Постанова

від 16.12.2013 по справі 25/629

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року Справа № 25/629 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О. за участю представників: від прокуратури:Кузнецова Ю.В., пос. №023135 від 26.11.2013р.; від позивача:Мосійчук Я.І., дов. №010-01/7538 від 25.09.2012р.; від відповідача 1:не з'явився; від відповідача 2:не з'явився; від відповідача 3:Сальник М.А., дов. б/н від 11.01.2013р.; від відповідача 4:не з'явився; від відповідача 5:не з'явився; від відповідача 6:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2013р. у справі господарського суду№25/629 міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс-ВМ Trans"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ БудМеханізація"; 3.Закритого акціонерного товариства "АТП-13060"; 4.Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ. СОМ"; 5.Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ-Сервіс"; 6.Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМ-2000" за участюПрокурора міста Києва простягнення 5 706 118,20 євро, 15 209 158,36 дол. США та 25 438 612,16 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави та іпотеки В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.09.2010р. (складене 27.09.2010р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2013р. у справі №25/629, позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС-BM TRANS" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 588 879,68 євро, 15 209 158,36 дол. США та 534 575,64грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 5 117 238,01 євро та 24 904 396,34грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з відпусткою судді Демидової А.М. було проведено повторний автоматичний розподіл справи №25/629 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 25.11.2013р. №08.03-04/1492.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі судової колегії: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

Ухвалою від 09.12.2013р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу Закрите акціонерне товариство "АТП-13060" просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 16.12.2013р. прокурор та представник позивача підтримали вимоги касаційної скарги, представник Закритого акціонерного товариства "АТП-13060 заперечував проти її задоволення. Інші учасники судового процесу уповноважених представників - не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.11.2005р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС-BM TRANS" (позичальники) укладена генеральна угода №18105N3/2114, метою якої є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, виробничої та іншої діяльності позичальників шляхом укладених договорів про надання кредитних операцій, які є окремим додатком та є невід'ємною частиною.

26.07.2006р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС-BM TRANS" укладений кредитний договір №18106К26/2154, на виконання умов якого позивачем надано першому відповідачу кредит в розмірі 118 900,00 євро, що підтверджується банківськими виписками.

В зв'язку з неналежним виконання першим відповідачем умов кредитного договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 59 440,59 євро, за відсотками - 4317,83 євро (з яких 3927,34 євро прострочені відсотки та 390,49 євро нараховані відсотки), та по сплаті комісії - 19370,44 грн. (в тому числі 16368,57 грн. прострочена комісія та 3001,87 грн. нарахована комісія).

23.03.2007р. між цими ж сторонами укладений кредитний договір №151407К20, на виконання умов якого позивачем надано першому відповідачу кредит в розмірі 144 200,00 євро, що підтверджується банківськими виписками.

В зв'язку з неналежним виконання першим відповідачем умов кредитного договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 126 875,00 євро, за відсотками - 9047,10 євро (з яких 8 232,99 євро прострочені відсотки та 814,11 євро нараховані відсотки) та по сплаті комісії - 3 932,75 грн. (в тому числі 3 323,37 грн. прострочена комісія та 609,38 грн. нарахована комісія).

20.06.2007р. між цими ж сторонами укладений кредитний договір №151407К27, на виконання умов якого позивачем надано першому відповідачу кредит в розмірі 13 900 000,00 дол. США, що підтверджується банківськими виписками.

В зв'язку з неналежним виконання першим відповідачем умов кредитного договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 13 900 000,00 дол. США, за відсотками - 1 309 158,36 дол. США (з яких 1 219 966,69 дол. США прострочені відсотки та 89 191,67 дол. США нараховані відсотки), та по сплаті комісії - 54 671,90 грн. (в тому числі 43 544,95 грн. прострочена комісія та 11 126,95 грн. нарахована комісія).

12.07.2007р. між цими ж сторонами укладений кредитний договір №151407К30, на виконання умов якого позивачем надано першому відповідачу кредит в розмірі 380 000,00 євро, що підтверджується банківськими виписками.

В зв'язку з неналежним виконання першим відповідачем умов кредитного договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 380 000,00 євро, за відсотками - 9199,16 євро (з яких 6760,83 євро прострочені відсотки та 2 438,33 євро нараховані відсотки) та по сплаті комісії - 13 351,92 грн. (в тому числі 8 789,07 грн. прострочена комісія та 5562,85 грн. нарахована комісія).

25.09.2008р. між цими ж сторонами укладений кредитний договір №151408К21, на виконання умов якого позивачем надано першому відповідачу кредит в розмірі 272 700,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

В зв'язку з неналежним виконання першим відповідачем умов кредитного договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 202 624,34 грн., за відсотками - 9025,94 грн. (з яких 6 611,33 грн. прострочені відсотки та 2 414,61 грн. нараховані відсотки) та по сплаті комісії - 245,43 грн. (в тому числі 163,62 грн. прострочена комісія та 81,81 грн. нарахована комісія).

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.08.2009р. позивач направив першому відповідачу лист №158-04/6121 (який отриманий останнім 01.09.2009р.), в якому повідомив про наявність заборгованості за вищезазначеними кредитними договорами та вимагав дострокового погашення основних боргів та нарахованих процентів і комісій за ними.

26.07.2006р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" укладений кредитний договір №18106К27/2155, на виконання умов якого позивачем надано першому відповідачу кредит в розмірі 2 400 000,00 євро, що підтверджується банківськими виписками.

В зв'язку з неналежним виконання другим відповідачем умов кредитного договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 1 765 500,00 євро, за відсотками - 181 345,32 євро (з яких 169 746,97 євро прострочені відсотки та 11 598,35 євро нараховані відсотки), та по сплаті комісії - 93 880,25 грн. (в тому числі 85 475,00 грн. прострочена комісія та 8405,25 грн. нарахована комісія).

23.03.2007р. між цими ж сторонами укладений кредитний договір №151407К21, на виконання умов якого позивачем надано першому відповідачу кредит в розмірі 1 636 900,00 євро, що підтверджується банківськими виписками.

В зв'язку з неналежним виконання другим відповідачем умов кредитного договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 1 636 900,00 євро, за відсотками - 165666,10 євро (з яких 155 162,66 євро прострочені відсотки та 100 503,44 євро нараховані відсотки) та по сплаті комісії - 47 870,72 грн. (в тому числі 41 974,20 грн. прострочена комісія та 5 896,52 грн. нарахована комісія).

18.09.2007р. між цими ж сторонами укладено кредитний договір №151407К42, на виконання умов якого позивачем надано першому відповідачу кредит в розмірі 1 392 970,00 євро, що підтверджується банківськими виписками.

В зв'язку з неналежним виконання другим відповідачем умов кредитного договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 1 249 061,64 євро, за відсотками - 118 764,95 євро (з яких 110 750,14 євро прострочені відсотки та 8 014,81 євро нараховані відсотки згідно заявлених позовних вимог) та по сплаті комісії - 135 790,02 грн. (в тому числі 119 064,12 грн. прострочена комісія та 16 726,08 грн. нарахована комісія).

16.12.2008р. між цими ж сторонами укладений кредитний договір №151408К24, на виконання умов якого позивачем надано першому відповідачу кредит в розмірі 20 000 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

В зв'язку з неналежним виконання другим відповідачем умов кредитного договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 20 000 000,00 грн., за відсотками - 3 904 568,42 грн. (з яких 3 617 346,20 грн. прострочені відсотки та 287 222,22 грн. нараховані відсотки) та по сплаті комісії - 63 000,00 грн. (в тому числі 56 000,00 грн. прострочена комісія та 7 000,00 грн. нарахована комісія).

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.08.2009р. позивач направив другому відповідачу лист №158-04/6116 (який отриманий останнім 01.09.2009р.), в якому повідомив про наявність заборгованості за вищезазначеними кредитними договорами та вимагав дострокового погашення основних боргів та нарахованих процентів і комісій за ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Нормами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 1 та 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до вірного та обґрунтованого висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс-ВМ Trans" заборгованості за кредитними договорами №18106К26/2154, №151407К20, №151407К27, №151407К30 та №151408К21 в сумах 588879,68 євро, 15209158,36 доларів США та 534575,64 грн., а з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ БудМеханізація" - заборгованості за кредитними договорами №151407К21, №151407К42, №151408К24 та №18106К27/2155 в сумах 5117238,01 євро та 24904396,34 грн.

При задоволенні в цій частині позовних вимог, господарськими судами попередніх інстанцій враховано, що вищезазначені розміри заборгованості підтверджуються висновком судово-економічної експертизи від 28.04.2010р. №13/14/2917/2918/10-19.

Також господарськими судами першою та апеляційною інстанцією встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за генеральною угодою від 10.11.2005р. №18105N3/2114 укладені наступні договори:

- Іпотечний договір №18105Z72 від 10.11.2005р., між позивачем та Закритим акціонерним товариством "АТП-13060", відповідно до умов якого третій відповідач передав в іпотеку єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 26 (з урахуванням та договору №18105Z72-2 від 07.11.2006р. про внесення змін до зазначеного договору іпотеки);

- Договір застави №18105Z73 від 10.11.2005р., між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ БудМеханізація", відповідно до умов якого другий відповідач передав в заставу позивачу бурову машину марки BG25, реєстраційний №07802 КС;

- Договір застави №151408Z15 від 03.04.2008р., між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ БудМеханізація", відповідно до умов якого другий відповідач передав в заставу позивачу контейнери та цифрову міні АТС;

- Договір застави №151408Z110 від 16.12.2008р., між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ БудМеханізація", відповідно до умов якого другий відповідач передав в заставу позивачу майнові права на виручку за договорами підряду №11К-Д від 14.08.2007р. та №22К-Д від 17.09.2007р.

Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, з системного аналізу ст. 29 Закону України "Про іпотеку" та ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", вірно застосував ст. 22 ГПК України та дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги були заявлені позивачем не у відповідності до законодавства, а саме без зазначення інформації щодо точного опису майна, за рахунок якого підлягають задоволенню його вимоги щодо погашення заборгованості за кредитними договорами, без визначення способу реалізації предметів застави (іпотеки), та без зазначення початкової ціни такої реалізації.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2013р. у справі №25/629 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2013р. у справі №25/629 - залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков