Постанова

від 12.12.2013 по справі 826/10673/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10673/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року адміністративну справу за позовом комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (надалі за текстом - «КП «Спецжитлофонд») звернулось до суду з позовом про визнання незаконними дій державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Подільському районі») щодо нарахування пені та про зобов'язання внести зміни до облікової картки платника податку. Позивач просив також визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001162201 від 12 липня 2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 271 673 грн. та скасувати його.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі ДПІ у Подільському районі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 13.06.2013р. по 25.06.2013р. посадовцями ДПІ у Подільському районі проведено документальну позапланову перевірку КП «Спецжитлофонд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Європа М», Товарна біржа «Київська універсальна біржа» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012р.

Результати перевірки оформлено актом №173/22-2-05/31454734 від 25.06.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Європа М», Товарна біржа «Київська універсальна біржа» у складі вартості робіт та послуг.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

У грудні 2012 р. позивач включив до податкового кредиту 847 657 грн. сплачених ТОВ «Європа М» у складі вартості робіт з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів житлових будинків.

У квітні 2012 р. та серпні 2012 р. КП «Спецжитлофонд» віднесло до податкового кредиту, відповідно, 57 грн. та 68 грн., сплачених Товарній біржі «Київська універсальна баржа» за публікації в газеті «Експрес об'ява» та за послуги з проведення аукціону.

Разом з тим, відповідно до акту Дніпродзержинської ОДПІ від 28.03.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Європа М» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з ТОВ «Діксі-Буд» за грудень 2012 р.» у ТОВ «Європа М» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників/покупців.

Згідно акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 28.03.2013 р. Товарною біржею «Київська універсальна біржа» безпідставно сформовано податкові зобов'язання за рахунок податкових накладних, виданих у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг).

Наведене, на думку органу державної податкової служби, свідчить про безпідставність формування КП «Спецжитлофонд» податкового кредиту у розмірі 847 782 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Подільському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001162201 від 12 липня 2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 271 673 грн., у тому числі 847 782 грн. за основним платежем та 423 891 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Європа М», Товарна біржа «Київська універсальна біржа».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договорів на виконання ремонтних робіт № 144 від 07.12.2012 р., № 145 від 07.12.2012 р., № 146 від 07.12.2012 р., № 147 від 07.12.2012 р., № 148 від 07.12.2012 р., № 149 від 07.12.2012 р., № 150 від 07.12.2012 р., № 151 від 07.12.2012 р., № 152 від 07.12.2012 р., № 153 від 07.12.2012 р., № 154 від 07.12.2012 р., № 155 від 07.12.2012 р., № 156 від 07.12.2012 р., № 157 від 07.12.2012 р., № 158 від 07.12.2012 р., № 159 від 07.12.2012 р., № 160 від 07.12.2012 р., № 161 від 07.12.2012 р., № 162 від 07.12.2012 р., № 163 від 07.12.2012 р., № 164 від 07.12.2012 р., № 165 від 07.12.2012 р., № 166 від 07.12.2012 р., № 167 від 07.12.2012 р., № 168 від 07.12.2012 р., № 169 від 07.12.2012 р., № 170 від 07.12.2012 р., календарних графіків виконання та фінансування робіт, протоколів узгодження договірної ціни, актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, актів завершення робіт, платіжних доручень, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт, банківських виписок, акту звірки взаєморозрахунків, публікацій в пресі, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у КП «Спецжитлофонд» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, актів виконаних робіт, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Європа М», Товарна біржа «Київська універсальна біржа», які були предметом перевірки.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Посилання відповідача на акти перевірки Дніпродзержинської ОДПІ та ДПІ у Солом'янському районі м. Києва обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Разом з тим, вимога про визнання неправомірними дій органу державної податкової служби щодо прийняття податкового повідомлення-рішення не є способом захисту прав платника ПДВ, а відтак у цій частині суд попередньої інстанції припустився помилки, задовольнивши позові вимоги КП «Спецжитлофонд».

Як встановлено судом першої інстанції ДПІ у Подільському районі проведено планову виїзну перевірку КП «Спецжитлофонд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2012 р.

За результатами перевірки складено акт №10/22-205/31454734 від 08.01.2013 р.

Цим актом зафіксовано порушення позивачем ст.ст. 14, 186, 192,196, 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 532 876 грн. та ст.ст. 274, 288 ПК України в результаті чого занижено орендну плату за землю на 1 119 грн. 05 коп.

На підставі названого акту ДПІ у Подільському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000602220 від 01.02.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 452 290 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000612220 від 01.02.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 1 120 грн. 05 коп.

Визначені суми грошового зобов'язання КП «Спецжитлофонд» сплатило платіжними дорученнями № 30, № 9, № 172 від 08.02.2013 р.

Не дивлячись на це, відповідач нарахував пеню у зв'язку з заниженням позивачем податкового зобов'язання.

Задовольняючи позов у цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач сплатив грошове зобов'язання у строк, встановлений податковими повідомленнями-рішеннями, у відповідача не було правових підстав для нарахування пені.

Однак із такими висновками погодитись неможна, оскільки суд попередньої інстанції дійшов їх із порушенням норм матеріального закону.

Підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає пеню - як суму коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно підпункту 129. 3.1 пункту 129.3 названої статті ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Таким чином, пеня нараховується не за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням, а за несплату податкового зобов'язання.

Відтак, ДПІ у Подільському районі обґрунтовано нарахувала позивачеві пеню за весь період заниження податкового зобов'язання.

З огляду на викладене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001162201 від 12.07.2013 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 17 грудня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.