Постанова

від 27.11.2013 по справі 826/15512/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2013 року № 826/15512/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Виробничо - комерційна фірма «Едванс» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2013 №0000171530 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Виробничо - комерційна фірма «Едванс» (надалі - позивач, Підприємство) звернулось , з урахуванням заяви про зміну предмету позову, до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2013 №0000171530.

Ухвалою суду від 28.10.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 07.11.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Судом протокольно замінено неналежного відповідача на Державну податкову інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Кодексу та Порядку заповнення податкової звітності з ПДВ №1492 від 25.11.2011 при визначенні суми від'ємного значення податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що позивачем неправомірно сформовано від'ємне значення ПДВ в податковій декларації з ПДВ за квітень 2012. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч.4 ст. 122 КАС України, за поданим сторонами письмовим клопотанням про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2013 відповідачем, на підставі акта перевірки №562/15-314/16280065 від 28.03.2013, прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000171530 яким позивачу за порушення Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 164127грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 41031,75грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, зменшення суми від'ємного значення та застосування до позивача штрафних санкцій ґрунтується на наступних обставинах.

Відповідно до матеріалів проведеної перевірки, при аналізі податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Виробничо-комерційна фірма «Едванс» за квітень 2012 № 9028257561 від 21.05.2012 з додатками 2, 3 та 5 встановлено:

1. в рядку 23 не вказана сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

2. в додатку 2 до декларації з ПДВ за квітень 2012 року в колонці 2 не вказано звітний (податковий) період, у якому виникла сума та в колонці 4 не вказана сума частини залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування.

На думку посадових осіб контролюючого органу, дані обставини є достатніми підставами для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до таких тверджень відповідача, враховуючи наступне.

Як зазначив позивач, при поданні податкової декларації №9028257561 від 21.02.2012 за квітень 2012, внаслідок збою в роботі відповідної комп'ютерної програми в рядку 23 декларації не вказано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 164127грн., в додатку 2 до декларації в колонці 2 не вказано податковий період, в якому виникла така сума, в колонці 4 не вказана сума частини залишку від'ємного значення, що фактично сплачена Товариством.

При цьому, як зазначив позивач та з чим погоджується суд, в даному випадку позивачем дійсно допущено помилку, адже згідно попередньої декларації з ПДВ за березень 2012, що залишено поза увагою посадовими особами контролюючого органу, сума від'ємного значення, визначена в тому самому розмірі, що і у досліджуваній декларації №9028257561 - 164127грн. Тобто, дана сума з березня 2013 фактично перейшла в тому самому значенні до квітня 2012, однак була відображена лише в рядку 23.2 та не відображена в рядку 23 Декларації, при тому, що показники рядка 23 формуються шляхом додавання р.23.1 + р.23.2.

Правомірність визначення суми від'ємного значення за березень 2012 в розмірі 164127грн., контролюючим органом під сумнів не ставиться.

Відповідно до абзацу «а» п.200.4 ПК України, порушення позивачем якого встановлено під час проведення контрольного заходу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

Відповідно до п.200.1 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Правовий аналіз змісту вказаних норм ПК України дає змогу прийти до висновку, що підставою для зменшення платнику податків сум, в даному випадку, бюджетного відшкодування, може бути неправомірне формування платником ПДВ сум податкових зобов'язань (заниження) та/або податкового кредиту (завищення), внаслідок чого і може бути неправомірно сформовано різницю між даними сумами - бюджетне відшкодування.

В той же час, відповідно до п.п.200.10, 200.11 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Втім, вказаних положень ПК України відповідачем не дотримано, внаслідок чого зроблено передчасний та помилковий висновок про необхідність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з підстав лише не зазначення Товариством в рядку 23 податкової декларації квітень 2012 №9028257561 та в додатках до неї суми бюджетного відшкодування в розмірі 164127грн.

При цьому, без дослідження змісту та обсягу господарських операцій, що відображені в первинних бухгалтерських та податкових документах (в рамках документальної перевірки), на підставі яких і було сформовано показники податкової звітності, вданому випадку від'ємне значення в 164127грн., посадовими особами контролюючого органу фактично поставлено під сумнів правомірність формування Товариством таких показників, що не передбачено ПК України в рамках камеральної перевірки лише однієї податкової декларації.

Крім того, під час проведення контрольного заходу відповідачем не встановлено наявності обставин, які передбачені п.200.5 ПК України, за наявності яких особа не має права на бюджетне відшкодування.

Враховуючи викладене, оскільки в порушення ст.19 Конституції України посадовими особами контролюючого органу не було чітко дотримано вказаних вище положень ПК України, внаслідок чого зроблено помилкові висновки про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування та застосування до позивача штрафних санкцій, оспорювань податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС №0000171530 від 24.04.2013.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "Е Д В А Н С" (код ЄДРПОУ 16280065, адреса: 02232, м.Київ, Деснянський район, ПРОСПЕКТ МАЯКОВСЬКОГО, будинок 93-В) судові витрати в сумі 2051 (дві тисячі п'ятдесят одна)грн. 59коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (адреса: 02217, м. Київ, вулиця Закревського, 41).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.