Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів" або інший орган уповноважений орендодавцем;

- п. 6.3 розділу "6.Інші умови" договору виключити.

5.Стягнути з Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 26070794 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря", м. Луганськ, тупик Центрального ринку, 1а, ідентифікаційний код 30694518 судовий збір в сумі 3441 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7.Повне рішення складено і підписано - 23.12.2013 .

Суддя О.В.Рябцева