Постанова

від 17.02.2014 по справі 913/2265/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року Справа № 913/2265/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач), за участю представників (за первісним позовом): позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідача прокуратурине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), Сіромашенко Р.Л., прокурор відділу ГП України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора Донецької області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013 у справі№ 913/2265/13 господарського суду Луганської області за позовом Прокурора Білокуракинського району в інтересах держави в особі Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Весна" прозобов'язання повернути земельну ділянку, та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Весна" доПрокурора Білокуракинського району в інтересах держави в особі Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області провнесення змін до договору оренди, ВСТАНОВИВ:

Прокурор Білокуракинського району звернувся в інтересах держави в особі Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області до господарського суду Луганської області з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Весна" повернути Білокуракинській районній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 92,0403га, кадастровий номер 4420986600:13:001:0046, яку раніше використовувало на підставі договору оренди від 12.03.2010, зареєстрованого відповідно до вимог чинного законодавства 22.03.2010, та яка розташована на землях державної власності на території природно-заповідного фонду (ландшафтний заповідник місцевого значення "Самсонівська заводь"), що враховується в Лизинській сільській раді, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому воно її одержало за актом приймання-передачі земель водного фонду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Весна" звернулось до господарського суду Луганської області із зустрічним позовом до Білокуракинської районної державної адміністрації про внесення змін до п.2.1 договору оренди земель водного фонду від 12.02.2010, зареєстрованого за №209866/040641500196 від 22.03.2010, укладеного між Білокуракинською районною державною адміністрацією та ТОВ "Весна", виклавши його у наступній редакції: "Договір набуває чинності з дати його державної реєстрації і діє до 22.03.2026 року".

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.10.2013 (суддя Марченко Ю.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013 (судді: Ушенко Л.В. - головуючий, Богатир К.В., Склярук О.І.), у задоволенні первісного позову відмовлено у повному обсязі; у задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням та постановою в частині відмови в задоволенні первісного позову, Заступник прокурора Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати в зазначеній частині та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити; в іншій частині щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Весна" рішення суду залишити без змін. Скаргу мотивовано доводами про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, ТОВ "Весна" здійснює користування водним об'єктом площею водного дзеркала 90,9160га, гідротехнічною спорудою водойми 1,1243га, який розташований в с. Самсонівка Білокуракинського району Луганської області, яка враховується в Лозинській сільській раді на підставі договору оренди водного об'єкту №4 від 19.08.2006р., який був укладений між Білокуракинською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та ФОП Олещуком Олегом Михайловичем (далі - орендар).

Даний договір був укладений на 5 років ( п. 6.1 договору).

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 17.09.2009р. у справі №2-351 за позовом ТОВ "Весна" до Олещука Олега Михайловича до договору оренди водного об'єкту №4 від 19.08.2006р. були внесені зміни в частині зміни орендаря водного об'єкту з ФОП Олещука Олега Михайловича на ТОВ "Весна". Даним рішенням також були внесені зміни щодо орендаря і в договір оренди земель водного фонду від 17.08.2006р., укладений між Білокуракинською районною державною адміністрацією та ФОП Олещуком Олегом Михайловичем.

На підставі рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 17.09.2009р. було прийняте розпорядження голови районної державної адміністрації №600 від 22.12.2009р., яким надана згода на внесення змін до договору оренди земель водного фонду від 17.08.2006р. шляхом переукладання договору на нового орендаря - ТОВ "Весна" на земельну ділянку площею 92,0403га для риборозведення із земель водного фонду державної власності.

В подальшому, на підставі розпорядження Білокуракинської районної державної адміністрації №600 від 22.12.2009р., між Білокуракинською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та ТОВ "Весна" (далі - орендар) був укладений договір оренди земель водного фонду, зареєстрований у Білокуракинському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 22.03.2010 за № 041041500028.

За умовами пп.1.1, 1.3, 1.4 договору орендодавець передає орендарю в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду для риборозведення, яка знаходиться на землях державної власності, в с. Самсонівка, на території природно-заповідного фонду (ландшафтний заповідник місцевого призначення "Самсонівська заводь"), що враховується в Лизинській сільській раді, а орендар набуває право на оренду земель водного фонду Лизинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.

Згідно п.п.2.1, 2.2 договору він набуває чинності з дати його державної реєстрації та діє до 17.08.2011р. По закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання укласти договір на новий термін, не пізніше 30 днів до його закінчення. В іншому випадку договір припиняється по закінченню його терміну.

Відповідно до п.5.1 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю об'єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Підставами припинення договору є: закінчення строку його дії; неможливість використання об'єкта оренди внаслідок обставин, що не залежать від орендаря та орендодавця; придбання орендарем земельної ділянки у власність; добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; систематична несплата орендної плати; з інших підстав, передбачених ст.26 Закону України "Про оренду землі" та ст.141 Земельного кодексу України (п.5.2).

Актом про передачу та прийом земель водного фонду зазначені землі водного фонду, загальною площею 92,0403га, у тому числі під водою (водне дзеркало) - 90,9160га, під гідротехнічною спорудою - 1,1243га для риборозведення, були передані в оренду відповідачу - ТОВ "Весна".

Посилаючись на те, що в порядку, передбаченому ст.33 Закону України "Про оренду землі" та п.2.2 договору, орендар не повідомив орендодавця про намір продовжити строк дії даного договору, продовжує користуватися земельною ділянкою, додаткова угода про поновлення договору оренди у передбачений законом місячний строк не укладалася, прокурор Білокуракинського району в інтересах держави в особі Білокуракинської районної державної адміністрації звернувся з позовом у даній справі.

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, яким відмовлено в задоволенні первісного позову прокурора, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно із ч.3 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладання спірного договору оренди) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для ведення водного господарства.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції закону 17 лютого 2011 року №3038-VI, який набрав чинності 12 березня 2011 року) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як було зазначено вище, договір оренди земельної ділянки площею 92,0403га земель водного фонду був укладений сторонами строком на 5 років з терміном дії до 17.08.2011.

02.08.2011 ТОВ "Весна" звернулося до Білокуракинської райдержадміністрації з листом №17 про продовження строку дії договору оренди земель водного фонду від 12.02.2010, які знаходяться в с. Самсонівка Білокуракинського району зальною площею 92,0403га на 49 років.

Розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації №118 від 02.04.2012 ТОВ "Весна" було надано згоду на продовження договору оренди земельної ділянки площею 92,0403га земель водного фонду терміном на 15 років.

В матеріалах справи наявна технічна документація із землеустрою спірної земельної ділянки, яка була розроблена Приватним підприємством "Крон-2" для ТОВ "Весна" ще у 2010 році, однак дана технічна документація на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не затверджена районною державною адміністрацією в установленому законом порядку.

За таких обставин, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторонами спірного договору на момент звернення прокурора з позовом до господарського суду було здійснено всі необхідні дії, направлені на продовження дії вказаного договору, шляхом прийняття розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації №118 від 02.04.2012 про надання згоди на продовження терміну дії договору оренди землі на 15 років та укладання додаткової угоди від 02.04.2012.

Колегія погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 2.17 Постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору. Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Суд апеляційної інстанції при вирішенні спору правильно застосував норми матеріального права і висновки суду їм відповідають.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення у даній справі, суд апеляційної інстанції дослідив надану їй ТОВ "Весна" додаткову угоду від 02.04.2012 до договору оренди землі водного об'єкту від 12.02.2010, підписану Білокуракинською районною державною адміністрацією та ТОВ "Весна", якою термін дії цього договору продовжено до 17.08.2027.

При цьому суд апеляційної інстанції прийняв до уваги пояснення ТОВ "Весна" про те, що обидва екземпляри даної додаткової угоди на момент прийняття рішення у даній справі знаходилися в Білокуракинській районній державній адміністрації, яка мала направити їх на державну реєстрацію. Дана угода не була надана суду, оскільки була знайдена в районній державній адміністрації вже після розгляду судом першої інстанції даної справи по суті, чим спростовуються доводи скаржника про прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданого відповідачем доказу в порушення ст.101 Господарського процесуального кодексу України.

За встановлених обставин та враховуючи вищевикладені приписи в їх сукупності, колегія погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги прокурора про повернення земельної ділянки.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими судом апеляційної інстанції обставинами.

Що стосується зустрічних позовних вимог, то в цій частині вирішення спору судові рішення у даній справі не оскаржені.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013 у справі № 913/2265/13 господарського суду Луганської області залишити без змін.

Головуючий Н. Капацин

Судді Ж. Бернацька

Д. Кривда