Рішення

від 19.12.2013 по справі 233/3058/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія -51 Головуючий у 1 інстанції - Чернецький В.А.

Доповідач - Зінов'єва А.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Зінов'євої А.Г.

суддів: Гусєва В.В.

Азевича В.Б.

при секретарі: Забавіній М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Костянтинівського міськрайсуду Донецької області від 31 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної санітарно-епідеміологічної служби Костянтинівської міжрайонної санітарно-епідеміологічної станції (далі СЕС) про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушеного права, визнання дій щодо збору доказів про наявність шкідливих умов праці неправомірними, зобов'язати надати обґрунтовану відповідь, скасування довідки №1 від 10.07.2012 р., встановлення факту наявності шкідливих факторів при виконанні трудових обов'язків,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником, директором і охоронцем приватного підприємства «Рута». На підставі договору оренди, для здійснення своєї підприємницької діяльності, йому була надана у користування земельна ділянка. Вказана ділянка була незаконно зайнята іншим підприємством для її використання під сміттєзвалище. Згодом на вказаній ділянці були виявлені відходи невідомого походження з радіаційним випромінюванням. В ході медичного огляду в нього виявлене захворювання, виникнення якого пов'язується з впливом зазначених шкідливих факторів. Про вказані обставини лікувальним закладом було пвідомлено відповідача для проведення певної перевірки та складання санітарно-гігієнічної характеристики для подальшого встановлення причинно-наслідкового зв'язку. Всі необхідні документи ним були надані, однак відповідачем було складено інформаційну довідку №1 від 10.07.2012 р. з викладенням в ній фактів, які не відповідають дійсності. З вказаного приводу він звертався з адміністративним позовом, у задоволенні якого йому було відмовлено з посиланням на необхідність звернення до суду загальної юрисдикції. За вказаних обставин просив поновити йому строк для звернення до суду за захистом порушеного права, визнати дії СЕС щодо збору доказів про наявність шкідливих умов праці неправомірними, зобов'язати надати обґрунтовану відповідь, скасувати довідку №1 від 10.07.2012 р. та встановити факт наявності шкідливих факторів при виконанні трудових обов'язків.

Рішенням Костянтинівського міськрайсуду від 31 жовтня 2013 року ОСОБА_2 у задоволенні вищевказаного позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну оцінку. Просив ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилався на те, що при розгляді справи Костянтинівським міськрайсудом були допущені чисельні порушення процесуального законодавства, які стали підставою для неодноразового заявлення відводів головуючому по справі. У суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки на підтвердження своїх вимог ним надано достатньо доказів в тому числі і судових рішень різних інстанцій. Ухвалюючи таке рішення з посиланням на доводи відповідача, суд першої інстанції не звернув уваги, що вони не є підставою для викладення в довідці неправдивих обставин. Відповідач фактично взагалі не виконав своїх обов'язків, передбачених діючим законодавством для складання інформаційної довідки, а лише разом із судом вдалися критики щодо наданих ним документів на підтвердження факту наявності шкідливих факторів. Суддя проігнорував всі надані ним докази, навіть ті, які не підлягають доказуванню при розгляді даної справи (судові рішення, які набрали чинності).

В судовому засідання позивач апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідача, позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині скасування довідки №1 від 10.07.2012 р. скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд при розгляді вимог про визнання дій щодо збору доказів про наявність шкідливих умов (підробка фактів) праці неправомірними, зобов'язання надати обґрунтовану відповідь, встановлення факту наявності шкідливих факторів при виконанні трудових обов'язків правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обгрунтовано дійшов висновку про відмову у їх задоволенні.

Відмовляючи ж у задоволенні вимог про скасування довідки №1 від 10.07.2012 р. з тих підстав, що інформаційна довідка за своєю суттю не є рішенням суб'єкту владних повноважень і законодавством не передбачено її оскарження, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для скасування рішення в цій частині і ухвалення нового.

Так, при розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 з лютого 2004 р. і до тепер є власником та директором ПП «Рута», яке зареєстроване за юридичною адресою: АДРЕСА_1. За розпорядженням Голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 19.04.2004 р. №204, позивачу для здійснення своєї підприємницької діяльності у безстрокове користування було надано земельну ділянку площею 4,7054 га під кадастровим №1422482700:03:0000085 за цільовим призначенням - рекультивація несанкціонованого звалища промислових відходів. Згідно довідки лікарського закладу у позивача було виявлене захворювання - реактивний артрит колінного та голінноступневого суглобу з підозрою на його виникнення у зв'язку із впливом радіаційного випромінювання. За вказаних обставин до СЕС було надіслано запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці. Прийнявши вказаний запит, СЕС витребувані були документи у роботодавця щодо яких внесений відповідний припис. Згідно наданих документів було складено акт від 07.07.2012 р. та видано інформаційну довідку №1 від 10.07.2012 р.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 08 лютого 2008 р. КРУ в Донецькій області було дозволено проведення позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ПП «Рута», в тому числі і для з'ясування питання щодо рекультивація несанкціонованого звалища промислових відходів. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні вимог, пред'явлених до СЕС про визнання бездіяльності при виявленні радіаційного забруднення; у наданні довідки №1 від 10.07.2012 р. та акту від 07.07.2012 р., де порушено строк надання відповіді; не враховані, приховані та підроблені всі важливі факти радіаційного іонізуючого випромінювання; скасування довідки від 10.07.2012 р. та акту від 07.07.2012 р.; зобов'язання надати відповідь на запит №12/12-18 від 14.08.2012 р. про дані іонізуючого випромінювання згідно постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька від 08.02.2008 р. та акту Н-1 про нещасний випадок.

В ході слухання справи адміністративним судом було встановлено, що СЕС правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством, складено акт перевірки від 07.07.2012 р. та прийнято довідку про умови праці робітника при підозрі в нього професійного захворювання. Провадження по справі ОСОБА_2 щодо вимог про скасування інформаційної довідки та правомірності фактів, зазначених в ній закрите, оскільки такі вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог п.1.3 Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України 13.12.2004 р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2005 р. за №260/10540 (в редакції за станом на день виникнення правовідносин) (далі Порядок), санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри у працівника професійного захворювання (отруєння) (далі - санітарно-гігієнічна характеристика) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно п.1.7. Порядку, запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики подається ЛПЗ протягом трьох робочих днів після встановлення у працівника діагнозу підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння). Запит ЛПЗ надсилається головному державному санітарному лікарю адміністративної території за місцезнаходженням підприємства, де працює (працював) хворий, а копії запиту надаються до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, території, відомства, де розташоване підприємство, на якому працює (працював) хворий, та роботодавцю (особі).

В ході слухання справи судом першої інстанції було встановлено, що лікарняним закладом у позивача було встановлено захворювання з підозрою його пов'язання з виконанням трудових обов'язків, що стало підставою для направлення запиту до СЕС.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 р. встановлено, що СЕС при виконанні запиту лікарняного закладу діяла правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством.

Згідно вимог п. 1.26. Порядку, у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.

Як вбачається з п. 1.9. Порядку, на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) (далі - Інформаційна довідка), яка наведена в додатку 2, на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

Виходячи з наведеного вбачається, що на працюючого робітника СЕС складається санітарно-гігієнічна характеристика, а на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють - Інформаційна довідка.

В ході слухання справи, судом першої інстанції встановлено, що позивач фактично не згодний з інформаційною довідкою, яку відповідно до вимог п. 1.26. Порядку він має право оскаржити, в тому числі, в судовому порядку.

За вказаних обставин висновки суду про те, що оскарження довідки не передбачене діючим законодавством є помилковими.

Апеляційний суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 в частині щодо скасування Інформаційної довідки підлягають задоволенню з тих підстав, що позивач є працюючим робітником і відповідно до Порядку щодо нього необхідно складати санітарно-гігієнічну характеристику, тоді як відповідачем фактично складено Інформаційну довідку.

Стосовно інших вимог ОСОБА_2 про визнання дій відповідача щодо збору доказів про наявність шкідливих умов (підробка фактів) праці неправомірними, зобов'язання надати обґрунтовану відповідь, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у їх задоволенні з тих підстав, що вони є похідними.

Більш того, на даний час у зв'язку з тим, що Інформаційна довідка підлягає скасуванню, вони є передчасними, оскільки при виниклій ситуації повинна складатися санітарно-гігієнічна характеристика, якої на тепер ще не існує.

Суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_2 про встановлення факту наявності шкідливих факторів при виконанні трудових обов'язків, оскільки такий спосіб захисту не передбачений вимогами ст. 16 ЦК України.

Процедура встановлення факту наявності шкідливих факторів при виконанні трудових обов'язків (встановлення, розслідування нещасного випадку), передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. №1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами», відповідно до якої встановлення таких фактів є компетенцією комісії, створеною адміністрацією підприємства для розслідування нещасного випадку.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про чисельні порушення процесуального законодавства, допущені Костянтинівським міськрайсудом при розгляді даної справи, оскільки перелічені ним порушення не впливають на правові висновки суду і не є підставою для скасування судового рішення.

Безпідставні доводи позивача про невиконання СЕС своїх обов'язків, оскільки відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2013 р. встановлено правомірність дій останнього, який діяв в межах закону.

Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що судом проігноровані всі надані позивачем докази, навіть ті, які не підлягають доказуванню при розгляді даної справи. Як вбачається з матеріалів справи та мотивувальної частини оспорюваного рішення, судом досліджені, оцінені і прийняті до уваги всі представлені сторонами докази.

Таким чином, рішення суду у вказаній частині відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги щодо вказаної частини вимог висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайсуду від 31 жовтня 2013 року в частині скасування Інформаційної довідки №1 від 10.07.2012 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2, пред'явлені до Державної санітарно-епідеміологічної служби Костянтинівської міжрайонної санітарно-епідеміологічної станції про скасування Інформаційної довідки №1 від 10 липня 2012 року, задовольнити.

Інформаційну довідку №1 від 10 липня 2012 року, видану Державною санітарно-епідеміологічною службою Костянтинівської міжрайонної санітарно-епідеміологічної станції на ім'я ОСОБА_2, скасувати.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення суду набирає законної сили з дня його проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: