Ухвала

від 03.12.2013 по справі 2а-11628/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Справа № 9104/4169/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Яричів" до державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

25 жовтня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Яричів" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області № 0000592301 від 12.08.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Луцька ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи податкового органу про те, що відповідно до Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з 2011 року по ТзОВ ,, Яричів" рахується розбіжність по податковому кредиту в сумі 391220,56 грн. з контрагентом ТзОВ ,,Мораксель". Згідно з наявною у ЦБД ДПА інформаціє ТзОВ „Мораксель" подало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію з лютий 2011 року (вх. № 68260 від 29.03.11) з нульовими показниками.

Згідно акту проведеної ДПІ у Приморському районі м. Одеси перевірки від 21.04.2011 року встановлено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТзОВ „Мораксель" встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Таким чином, укладений між позивачем та його контрагентом правочин є нікчемним, а тому виписані постачальником ТзОВ ,,Мораксель" по нікчемних договорах податкові накладні на поставку макухи соняшникової не підтверджують факту поставки товарів покупцю - ТзОВ ,,Яричів" та не дають останньому права на віднесення сум ПДВ по цим правочинам до складу податкового кредиту.

За таких обставин податковий орган вважає правомірним своє податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками проведеної 28 квітня 2011 року документальної невиїзної перевірки ТзОВ ,,Яричів" з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі прийняла податкове повідомлення-рішення №0000262301 від 18.05.2011 року, яким товариству визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 489025,70 грн. (391220,56 грн. основного платежу та 97805,14 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

За наслідками адміністративного оскарження ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі прийняла нове податкове повідомлення-рішення № 000592301 від 12.08.2011 року, яким ТзОВ ,,Яричів" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 391221,56 грн.( 391220,56 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Висновки податкового органу базуються на тому, що на порушення приписів частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 ст. 216 ЦК України, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 Податкового кодексу України ТзОВ ,,Яричів" в лютому 2011 року протиправно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 391220,56 грн. по господарських операціях з ТзОВ „Мораксель".

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено факт безтоварності господарських операцій між ТзОВ ,,Яричів" та ТзОВ ТзОВ ,,Мораксель", тобто не доведено нікчемність правочинів, які вчинені з метою заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 31.01.2011 року ТзОВ „Мораксель" та ТзОВ ,,Яричів" уклали Договір купівлі-продажу № 01312, предметом якого є макуха соняшникова. Сторони домовились, що поставка повинна бути проведена на умовах EXW Херсонський морський торгівельний порт, а покупець здійснює оплату за товар протягом 90 днів з моменту його поставки.

На виконання умов договору ТзОВ „Мораксель" (продавець) передав, а ТзОВ ,,Яричів" (покупець) прийняв у власність 1213,087 мт макухи соняшникової по ціні 1612,50 грн./1 мт, загальною вартістю 2347323,35 грн., в т.ч. ПДВ 391220,56 грн.. Виконання умов договору оформлено актом прийому-передачі товару №1 від 28.02.2011 року, виданою ТзОВ „Мораксель" податковою накладною № 19 від 28.02.2011 року на загальну суму 2347323,35 грн., у т.ч. 391220,56 грн. ПДВ.

Згідно Акту місце поставки товару EXW Херсонський морський торгівельний порт. В бухгалтерському обліку ТзОВ ,,Яричів" дана операція відображена проводкою Дт 20 (Виробничі запаси Кт 63 (розрахунки з постачальниками).

Крім того, 31.03.2011 року ТзОВ „Мораксель" передав позивачу 1078,070 мт макухи соняшникової на суму 2086065,45 грн. в т. ч. ПДВ 347677,57 грн., про що складено Акт № 1 прийому-передачі товару до Додатку №3 від 31.01.2011р. до Договору № 01312.

28.04.2011 року ТзОВ „Мораксель" передав позивачу 490,925 мт. на суму 949939,87 грн. в т. ч. ПДВ 158323,31 грн. про що складено Акт № 2 прийому-передачі товару до Додатку №3 від 31.01.2011р. до Договору № 01312.

Всього ТзОВ „Мораксель" передав ТзОВ ,,Яричів" макухи соняшникової в кількості 2782,082 мт.

Придбана ТзОВ ,,Яричів" макуха соняшникова в кількості 2782,082 т. реалізована ним через комісіонера - ТзОВ ,,Агроінвест СК" компанії ,,TRADECENTER CORPORATION" (Покупець) PANAMA, що підтверджується укладеним між ТзОВ ,,Яричів" та ТзОВ ,,Агроінвест СК" договором комісії № К31012 від 31.01.2011 року, додатками до договору комісії, актами прийому товарів по якості та кількості, звітами комісіонера, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними на комісійну винагороду, контрактом №3101-SС між ТзОВ ,,Агроінвест СК" та компанією ,,TRADECENTER CORPORATION" (Покупець) PANAMA, вантажно-митними деклараціями, згідно яких ТзОВ ,,Агроінвест СК" відвантажив вказаній компанії макуху соняшникову урожаю 2010 року в загальній кількості 2782,082 мт, що підтверджується ВМД № 508040002/2011/002160 від 29.04.2011 року з відміткою Херсонської митниці ,,задекларований в цій ВМД товар вивезено за межі митної території України в повному обсязі". У розшифровці графи 9 згаданої ВМД зазначено, що власником товару є ТзОВ ,,Яричів" (Львівська обл., Камянка-Бузький район, с. Старий Яричів).

На виконання взятих на себе зобов'язань ТзОВ ,,Яричів" станом на 01.06.2011 року повністю розрахувався за отриманий товар, що підтверджується дослідженими судом першої інстанції платіжними дорученнями.

В силу підпункту ,,а" пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу (ПК) України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість.

Приписами ст.1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Проаналізувавши приписи пунктів наведених вище статтей Податкового кодексу України, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, робіт, послуг з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише тільки оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реального характеру господарських операцій між ТзОВ ,,Яричів" та ТзОВ „Мораксель" з придбання макухи соняшникової та відповідно правомірності формування податкового кредиту по ПДВ по зазначених операціях.

Факт реальності цих операцій підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, податковими накладними, платіжними дорученнями на перерахування коштів, вантажно-митними деклараціями, згідно яких ТзОВ ,,Яричів" відвантажив через комісіонера ТзОВ ,,Агроінвест СК" на адресу компанії ,,TRADECENTER CORPORATION" PANAMA макуху соняшникову в загальній кількості 2782,082 мт.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам ст.201 ПК України податковим органом не спростовується.

Крім того, на час укладення договорів та виконання господарських операцій з придбання олії контрагент позивача був належним чином зареєстрований та мав свідоцтво платника ПДВ.

Доводи податкового органу про нікчемність правочинів спростовується актом перевірки ТзОВ „Мораксель" від 04.08.2011 року, проведеної ДПІ у Приморському районі м. Одеси за наслідками прокурорської перевірки незаконних дій посадових осіб податкового органу при проведенні попередньої перевірки, якою встановлено нікчемність вказаних правочинів. В акті перевірки податковий орган зазначив фактичне розташування орендованих приміщень платника, кількість працюючих - шість осіб, а також підтвердив господарські взаємовідносини з ТзОВ ,,Яричів". При цьому контролюючий орган не знайшов підстав для висновків про нікчемність правочинів і про безтоварність господарських операцій щодо реалізації макухи соняшникової згідно договору купівлі-продажу від 31.01.2011 року.

Крім того, обґрунтовуючи нікчемність правочину позивача із зазначеним контрагентом, податковий орган посилалися на положенням ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Так, податковий орган дійшов висновку про порушення суб'єктом господарювання ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними, та відповідно в момент вчинення правочинів не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах.

Проте, чинне законодавство не наділяє податкові органи повноваженнями на встановлення факту нікчемності правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст. ст. 203, 215, 228, 662, 656 Цивільного кодексу України, в актах перевірок суб'єктів господарювання.

Чинна на момент здійснення зазначених господарських операцій редакція статті 228 Цивільного кодексу України регламентувала правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, та вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. При цьому, до правочинів, які порушують публічний порядок, законодавець відносив правочини, які спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (частина 1 статті 228 Цивільного кодексу України). В силу приписів частини 2 цієї ж статті такі правочини є нікчемними.

Разом з тим, частиною 3 цієї ж статті передбачалося, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Отже, правочини, які порушують інтереси держави в сфері оподаткування, можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні судові рішення про визнання правочину позивача із зазначеним в акті перевірки контрагентом недійсними в судовому порядку.

Таким чином, висновок податкового органу щодо нікчемності правочину є безпідставним, оскільки зроблений з порушенням норм матеріального права (ст. 228 Цивільного кодексу України), а тому винесене на основі цього висновку податкове повідомлення-рішення є протиправним та належать до скасування.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскарженого судового рішення нормам матеріального права.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року у справі № 2а-11628/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 09 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим