Постанова

від 17.12.2013 по справі 2-32/107-08-4074

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 2-32/107-08-4074 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргуПАТ КБ "Приватбанк" на постанову та ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року господарського суду Одеської області від 26.09.2013 року (в частині стягнення оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Селезньова О.В.) у справі господарського суду№ 2-32/107-08-4074 Одеської області за заявоюЗаступника прокурора Малиновського району міста Одеси в інтересах держави в особі ДПІ у Малиновському районі міста Одеси доВиробничо-комерційної фірми "Алів" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання банкрутом ліквідаторСелезньов О.В. у судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ КБ "Приватбанк":не з'явилися, Генеральної прокуратури України:Козакова І.М. (посв. №018008 від 01.07.2013 року), Виробничо-комерційної фірми "Алів" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю: не з'явилися. В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2008 року порушено провадження у справі про банкрутство Виробничо-комерційної фірми "Алів" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - боржника) за заявою Заступника прокурора Малиновського району міста Одеси Колесніченко О.В. в інтересах держави в особі ДПІ у Малиновському районі міста Одеси (далі - ініціюючого кредитора) за спеціальною процедурою, передбаченою статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі) (далі - Закону) (том 1, а.с. 1, 1 - зворот).

Постановою господарського суду Одеської області від 27.10.2008 року визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дечеву О.М., яку зобов'язано здійснити ліквідаційні заходи у відповідності до статті 52 Закону (в зазначеній редакції) та надати суду звіт (том 2, а.с. 7 - 8).

В ході здійснення ліквідаційної процедури у даній справі ліквідатори банкрута змінювалися.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2012 року припинено повноваження ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Яцевича А.В., призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Селезньова О.В., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру банкрута та надати суду звіт про виконану роботу (том 7, а.с. 122, 122 - зворот) ; ухвалою суду від 18.06.2013 року продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Селезньова О.В. (том 8, а.с. 27, 27 - зворот).

24.09.2013 року до господарського суду ліквідатором подано на затвердження звіт з додатками, в тому числі ліквідаційний баланс банкрута, (вх. №28520/13), а також клопотання про стягнення з кредиторів коштів на оплату послуг ліквідатора пропорційно до заявлених ними вимог до боржника (том 8, а.с. 48 - 57).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2013 року (суддя Бахарєв Б.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано та припинено банкрута як юридичну особу, затверджено оплату послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Селезньова О.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання арбітражним керуючим обов'язків ліквідатора боржника, стягнено на користь арбітражного керуючого Селезньова О.В. оплату його послуг пропорційно заявленим кредиторами вимогам: з ДПІ у Малиновському районі міста Одеси - 16 982 грн.; з УПФУ в Малиновському районі міста Одеси - 13, 86 грн., з Одеського міського центру зайнятості - 0,46 грн.; з ПАТ КБ "Приватбанк" - 1 155, 60 грн.; з Одеської філії ВАТ "Укргазбанк" - 577, 80 грн.; з Дочірнього підприємства компанії "СЛВ Ентерпрайзис Лімітед "СЛВ Ентерпрайзис Україна" - 1 097, 82 грн.; з ВАТ "Одесагаз" - 2 311, 20 грн.; з Дочірнього підприємства компанії "Дапекс Трейдінг Лімітед" "Дапекс Трейдінг Лімітед Україна" - 970, 70 грн., повноваження ліквідатора припинено, провадження у справі припинено (том 8, а.с. 67 - 72).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, кредитор боржника - ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - скаржник) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 26.09.2013 року в частині задоволення заяви арбітражного керуючого Селезньова О.В. про оплату його послуг ліквідатора боржника у даній справі, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні зазначеної заяви, мотивуючи тим, що зборами комітету кредиторів боржника не було вирішено питання про визначення джерела оплати послуг ліквідатора, а лише визначено розмір оплати його послуг, з огляду на що у ПАТ КБ "Приватбанк", як кредитора боржника, не виникло обов'язку здійснити оплату послуг ліквідатора у даній справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Лашина В.В., суддів: Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 26.09.2013 року у даній справі - без змін (том 8, а.с. 163 - 166). Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про покладення обов'язку з оплати послуг ліквідатора на всіх кредиторів у даній справі пропорційно до розміру заявлених ними вимог до боржника.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 29.10.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 26.09.2013 року в частині стягнення оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Селезньова О.В., прийняти нове рішення про відмову у задоволенні зазначеної заяви, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 9, 19 Конституції України, статті 42 Господарського кодексу України, статей 3 1 , 24, 52 Закону (в зазначеній редакції) , статті 54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 2 Закону України "Про міжнародні договори", статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник зазначив про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про покладення обов'язку з оплати послуг ліквідатора у справі про банкрутство на кредиторів боржника у випадку відсутності у банкрута майнових активів, оскільки у даній справі кредиторами не було вирішено питання про визначення джерела оплати послуг ліквідатора та не затверджено звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора, тоді як лише судом під час розгляду справи було вирішено питання про розмір оплати послуг ліквідатора.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 29.10.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 26.09.2013 року в частині стягнення оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Селезньова О.В. на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши прокурора Генеральної прокуратури України Козакову І.М., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з абзацом 4 частини 4 статті 3 1 Закону (в зазначеній редакції) , арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом. Отже, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до частин 12, 13 статті 3 1 Закону (в зазначеній редакції) , оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Вказаною нормою передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

У подальшому, відповідно до частини 14 статті 3 1 Закону (в зазначеній редакції) , розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Закону (в зазначеній редакції) , у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Отже, провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника здійснюється за спрощеною процедурою без публікації оголошення про порушення справи про банкрутство, без формування реєстру вимог кредиторів за наслідками проведеного публічного конкурсу, без утворення комітету кредиторів та з переходом в підготовчому засіданні суду до ліквідаційної процедури, визначеної з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону (в зазначеній редакції) . При цьому, законодавець не передбачає обов'язку ініціюючого кредитора оплатити арбітражному керуючому усі надані ним послуги у процедурі банкрутства відповідно до положень статті 52 Закону (в зазначеній редакції) .

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок про обов'язок ініціюючого кредитора оплатити послуги арбітражного керуючого з моменту призначення та до винесення постанови про визнання боржника банкрутом (у випадку призначення розпорядника майна в момент порушення провадження у справі). У подальшому кредитори (комітет кредиторів) повинні прийняти рішення про утворення фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) за відсутності активів боржника. За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні. При цьому, суд зобов'язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 16 Закону (в зазначеній редакції) , суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами, пов'язаних з проведенням спрощеної ліквідаційної процедури за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою господарського суду від 27.10.2008 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дечеву О.М. (том 2, а.с. 7 - 8).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході ліквідаційної процедури банкрута ліквідатори неодноразово змінювалися; ухвалою суду від 20.11.2012 року припинено повноваження ліквідатора Яцевича А.В., ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Селезньова О.В. , якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду звіт про виконану роботу; ухвалою суду від 18.06.2013 року продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора Селезньова О.В. (том 7, а.с. 122, 122 - зворот, том 8, а.с. 27, 27 - зворот).

Судами встановлено обставини затвердження зборами кредиторів боржника оплати послуг арбітражного керуючого Селезньова О.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора (протокол зборів кредиторів боржника №л/2 від 12.04.2013 року) (том 7, а.с. 195 - 196).

Судами встановлено, що з грошовими вимогами до боржника звернулися такі кредитори: ДПІ у Малиновському районі міста Одеси на суму 19 761 807, 25 грн.; УПФУ в Малиновському районі міста Одеси на суму 15 531, 14 грн., Одеський міський центу зайнятості на суму 867, 25 грн.; ПАТ КБ "Приватбанк" на суму 1 313 894, 83 грн.; Одеська філія ВАТ "Укргазбанк" на суму 647 148, 63 грн.; Дочірнє підприємство компанії "СЛВ Ентерпрайзис Лімітед "СЛВ Ентерпрайзис Україна" на суму 1 093 788, 66 грн.; ВАТ "Одесагаз" на суму 2 478 877, 22 грн.; Дочірнє підприємство компанії "Дапекс Трейдінг Лімітед" "Дапекс Трейдінг Лімітед Україна" на суму 1 013 526, 29 грн. Інших кредиторів боржника ліквідатором в ході ліквідаційної процедури виявлено не було.

Суди встановили, що 24.09.2013 року ліквідатором боржника подано до господарського суду на затвердження звіт з додатками, в тому числі ліквідаційний баланс банкрута, а також клопотання про стягнення з кредиторів боржника коштів на оплату послуг ліквідатора пропорційно до заявлених вимог (том 8, а.с. 48 - 57).

Судами встановлено, що провадження у даній справі про банкрутство здійснюється за спрощеною процедурою за статтею 52 Закону (в зазначеній редакції).

З огляду на встановлене та враховуючи обставини відсутності комітету кредиторів, фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора боржника) та відсутності у боржника активів, суд першої інстанції ухвалою про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута від 26.09.2013 року, зокрема, затвердив оплату послуг арбітражного керуючого Селезньова О.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним обов'язків ліквідатора боржника, та, взявши до уваги те, що у справі є декілька кредиторів, розподілив оплату вартості послуг арбітражного керуючого з моменту призначення його ліквідатором у справі між всіма кредиторами пропорційно до розміру заявлених ними вимог до боржника.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку в частині стягнення оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Селезньова О.В., повністю погодився з висновками суду першої інстанції про підставність покладення обов'язку з оплати послуг ліквідатора на кредиторів боржника пропорційно до розміру заявлених ними вимог та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 26.09.2013 року в цій частині.

Колегія суддів касаційного суду, переглядаючи постанову апеляційного суду та ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Селезньова О.В., повністю погоджується з висновками судів та не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваних рішень.

При цьому, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими доводи скаржника про відсутність в суду повноважень самостійно визначати джерело оплати послуг ліквідатора, з посиланням на те, що це виключна компетенція комітету кредиторів боржника, та зазначає, що провадження у даній справі здійснюється за спрощеною процедурою згідно статті 52 Закону (в зазначеній редакції) без утворення комітету кредиторів, тому суд, встановивши обставини відсутності коштів від реалізації майна банкрута, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 16 Закону (в тій же редакції) , вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами, пов'язаних оплатою послуг ліквідатора банкрута.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року та господарського суду Одеської області від 26.09.2013 року в частині стягнення оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Селезньова О.В. у даній справі винесені з дотриманням норм законодавства про банкрутство та норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для їх зміни чи скасування.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 26.09.2013 року в частині стягнення оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Селезньова О.В. у справі №2-32/107-08-4074 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко