Рішення

від 11.12.2013 по справі 910/18667/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18667/13 11.12.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/18667/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група

«Перше Джерело»;

до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія

«Енергоатом»;

про спонукання до укладання договору поставки

Представники сторін:

від позивача: Орлов В.В., довіреність № 11 від 04.11.2013р.;

від відповідача: Нестеренко О.І., довіреність № 274/10 від 30.09.2013р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Перше Джерело» (надалі - позивач) з позовом до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі - відповідач) про спонукання до укладання договору поставки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведених торгів, позивача було визнано переможцем проведеного конкурсу і відповідачем направлено повідомлення про акцепт за №7272/11 від 24.05.2013р., в якому визначено кінцевий строк укладення договору поставки 23 червня 2013 року. Водночас, після направлення позивачу повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, відповідач дій, направлених на укладання договору про закупівлю товарів, що були предметом відкритих торгів, не вчинив, що не відповідає приписам ч. 2 ст. 31 Закону України «Про здійснення державних закупівель», у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом порушених прав до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/18667/13 та призначено її розгляд на 14.11.2013р.

Представник позивача в судове засідання від 14.11.2013 р. не з'явився, проте через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання повноважного представника.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову, проте документи, витребувані судом надав частково.

Крім того, на підставі ст. 69 ГПК України, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою від 14.11.2013р. суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 05.12.2013р.

До початку розгляду справи, 05.12.2013р. від позивача через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява про зміну предмету позову, згідно з якою позивач просить визнати укладеним 23.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Перше Джерело» та державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» договір поставки, на умовах поданого товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Перше Джерело» проекту договору поставки від 17.06.2013 року.

В судовому засіданні заява позивача про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду, оскільки остання відповідає приписам ст. 22 ГПК України.

Присутнім у судовому засіданні 05.12.2013р. представником позивача підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві та з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю ознайомитись з поданою позивачем заявою.

Крім того, судом було встановлено, що відповідач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 30.09.2013р. та від 14.11.2013р., і не подав відзив на позов.

Позивач проти відкладення розгляду справи не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 11.12.2013р.

Присутнім у судовому засіданні 11.12.2013р. представником позивача підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві та з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву, поданому через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва 11.12.2013р.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2013 року рішенням комітету з конкурсних торгів ДП НАЕК «Енергоатом» була затверджена Документація конкурсних торгів на закупівлю товарів за темою ДК 06-2010 код 27.11.3 установки електрогенераторів та перетворювачів електричних (статичні частини без щіткових діодних систем збудження турбогенераторів ТВВ-1000-УЗ для ВП ЗАЕС).

Відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» та затвердженої документації ТОВ «Інвестиційна група «Перше Джерело» підготувало пропозиції

конкурсних торгів та у визначені строки направила їх до ДП НАЕК «Енергоатом».

За результатами проведених торгів позивача було визнано переможцем і

відповідачем направлено повідомлення про акцепт за №7272/11 від 24.05.2013р., в якому визначено кінцевий строк укладення договору 23 червня 2013 року.

Офіційна публікація у державному офіційному друкованом виданні з птань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів була здійснена у Віснику державних закупівель № 42 (785) від 30.05.2013р.

Під час розгляду справи зазначені обставини сторонами не оспорювались.

Водночас, після направлення позивачу повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, відповідач дій, направлених на укладання договору про закупівлю товарів, що були предметом відкритих торгів, не вчинив, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом порушених прав до суду.

Отже, спір у даній справі стосується наявності правових підстав для укладення договору поставки товару на умовах, запропонованих позивачем та визначених останнім з урахуванням основних умов договору про закупівлю, що містились у документації конкурсних торгів на закупівлію товарів, затверджених рішенням комітету з конкурсних торгів ДП «НАЕК «Енергоатом» від 25.01.2013р.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з преамбулою Закону України «Про здійснення державних закупівель», цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Нормами статті 31 Закону України «Про державні закупівлі» перебачено, що у день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. Замовник зобов'язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця надіслати переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, а всім учасникам - письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника - переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції обов'язково безоплатно публікується у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладеним раніше ніж через 14 днів з дати публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів.

Отже, в силу приписів ст. 31 Закону України «Про державні закупівлі», відповідач зобов'язаний був укласти з позивачем договір про закупівлі товарів за державні кошти відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції.

Пртое, відповідач жодний дій, направлених на укладання вказаного договору не вчинив, як і не надав суду пояснень щодо порушення приписів ст. 31 зазначеного Закону.

Також, суд враховує відсутність будь-яких доказів щодо оскарження процедури закупівлі та визначення переможця за прведеними торгами.

У відповідності до частин 1, 3 статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

При цьому, суд звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України, якою передбачено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладання відповідного господарського договору.

Водночас, судом відхиляються заперечення відповідача з наступних підстав.

Згідно статті 42 Закону України «Про здійснення державних закупівель», договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до ст. 18 цього Закону, а також у разі його укладення з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим частини другої статті 31, абзацом четвертим частини п'ятої статті 36 та абзацом першим частини третьої статті 39 цього Закону.

Як вбачається зі змісту ст. 31 Закону України «Про здійснення державних закупівель», обмеження щодо строку укладення договору про закупівлю встановлено з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження в порядку встановленому ст. 18 Закону.

Проте, до матеріалів справи не надано доказів оскарження рішень замовника, щодо проведеної процедури закупівлі та визначення переможця за прведеними торгами.

Отже, суд вважає безпідставними посилання відповідача на нікчемність договору, у разі його укладання за рішенням суду, оскільки такі твердження не відповідають приписам чинного законодавства, а зволікання з укладанням договору поставки, перш за все пов'язано з невиконанням обов'язків відповідача, які випливають з приписів ч. 2 ст. 31 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Інші заперечення відповідача також не заслуговують на увагу, оскільки обов'язок укласти з позивачем договір поставки випливає саме із вказівок закону - Закону України «Про здійснення державних закупівель», так як позивача визнано переможцем проведених відповідачем торгів.

Крім того, суд вважає неправомірним і посилання на постанову Верховного Суду України від 10.10.2012р. у справі № 6-110цс12, яка стосується реалізації положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та не пов'язана з практикою застосування положень Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування фактів та обставин, викладених в позовній заяві.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення господарських правовідносин.

З урахуванням викладеного вище, а також враховуючи доведеність позивачем порушення його прав відповідачем, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги грунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними і допустимими доказами, а відтак підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Перше Джерело» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А; код ЄДРПОУ 34002147) та державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3; код ЄДРПОУ 24584661) договір поставки, на умовах поданого товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Перше Джерело» проекту договору поставки від 17.06.2013 року.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

4. Стягнути з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3; код ЄДРПОУ 24584661) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Перше Джерело» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А; код ЄДРПОУ 34002147) 1147,00 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.12.2013р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов