Постанова

від 19.12.2013 по справі 913/2265/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.12.2013 р. справа №913/2265/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Ушенко Л.В. Богатиря К.В., Склярук О.І. при секретарі судового засідання:Федоріщевій І.О. за участю представників сторін: прокурор - Русланова Г.М., посвідчення №004307 від 19.09.2012р.; від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - не з'явився; від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Браун П.С. - директор, паспорт ЕМ №915228, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області від 07.06.2011р. розглянувши апеляційну скаргуЗаступника прокурора Луганської області, м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 10.10.2013р.(повний текст підписано 14.10.2013р.) у справі№913/2265/13 (суддя Марченко Ю.І.) за позовомПрокурора Білокуракинського району в інтересах держави в особі Білокуракинської районної державної адміністрації, смт.Білокуракине Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна», м.Луганськ прозобов'язання повернути земельну ділянку та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Весна», м.Луганськ доПрокурора Білокуракинського району в інтересах держави в особі Білокуракинської районної державної адміністрації, смт.Білокуракине Луганської області провнесення змін до договору оренди земель водного фонду від 12.02.2010 року, державна реєстрація від 22.03.2010 №041041500028

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Білокуракинського району в інтересах держави в особі Білокуракинської районної державної адміністрації, смт. Білокуракине Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна», м. Луганськ про зобов'язання товариства повернути Білокуракинській районній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 92,0403га, кадастровий номер 4420986600:13:001:0046, яку раніше використовувало на підставі договору оренди від 12.03.2010р., зареєстрованого відповідно до вимог чинного законодавства 22.03.2010р., та яка розташована на землях державної власності на території природно-заповідного фонду (ландшафтний заповідник місцевого значення «Самсонівська заводь»), що враховується в Лизинській сільській раді, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому воно її одержало за актом приймання-передачі земель водного фонду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.08.2013р. порушено провадження у справі №913/2265/13 за даним позовом.

24.09.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Весна», м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області із зустрічним позовом до Білокуракинської районної державної адміністрації, смт. Білокуракине Луганської області про внесення змін до п.2.1 договору оренди земель водного фонду від 12.02.2010р., укладеного між Білокуракинською районною державною адміністрацією та ТОВ «Весна», державна реєстрація від 22.03.2010р. за №209866/040641500196, виклавши його у наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати його державної реєстрації і діє до 22.03.2026 року».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.09.2013р. зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна», м. Луганськ прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.10.2013р. у справі №913/2265/13 в задоволенні первісного позову Прокурора Білокуракинського району в інтересах держави в особі Білокуракинської районної державної адміністрації, смт.Білокуракине Луганської області та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна», м. Луганськ відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні первісного позову мотивоване тим, що до повноважень районних державних адміністрацій не відноситься передача в оренду водних ресурсів. На думку суду, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду та розташована за межами населеного пункту Лизинської сільської ради, то питання про її повернення повинного вирішуватись обласною державною адміністрацією.

В частині відмови в задоволенні зустрічного позову рішення суду мотивоване не пов'язаністю викладених в ньому обставин з предметом первісного позову, оскільки позивач за зустрічним позовом в обґрунтування своїх вимог посилається на укладений між Білокуракинською районною державною адміністрацією та ТОВ «Весна» договір оренди водного об'єкту від 19.08.2006р. площею водного дзеркала 90,9160га, гідротехнічною спорудою водойми 1,1243га, загальною площею земель 92,0403га, яка враховується в Лизинській сільській раді, для рибництва (вирощування водних живих ресурсів), тоді як, прокурором було заявлено вимогу про зобов'язання ТОВ «Весна» повернути Білокуракинській районній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 92,0403га за договором оренди землі водного фонду від 12.03.2010р.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Луганської області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 10.10.2013р. у справі №913/2265/13 в частині відмови в задоволенні первісного позову Прокурора Білокуракинського району в інтересах держави в особі Білокуракинської районної державної адміністрації, смт.Білокуракине Луганської області та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В частині відмови в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна», м. Луганськ рішення суду просить залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на невідповідність висновків суду першої станції фактичним обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення в оскаржуваній частині.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2013р. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Богатир К.В., суддя Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2013р. порушено апеляційне провадження у справі №913/2265/13, розгляд апеляційної скарги призначено на 03.12.2013р.

В судовому засіданні 03.12.2013р. прокурор підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 10.10.2013р. у справі №913/2265/13 - без змін, та пояснив суду, що ним отримано в Білокуракинській районній державній адміністрації Луганської області додаткову угоду до договору оренди землі водного об'єкту про подовження строку його дії, яка підписана обома сторонами та скріплена печаткою, однак не зареєстрована в установленому порядку.

Через канцелярію надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи засвідчених належним чином копії: наказу Державної інспекції сільського господарства в Луганській області №948 від 04.10.2013р. про проведення з 10.10.2013р. по 31.10.2013р. планової перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок ТОВ «Весна», розташованих на території Білокуракинського району Луганської області; направлення Державної інспекції сільського господарства в Луганській області на проведення планової перевірки ТОВ «Весна» №821 від 04.10.2013р.; акту перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Луганській області дотримання ТОВ «Весна» вимог земельного законодавства №34 від 31.10.2013р., згідно з яким, встановлено, що земельна ділянка використовується товариством за наявністю документів, що посвідчують права користування на земельну ділянку, використовує її за цільовим призначенням з дотриманням строків своєчасного повернення земельної ділянки та виконання заходів щодо приведення земельної ділянки у стан, придатний для використання за призначенням; додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земель водного фонду від 12.02.2013р. щодо подовження терміну його дії на 15 років.

Дані документи долучені судовою колегією до матеріалів справи.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. судовою колегією відкладено розгляд апеляційної скарги на 17.12.2013р. та витребувано додаткові документи.

В судовому засіданні 17.12.2013р. прокурор підтримав апеляційну скаргу. Через канцелярію, на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013р., надав суду пояснення, в яких зазначив, що дійсною датою укладання спірного договору оренди земель водного фонду є саме 12.03.2010р. , додаткова угода про внесення змін до вказаного договору у Держземагенстві у Білокуракинському районі не реєструвалася, у зв'язку з чим, на думку прокурора, надана ТОВ «Весна» угода про внесення змін до договору оренди земель водного фонду від 12.02.2010р. не може бути прийнята судом як належний доказ у справі.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні пояснив суду, що додаткова угода від 02.04.2013р. до договору оренди землі водного об'єкту про продовження строку його дії на сьогоднішній день підписана обома сторонами та скріплена печаткою, однак не зареєстрована в установленому порядку. Через канцелярію, на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013р., надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що позивачем та відповідачем були здійснені всі дії, направлені на укладання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земель водного фонду від 12.02.2013р. для подовження строку його дії, однак дана додаткова угода не була своєчасно зареєстрована в установленому законом порядку. Технічна документація із землеустрою спірної земельної ділянки була розроблена ТОВ «Весна» ще у 2010 році. Крім того, шляхом підписання додаткової угоди від 28.04.2011р. до договору оренди водного об'єкту №4 від 19.08.2006р. була подовжена дія вказаного договору оренди водного об'єкту на 15 років до 28.04.2026р. До заперечень на апеляційну скаргу відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) були додані засвідчені належним чином копії: розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області №118 від 02.04.2012р. про подовження ТОВ «Весна» строку дії договору оренди земельної ділянки площею 92,0403га земель водного фонду державної власності; додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земель водного фонду від 12.02.2013р . щодо подовження терміну його дії на 15 років; технічної документації із землеустрою від 2010р. на земельну ділянку площею 92,0403га земель водного фонду.

В резолютивні частині вказаних заперечень Товариством з обмеженою відповідальністю «Весна», м. Луганськ була викладена вимога до суду зобов'язати Білокуракинську районну державну адміністрацію Луганської області зареєструвати додаткову угоду про подовження дії договору оренди земель водного фонду від 12.02.2010р. на 15 років, до17.08.2027р.

Судовою колегією залишено вказану вимогу відповідача (позивача за зустрічним позовом) без розгляду, оскільки вона не була предметом розгляду у суді першої інстанції.

Крім того сторони пояснили, що їм не відомі причини розбіжностей у даті укладання договору оренди земель водного фонду в примірнику Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області та ТОВ «Весна» (12. 03 .2010р. чи 12. 02 .2010р.), державна реєстрація 22.03.2010р. за № 041041500028.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. не виконав.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. явка представників сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Весна» здійснює користування водним об'єктом площею водного дзеркала 90,9160га, гідротехнічною спорудою водойми 1,1243га, який розташований в с. Самсонівка Білокуракинського району Луганської області, яка враховується в Лозинській сільській раді на підставі договору оренди водного об'єкту №4 від 19.08.2006р., який був укладений між Білокуракинською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та ФОП Олещуком Олегом Михайловичем (далі - орендар) (а.с. 36-44).

Даний договір був укладений на 5 років ( п. 6.1 договору).

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 17.09.2009р. у справі №2-351 за позовом ТОВ «Весна» до Олещука Олега Михайловича до договору оренди водного об'єкту №4 від 19.08.2006р. були внесені зміни в частині зміни орендаря водного об'єкту з ФОП Олещука Олега Михайловича на ТОВ «Весна». Даним рішенням також були внесені зміни щодо орендаря і в договір оренди земель водного фонду від 17.08.2006р., укладений між Білокуракинською районною державною адміністрацією та ФОП Олещуком Олегом Михайловичем.

На підставі рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 17.09.2009р. було прийняте розпорядження голови районної державної адміністрації №600 від 22.12.2009р., яким надана згода на внесення змін до договору оренди земель водного фонду від 17.08.2006р. шляхом переукладання договору на нового орендаря - ТОВ «Весна» на земельну ділянку площею 92,0403га для риборозведення із земель водного фонду державної власності.

В подальшому, на підставі розпорядження Білокуракинської районної державної адміністрації №600 від 22.12.2009р., між Білокуракинською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та ТОВ «Весна» (далі - орендар) був укладений договір оренди земель водного фонду, зареєстрований у Білокуракинському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 22.03.2010 за № 041041500028.

Як свідчать матеріали справи, примірники договору, надані сторонами, містять розбіжності щодо дати його укладання: у примірнику позивача дата договору зазначена 12. 03 .2010р., а у примірнику відповідача - 12. 02 .2010р. Зміст договору, сторони та дата і номер державної реєстрації договору оренди є ідентичними.

Позивач - Білокуракинська районна державна адміністрація пояснень щодо даних розбіжностей суду апеляційній інстанції не надав.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ТОВ «Весна» пояснив суду, що не знає причин виникнення даних розбіжностей, оскільки отримав після державної реєстрації другий екземпляр договору саме з такою датою.

Прокурор в своїх поясненнях апеляційній інстанції зазначив, що дійсною датою укладання спірного договору оренди земель водного фонду він вважає саме 12.03.2010р., однак будь-яких доказів щодо цього не надав.

Колегія суддів дійшла висновку, що договори оренди земель водного фонду від 12.03.2010р. та від 12.02.2010р. є ідентичними, оскільки вони були укладені стосовно однієї і тієї ж самої земельної ділянки площею 92,0403га, кадастровий номер 4420986600:13:001:0046, та їх державна реєстрація було проведена у Білокуракинському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 22.03.2010р. за №041041500028, і приймає дату укладання договору 12.02.2010р.

Відповідно до пп. 1.1, 1.3, 1.4 договору, орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду для риборозведення, яка знаходиться на землях державної власності, в с. Самсонівка, на території природно-заповідного фонду (ландшафтний заповідник місцевого призначення «Самсонівська заводь»), що враховується в Лизинській сільській раді, а орендар набуває право на оренду земель водного фонду Лизинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що він набуває чинності з дати його державної реєстрації та діє до 17.08.2011р. По закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання укласти договір на новий термін, не пізніше 30 днів до його закінчення. В іншому випадку договір припиняється по закінченню його терміну.

Відповідно до п. 5.1 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю об'єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 5.2 договору передбачені підстави його припинення, до яких відноситься: закінчення строку його дії; неможливість використання об'єкта оренди внаслідок обставин, що не залежать від орендаря та орендодавця; придбання орендарем земельної ділянки у власність; добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; систематична несплата орендної плати; з інших підстав, передбачених ст. 26 Закону України «Про оренду землі» та ст. 141 Земельного кодексу України.

В пп. 5.8 визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар має забезпечити виконання умов повернення земель водного фонду у стані, визначеному описом об'єкту оренди.

Актом про передачу та прийом земель водного фонду, зазначені землі водного фонду, загальною площею 92,0403га, у тому числі під водою (водне дзеркало) - 90,9160га, під гідротехнічною спорудою - 1,1243га для риборозведення, були передані в оренду відповідачу - ТОВ «Весна» (а.с. 13).

02.08.2011р. ТОВ «Весна» звернулося до Білокуракинської райдержадміністрації з листом №17 про продовження строку дії договору оренди земель водного фонду від 12.02.2010р., які знаходяться в с. Самсонівка Білокуракинського району зальною площею 92,0403га на 49 років (а.с. 30).

Розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації №118 від 02.04.2012р. товариству було надано згоду на продовження договору оренди земельної ділянки площею 92,0403га земель водного фонду терміном на 15 років (а.с. 31).

Доказів виконання зазначеного розпорядження сторонами під час розгляду в суді першої інстанції надано не було.

Прокурор Білокуракинського району в інтересах держави Білокуракинської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом у даній справі про зобов'язання ТОВ «Весна» повернути власнику спірну земельну ділянку водного фонду загальною площею 92,0403га (кадастровий номер 4420986600:13:001:0046), у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому воно її одержало за актом приймання-передачі, з підстав, що орендодавець не має правоустановчого документу на продовження користування земельною ділянкою на умовах оренди і що дана земельна ділянка знаходиться на землях природно-заповідного фонду, а саме: ландшафтного заказника місцевого значення «Самсонівська заводь».

Крім того, 24.09.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Весна», м.Луганськ звернулось до суду із зустрічним позовом до Білокуракинської районної державної адміністрації, смт. Білокуракине Луганської області про внесення змін до п.2.1 договору оренди земель водного фонду від 12.02.2010р. , укладеного між Білокуракинською районною державною адміністрацією та ТОВ «Весна», державна реєстрація від 22.03.2010р. за №209866/040641500196, виклавши його у наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати його державної реєстрації і діє до 22.03.2026 року».

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.10.2013р. у даній справі в задоволенні первісного позову Прокурора Білокуракинського району в інтересах держави в особі Білокуракинської районної державної адміністрації, смт.Білокуракине Луганської області та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна», м. Луганськ було відмовлено.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, відповідність висновків суду встановленим обставинам справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Заступника прокурора Луганської області, м. Луганськ підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 10.10.2013р. у справі №913/2265/13 підлягає залишенню без змін з викладенням мотивувальної частини з урахуванням додатково встановлених апеляційною інстанцією обставин, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 зазначеного Закону).

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» та ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 12 розділу Х Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно із ч. 3 ст. 122 ЗК України в редакції, що діяла на момент укладання спірного договору оренди землі водного фонду, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для ведення водного господарства.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно із ст. 33 вказаного Закону, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір оренди земельної ділянки площею 92,0403га земель водного фонду був укладений на підставі розпорядження Білокуракинської районної державної адміністрації №600 від 22.12.2009р. строком на 5 років, тобто до 17.08.2011р. (п. 6.1 договору).

02.08.2011р., до закінчення строку оренди земельної ділянки, ТОВ «Весна» звернулося до Білокуракинської райдержадміністрації з листом №17 про подовження строку дії договору на 49 років.

Розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації №118 від 02.04.2012р. ТОВ «Весна» було надано згоду на подовження строку дії договору оренди земельної ділянки площею 92,0403га земель водного фонду терміном на 15 років.

В матеріалах справи наявна технічна документація із землеустрою спірної земельної ділянки, яка була розроблена Приватним підприємством «Крон-2» для ТОВ «Весна» ще у 2010 році, однак дана технічна документація на сьогоднішній день не затверджена районною державною адміністрацією в установленому законом порядку.

Крім того, ТОВ «Весна» надало апеляційній інстанції додаткову угоду від 02.04.2012р. до договору оренди землі водного об'єкту від 12.02.2010р. про подовження строку його дії на 15 років, підписану Білокуракинською районною державною адміністрацією та ТОВ «Весна», однак не зареєстровану в установленому порядку. Дана додаткова угода не була предметом розгляду суду першої інстанції.

Як пояснює відповідач (позивач за зустрічним позовом), обидва екземпляри даної додаткової угоди на момент прийняття рішення у даній справі знаходилися в Білокуракинській районній державній адміністрації, яка мала направити їх на державну реєстрацію. Дана угода не була надана суду, оскільки була знайдена в районній державній адміністрації вже після розгляду судом першої інстанції даної справи по-суті.

Таким чином, вимога прокурора про повернення земельної ділянки з підстав припинення дії договору оренди земель водного фонду є необґрунтованою, оскільки сторонами спірного договору на момент звернення прокурором з позовом до господарського суду було здійснено всі необхідні дії, направлені на подовження дії вказаного договору, шляхом прийняття розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації №118 від 02.04.2012р. про надання згоди на подовження терміну дії договору оренди землі на 15 років та укладання додаткової угоди від 02.04.2012р., яка підлягає державній реєстрації в установленому законом порядку.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази несплати ТОВ «Весна» орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.

Посилання прокурора на те, що, оскільки відповідно до даних державного земельного кадастру спірна земельна ділянка знаходиться на землях природно-заповідного фонду, а саме, на території ландшафтного заказника місцевого значення «Самонівська заводь», і тому ТОВ «Весна» не має законних підстав для її зайняття, судовою колегією не приймаються, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями Луганської обласної ради народних депутатів №5/9 від 24.02.1995р. та №10/64 від 24.02.2012р. «Про зміну меж ландшафтного заказника місцевого значення «Самсонівська заводь» був затверджений ландшафтний заказник місцевого значення «Самсонівська заводь» загальною площею 505,8888га, який враховується у Лизинській сільській раді Білокуракинського району Луганської області.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області 21.03.2012р. було затверджено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Самсонівська заводь», абзацем 1 розділу 3 якого передбачено, що на території вказаного заказника дозволяється господарська діяльність, у тому числі, рибогосподарська діяльність із встановленням відповідного режиму.

04.04.2012р., під час користування спірною земельною ділянкою, ТОВ «Весна» отримало від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області охоронне зобов'язання №2778, яким передано під охорону частку природно-заповідного об'єкту «Самсонівська заводь» загальною площею 90,9160га, яка входить до загальної площі орендованої ним земельної ділянки.

Спірна земельна ділянка була передана в оренду ТОВ «Весна» на підставі договору від 12.02.2010р. саме для риборозведення. Він є і орендарем водного об'єкту, розташованого на території заказника.

В матеріалах справи відсутні докази використання ТОВ «Весна» спірної земельної ділянки з порушенням встановленого Положенням про ландшафтний заказник місцевого значення режиму її використання.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Луганській області дотримання ТОВ «Весна» вимог земельного законодавства №34 від 31.10.2013р., згідно з яким, було встановлено, що земельна ділянка, що є предметом договору оренди землі водного фонду від 12.03.2010р., використовується товариством за наявністю документів, що посвідчують права користування на земельну ділянку, використовує її за цільовим призначенням з дотриманням режиму її використання.

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог прокурора про повернення спірної земельної ділянки Білокуракинській районній державній адміністрації.

Крім того, на даний час договір оренди землі водного фонду та додаткова угода до нього не визнані недійсними і правові наслідки недійсності правочину не можуть бути застосовані.

Щодо зустрічного позову, то рішення суду першої інстанції в цій частині прокурором не оспорюється, однак апеляційна інстанції перевіряє законність оскаржуваного рішення в повному обсязі.

Предметом зустрічного позову у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна», м. Луганськ про внесення в судовому порядку змін до п.2.1 договору оренди земель водного фонду від 12.02.2010р. , укладеного між Білокуракинською районною державною адміністрацією та ТОВ «Весна», державна реєстрація від 22.03.2010р. за №209866/040641500196, виклавши його у наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати його державної реєстрації і діє до 22.03.2026 року».

Місцевим господарським судом було відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог у зв'язку з непов'язаністю викладених в зустрічному позові обставин з предметом первісного позову, оскільки позивач за зустрічним позовом в обґрунтування своїх вимог посилається на положення укладеного між Білокуракинською районною державною адміністрацією та ТОВ «Весна» договір оренди водного об'єкту від 19.08.2006р. площею водного дзеркала 90,9160га, гідротехнічною спорудою водойми 1,1243га, загальною площею земель 92,0403га, яка враховується в Лизинській сільській раді, для рибництва (вирощування водних живих ресурсів), тоді як, прокурором було заявлено вимогу про зобов'язання ТОВ «Весна» повернути Білокуракинській районній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 92,0403га за договором оренди землі водного фонду від 12.03.2010р. (12.02.2010р.).

Колегія суддів погоджується з тим, що зустрічний позов не підлягає задоволенню, однак вважає, що наведені судом першої інстанції підстави в обґрунтування відмови в задоволенні позову не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Суд фактично ухилився від правового аналізу спірних правовідносин, що є предметом зустрічного позову, та обставин, якими такий позов обґрунтований.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що між Білокуракинською районною державною адміністрацією та ТОВ «Весна» фактично вже існує укладена додаткова угода від 02.04.2012р. про подовження строку дії договору оренди земель водного фонду від 12.03.2010р., однак вона потребує державної реєстрації.

Сторонами не було надано зазначеної додаткової угоди під час розгляду справи місцевим господарським судом і про ці обставини сторони не заявляли, і тому суд правомірно розглянув даний спір за наявними у справі матеріалами.

Інші доводи, викладені прокурором в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів, оскільки вони спростовуються наявними в справі матеріалами та фактичними обставинами справи.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Заступника прокурора Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 10.10.2013р. у справі №913/2265/13 не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 10.10.2013р. у справі №913/2265/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 10.10.2013р. у справі №913/2265/13 - залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Л.В. Ушенко

Судді К.В. Богатир

О.І. Склярук

Повний текст постанови складено та підписано 18 грудня 2013 року.

Надруковано: 9 прим.

1 прим. -скаржнику;

1 прим. - прокуратурі БР;

1 прим. - прокуратурі ЛО;

1 прим. - прокуратурі ДО;

1 прим. - позивачу;

1 прим. - відповідачу;

1 прим. - ГСЛО

1 прим. - у справу;

1 прим. - ДАГС